Аргентина буде експортувати ембріони ВРХ в Марокко

За підсумками січня-квітня 2017 року Україна експортувала 36,4 тис. тонн молочних продуктів на суму 63,7 млн дол. У натуральному виразі це на 33% більше, ніж за аналізований період  2016-го, а в грошовому — на 81%.

Про це повідомляє аналітичний відділ АВМ.

Найбільше зростання продовжує демонструвати масло. За аналізований період його продажі в натуральному виразі зросли на 232,6%, а в грошовому — на 319,5%. Загалом за перші 4 місяці було експортовано 5,5 тис. тонн масла на загальну суму 20 млн дол. Зокрема у квітні було експортовано майже 2 тис. тонн масла, що на 17% більше, ніж у березні та на 293%, ніж у квітні минулого року. Найбільше масла поставляли до Марокко (4,5 млн дол., за 4 місяці), Казахстану (2,6 млн дол.) та Молдови (2,3 млн дол.).

Експорт молока та вершків незгущених від початку року склав 2,6 тис. тонн, що на 27,7% менше, ніж в минулому році. В грошовому виразі продажі склали 1,7 млн дол. (-9,3%). Найбільшими ринками збуту залишаються Молдова (761 тис. дол.), Грузія (478 тис. дол.) та Саудівська Аравія (233 тис. дол.)

Експорт згущеного молока та вершків у січні-квітні склав 13,9 тис. т. (+6,1%) на суму 24,5 млн дол. (+35,1 млн дол.). Це найбільша експортна група вітчизняної молочки. Торгували найбільше з Казахстаном (4,8 млн дол.), Туркменістаном (3,3 млн дол.) та Бангладеш (2,4 млн дол.).

Торгівля кисломолочними продуктами, як і свіжими показує падіння, в порівнянні з минулим роком. За підсумками 4 місяців на зовнішні ринки було поставлено лише 841 тонна (-26,1%) продукту на суму 829 тис. дол. (-17,4%). Основним ринком збуту залишається Молдова. Туди постачають більше 50% всієї кисломолочної продукції.

Молочна сироватка стоїть на другому місці за експортними обсягами. За чотири місяці було експортовано близько 12 тис. тонн (+91%) продукту. У вартісному виразі це 8,3 млн дол. (+145,2%). В тому числі, у квітні на зовнішні ринки було продано 3,2 тис. тонн продукту на суму 2,5 млн дол. Основними імпортерами були: Китай — 4,2 млн дол., Індія — 641 тис. дол. та В’єтнам — 448 тис. дол.

Експортні показники сиру показують позитивні зрушення. За чотири місяці їх обсяг зріс на 16,5% — до 2,5 тис. тонн, та приніс Україні 8,5 млн дол. (+38,2%). У квітні було експортовано 928 тонн продукту, що на 37,5% більше, ніж у березні та на 19,4% більше, ніж у квітні 2016. Основними покупцями вітчизняного сиру були Казахстан (4,2 млн дол.) Молдова (2,4 млн дол.), та Єгипет (997 тис. дол.).

Експорт масла у 2016-2017 р.

На Вінниччині в поточному році скоротилися площі озимих ― з осені посіяли менше майже на 80 тис. га. До того ж третина наявних посівів, а це 100 тис. га, вийшли із зими у слабкому і зрідженому стані.  Про це повідомила в. о. директора департаменту агропромислового розвитку Вінницької ОДА Валентина Кирилюк, пише «Голос України».

За її словами, з осені аграрії не досіяли озимий клин через погоду.

«Не вистачало вологи у ґрунті. І саме в той період, коли треба було засівати поле. Окремі керівники господарств не стали ризикувати», ― зазначила Кирилюк.

Таким чином, загальна площа озимих скоротилася на 77,7 тис. га у порівнянні з попереднім роком.

«Тепер фахівці надали ще одну не зовсім втішну інформацію ― третина сходів, а це трохи більш як 100 тис. га, погано перезимували і нині перебувають у слабкому і зрідженому стані. Ще на 118 тис. га посіви оцінюють у задовільному стані. І лише на 89 тис. га (28,8% від загальної площі) озимина порадувала, бо має гарні сходи, тобто подальший розвиток рослин не викликає сумнівів, що на таких ділянках буде щедрий урожай», ― розповіла Кирилюк.

