В Україні запустили Єдиний експортний веб-портал

Україна посідає третю позицію серед найбільших сільськогосподарських імпортерів до ЄС, і має світове лідерство за темпами зростанні імпорту до ЄС сільськогосподарської продукції у липні 2019 року у порівнянні із липнем минулого року.

Відповідні дані оприлюднені у черговій доповіді Єврокомісії від 23 вересня 2019 року щодо стану торгівлі ЄС агропромисловою продукцією.

«Найважливішими країнами походження агропромислового імпорту (до ЄС) за минулі 12 місяців (у мільярдах євро) були США (12,5), Бразилія (11,7), за якими слідують Україна (6,7) та Китай (6,0)… За річними показниками, обсяг агропромислового імпорту (у мільярдах євро, — відсоток змін) продовжує вражаючи зростати з України (+1,7, або +34%) та від США (+1,7, або +14%)», — йдеться у повідомленні.

За абсолютними показниками обсяг імпорту з України в країни ЄС з серпня 2017 по липень 2018 року складав 5,062 мільярди євро, за такий же період 2018−2019 років — вже 6,757 мільярда євро, що означає зростання на 33,8 відсотка.

При цьому за місячним показником зростання сільськогосподарського імпорту Україна є абсолютним лідером — у липні 2019 року у порівнянні із липнем 2018 року імпорт українських продуктів до ЄС зріс на 195 мільйонів євро — від 317 до 512 мільйонів євро, або на 61,6 відсотка.

За річними показниками ввезення сільськогосподарського експорту з країн ЄС Україна посідає 16-ту позицію. З серпня 2017 по липень 2018 року країна імпортувала європейської продукції на 1 мільярд 960 мільйонів євро, за цей же період 2018−19 років — вже на 2 мільярди 255 євро, з абсолютними приростом на 295 мільйонів євро (+15.0%).

В цілому в період з серпня 2018 року по липень 2019 року експорт з країн ЄС зафіксовано на рівні 144,430 мільярда євро (+5,0% у порівнянні з 2017−18 р.р.), імпорт склав 118,582 мільярда євро (+3,0%).

milkua.info

Грошовий оборот зовнішньої торгівлі молочною продукцією за 11 місяців склав 485,3 млн. дол. При цьому 56,7% цієї суми приходиться на імпорт, а це 275,1 млн. дол.; експортній частці відповідає 43,3% ― 210,1 млн. дол.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Володимир Андрієць, посилаючись на дані ДССУ та Державної митної служби.

«Як наслідок, баланс зовнішньої торгівлі є від'ємним, і з кожним місяцем він тільки посилюється, досягнувши вже мінус 65 млн. дол. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі є незвичною цьогорічною особливістю для національної молочної галузі, але реалії такі, що з цим у перспективі найближчих років доведеться змиритися. Попри різку зміну торгового балансу, показники торгівлі в натуральних величинах все ще вселяють невеликий оптимізм. Адже у фактичному вираженні у цей період було експортовано 101,3 тис. т., а імпортовано 83,9 тис. т. молочних продуктів», — підкреслює Володимир Андрієць.

Зміна балансу відбулася за рахунок ввезення значних об'ємів високовартісної молочної продукції, зокрема сирів, імпорт яких наразі перевищує у два рази минулорічні показники ― більше 42 тис. т. за одинадцять місяців, при цьому їх масова частка в імпорті складає 50,3%. На друге місце у структурі імпорту по фізичних об'ємах вийшла група продукції молока та вершків незгущених ― 14,1%. Ситуація тут закономірна, адже ця група у поточному році демонструвала найбільші темпи нарощування. Наразі молока та вершків рідких імпортовано 11,9 тис. т., що на 310% більше, ніж торік. На третьому місці у ваговій структурі імпорту знаходиться масло з часткою в 11,5% та загальним об'ємом 9,6 тис. т., що майже в чотири рази перевищує його кількість минулорічних показників. Разом з тим, за рахунок високої його вартості масло займає другу позицію у грошових витратах імпорту.

Нарощування імпорту інших молочних товарів є також буденним явищем у цьому році, відтак крім вище зазначеної продукції нарощуються поставки молока та вершків незгущених ― до 5,7 тис. т. (+165%), морозива ― до 1 тис. т. (+164%), сироватки ― до 4,4 тис. т. (+79%), казеїну ― до 0,13 тис. т. (+82%), кисломолочної продукції ― до 8,9 тис. т. (+62%).

