Аграрії прогнозують найважчу збиральну кампанію

01-лип-2022

Це була найважча посівна, найважче внесення захисту. І попереду аграріїв чекають найважчі жнива. Рік буде найменш успішним для сільгоспвиробників в економічному плані, але вони зберігають бойовий дух та продовжують виконувати свою роботу як завжди якісно і навіть перевищувати очікування.

Про це розповів директор агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД Олександр Овсяник.

«Насправді все втрималось лише за рахунок звичайних робітників, які вивезли на собі весняну посівну кампанію. Які зрозуміли, що крім них, ніхто цього не зробить. Були у нас співробітники зі сталевим серцем. Наприклад, коли по Серединці, що на Чернігівщині, почались обстріли, вони сіли на трактори і перегнали їх у сусідні села. З підприємств, які знаходились або досі знаходяться під сильними обстрілами, у короткі проміжки затишшя вони вивезли рештки хімії, добрив, солярки з наших складів. І людям вистачало на це сміливості!», - Олександр Овсяник, директор агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД.

За його словами, посівну врятувало те, що компанія готувалась до війни ще з осені. Допускали, що, напевно, буде якась ескалація, подорожчання, дефіцит, але точно не повномасштабна війна. З огляду на це були заздалегідь завезені на склади добрива, ЗЗР та насіння. Але весь обсяг не могли забезпечити. 

«З початку повномасштабного вторгнення ми були готові до того, що проблеми з поставками будуть, але те, як врешті-решт повели себе компанії, з якими ми співпрацювали, стало чи не найбільшим розчаруванням. На мене одразу посипались відмови від постачальників, мовляв, форс-мажор. Більшість із них просто відмовились виконувати свої зобов’язання. Навіть ті, за які вже взяли з нас гроші», — згадує Олександр Овсяник.

Він додає, що не привезли КАС, не надавали орендовану техніку, хоча оренду сівалок компанія сплатила ще в грудні. Не отримала компанія третину палива. 

«Тому під час цієї посівної нам довелося поступитись деякими правилами й стандартами, які ми самі собі встановили впродовж останніх років. Наприклад, раніше у нас заборонялося використовувати сівалки без контролю секцій. Цього року ми про це правило забули. Головне було одне — посіятись. Нам не вистачало добрив, тому були переглянуті норми використання», — розповідає Олександр Овсяник.

agroportal.ua

Більше новин
До 2040 року виробництво молока в світі зросте до 1282 млн тонн
24-черв-2019

Згідно з оцінками аналітиків IFCN, в 2040 році виробництво молока в світі складе 1282 млн тонн. Зростання в порівнянні з 2018 роком складе 45% або 400 млн тонн.

При цьому молочне поголів'я зросте лише на 14% до 427 млн ​​голів, поголів'я збільшиться на 54 млн голів. Середній надій виросте на 27% до 2,9 тонн в рік.

Кількість молочних ферм скоротиться на 17% до 99 млн, на 20 млн ферм менше, ніж в 2018. У той же час середній розмір ферми виросте на 37% до 4,3 голів на ферму. У 2018 році за даними IFCN, середня ферма налічує 3,2 голови.

Драйвером зростання стане збільшення чисельності населення і зростання споживання молока. Згідно з позитивним сценаріэм розвитку молочного ринку IFCN, ключовими умовами якого будуть економічне зростання, політична стабільність, збереження позиції молочної продукції в раціоні, споживання молока на душу населення в 2040 році зросте на 20% до 140 кг на душу населення.

The DairyNews 

Детальніше
Чи стане квітень точкою відліку для нарощування поголів'я корів?
27-трав-2020

За даними Держстату, станом на 1 травня загальна чисельність корів в Україні становить 1,78 млн гол., що на 6,5% менше, ніж у минулому році. У річному вираженні частка скорочення у сільськогосподарських підприємствах та домогосподарствах однакова ― 6,5%. Разом із тим, є обнадійливі деталі.

Так, з огляду на помісячну динаміку, у квітні вперше за останні 12 місяців зафіксовано збільшення загальної чисельності корів, порівняно з попереднім місяцем -- на 2,8 тис. гол.

Відбулось це виключно за рахунок нарощування поголів'я у домашньому секторі. Тут місячне зростання склало +3,6 тис. гол., порівняно з березнем. Нарощували поголів'я у 11-ти регіонах, зокрема лідерами були Луганщина (+0,6 тис. гол), Житомирщина (+0,6 тис. гол) та Дніпропетровщина (+0,5 тис.). Зменшилась кількість корів у присадибному секторі лише на Миколаївщині ― на 0,2 тис. гол.

В той же час поголів'я корів серед промислових господарств у щомісячній динаміці знову скоротилося, хоча темпи суттєво зменшилися ― мінус 0,8 тис. гол./міс. (попередні місяці в середньому ― 2−2,5 тис./міс.). При цьому у восьми регіонах кількість корів скоротилася (найбільше на Київщині ― мінус 0,7 тис. гол.), а в інших восьми ― збільшувалась, ще вісім областей утримались на попередніх рівнях.

Ситуація із нарощуванням поголів'я корів може виявитися тимчасовим явищем, позаяк про тренд зростання говорити ще зарано. Цей факт може бути зумовленим загальнонаціональним карантином, обмеженнями внутрішньої логістики та сповільненням економічних процесів. Водночас, передумови нарощування поголів'я домашніх корів існують, зокрема падіння купівельної спроможності населення та втрата ним робочих місць. В таких умовах домашнє виробництво знову може стати альтернативним джерелом доходів. Крім того, малі та сімейні ферми покладають стримані сподівання на програми державної підтримки, що також в деякій мірі стримують їх позбуватися худоби.

На сповільнення темпів вирізання худоби у промисловому секторі очікували ще від початку року, проте цей процес виявився відтермінованим ближче до його середини. Надалі тренд падіння може призупинитися під впливом дефіциту молока у переробці. Проте відновлення у перспективі кінця року виглядає сумнівним і тут ключовими стримуючими факторами є підготовка до відкриття ринку землі, зокрема очікування аграріями змін до закону, які надали б пріоритетне і пільгове право навіть під час перехідного періоду купувати сільгоспземлі пропорційно до наявного поголів'я корів. Гратиме роль і хід виконання державних програм підтримки молочного скотарства у поточному році, а також погашення заборгованості за держпрограмами минулого року. Тим не менше, навіть в умовах кризи потенціал для нарощування промислових корів значний — відкритим залишається питання щодо його реалізації та створення передумов і гарантій для ведення молочного бізнесу.

Аналітичний відділ АВМ за даними ДССУ

Детальніше
Українці обирають м’ясо вітчизняного виробництва
26-квіт-2018

Найбільшою популярністю серед українських споживачів користується м'ясо вітчизняного виробництва.

Переважна більшість респондентів заявила, що звертає увагу на зовнішній вигляд товару та наявність інформації про виробника. Водночас, деякі респонденти поскаржилися на відсутність маркувального ярлика підприємства—виробника товару.

Загалом, опитані обирають українське м'ясо, зокрема курятину, бо воно — екологічно чисте та дешевше, ніж закордонне.

Українці вірять, що вітчизняною курятиною можна нагодувати світ.

Нагадаємо, за прогнозами ООН, до 2050 року населення планети має сягнути 10 мільярдів. Для того, щоб прогодувати додатково 2 мільярди людей, виробництво має збільшитися мінімум на 50%.

unn

Детальніше
Зеленський заявив інвесторам, що в Україні вигідно розвивати агропереробку
10-черв-2022

В Україні вигідно розвивати переробку аграрної продукції, наш аграрний ринок є ключовим для десятка країн.

Про це заявив Президент Володимир Зеленський під час Dragon Capital's Ukraine Virtual Investor Conference, повідомляє пресслужба глави держави.

«Україна — це аграрний сектор, глобальне значення якого вже всі бачили, коли Росія заблокувала наші порти. Саме наш агросектор — ключовий для ринків десятків країн. Розвивати переробку в Україні — це справді вигідно», — сказав він.

Він наголосив, що Україна — це індустріальні парки, які дають особливі можливості для розміщення будь-яких виробничих підприємств.

«Величезний потенціал у різних галузях — від аерокосмічної до деревообробки», — сказав він.

Зеленський наголосив, що Україна демонструє стійкість інституцій навіть у час повномасштабного вторгнення російських військ.

agropolit.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок