Австралійські вчені: сальмонела мутує і може стати супербактерією

Починаючи з цього тижня, Філіппіни можуть відновити імпорт птиці з Бразилії. Про це повідомив Департамент сільського господарства країни.

Влада Філіппін вирішила скасувати заборону на імпорт бразильської птиці після того, як південноамериканські виробники представили докази заходів щодо запобігання поширення коронавірусу на м’ясопереробних підприємствах.

Бразилія є третім за величиною постачальником м’яса птиці на ринку Філіппін, але новий набір правил змусить бразильських експортерів застосовувати спеціальне маркування, що свідчать про те, що вони обробляються в об’єктах із суворими гігієнічними та санітарними заходами, згідно з меморандумом, виданим філіппінським агентством. Вантажі, які не відповідають цим умовам, будуть конфісковані, додається у заяві Департаменту сільського господарства Філіппін.

Нагадаємо, Китай, Гонконг та Філіппіни ввели тимчасову заборону на імпорт бразильської птиці після того, як місцева влада в Шеньціні (Китай) заявила, що знайшла збудник коронавірусу у м’ясі птиці, імпортованому з Бразилії.

Meat-Inform

Світове сільське господарство може урізати свої викиди метану та закису азоту на 50% до 2050 року. Про це йдеться в новому дослідженні Міжнародного інституту прикладного системного аналізу. Щоб домогтися такого результату, необхідно знизити споживання м'ясних і молочних продуктів та ввести високі податки на вуглець.

На сьогодні сільське господарство — найбільше джерело парникових викидів, які містять CO₂. На сектор припадає 10−12% всієї антропогенної емісії, з урахуванням вуглекислого газу. З 1990 р. викиди, вироблені галуззю, зросли на третину. Автори пов'язують це в тому числі з поширенням синтетичних добрив і активним вирощуванням жуйних тварин.

Прогнози вчених засновані на моделюванні восьми різних сценаріїв розвитку вуглецевого ціноутворення: від $20 до $950 за тонну CO₂-еквівалента. Як пояснив провідний автор дослідження Стефан Франк, вчені ставили собі за мету визначити стійкі стратегії для зниження викидів парникових газів з боку як попиту, так і пропозиції. Згідно з прогнозами, найвища ціна може сприяти щорічного скорочення емісії на 3,9 Гт СО₂-еквіваленту до 2050 року. Це на 50% нижче показників при відсутності заходів по боротьбі з глобальними кліматичними змінами.

Згідно з результатами моделювання, чим вище вуглецеві збори, тим швидше виснажуються технічні та структурні можливості сектора. Залишається тільки одне: скорочення виробництва і споживання продуктів з високим екологічним слідом. Необхідно відзначити, що навіть при низькій ціні в $20, сільське господарство здатне щорічно урізати викиди на 0,8−1,4 Гт, а до середини століття зниження складе 15%. Зміни в раціоні харчування в країнах з високим рівнем споживання м'яса і молочних продуктів дозволять скорочувати річну емісію на додаткові 0,6 Гт, що рівносильно загального зниження на 23% до 2050 р

Дослідники визначили три області рішень для пом'якшення впливу на клімат з боку пропозиції. Серед них — технічні засоби, такі як кормові добавки для підвищення засвоюваності їжі; структурні трансформації в способах ведення сільського господарства і тваринництва; зміни у виробничих процесах. З боку попиту автори підкреслили значення переорієнтації на дієти з меншою кількістю продуктів тваринного походження. За словами Стефана Франка, особливо це відноситься до яловичини і молока і таких регіонів, як Латинська Америка, Африка, Індія, Китай.

Згідно з підрахунками міжнародної некомерційної організації GRAIN, США, Канада, країни Євросоюзу, Бразилія, Аргентина, Австралія і Нова Зеландія лідирують по експорту м'яса і молочних продуктів. На них припадає 43% світових викидів парникових газів в цій сфері.

phys

Попри кризу і другу хвилю Covid-19, ситуація в світовій торгівлі молокопродуктами зараз кардинально відрізняється від весняної, коли під впливом паніки фіксувалися провали обсягів експорту і обвали цін.

