В Україні зросло використання азотних добрив

Україна посідає третю позицію серед найбільших сільськогосподарських імпортерів до ЄС, і має світове лідерство за темпами зростанні імпорту до ЄС сільськогосподарської продукції у липні 2019 року у порівнянні із липнем минулого року.

Відповідні дані оприлюднені у черговій доповіді Єврокомісії від 23 вересня 2019 року щодо стану торгівлі ЄС агропромисловою продукцією.

«Найважливішими країнами походження агропромислового імпорту (до ЄС) за минулі 12 місяців (у мільярдах євро) були США (12,5), Бразилія (11,7), за якими слідують Україна (6,7) та Китай (6,0)… За річними показниками, обсяг агропромислового імпорту (у мільярдах євро, — відсоток змін) продовжує вражаючи зростати з України (+1,7, або +34%) та від США (+1,7, або +14%)», — йдеться у повідомленні.

За абсолютними показниками обсяг імпорту з України в країни ЄС з серпня 2017 по липень 2018 року складав 5,062 мільярди євро, за такий же період 2018−2019 років — вже 6,757 мільярда євро, що означає зростання на 33,8 відсотка.

При цьому за місячним показником зростання сільськогосподарського імпорту Україна є абсолютним лідером — у липні 2019 року у порівнянні із липнем 2018 року імпорт українських продуктів до ЄС зріс на 195 мільйонів євро — від 317 до 512 мільйонів євро, або на 61,6 відсотка.

За річними показниками ввезення сільськогосподарського експорту з країн ЄС Україна посідає 16-ту позицію. З серпня 2017 по липень 2018 року країна імпортувала європейської продукції на 1 мільярд 960 мільйонів євро, за цей же період 2018−19 років — вже на 2 мільярди 255 євро, з абсолютними приростом на 295 мільйонів євро (+15.0%).

В цілому в період з серпня 2018 року по липень 2019 року експорт з країн ЄС зафіксовано на рівні 144,430 мільярда євро (+5,0% у порівнянні з 2017−18 р.р.), імпорт склав 118,582 мільярда євро (+3,0%).

milkua.info

Розподіл коштів аграрної частини бюджету на 2019 р. потрібно змінювати. Таку думку висловив народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин – Іван Мірошніченко.

«Я не задоволений тим, як відбувався процес формування бюджету та розподіл коштів у цьому році, та й узагалі — роками: ні в цифрах, ні в програмах, ні в підходах», — розповідає депутат.

Він пояснив, що роками процес формування бюджету і розподілу коштів відбувається без урахування пропозицій профільного Комітету, Асоціацій та учасників ринку.

Нардеп пропонує залишити для фермерів 600−700 млн, розподіливши їх у відповідності до офіційно задекларованої продукції, яке виробить те чи інше господарство.

«Не треба ручного втручання, не треба заповнювати документів, проходити перевірки… Ти офіційно задекларував, показав, тож на одиницю валової виручки отримай свою підтримку, витрачай кошти і працюй. Тобто, схеми повинні бути прості. Бо буде як із спецрежимом ПДВ, квазіакумуляцією. Хочу нагадати всім, що закон, який ми прийняли, був нормальний. Виробив, заплатив — забери. Що може бути більш чесним? Заплатив, виробив, забери з бюджету, якщо заплатив у бюджет. Але порядки були виписані таким чином, що всі господарства — середні або змішаного виробництва, які займалися і рослинництвом, і тваринництвом, просто „випали“ із цієї програми. Пропоную перенести на наступний рік і мати програму квазіакумуляцї в рамках 6 млрд. За тими КВЕДами й тими категоріями, які потребують захисту й підтримки. Це галузь тваринництва, овочі, фрукти, молочна галузь тощо», — говорить Іван Мірошніченко.

Він також відстоює здешевлення добрив. За його словами, фермер щороку переплачує від 30 до 50% за добрива — 1,2−1,5 млрд грн.

«Держава у рамках дотацій з бюджету здешевлює газ для виробництва добрив аграріям (по суті, йдеться про адресну дотацію на готовий продукт) і водночас контролює його виробництво монополістом, щоб кінцеву вартість добрив не було завищено. Тобто, українські хімічні підприємств мають жорстко контролюватися на предмет кінцевої ціни добрив для аграрія. У такому разі виробник отримує на конкретних пільгових умовах газ для переробки у добрива, аграрій — здешевлений продукт (добрива). Другий варіант — здешевити газ для хімічних добрив (без прив’язки до бюджету) для виробництва певного обсягу добрив», — розповідає він.

