Бізнес підтримує розширення програми контролю сирого молока на національний рівень

14-трав-2021

Вже десять областей приєдналися до програми контролю сирого молока. Подальше масштабування програми на національному рівні обговорювалося під час зустрічі Голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької з представниками молочного комітету Європейської Бізнес Асоціації, місцевим керівником швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» Ігорем Кравченко та координатором компонента «Молочний сектор» Іриною Висоцькою.

Про цей повідомляється на сайті Дерпродспоживслужби.

«Ми розраховуємо на підтримку в питанні масштабування програми контролю сирого молока на всю країну, адже це дозволить нам застосовувати єдині стандарти в усіх областях та посилити контроль за безпечністю молока, яке потрапляє до наших споживачів», — підкреслила Владислава Магалецька.

Як зазначила координатор від Європейської Бізнес Асоціації Тетяна Широченко, програма контролю сирого молока є дуже цікавою для компаній-членів асоціації, які займаються переробкою молока, та підтримується ними.

Програма контролю сирого молока була започаткована в 2019 році в чотирьох областях: Вінницькій, Миколаївській, Полтавській та Харківській. Десять областей, які приєдналися до програми, отримали необхідне обладнання для виконання досліджень сирого молока на визначення кількості соматичних клітин, загальної бактеріальної забрудненості, наявності інгібіторів та точки замерзання згідно із міжнародними вимогами. Інформація за результатами досліджень вноситься до Молочного модуля, доступ до якого мають не лише фахівці Держпродспоживслужби, а також виробники і постачальники молока.

Держпродспоживслужба працює над тим, щоб українські споживачі отримували якісні продукти, а український бізнес — розширював ринки збуту. Служба активно розвиває доступ до експортних ринків та працює над розбудовою нових підходів до здійснення заходів державного контролю. Саме у цьому допомагає програма контролю сирого молока.

 

Більше новин
В Україні знизилася валютна виручка від експорту м'яса птиці за III квартал 2020 р.
16-жовт-2020

У січні-вересні 2020 р. Україна відправила на експорт 323,73 тис. т м'яса і їстівних субпродуктів птиці, що на 7% більше аналогічного періоду 2019 року.

Про це свідчать дані Державної митної служби України.

Однак, в грошовому еквіваленті експорт курятини з початку 2020 року становив $ 420 млн, що на 4,4% нижче попереднього періоду.

Головними покупцями вітчизняного м'яса та їстівних субпродуктів птиці з початку поточного року є:

Саудівська Аравія - 70,48 тис. т на $ 91,46 млн (21,77%);

Нідерланди - 54,61 тис. т на $ 70,88 млн (16,87%);

ОАЕ - 34,4 тис. т на $ 44,66 млн (10,63%);

інші - 164,2 тис. т на $ 213,04 млн (50,72%).

При цьому, імпорт даної продукції в Україну склав 78,46 тис. т на суму $ 32,62 млн.

latifundist.com

Детальніше
UFEB: Україні мають збільшити "курячі" квоти до 150 тисяч тонн
05-квіт-2019

Українська курятина витримує достойну конкуренцію на ринку Європи, але розвитку експортного потенціалу заважають надто мізерні безмитні квоти. Про це у коментарі УНН заявив голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB) Богдан Шаповал.

"Вартість української курятини на європейському ринку значно менша, але вона не відрізняється по якості, а інколи навіть більш якісна, ніж у тій же Польщі чи в інших країнах. У першу чергу, це пов’язано з тим, що даний напрямок експорту розпочався ще у далеких 2006-2007 роках, коли активно нарощувались обсяги виробництва та відкривались нові ринки", - пояснив він.

Окрім курятини, Україна постачає до ЄС низку інших агропродуктів, але переважна їх більшість не є товарами із доданою вартістю, каже Шаповал.

"Ми постачаємо багато органічної сировини, ряд зернових, мед. Наприклад, мед потім фасується, але додана вартість на нього створюється у країнах ЄС, а не в Україні. Саме це загрожує тим, що наша країна може стати просто сировинним придатком ЄС", - зауважив експерт.

