На Вінниччині цьогоріч робитимуть акцент на кукурудзі

14 липня 2022 року набрав чинності Закон України № 1977-IX, який вносить зміни до Закону України “Про публічні закупівлі” в частині вимог до ступеня локалізації виробництва (далі – “СЛ“). Повідомляє прес-служба Європейської Бізнес Асоціації.

СЛ визначається як показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару, що є предметом закупівлі.
Відповідно до змін замовники можуть здійснювати закупівлю низки товарів, що належать до продукції переробної промисловості, або робіт чи послуг, які передбачають передачу таких товарів, виключно якщо СЛ дорівнює чи перевищує: у 2022 році - 10% у 2023 році - 15% у 2024 році - 20% у 2025 році - 25% у 2026 році - 30% у 2027 році - 35% з 2028 року до 2032 року — 40%.
За погодженням із Комітетом Верховної Ради з питань економічного розвитку Кабінет Міністрів України може:

• змінити СЛ на наступний календарний рік до 5% у бік зменшення або до 10% у бік збільшення щодо окремого товару
• зменшити СЛ для проведення окремої закупівлі
• затвердити додатковий перелік товарів, до яких застосовуються вимоги щодо СЛ

СЛ визначається самостійно виробником товару та підтверджується Мінекономіки за наступною формулою: СЛ = (1 — (МВ + ІВ) / С) x 100%, де:

• СЛ — ступінь локалізації виробництва
• МВ — митна вартість складових, імпортованих виробником на митну територію України
• IВ — вартість (без ПДВ) імпортних складових, придбаних у резидентів України
• С — собівартість товару, що є предметом закупівлі.

Мінекономіки формує та оприлюднює на офіційному веб-сайті перелік товарів для закупівлі з підтвердженим СЛ, а також здійснює моніторинг дотримання вимог щодо СЛ внесених до такого переліку товарів.
Очікується, що для впровадження відповідних змін Кабінет Міністрів України ухвалить нормативно-правові акти, які регулюватимуть вищевказані процедури.
Вимоги щодо СЛ не застосовуються до закупівель, які підпадають під дію Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі», а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою. Як правило, при встановленні того, чи охоплюється закупівля положеннями міжнародного договору, враховуються країна виробника, походження товару, вартість закупівлі та інші критерії.
Крім того до завершення воєнного стану закупівлі здійснюються з урахуванням обмежень та виключень, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану».

аgravery.com

Виробництво молока на промислових підприємствах це складний процес, в основі якого — якість і безпечність. Забезпечення цих характеристик починається з контролю годівлі та утримання корів на фермі, з постійного контролю безпечності сирого молока як безпосередньо на фермі, так і на переробному підприємстві та завершується контролем технологічних процесів та готової продукції на переробних підприємствах.

«Якість і безпечність молока можна розділити. Перше — це вміст жиру, білка і лактози. Друге — це кількість мікроорганізмів, наявність соматичних клітин, антибіотиків чи інгібуючих речовин у молоці», — розповідає Олена Жупінас, керівник проекту АВМ «Гуртовий збут молока».

Чистота молока — це показник загальної бакзабрудненості молока, тобто чим менше шкідливої мікрофлори у ньому, тим воно безпечніше.

На переробних підприємствах молоко проходить термічну обробку у вигляді: пастеризації, ультрапастеризації або стерилізування. Різниця полягає в температурі обробки, яка впливає на термін реалізації цього молока. Для пастеризованого молока — від 5 до 10 днів, для ультрапастеризованого — 45 діб, а стерильне може зберігатися до 180 днів.

Основна маса молока в магазинах — це натуральний продукт. Проблема в тому, що про це ніхто не говорить. Промислове молоко є більш безпечним для споживача, зазначає експерт.

Згідно ДСТУ 3662:2018 молоко в Україні ділиться на 3 ґатунки: екстра, вищий і перший. Розрізняють їх саме за показниками безпечності. Молоко ґатунку екстра — це те, де загальна кількість бакзабруднення не менше або рівно 100 тис./мл, соматичних клітин не менше або рівно 400 тис./мл. Цей стандарт є загальноприйнятим в ЄС.

Асоціація виробників молока (АВМ) проводить багато роботи пов’язаної з безпечністю молока, яке виробляється на фермах її учасників. Ними було створено консультативний центр АВМ, мережу центрів ветеринарного обслуговування (КВО), лабораторію якості молока і маститів Uman Labs, навчальний центр Centre Kischenzi, накопичувальний центр молока «Перший молочний кооператив».