У рамках фермерської програми 200 млн грн депутат пропонує направити на сімейні ферми.

AgroPolit.com

Експорт курятини з України в 2020 р. складе 420 тис. т, що на 3,4% більше 2019 року (406 тис. т).

Про це свідчать дані звіту USDA.

Згідно зі звітом, в 2021 р. світовий експорт курятини спільно з США досягне 12,185 млн т, при цьому на США припадає 27% від світового обсягу (3,33 млн т).

У рейтингу найбільших світових експортерів м'яса птиці, за прогнозом USDA, Україна займає 6 місце. У ТОП-6 постачальників м'яса птиці, згідно зі звітом USDA, увійдуть:

Бразилія - ​​3,86 млн т, на 1,3% більше 2019 року (3,81 млн т);

США - 3,33 млн т, + 2% (3,26 млн т);

ЄС - 1,44 млн т, -7% (1,54 млн т);

Таїланд - 890 тис. Т, + 11,8% (881 тис. т);

Туреччина - 456 тис. т, + 8% (408 тис. т);

Україна - 420 тис. т, + 3,4% (409 тис. т).

При цьому, в USDA очікують, що експорт м'яса курки з України до 2021 р. складе 430 тис. т, що на 2,3% більше 2020 року (420 тис. т).

 latifundist.com

В квітні УМІ знизився відразу на 13,3%, що стало найрізкішим падінням індексу за 38 місяців, або за три роки і два місяці! В останні так різко прибутковість виробництва молока падала в лютому 2015 року. Отже, кризові явища до ринку повертаються. Саме це спричиняє бурхливу реакцію виробників молока на відносно незначне зниження цін на молоко, адже їхня прибутковість залежить не тільки від доходів, але й від витрат.

Про це повідомляє Андрій Ярмак на своїй сторінці у facebook.

«Так от, коли ми говоримо про те, що ціна на молоко за підсумками перших чотирьох місяців поточного року знизилася на 6,7%, ми не повинні забувати, що за цей же період, ціни на кормовий концентратний мікс для молочного тваринництва зросли рівно на третину, тобто на 32,9%.

Саме цим, а не тільки цінами на молоко, пояснюється стурбованість фермерів—молочників», — акцентує Андрій Ярмак

«Для порівняння — минулого року УМІ в квітні знизився на 2,9%, в 2016 році — взагалі не змінився, а в 2015 році навіть зріс в квітні на 7%. Але тоді, потрібно визнати, прибутки були ще нижчими, ніж зараз.

Отже, проаналізуємо прибутки реальні, в співставних показниках. А цей аналіз показує, що гіршим ніж квітень 2018 року з точки зору прибутків від виробництва молока був лише квітень 2015 року. Більше ніколи в історії професійних виробників молока вони не заробляли так мало, як в квітні 2018 року. І це вже є проблемою. Адже наступний місяць не гарантує припинення темпів падіння прибутковості. Більше того, в травні, як правило, прибутки виробників молока падають», — пише економіст ФАО.

За перші чотири місяці 2018 року виробники молока отримали на 8,2% менше прибутку, ніж за той самий період попереднього року. Якщо ж порівнювати прибутки з середніми за шість років за той самий період, то падіння прибутків також було відчутним — на 6,3%.

Так, поки що це не є катастрофою. Але тенденції в цінах на корми не можуть не лякати будь—якого адекватного професійного молочника.

«Чи допоможе нам світовий ринок? Поки що ситуація на ньому є значно кращою, ніж варто було б очікувати, враховуючи фундаментальні чинники. Масло, не зважаючи на певний негатив в трендах, і далі є значно дорожчим, навіть ніж в минулому, прекрасному по цінам році. СЗМ теж, поки що, не обвалюється, хоча окремі країни починають демпінгувати, щоб позбавитися зайвих запасів. Але це привертає увагу до даного джерела білку, і дає надію на стимулювання світового попиту», — зауважив Андрій Ярмак

Отже, все, як завжди, залежить від ефективності та кмітливості переробників в питаннях розвитку експорту молокопродуктів. А також від виробників, якщо вони, врешті, вийдуть на будівництво власного підприємства з переробки молока.

milkua.info