Фахівець зазначає, що після значного просідання експортної активності у першому півріччі, друга половина року пожвавішала, що дало можливість скоротити відставання від минулорічних показників. Проте торгівля все ж була недостатньою і підсумки року однозначно будуть зі знаком мінус.

Суттєвий вклад у відновлення експорту в загальному забезпечили сироватка та казеїн, які з «мінусів» близько 40% на початку року вийшли в «плюс» на даний момент. Зокрема, сироватки імпортовано 24,7 тис. т., що на 11% більше, ніж торік, а казеїну ― 5,6 тис. т., +0,9%. В грошовому еквіваленті зростання є ще більш суттєвим, так сироватка додала 23%, а казеїн 11%. Третя і остання молочна позиція, яка демонструє нарощування експорту за підсумками одинадцяти місяців є морозиво. Це один єдиний молочний товар, який показав стабільність зростання протягом року. Його експортовано 6,6 тис. т., а це на 6,2% більше, ніж за відповідний період минулого року, при цьому зростання валютної виручки від нього склало 8,9%.

Решта експортних позицій зазнавали падіння, в тому числі і ключові. Зокрема, продажі масла скоротилися на 40,5%, до 10,2 тис. т., групи сухого молока ― на 23%, до 25,9 тис. т., молока та вершків незгущених ― на 25,2%, до 17,4 тис. т.; сирів ― на 14,2%, до 5,5 тис. т., кисломолочних продуктів ―на 5%, до 5,2 тис. т.

У структурі експорту у грошовому вираженні перше місце належить сухому молоку (25%), друге ― маслу (21%), а третє ― казеїну (17%)

«Нинішній рік є найбільш смутним у зовнішній торгівлі молочним рядом. Вперше в історії незалежності торговий баланс молочною продукцією увійшов у від'ємну зону. При цьому перспектива виходу з нього виглядає довжиною у кілька років, і це в кращому випадку та за умови, що темпи скорочення поголів'я корів у присадибному секторі не будуть такими високими, а кількість корів серед МТФ почне поступово відновлюватися» — зазначає Володимир Андрієць.

Аналітичний відділ АВМ

Після скасування мит на українську продукцію до Євросоюзу групи товарів з правом дозволу експорту до ЄС залишилися тими самими, що були: м'ясо птиці, молочка, равлики, мед, яйця, корми для тварин.

Про це в інтерв'ю AgroPolit.com розповіла заступник голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко.

«Скасування Європою мит не скасовує вимоги щодо безпеки та якості для українського агробізнесу. Вимоги щодо доступу на європейський ринок мають бути виконані згідно із законодавством ЄС. Тому великої активності бізнесу ми не бачимо. Торгова лінійка суттєво не розширилася. Групи товарів з правом дозволу експорту до ЄС залишилися тими ж, що були: м'ясо птиці, молочка, равлики, мед, яйця, корми для тварин», – сказала Шевченко.

Вона додала, що певний приріст ми бачимо у напрямку кількості схвалених заявок у молочній галузі: за останні три місяці ЄС схвалила заявки п'яти великих молочних підприємств.

Але ми очікуємо, що протягом року зросте обсяг поставок до ЄС з м'яса птиці, молочки та меду. Українські виробники з правом експорту на ринок ЄС дивляться на цей ринок як на альтернативу тим ринкам, транзит до яких серйозно ускладнився через війну», - наголосила керівник відомства.

 ptichki.net

Німецько-український фонд (НУФ) пропонує чотири основні програми для розвитку малого і середнього бізнесу в Україні: програму мікрокредитування, програму рефінансування заходів з підтримки системи кредитування у сільській місцевості, програму кредитування малих та середніх підприємств за пріоритетними галузевими напрямками і програму з підтримки фінансування інвестиційних проектів малого і середнього бізнесу (МСБ).

В повідомленні ідеться, що всі кредитні програми фонду реалізуються через його банки-партнери: Ощадбанк, Прокредит банк, Укргазбанк, Мегабанк, Кредобанк та Кредитвестбанк.

За програмою з підтримки фінансування інвестиційних проектів МСБ до пріоритетних галузей фінансування фонд відносить: сільське господарство, переробну промисловість, готельний та ресторанний бізнес, а також проекти, пов'язані з енергоефективністю та енергозбереженням.

Фонд готовий виділити цим підприємствам кредитів на суму понад 300 млн грн. Також найближчим часом планується розширити коло партнерів фонду, що дозволить значно збільшити фінансування. Більш того, НУФ очікує і на зниження вартості кредитування українських підприємств у найближчому майбутньому.

epravda