5 ключових трендів вітчизняного свинарства у 2018-му

24-січ-2019

Більшість гравців вітчизняного свинарського ринку одностайні — 2018-й видався відносно спокійним, а робота в галузі — «плавною», хоча друга половина року була менш прихильною до свинарів.

В АСУ назвали ключові тренди, які панували на ринку минулоріч, йдеться у повідомленні прес-служби об'єднання. 

До ТОП-5 увійшли:

Зменшення кількості спалахів АЧС

Згідно зі статистикою, кількість офіційно зафіксованих випадків АЧС у регіонах України за 2018-й поступається результатам 2017-го: 145 спалахів, проти 163 відповідно. Ці дані свідчать про «стишення ходу» хвороби та покращення ситуації. Серед його причин, з одного боку, зменшення чисельності свинопоголів’я у присадибному секторі, де реєструється переважна більшість спалахів (119 у 2017-му, 95 у 2018-му), а з іншого — підвищення рівня біобезпеки вітчизняних свиногосподарств та рівня обізнаності населення щодо проблеми.

Минулорічна тенденція зменшення кількості випадків АЧС продовжується і цьогоріч. Так, станом на 23 січня зареєстрований 1 спалах (на Дніпропетровщині), тоді як у 2017-му — 12, а в 2018-му — 13 на відповідну дату.

Відновлення промислового поголів’я

Початок 2018-го характеризувався антирекордами за кількістю поголів’я в країні — 5,99 млн (на 1 лютого) проти 6,54 млн в лютому- 2017-го. Експерти називали таку чисельність свиней чи не найнижчою в історії країни. Тож, одним із «завдань» виробників стало відновити кількість свиней. Результат не забарився, і вже наприкінці 2018-го в Україні налічували 6,31 млн голів, з них 3,42 млн — «промислові» свині, 2,89 млн — «присадибні».  Основний приріст — понад 50 тис. свиней забезпечили професійні свиногосподарства. В цілому ж, розподіл сил між присадибним та промисловим секторами змінився на користь останнього — 47% та 53% у забезпеченні країни свининою, відповідно.

Спокійний ціновий «клімат» на ринку живця

Власне така ситуація була цілком очікувана та спрогнозована ще на початку 2018-го. Минулоріч ціни закупівлі свиней забійних кондицій коливалися у діапазоні 42-51 грн/кг, а середньорічна позначка опускалася нижче 46 грн/кг. Протягом першого півріччя ціни трималися на високому рівні, чому сприяла обмеженіша пропозиція живця. Вже в другій половині року вони дещо «просіли», порівняно з роком раніше. «Пікнікові періоди» теж минули для операторів ринку свинини практично без «піків» ціни. На цінову ситуацію на ринку живця впливала активізація імпорту м’ясної сировини та млява споживча активність.

Збільшення імпорту

Порівняно з 2017-м, минулоріч Україна імпортувала вп’ятеро більше свинини — 28,6 тис. т, вартістю майже 52 млн дол. США.  Щодо експорту, то ця діяльність послабилася: у 2018-му з України відвантажили 1,76 тис. т проти майже 5 тис. т у 2017-му. На фоні значного пожвавлення імпорту від’ємне значення зовнішньоторгового сальдо по свинині зросло до 48 млн дол. США.

Курс на розвиток і розбудову

У 2018-му продовжилася тенденція на нарощення потужностей, яка почалася ще у 2017-му. Тоді, згідно з опитуванням АСУ, понад 60% свиногосподарств були готові і планували розвиватися.

+1 тренд кількох років — Брак кваліфікованих працівників

Пошуки працівників минулоріч активізувалися з новою силою, зокрема й тому, що значна кількість господарств узяли курс на нарощення потужностей. Втім, недостача у працівниках відповідної кваліфікації — тенденція останніх кількох років. Частина кадрів «відтікає» за кордон у пошуках кращої зарплатні, інші вважають аграрну сферу — неприбутковою чи нестатусною.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

Більше новин
Найбільші виробники свинини в ЄС
12-бер-2021

За даними Департаменту сільського господарства США (USDA) минулого року Іспанія перевершила Німеччину за показниками забою свиней. У звіті згадується, що 4 основних виробника свинини в Європі з різних причин зменшили кількість свиней, яких відправляють на бійні.