«Керівники сільськогосподарських підприємств — учасники АВМ вкладають великі гроші у молочні ферми, бо усвідомлюють свою відповідальність перед населенням України за здоров’я нації. Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС і взяла зобов’язання, що наші продукти будуть відповідати їхнім стандартам безпечності», — коментує Олена Жупінас.

За підсумками 2018 року, разом з господарствами АВМ реалізували 610 тис. тонн молока, забезпечивши при цьому 50% всього екстрагатунку.

«От над цим і працюємо. І тут якраз виникає питання: чому одні вкладають величезні кошти для того, щоб це молоко було безпечним, а інші намагаються отримати надприбутки, фальсифікуючи молоко невідомими інгредієнтами і виробляючи молочні продукти з невідомої сировини», — зазначає Олена Жупінас.

Важливо, щоб на магазинних полицях молочний продукт, молоковмісний продукт і замінник молока були чітко розмежовані. Але цінова політика не може бути однакова на природний і штучний білок.

Вже прийнятий новий закон про маркування, який допоможе українському споживачеві краще відрізнити продукт натуральних і ненатуральних.

«На сьогодні деякі переробні підприємства при маркуванні на етикетках почали писати назви господарств, з яких отримали молоко, вказуючи при цьому ґатунок екстра, щоб український споживач був впевнений у натуральності і безпечності їхніх молочних продуктів», — коментує Олена Жупінас.

MilkUa.info

Аграрії отримали кредитів на 60,5 млрд грн на кінець жовтня.

За даними НБУ, спостерігається хороша динаміка гривневих кредитів для аграріїв: приріст 24,1%, а проблемними серед них є лише 10% таких позик, що значно менше за середній показник у майже 58%.

Однак, за її словами, кредити агросектору й досі становлять лише 6−7% від загального обсягу.

«На кінець жовтня аграрії отримали кредитів на 60,5 млрд грн. За статистикою Національного банку України, загальний обсяг кредитів сільському господарству за січень — жовтень зріс на 9,3%. І це на фоні зниження сукупного кредитного портфеля на 1,5%. Нарощування кредитування відбулося за рахунок гривневих кредитів — зростання на 24,1%(до 47,4 млрд грн.) Втім, обсяг кредитів у іноземних валютах протягом року скорочувався», — розповідає Коробкова.

agropolit

Подекуди під обстрілами в Україні вже тривають жнива. Де зберігатимуть і куди продаватимуть врожай українські аграрії, про це в ефірі телемарафону #UAразом розповів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

«Цього року весна була холодніша ніж зазвичай, тому збір урожаю розпочався зі зміщенням на 2−3 тижні пізніше. Тому станом на початок липня активно тривають жнива лише на Одещині. Перші поля почали також обмолочувати Миколаївська, Запорізька та Дніпропетровська області. На середину липня жнива триватимуть у всіх регіонах України», — повідомив перший заступник Міністра.

Він висловив оптимістичний прогноз щодо очікуваного врожаю та його якості, — Враховуючи всі обставини посівної, логістики та воєнного часу, очікуємо непоганий врожай — не рекордний, проте вищий від середньостатистичного за останні п’ять років — від 50 млн тонн зернових. Що стосується пшениці, то переважатиме продовольче зерно.

Також Тарас Висоцький повідомив про обнадійливу динаміку експорту. Так проти 350 тис. тонн у березні, близько 1 млн. тонн у квітні, у червні експорт перевищив 2 млн. 100 тис. тонн агропродукції.

«Ми продовжуємо працювати над пошуком шляхів деблокування наших портів і збільшенням об'ємів експорту. І, звісно, зараз активно завозимо разом з міжнародними партнерами необхідне устаткування для забезпечення додаткових місць для зберігання, поки ця логістика розвивається», — зазначив він.

Крім того, перший заступник Міністра розповів, як фермери зможуть зберігати свої врожаї безпосередньо в полях у тимчасових мобільних сховищах, про їх види та особливості. Метою облаштування таких тимчасових місць зберігання є розосередження збіжжя, щоб убезпечити його від фізичного потрапляння ворожих ракет.

«На кордонах з Польщею та Румунією вже діють два транзитних хаби для українського зерна, крім того свою допомогу підтвердили Великобританія, США та Канада», — підсумував Тарас Висоцький.

minagro.gov.ua