Зараз попит на молочні продукти досить високий, ціни ростуть.  Шкода тільки, що цим зростанням цін вже не можуть належним чином скористатися українські експортери.

З настанням середини осені пропозиція молока в Україні швидко скорочується, наближаючись до річного сезонному мінімуму.  Особливо відчутне падіння виробництва в категорії домогосподарств.  Цей процес супроводжується скороченням випуску сезонних і в той же час експортоорієнтованих товарів.

Ситуація що склалася сприяє відновленню імпорту молокопродуктів, і мова вже йде не про сир і свіжі молочні продукти, які активно закуповувалися і в сезон великого молока, а про сировинні позиції.  Трейдери активно прораховують баланси на предмет можливого дефіциту вершкового масла, сухого молока і навіть сироватки.  Укладення угод стримує тільки падаючий курс гривні.

Найближчим часом сировинний дефіцит посилиться.  Прибутковість виробництва молока в більшості сільгосппідприємств невисока.  За розрахунками Інфагро, середня операційна рентабельність по всіх підприємствах становить лише 3%.  За даними експертів ФАО, умовна прибутковість виробництва молока (УМІ) у вересні виявилася найнижчою за останні 5 років (до відповідного місяця).  В таких умовах аграрії будуть намагатися компенсувати свій недоотриманий прибуток за рахунок збільшення цін на молоко.  Розраховувати на зменшення сировинного дефіциту в середньостроковій перспективі переробникам не варто.

Аграрії не поспішають робити великі інвестиції в молочний напрямок, а держава не хоче або не може їх стимулювати.  Зокрема, в бюджеті на наступний рік закладені досить скромні суми підтримки сільгоспвиробників (4 млрд грн).  Профільне міністерство ще робить якісь спроби збільшити підтримку в два рази до 8,4 млрд грн, але навряд чи їх старання будуть успішними, з урахуванням запланованого величезного дефіциту в бюджеті 2021. Загалом, молока в Україні буде мало і дешевим воно не  буде.

Виробникам піднімати далі ціни на свою продукцію пропорційно збільшенню вартості сировини вкрай складно.  Заважає імпорт, та й продажі в цілому, після пожвавлення в першій половині осені, в найближчі тижні швидше за все знову впадуть.  У зв’язку з передбачуваним посиленням карантину в країні, школярі та студенти підуть на тривалі канікули, що безсумнівно вплине на обсяги і структуру реалізації молочних продуктів.

На думку аналітиків Інфагро друга половина осені для українських молочників буде досить складною.

ІНФАГРО

Виробники соціально значущих продуктів харчування за другий тиждень торгів (24—28 січня 2020 р.) на Українській енергетичній біржі (УЕБ) газом власного видобутку придбали 4,18 млн м³ газу, що в 3,4 рази менше за показник першого тижня.

Більшу частину ресурсу — 4,16 млн м³ за ціною 21,19 тис. грн/тис. м³ реалізувало на торгах у четвер, 27 січня, ПрАТ «Нафтогазвидобування» групи ДТЕК, передає «Енергореформа».

Ще 14,13 тис. м³ за ціною 16,36 тис. грн/тис. м³ на цих же торгах реалізувало ТОВ «Макком-Груп».

Запропоновані ТОВ «Трубопласт» 0,14 тис. м³ газу за ціною 25,28 тис. грн/тис. м³. залишилися нереалізованими.

Середньозважена ціна газу становила 21,17 тис. грн/тис. м³.

За тиждень торги пройшли двічі — 24 та 27 січня.

Загалом за перші два тижні торгів реалізовано 18,28 млн м³ газу.

Для довідки: на торгах у перший тиждень їх проведення 17—21 січня газовидобувні компанії реалізували 14,1 млн м³ газу.