Низький попит на свинину на внутрішньому ринку, численні спалахи COVID-19 на найбільших бійнях країни призвели до зменшення свиней у Німеччині до 1,91 млн. голів. Також скоротились обсяги забою в Італії (до 917 тис. голів), Польщі (471 тис. голів) та Франції (248 тис. голів). У той же час такі країни, як Іспанія, Данія та Бельгія, збільшили показники забою таким чином. У Іспанії за рік реалізували 3,77 млн. голів, у Данії – 440 тис. голів, у Бельгії – 431 тис. голів.

За даними USDA, Іспанія швидко впоралась з перебоями в роботі, спричиненими COVID-19, а бійні працювали нормально, щоб задовольнити внутрішній та експортний попит. Це сприяло подальшому зростанню іспанського виробництва свиней. Крім того, країна значно збільшила експорт свинини до Китаю та заповнило прогалину на ринку, яку залишили німецькі постачальники через африканську чуму свиней. В результаті Іспанія перевершила Німеччину як провідну державу-член ЄС за рівнем забою і стала головним європейським постачальником свинини до Китаю.

Meat-Inform

Детальніше
Світовий ринок яловичини: прогноз на 2021 рік
27-лист-2020

У своєму останньому квартальному прогнозі Міністерство сільського господарства США (USDA) прогнозує, що світове виробництво яловичини в 2021 році може зрости на 2% до 61,5 млн. т.

Це засновано на поточному прогнозі Міністерства сільського господарства США про світове виробництво яловичини в цьому році на рівні 60,4 млн. т, що на 2% нижче, ніж в 2019 році.

Прогнозоване зростання виробництва в 2021 році очікується в міру зміцнення світової економіки, поліпшення споживання і відновлення ланцюжків поставок після збоїв, викликаних пандемією. Однак прогноз на 2021 рік все ще трохи нижче рівня виробництва до пандемії, що спостерігався в 2019 році.

Поряд з очікуваним зростанням виробництва, Міністерство сільського господарства США прогнозує, що світовий експорт яловичини може вирости на 3%. Очікується, що поліпшення економічних умов і відновлення ринків громадського харчування будуть стимулювати попит, при цьому більшість ключових експортерів побачать зростання поставок в 2021 році. Очікується, що азіатський попит підтримає поставки з США і Бразилії протягом року. Однак, більш низьке виробництво в Аргентині та Австралії (через те, що виробники зберігають поголів'я для відновлення своїх стад) обмежить експорт з цих країн.

Очікується, що світовий імпорт яловичини зросте, але на більш скромний 1%, що буде обумовлено підвищенням попиту на послуги громадського харчування. Очікується, що китайський імпорт яловичини зросте ще на 4% в 2021 році, збільшившись, згідно з прогнозом, на 21% в річному численні в 2020 році. Однак, виробництво свинини в Китаї відновиться в 2021 році, оскільки виробники продовжують відновлюватися після АЧС. І це може дещо сповільнити зростання імпорту яловичини.

meatinfo.ru

Детальніше
Вчені: Два мільярди людей на планеті залежать від імпорту продовольства
21-квіт-2017

