Епізоотична ситуація по особливо небезпечних хвороб тварин в світі

В основу рентабельності ферм A.G.R. Group лягло те, що в собівартості витрат на виробництво 1 кг молока корми займають до 60%.

Володимир Золотар, начальник відділу з розвитку тваринництва А.G.R. Group, зазначив, що це є їх великою перевагою. Про це йдеться у матеріалі «Молочне скотарство в А.G.R. Group: чи варті перспективи ризиків?» на Latifundist.com.

«Основа молочного скотарства як бізнесу не кількість надоєного молока, а рентабельність, яку дає це молоко. Можна кожен день з однієї корови доїти багато, але не мати рентабельності через великі витрати на корм. Ми сьогодні працюємо зі стабільною рентабельністю. Собівартість 1 кг у нас становить близько 4,5−5 грн, а продаємо молокозаводам в середньому по 10,4 грн», — зазначив він.

Володимир Золотар розповів, що наразі всіх тварин на фермах годують виключно власними кормами, купують лише соняшникову макуху і необхідні для правильного обміну речовин тваринної добавки — сіль, соду та крейду.

«Загальні надої з трьох ферм сьогодні складають близько 12 т молока в день — це у 2 рази більше в порівнянні з 2016 р. При цьому, надій на одну корову збільшився несуттєво. В середньому він був і залишається близько 20 л/день. Більше молока отримують завдяки збільшенню кількості корів на 140 голів. Саме вирівнювання балансу між дійним поголів'ям і кількістю молодняку дало такий результат», — підсумував він.

Розробка унікальної безпілотної системи розмінування та пошуку мін на полях України — компанія FRENDT разом із Вінницьким національним технічним університетом за підтримки українських аграріїв розпочала розробку нового проекту.

Про це повідомляють в компанії Pro-consulting.

Головна мета безпілотного шукача мін — прискорити пошук вибухонебезпечних предметів та допомогти аграріям безпечно очистити їхні поля. Ідея — ізолювати людей від процесу пошуку. Адже найголовніше — зберегти життя працівників.

Як працюватиме система:

• Дрон визначає межі сільськогосподарського поля;
• Програма генерує навігаційні лінії та прокладає безпечний маршрут для безпілотного транспорту, оснащеного дистанційною системою керування;
• Мапа завантажується в систему керування транспортним засобом (трактор), який рухатиметься цим маршрутом через сільськогосподарське поле на автопілоті;
• Небезпечні об'єкти відзначаються на онлайн-мапі, що полегшує пошук об'єктів для розмінування чи знешкодження;
• Далі мапа з відмітками небезпечних об'єктів передається до спеціальних служб розмінування.

Інноваційна цінність нового безпілотного шукача мін для сільськогосподарського сектору полягає в наступному:

• Низька вартість (порівняно з існуючими зразками);
• Простота використання для кінцевого користувача (фермерів);
• Можливість використання існуючої сільськогосподарської техніки (тракторів) як транспортного засобу.

Досягається це за рахунок високої автоматизації операційних процесів робототехнічного комплексу. Подібні розробки проводилися різними приватними та державними компаніями світу. Більшість промислових зразків розроблялися в США, Канаді та Великобританії, так як є великий досвід цих країн у технологіях розмінування повоєнних територій (Ірак, Мозамбік, Ангола, Афганістан та ін.). В якості прикладу такого обладнання для розмінування можна навести продукцію Defense Research Establishment Suffield (DRES; Medicine Hat, Альберта, Канада), яка поєднує різні промислові моделі міношукачів. Але технологія має низку недоліків, таких як складність експлуатації та вартість спеціалізованого автомобіля, на якому перевозиться обладнання.

Вкрай важливо розпочати розробку нового безпілотного шукача мін для агропромислового комплексу України прямо зараз. Український аграрний сектор годує понад 400 мільйонів людей у всьому світі, за оцінкою Pro-Consulting. Російське вторгнення призводить до значного зростання цін, смертей працівників агросектору, створює загрозу продовольчій безпеці та збільшує небезпеку голоду.

Протягом I півріччя 2021 року Україна імпортувала 50,3 млн голів живої домашньої птиці: курей, качок, гусей, індиків, цесарок.

Це на 13,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Про це свідчать дані Державної митної служби.

У грошовому еквіваленті імпорт живої домашньої птиці в січні-червні цього року склав $ 35 млн - на 21,4% більше, ніж за такий же період 2020 року.

Найбільшими постачальниками живої птиці в Україну в І півріччі 2021 року були Угорщина ($ 12 млн), Польща ($ 8,8 млн) і Німеччина ($ 6,5 млн).

ptichki.net

Нещодавно новозеландські вчені порівняли кілька видів підстилки і її вплив на телят, яких утримують у групах. Зокрема, досліджували дрібний гравій, гумову мульчу, пісок та дерев’яну тирсу.

Жодна з чотирьох видів підстилки не впливала на прирости, чистоту чи кульгавість телят. Також рівень E. Coli у фекаліях телят не залежав від виду підстилки. Однак кількість цієї ж бактерії (E. coli) на хутрі була більша у тих тварин, яких утримували на дерев’яній тирсі.

Під час дослідження також помітили, що температура шкіри телят, яких утримували на дрібному гравію і піску була нижчою від інших, а внутрішня температура тіла у всіх була однакова. Деякі відмінності спостерігались у поведінці малечі. Ті, яких утримували на дерев’яній тирсі більше лежали та вилизували себе, ніж телята на інших видах підстилки.

Температура повітря у групових телятниках була в межах 11 °C, а середня вологість — 82%. Проте всі види підстилок істотно відрізнялись за вмістом вологи: дрібний гравій — 3,3%, гумова мульча — 3,4%, пісок — 9,3%, а дерев’яна тирса — 41%.

milkUa.Info за матеріалами Hoard's