За її словами, у такій ситуації агрономи радять розширювати клин ранніх ярих зернових та кукурудзи.

«Ярих зернових та зернобобових плануємо посіяти більше від минулорічного показника майже на 60 тис. га. Однак головний акцент буде зроблено на кукурудзу. Її площі планують розширити на понад 40 тис. га. Це та культура, що забезпечує високі врожаї. Тобто можна компенсувати збіжжя, що його недоотримаємо з озимих. Так забезпечимо ту кількість зерна, що мали торік», ― уточнила Кирилюк.

Утім, за її словами, тактика залежатиме від погодних умов.

Компанія «Миронівський Хлібопродукт» (МХП) за 9 місяців 2017 р збільшила обсяги продажів продуктів м'ясопереробки на 10% до 27,17 тис. Т в порівнянні з аналогічним періодом 2016 р

Про це повідомляє прес-служба компанії.

Збільшення продажів відбулося в результаті продовження стратегії просування продукту і рекламної кампанії, як асортименту продукції, так і бренду

У 3 кв. 2017 року обсяг продажів ковбас і готових м'ясних виробів збільшився на 5% до 9,92 тис. Т.

Середня ціна на ковбаси і готові м'ясні вироби в 3 кв. 2017 р збільшилася на 16% до 49,82 грн за 1 кг без ПДВ. За 9 місяців 2017 р середня ціна збільшилася на 12% до 46,96 грн за кг без ПДВ.

www.poultryukraine.com

Виробництво молока в світі за попередніми оцінками зросло в 2020 році на 2,3% в порівнянні з 2019 роком. Приріст склав 18 млн тонн, пише The DairyNews з посиланням на інформацію дані IFCN.

Динаміка зростання вище рекордно низьких показників 2019 року, — через попит з боку найбільших країн-імпортерів, непоганих погодних умов і продуманої державної політики щодо підтримки попиту в деяких країнах в 2020 році. На думку аналітиків IFCN пандемія не надто сильно вплинула на світовий молочний ринок.

Зростання попиту на молоко склало близько 2,2% в 2020 році (точніше в діапазоні від +1,6 до + 2,8%). Якщо в 2021 році почнеться економічне пожвавлення і зростання ВВП, це дасть позитивний імпульс споживанню, але поки все дуже невизначено.

Середня ціна на молоко на світовому ринку за розрахунками IFCN в 2020 році склала 36,5 доларів/100 кг, прогноз IFCN на цей рік був 35−38 доларів за 100 кг. І зараз ціни на молоко зростають (так як ростуть ціни на біржові молочні продукти, останні торги GDT це підтверджують), в січні 2021 року ціна на молоко на світовому ринку склала за оцінками IFCN 40,2 долара за 100 кг.

У 2020 році зростали ціни на СЗМ і імпорт СЗМ (зростання цін + 5,8% до 2019 року і зростання імпорту + 0,3% до 2019 року). Знижувалася ціна вершкового масла -14,4% (частково через те, що в попередні роки ціна була дуже високою) і імпорт масла на -3% в порівнянні з 2019 роком.

У 2020 році також були дуже високі ціни на корми (+ 40% до 2019 року). Вони продовжують рости: в січні 2021 року середня ціна на корми за оцінками IFCN склала 30,3 долара за 100 кг.

IFCN виділяє позитивні з точки зору цінової динаміки на ринку молока фактори 2020 року:

зростання продажів в ритейлі,

політика щодо запасів молочних продуктів,

зростання імпорту молочної продукції (зростання попиту з боку країн-імпортерів).

Негативні фактори:

падіння в сегменті громадського харчування,

економічні проблеми — зниження доходів населення,

зниження поставок молока через низькі ціни і більш-менш нейтральні начебто зростання популяції свиней в Китаї (це стимулювало попит на сироватку).

В цілому, 2020 рік був непоганим, 2021 рік залежати від темпів виходу економіки країн світу з рецесії, від попиту з боку імпортерів і динаміки зростання виробництва (яка може бути нижче через дорогі корми).