Українські птахівники планують й надалі розвивати свій експортний потенціал щодо курятини. Європейська комісія "дала добро" та ініціювала збільшення імпортних квот для українського продукту з 20 тис. тонн до 70 тис. тонн у рік.

Міжнародна преса пов'язує цей безпрецедентний крок з Юрієм Косюком (МХП), який "своїм геніальним ходом" змусив Європу переглянути торгову політику щодо України.

Але пропозицією ЄК не задоволені депутати Європарламенту. Зокрема – поляки, які стали на захист національних аграріїв. Вони вважають, що експорт української курятини до ЄС досяг рекордних показників, тож збільшувати квоти на поставки продукції недоцільно.

Невдоволення польських фермерів є зрозумілим, каже Шаповал. Вони захищають внутрішній ринок, диктуючи свої правила гри, додав він.

"Звісно, що вони себе лобіюють. Але давайте дивитись з точки зору того, що рано чи пізно український ринок у рамках Угоди про вільну торгівлю повністю відкриється для європейських продуктів харчування. Звідси виникне проблема конкуренції із даними продуктами на вітчизняному ринку, що вже можна спостерігати в західних регіонах України, де переважає польська продукція.

Якщо ми говоримо про зону вільної торгівлі, то тут варто приймати те, що у деяких позиціях ми є слабшими, наприклад, по молочній продукції. Але Україна є набагато сильнішою у виробництві курятини. Це захист свого ринку, і якщо там була лазівка, то МХП молодці, що знайшли, як її використати", - пояснив експерт.

Поряд з цим, на думку Шаповала, збільшити "курячі" квоти до 70 тис. тонн на рік - замало.

"Щоб Україна не шукала різних лазівок, а Угода про вільну торгівлю була взаємовигідною, то варто ставити адекватну квоту, а це як мінімум 150 000 т", - вважає експерт.

Джерело: УНН

Детальніше
Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі
14-лют-2018

У період з 3 по 9 лютого 2018-го року країни повідомили у Всесвітню організацію охорони здоров’я тварин (МЕБ) про 195 осередків особливо небезпечних хвороб.

Ветеринарні служби Росії за минулий період повідомили про спалах африканської чуми свиней в Білгородській області (1).

Африканську чуму свиней також зафіксували в Латвії (48), Польщі (87), Україні (9), Чеській Республіці (1). Про осередки ящура повідомили ветеринарні служби Зімбабве (3), Монголії (7) і ПАР (3).

Вогнища високопатогенного грипу птахів зареєстрували в Афганістані (1), Великобританії (5), Ізраїлі (1), Іраку (1), Ірані (1), Нігерії (1), Тайвані (1), ПАР (13), Ю. Кореї (1).

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в світі виявили:

збільшення захворюваності/смертності через грип коней в Чилі;

низькопатогенний грип птахів в Домініканській Республіці (4) і у Франції (6);

туберкульоз ВРХ в Вірменії (1).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Детальніше
Проєкт держбюджету розроблено з огляду на те, що бойові дії триватимуть весь 2023 рік
05-жовт-2022

Про це повідомив голова бюджетного комітету Верховної Ради Юрій Арістов.

«Проєкт бюджету розроблено з огляду на те, що бойові дії триватимуть весь 2023 рік. Якщо вони припиняться, то, звісно, макропоказники будуть іншими. Це стосується й інфляції, й курсу гривні до долара. З одного боку, що міцніша гривня, то нижча інфляція, але якщо курс вищий, то для дохідної частини бюджету це краще», — зазаначив Арістов.

За його словами, протягом 2022 року ухвалено 12 законів, що вносять зміни до поточного бюджету. Можливо, що й наступного року держкошторис змінюватиметься залежно від зовнішніх чинників, потреб того чи іншого сектору. Важливо розуміти: навіть якщо в макропрогнозах є помилки, маємо інструмент, щоб їх виправити. На цьому етапі важливо сформувати головний фінансовий документ країни з такими показниками, які є, проголосувати за нього та перейти до переговорів із кредиторами. Раніше їх розпочати неможливо, адже має бути якась точка відліку — проголосований у Верховній Раді та підписаний Президентом документ.

аgravery.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок