Баланс попиту та пропозиції м’яса та м’ясопродуктів в Україні

Криза української молочної галузі має головний фактор — це відсутність державної підтримки і бачення державними чиновниками важливості молочного сектору для розвитку економіки.

Про це розповів Вадим Чагаровський, голова ради директорів Спілки молочних підприємств України під час пресконференції «Держбюджет 2021: які загрози для молочної галузі?», організатором якої виступила Асоціація виробників молока.

Незважаючи на глибоку кризу в молочному секторі, у державному бюджеті на наступний рік фонд підтримки сільгоспвиробників збільшили лише на 500 млн грн (тобто до 4,5 млрд грн). Це незрівнянно менше, ніж пропонувало Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, підтримував Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики та очікували представники галузі.

«Ті цифри, які закладені для підтримки агарного сектору, це іронія над тим, що потрібно сьогодні агарному сектору, який забезпечує 37% ВВП держави і понад 40% надходжень валютних коштів», — зауважує Вадим Чагаровський.

Він наголошує, що державна підтримка полягає не тільки у виділенні коштів на розвиток молочного сектору, а й у цілій низці заходів з боку держави.

«Необхідна підтримка в доступі до тендерів у державних закупівлях тільки переробникам. На сьогодні відбуваються різноманітні зловживання при проведенні тендерних закупівель молочних продуктів в бюджетних установах, ЗСУ. На жаль, серед учасників і переможців близько 95% — посередники. Очевидно, що потрібно внести зміни до положення по конкурсу і до тендерів допускати тільки переробні підприємства, які мають експлуатаційні дозволи та виробничі потужності.

Крім того серед допоміжних заходів — експортні субсидії, які на сьогодні отримують у європейському співтоваристві.

Очевидно, що імпортні продукти в Україні дешевші ніж вітчизняні, тому що країни ЄС можуть продавати нам в собівартості продукцію і отримувати експортні субсидії у вигляді 17−20% додатково як прибуток», — наголосив Вадим Чагаровський.

MilkUa.info

Держпродспоживслужба планує посилити державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за переміщенням живих тварин, сировини та продукції з них.

Йдеться зокрема про недопущення видачі супровідних ветеринарних документів на переміщення тварин без їх належної ідентифікації, реєстрації та відповідно оформлених ідентифікаційних документів.

Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа під час Колегії відомтсва наголосив на необхідності забезпечення впровадження процедури відеофіксації під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) з урахуванням методичних рекомендацій.

Окремо розглядалися питання оптимізації мережі державних лабораторій в областях та розширення галузі їх акредитації, запровадження програмних комплексів із проведення протиепізоотичних заходів, результати реалізації пілотного проекту з проведення відеофіксації під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) тощо.

milkua.info за матеріалами Прес-служба Держпродспоживслужби

Середнє значення індексу цін на м'ясо ФАО у квітні склало 121,9 пункти – на 2,2% більше, ніж у березні та в черговий раз досягнувши рекордного рівня.

Про це повідомили у ФАО.

Подальше зміцнення індексу обумовлено зростанням світових цін на м'ясо птиці, свинину та яловичину.

Ціни на м'ясо птиці підвищилися внаслідок активного попиту на тлі скорочення світової пропозиції, спричиненої перебоями експорту з України та почастішання спалахів грипу птахів у Північній півкулі.

Ціни на свинину продовжили зростати, хоч і не так стрімко, як у березні, через подальше скорочення поголів'я забійних тварин у Західній Європі та високого внутрішнього попиту у великих країнах-виробниках.

Світові ціни на яловичину зросли незначною мірою завдяки великим обсягам експорту з Бразилії, незважаючи на низьку чисельність поголів'я тварин. В результаті ціни на яловичину вкотре досягли рекордного рівня.

Щодо баранини, то введені у зв'язку з пандемією карантинні заходи та затримки в портах Китаю призвели до скорочення нею закупівель м'яса і, як наслідок, незначного зниження цін.

У ФАО зазначили, що на відміну від інших груп товарів більшість цін для розрахунку Індексу цін на м'ясо ФАО не було відомо на момент підрахунку та опублікування Індексу продовольчих цін ФАО. Вартісне значення індексу ціни м'ясо ФАО протягом останніх місяців отримано з урахуванням поєднання прогнозованих і фактичних цін. Іноді це потребує суттєвого коригування остаточного значення, що може впливати на індекс продовольчих цін ФАО.

У пошуку української моделі запуску ринку землі Міністерство аграрної політики та продовольства «загубило» інтереси виробників молока. Питання реформи ринку землі та його вплив на молочну галузь України сьогодні, 27 березня, обговорювали під час прес-конференції «Молочні ріки витікають з України, або Чому в Україні більше не буде сезону великого молока», яку організували Асоціація виробників молока та Всеукраїнська аграрна рада.

Виробники молока стурбовані можливими негативними наслідками відкриття ринку землі, зокрема спекуляцією.

«Продаж землі — це ще одна загроза тваринництву. Зрозуміло, де ділки скуповуватимуть землю. Там, де є тваринництво. Завтра прийдуть до нас і скажуть: плати стільки, або залишишся без землі. А що ми робитимемо з тваринництвом? Тому сьогодні постає питання не вкладати кошти в розвиток, а скажімо, акумулювати кошти, зменшувати поголів’я для того, щоб придбати шматок землі, щоб працювати. Для нас це тривога і ми звертаємось до АВМ та  ВАР, щоб все-таки вибудувати діалог із владою, щоб наші інтереси були враховані. Повірте, якщо це пустити на самотік, галузі тваринництва в Україні не буде, а молоко завозитимуть не зрозуміло звідки», — висловив своє бачення проблеми учасник прес-конференції директор ПСП «Пісківське» (Чернігівська обл.) Валерій Колоша.

На думку заступника голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайла Соколова, складається враження, що галузь тваринництва цілеспрямовано знищується:

«Що ми читаємо в презентаціях Мінагро? Виявляється, коли ринок землі відкриють, її зможуть купувати лише фізичні особи, причому тільки 200 га в одні руки. Розмір рентабельної ферми — 1000 корів. Відповідно на кожну голову потрібен один гектар землі. В США економічно ефективними вважають ферми на 5 тис. голів. Відповідно це 5 тис. гектар. Яким чином можна зберегти господарство, якщо фермер не може купити для нього землю? А земля потрібна, тому що потрібно вирощувати грубі корми, причому за правильною технологією.

Фактично виробнику просто забороняють купити землю, якою він вже користується, бо він юридична особа. Зверніть увагу: та українська юридична особа, яка дає роботу тощо. Сьогодні на практиці тваринництвом займаються господарства, які обробляють від 3 до 5–10 тис. гектарів.

Реформа планується так, щоб фермери не змогли придбати землю. Їм це буде заборонено. Я не кажу про інші речі, як приміром такі, коли банки просто не даватимуть кошти під купівлю землі. Зрозуміло, що землю придбають ті, у кого гроші під матрацом. У підприємств грошей під матрацом немає. Вони в чиновників, міліціонерів, прокурорів, суддів тощо. Таке відчуття, що реформа робиться для них».

Джерело: MilkUA.info