Вчені з Фінляндії довели, що з ростом чисельності населення на планеті збільшуються обсяги імпорту. Milknews перевів матеріал The Dairy Site. Ресурси продовольства на планеті обмежені і розподіляються нерівномірно. Збільшення площ оброблюваних земель і впровадження нових технологій не завжди допомагає вирішити проблему забезпечення їжею. Багато держав вважають за краще інше рішення - нарощувати імпорт товарів. Вчені з Фінляндії в опублікованій роботі Earth's Future показали пряму залежність між забезпеченням ресурсами, зростанням чисельності населення і обсягами імпорту сільгосптоварів. "Це питання було предметом для міжнародних розмов протягом довгого часу, однак попередні дослідники не зуміли показати чіткий зв'язок між забезпеченням продовольством і обсягами імпорту. Ми провели глобальний аналіз, приділяючи особливу увагу регіонам, де лімітований доступ до водних ресурсів обмежує можливості виробництва", - пояснює учасник дослідницької групи Мііна Поркка. Дослідження проводилося з 1961 по 2009. Вчені вивчали змодельовані дані, статистику ФАО, беручи до уваги зростаючі обсяги виробництва і використання сучасних технологій в промисловості. Аналіз показав, що в 75% регіонів з обмеженим ресурсним забезпеченням імпорт збільшувався, так як власне виробництво було неефективним. Близько 1,4 млрд людей стали залежними від імпорту, ще 460 млн людей живуть в регіонах, де навіть зростаючі зовнішні поставки не можуть закрити наявних потреб в продовольстві. Співавтор дослідження доктор Джозеф Гаул зазначив, що люди можуть бути навіть не в курсі про залежність регіону від імпорту продовольства. "Це досить очевидно - шукати продукти в іншому місці, коли внутрішнє виробництво показує неефективність. Можливо, це правильний вибір, але такий метод не повинен вважатися чимось, що само собою зрозуміло", - відзначає професор. Міжнародна продовольча система являє собою чутливу структуру: зміна цін на біржі може легко підірвати продовольчу безпеку тих держав, де залежність від імпорту встановлена ​​на високому рівні. Таким чином, найкращим рішенням у подібній ситуації можуть стати інвестиції та збільшення обсягів виробництва. Багато країн Африки та Індії мають серйозні перспективи по нарощуванню ефективного виробництва за рахунок використання кращих іригаційних систем і нутрієнтів. Учасниця дослідницької групи Мііна Поркка особливо підкреслила, що рішення проблеми залежності від імпорту не лежить тільки в збільшенні виробництва їжі. "Необхідно стежити за чисельністю населення, контролювати обсяг продовольчих відходів, споживання м'яса. Більше чверті їжі в світі йде на смітник, необхідно знизити цей показник на світовому рівні", - вважає Поркка.

Детальніше
В Україні запустили Єдиний експортний веб-портал
24-груд-2020

Офіс по просуванню експорту 23 грудня 2020 року на платформі Дія.Бізнес запустив в тестовому режимі Єдиний експортний веб-портал — онлайн-платформу для експортерів і компаній, зацікавлених в експорті.

Про це йдеться в повідомленні Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства.

Як зазначається, метою запуску Єдиного експортного веб-порталу є підвищення рівня національного експорту і надання підтримки підприємствам для виходу на нові ринки, а також іноземним компаніям, які зацікавлені в імпорті товарів і послуг з України та налагодженні партнерських відносин.

«Розвиток експорту, який сьогодні формує майже половину ВВП країни — в пріоритеті уряду України. Держава докладає максимум зусиль для впровадження фінансових та інформаційних інструментів підтримки експортерів для полегшення доступу українських товарів на зовнішні ринки. Запуск Єдиного експортного веб-порталу забезпечить виробників необхідними знаннями, полегшить пошук нових ринків збуту і встановлення ділових контактів для успішної експортної діяльності", — прокоментував міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Петрашко.

У той же час, заступник міністра — торговий представник Тарас Качка зазначив важливість цифрової трансформації і поширення знань з експорту через цифрові інструменти.

«В Україні щороку зростає кількість малих і середніх підприємств, які вимагають знань і консультацій щодо того, як розвивати свій експорт і просувати продукцію на нові ринки. З метою роз'яснення незручних бюрократичних процесів створено Єдиний експортний веб-портал. Унікальним на цьому веб-платформі є консолідація корисної інформації, в тому числі про те, як експортеру себе позиціонувати, яку стратегію вибрати і інше", — зазначив заступник міністра.

Він додав, що використання експортерами онлайн-платформи прискорить розвиток малих і середніх підприємств у всіх регіонах України. Також веб-портал дозволить виробникам більше використовувати інструменти електронної комерції, що є актуальним в умовах пандемії коронавіруса.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок