17 березня 2017 вийшов свіжий номер журналу "Корми і Факти" №3 (79), березень 2017

За даними Держстату, станом на 1 травня загальна чисельність корів в Україні становить 1,78 млн гол., що на 6,5% менше, ніж у минулому році. У річному вираженні частка скорочення у сільськогосподарських підприємствах та домогосподарствах однакова ― 6,5%. Разом із тим, є обнадійливі деталі.

Так, з огляду на помісячну динаміку, у квітні вперше за останні 12 місяців зафіксовано збільшення загальної чисельності корів, порівняно з попереднім місяцем -- на 2,8 тис. гол.

Відбулось це виключно за рахунок нарощування поголів'я у домашньому секторі. Тут місячне зростання склало +3,6 тис. гол., порівняно з березнем. Нарощували поголів'я у 11-ти регіонах, зокрема лідерами були Луганщина (+0,6 тис. гол), Житомирщина (+0,6 тис. гол) та Дніпропетровщина (+0,5 тис.). Зменшилась кількість корів у присадибному секторі лише на Миколаївщині ― на 0,2 тис. гол.

В той же час поголів'я корів серед промислових господарств у щомісячній динаміці знову скоротилося, хоча темпи суттєво зменшилися ― мінус 0,8 тис. гол./міс. (попередні місяці в середньому ― 2−2,5 тис./міс.). При цьому у восьми регіонах кількість корів скоротилася (найбільше на Київщині ― мінус 0,7 тис. гол.), а в інших восьми ― збільшувалась, ще вісім областей утримались на попередніх рівнях.

Ситуація із нарощуванням поголів'я корів може виявитися тимчасовим явищем, позаяк про тренд зростання говорити ще зарано. Цей факт може бути зумовленим загальнонаціональним карантином, обмеженнями внутрішньої логістики та сповільненням економічних процесів. Водночас, передумови нарощування поголів'я домашніх корів існують, зокрема падіння купівельної спроможності населення та втрата ним робочих місць. В таких умовах домашнє виробництво знову може стати альтернативним джерелом доходів. Крім того, малі та сімейні ферми покладають стримані сподівання на програми державної підтримки, що також в деякій мірі стримують їх позбуватися худоби.

На сповільнення темпів вирізання худоби у промисловому секторі очікували ще від початку року, проте цей процес виявився відтермінованим ближче до його середини. Надалі тренд падіння може призупинитися під впливом дефіциту молока у переробці. Проте відновлення у перспективі кінця року виглядає сумнівним і тут ключовими стримуючими факторами є підготовка до відкриття ринку землі, зокрема очікування аграріями змін до закону, які надали б пріоритетне і пільгове право навіть під час перехідного періоду купувати сільгоспземлі пропорційно до наявного поголів'я корів. Гратиме роль і хід виконання державних програм підтримки молочного скотарства у поточному році, а також погашення заборгованості за держпрограмами минулого року. Тим не менше, навіть в умовах кризи потенціал для нарощування промислових корів значний — відкритим залишається питання щодо його реалізації та створення передумов і гарантій для ведення молочного бізнесу.

Аналітичний відділ АВМ за даними ДССУ

Характерною рисою українського експортного ринку за січень-червень 2019 р. стало збільшення обсягів зарубіжних поставок продуктів харчування в країни ЄС, Азії та Африки — на тлі незначного зменшення експорту в країни СНД.

Про це повідомив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

«Позицію основного імпортера української продукції вже кілька років поспіль утримують азіатські країни, які за І півріччя 2019 р. закупили українських харчів майже на $ 4,3 млрд, практично на 15% перевищивши торішній показник. Частка Азії за цей період склала 41,9% від загального експорту аграрної продукції», — зазначає Микола Пугачов.

За даними вчених, за звітний період сумарна частка зазначених регіонів в загальному експорті агропродукції з України становила понад 97% в грошовому еквіваленті.

Уже традиційно близько третини вітчизняного експорту сільгосппродукції припадає на країни Європейського союзу, які закупили українських харчів на $ 3,4 млрд (+28,7%). Майже на 25% проти відповідного періоду минулого року збільшилися обсяги експорту до країн Африки і склали близько $ 1,6 млрд. Частка цього регіону склала 15,4% від загального експорту аграрної продукції з України.

Після незначного пожвавлення експорту вітчизняної сільгосппродукції до країн СНД, яке намітилося в 2017 р. і зберігалося в минулому році, спостерігається незначний спад. Як уточнив Микола Пугачов, країни цього регіону за січень-червень 2019 р. імпортували українського продовольства на $ 0,7 млрд, що склало 7% від загального експорту аграрної продукції.

Визначальними товарами для українського експорту залишилися зернові, олія та олійні культури, залишки і відходи, а також м'ясні продукти. Сумарно вони забезпечили більше 84% виручки від продажу вітчизняного агропродовольства на ринки країн світу. Крім того, в I півріччі 2019 р. відбулося збільшення експорту цих груп продуктів в натуральному вираженні відносно минулого року.

Нагадаємо, що за даними Держстата, в січні-червні 2019 року в Україну було ввезено агропродукції на $ 2,8 млрд. Цей показник на 7,5% більше, ніж за 6 місяців минулого року.

latifundist.com

Більшість українських свинарів не має можливості утримувати велике поголів’я і тому постійно його скорочує, замість того, щоб закуповувати нових тварин. Щоб триматися на плаву, вони змушені підвищувати ціни на свою продукцію, хоча на модернізацію грошей все одно бракує. Так і виходить замкнене коло, пише у своєму блозі на «fi.новини» Артем Ковбель, партнер Kreston GCG.

Зважаючи на те, що світові ціни на свинину знижуються, ми опинилися у ситуації, коли імпортувати іноземний продукт стало вигідніше, ніж купувати вітчизняний. Відповідно, українська свинина програє і на світовому ринку і втрачає на об’ємах експорту.

За словами Ковбеля, ми втратили статус нетто імпортера свинини ще минулого року, коли частка імпорту перевищила експорт. Правда тоді ситуацію згладжував один факт: сукупна вартість експорту склала $10,5 млн, а імпорту – $9,96 млн і, формально, можна було стверджувати, що свинини ми продаємо більше, ніж купуємо.

За даними ДФС, у першому півріччі цього року імпорт майже в 9 разів перевищив показник минулого року: в Україну ввезли 8,4 тис. тонн свинини загальною вартістю $15,4 млн, тоді як за аналогічний період минулого року було ввезено 924 тонни.

І, за словами Ковбеля, частка імпорту зростатиме й далі.

Ще одна річ, що свідчить про відсталість і подальший занепад українського свинарства — нездатність уже кілька років узяти під контроль захворювання свиней на АЧС. За словами Ковбеля, в Україні досі немає досліджень з цього питання, а це значить, що АЧС розповсюджуватиметься і далі по українських господарствах.

Ковбель робить невтішний прогноз: найближчим часом Україна не зможе наростити виробництво і експорт своєї продукції. Показник імпорт свинини зріс одразу з кількох причин і, навіть за найсприятливіших умов, потрібно чимало часу на їх усунення. У випадку нашої країни,  державна влада не вирішує проблеми, що накопичилися як у свинарстві, так і  в тваринництві загалом.

За матеріалами: agroday.com.ua

Форму міжнародного сертифіката на ввезення в Україну не замороженої сперми кнурів-плідників оприлюднено на сайті Держпродспоживслужби.

Раніше, законодавча база України не дозволяла поставляти сперму кнурів у свіжому вигляді. Адже відповідно до попередньо погоджених ветеринарних сертифікатів, було можливо імпортувати на територію України сперму кнурів лише у замороженому вигляді. Така технологія зберігання спермопродукції мала низку негативних наслідків: зменшення кількості рухливих сперміїв у спермодозах, відповідно зниження ефективності продукту, труднощі доставки тощо. Нині ж у виробничій практиці застосовують розчинники, які забезпечують зберігання сперми у свіжому вигляді від 5 днів до 2 тижнів.

Водночас, оприлюднення орієнтовної форми на ввезення в Україну сперми кнурів у рідкому вигляді — це тільки перший крок. Надалі важливо, щоб цю орієнтовну форму погодив компетентний орган країни-експортера. 

Прес-служба АСУ