Агросектор складе 50% ВВП України

06-черв-2022

Орієнтовна вартість залишків урожаю 2021/22 р. та нового урожаю зерна для України складає приблизно $37,85 млрд.

Такі дані наводять аналітики Spike Brokers на Telegram-каналі. 

Так, за їхніми оцінками, залишки минулого року становлять: 

пшениця — $3,6 млрд; 

кукурудза — $5,1 млрд; 

соняшник — $4,9 млрд; 

соя — $0,65 млрд.

Крім того, вартість урожаю 2022/23 р. орієнтовно становитиме:

ріпаку — $3 млрд; 

соняшнику — $5,6 млрд; 

пшениці — $8 млрд; 

кукурудзи — $6 млрд; 

ячменю — $1,2 млрд.

«Агро може скласти більше 50% ВВП України у 2022 році», — вважають експерти.

agroportal.ua

Більше новин
Кабмін зізнався в економії на аграріях
07-груд-2018

Кабінет міністрів України зізнався в неефективності цьогорічних програм державної підтримки аграрної галузі та пропонує зменшити їх загальне фінансування у 2018 році на 2,079 млрд грн — до 4,275 млрд грн з 6,354 млрд грн.

Відповідний урядовий законопроект № 9369 про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» був зареєстрований у парламенті 5 грудня.

Уряд заявив, що йому вдалось у 2018 році зекономити понад 10 млрд грн. При цьому фактично уся ця економія була досягнута за рахунок трьох програм: державної підтримки АПК через неефективні механізми розподілу коштів, а також виплати державних соціальних допомог та підтримки реформи державного управління.

Так, відповідно до тексту законопроекту, Кабінет міністрів пропонує зменшити розмір фінансової підтримки розвитку фермерських господарств на 850 тис. грн, до 150 тис. грн, державної підтримки галузі тваринництва — на 979 тис. грн, до 3,021 млрд грн, і фінансової підтримки сільгоспвиробників — на 250 тис. грн, до 695 тис. грн.

«Ми виступаємо категорично проти таких змін. Ті 2 млрд грн, що нібито „зекономив“ уряд, мають бути виплачені аграріям. „Економія“ ж виникла виключно внаслідок потворного механізму розподілу коштів, який фактично залишив сільгоспвиробників без державної допомоги. Усі найбільші аграрні асоціації ще у минулому році попереджали, що все саме так і буде. Кабінет міністрів має нарешті визнати те, що не впорався зі своїми обов’язками та фактично провалив цьогорічну програму держпідтримки АПК, а гроші, які лишились в бюджеті невикористаними, спрямувати на фінансування дійсно ефективних та необхідних програм — здешевлення кредитів та квазіакумуляцію ПДВ», — прокоментував рішення Кабінету міністрів України заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Результати виконання програм держпідтримки АПК у 2018 році свідчать про те, що реальна «економія» на вітчизняних сільгоспвиробниках є набагато більшою за 2,079 млрд грн, які пропонує перерозподілити уряд.

Станом на 1 грудня 2018 року передбачені програми були виконані лише на 31%. Іншими словами з формально виділених аграріям 6,354 млрд грн за 11 місяців вони отримали лише 1,951 млрд грн.

Зокрема, за програмою державної підтримки галузі тваринництва з виділених 4 млрд грн станом на 1 грудня 2018 року було використано 1,545 млрд грн (програма виконана на 38,6%), за програмою здешевлення сільгосптехніки — з виділених 945 млн грн використано 383 млн грн (40,5%). За програмою «фермерського мільярду» з виділених 1,043 млрд грн аграрії отримали лише 23 млн грн.

Детальний аналіз стану виконання бюджетних програм наведений у презентації за посиланням: app.box.com/s/r6r6c7hk14ebvy44bfxkqtpbq78kd2fm.

Динаміка бюджетних виплат за програмами держпідтримки АПК за останній місяць також невтішна.

«За листопад аграріям за всіма програмами держпідтримки було сумарно виплачено лише 313 млн грн, при тому, що левову частку цієї суми становить виплата дотації на голову КРС за друге півріччя, тобто по іншим програмам прогресу майже немає», — зауважив Соколов.

«Ми вважаємо, що ситуація, яка склалась у 2018 році із державною підтримкою аграрної галузі, є спланованою акцією уряду для того, щоб формально дотриматись вимоги про виплату сільгоспвиробникам 1% аграрного ВВП, яка гарантована Податковим кодексом, але при цьому грошей не дати. Працівники Міністерства аграрної політики і продовольства України не могли не розуміти, до чого призведуть ухвалені ними механізми розподілу коштів. Усі усвідомлювали, що зрештою малий і середній аграрний бізнес, який дійсно потребує державної допомоги, дотацій не отримає. Власне, так і сталось, про що свідчать статистичні дані використання бюджетних коштів», — підсумував заступник голови ВАР.

Нагадаємо, 5 листопада ВАР та інші члени ГС «Всеукраїнський аграрний форум» звернулись до Президента України Петра Порошенко із закликом сприяти скасуванню неефективної державної підтримки аграрної галузі, за якої виплати здійснюються або на користь великих компаній, або залишаються в бюджеті невикористаними. Незважаючи на катастрофічні результати виконання програм держпідтримки АПК за підсумками 2018 року, уряд наполягає на продовженні цієї негативної практики у 2019 році - на наступний рік запланований порядок розподілу коштів аналогічний тому, що діяв цьогоріч. Це свідчить про інституційну неспроможність Кабінету міністрів та Верховної Ради справедливо і ефективно розподіляти бюджетні кошти. Тому аграрії вирішили відмовитись від такої «допомоги», натомість запропонували направити зекономлені кошти на компенсацію втрат доходів бюджету від ухвалення законопроектів щодо зниження ставки ПДВ для деяких видів сільгосппродукції до 10% (сприятиме зниженню роздрібних цін на продукти харчування) та запровадження податку на виведений капітал (призведе до розвитку економіки, зростання зайнятості та рівня оплати праці).

uacouncil

Детальніше
Експорт буде тиснути на молочний ринок у 2018
27-груд-2017

Експортні поставки на молочному ринку будуть чинити тиск на ціни до кінця другого кварталу 2018 року, що призведе до подальшого зниження цін.

Про це йдеться у щоквартального звіту Rabobank.

Так, аналітики Rabobank відзначають, що в кінці 2017 і початку 2018 року світовий ринок буде протистояти хвилі експортного надлишку, що становить 3,2 млрд літрів в перерахунку на молоко.

«Перші ознаки зниження цін на молоко (в місцевій валюті) з'явилися в ряді експортних регіонів. Ціна падає з високих рівнів, які залишаються вище порога беззбитковості, але тиск буде наростати, стискаючи фермерську маржу», — вважають в Rabobank.

Жвавий попит на молочні продукти, особливо на сир і молочний жир в північній півкулі був характерним для молочних ринків останнім часом. Проте, темпи зростання цього попиту починають знижуватися, підкреслюють аналітики.

«Дані торгівлі підтверджують наявність надійних імпортних закупівель в ключових дефіцитних регіонах, зокрема в частині Північної Африки і Південно-Східної Азії», — заявляють в Rabobank.

У Китаї ціни на молоко зростають, але триваюча консолідація промисловості і несприятлива погода перешкоджають зростанню виробництва, йдеться в звіті. В результаті поставки імпортної молочної продукції в КНР залишаються активними, і ця тенденція збережеться в 2018 році.

«Експортні поставки будуть чинити тиск на ціни до кінця другого кварталу 2018 року, що призведе до подальшого знижувального тиску на молочний ринок. Це не буде плавна перекалібровка молочного комплексу. Немає негайного закінчення слабких цін на СОМ, враховуючи складські запаси.

Rabobank очікує тиск на інші ціни на біржові товари, особливо масло і сир. Однак низькі запаси масла (особливо в Європі) будуть підтримувати ціни значно вище середнього рівня за останні п'ять років. Імпорт сиру в Японію і Китай також надасть підтримку сироварів. Навпаки, ціни на молочну сироватку продовжать перейматися зростанням обсягів виробництва і запасів», — наголошується в щоквартальному звіті організації.

milkua.info за матеріалами Аgroperspectiva.com

Детальніше
На Миколаївщині виявили другий випадок АЧС за місяць
21-серп-2019

19 серпня у Миколаївській області зафіксували ще один випадок африканської чуми свиней. Про це повідомляє прес-служба Врадіївської районної державної адміністрації.

Хворобу виявили у тушах 7 тварин, знайдених у лісосмузі на межі Врадіївського та Первомайського районів біля траси Платонове – Кропивницький на території Миколаївської області. Походження туш, як і джерело занесення збудника хвороби, з’ясувати не вдалося. Туші свиней знищили шляхом спалювання на місці, де їх знайшли, а місце спалювання та прилеглу територію дезінфікували.

Рішенням державної протиепізоотичної комісії, ділянку оголосили неблагополучною щодо АЧС, встановили карантин та план заходів щодо недопущення поширення та ліквідації вірусу.

Окрім того, у Закарпатській області фахівці Держпродспоживслужби посилили заходи контролю  за переміщенням живих свиней та продукції із свинини щоб запобігти поширенню АЧС.

 

Детальніше
Влада Китаю заборонила імпорт м'яких сирів
11-вер-2017

Влада Китаю заборонила імпорт деяких типів європейських м'яких сирів в зв'язку з побоюваннями за їх безпеку для здоров'я. Заборона стосується багатьох популярних м'яких сирів, в тому числі брі, камамберу, рокфору і інших.

Претензії китайських регуляторів викликали бактерії, які містяться в цих сирах. Коли саме введена заборона, точно невідомо: деякі постачальники продуктів з Європи говорять, що вона діє з червня, інші дізналися про нього в середині серпня.

Поставок твердих сирів заборона не стосується. Також не забороняється продавати м'які сири, вироблені в Китаї. У минулому влада Китаю неодноразово накладала заборону на ввезення того чи іншого сиру. У 2014 році тимчасова заборона була накладена на весь сир з Великобританії через невідповідність санітарним стандартам, а в 2008 році забороняли моцарелу, яка під нову заборону не потрапила.

milkua.info за матеріалами meduza.io

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок