У I півріччі Україна придбала за кордоном 50,3 млн голів живої домашньої птиці

13-лип-2021

Протягом I півріччя 2021 року Україна імпортувала 50,3 млн голів живої домашньої птиці: курей, качок, гусей, індиків, цесарок.

Це на 13,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Про це свідчать дані Державної митної служби.

У грошовому еквіваленті імпорт живої домашньої птиці в січні-червні цього року склав $ 35 млн - на 21,4% більше, ніж за такий же період 2020 року.

Найбільшими постачальниками живої птиці в Україну в І півріччі 2021 року були Угорщина ($ 12 млн), Польща ($ 8,8 млн) і Німеччина ($ 6,5 млн).

ptichki.net

Більше новин
Чисельність корів на 1 січня: Чи продовжить молочний сектор трансформацію?
20-січ-2022

Згідно оприлюднених попередніх даних ДССУ, загальна чисельність корів в Україні станом на 1 січня 2022 року зменшилася на 6,6% — до 1 млн 563,3 тис. голів.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

В тому числі, в промислових господарствах утримували 422,1 тис. голів корів, що на 0,4%, або 1,8 тис. менше, ніж на відповідну дату минулого року.

Експертка зазначає, що суттєве падіння, яке вже на сьогодні нікого не дивує, відзначають у господарствах населення. Там утримують 1 млн 141,2 тис. голів корів, що на 8,6%, або 107,9 тис. менше, ніж торік. Загалом таких підсумків очікував весь ринок, і Асоціація виробників молока прогнозувала річне скорочення поголів'я корів в промисловому секторі в межах 1%, а в населення — в межах 9%.

Загалом сили розподілилися наступним чином: 27% всього поголів'я сконцентровано в промислових господарствах, а 73% — в домогосподарствах. П’ять років до того картина мала наступний вигляд — 22,8% до 77,2%. Як бачимо, галузь проходить еволюційну трансформацію на шляху переходу до більш якісного виробництва молока — чисельність корів в промисловому секторі росте, а в господарствах населення скорочується. В наступні декілька років така тенденція буде лише посилюватися.

Найбільше поголів'я корів, за підсумками року, утримували промислові господарства: Полтавської (54,2 тис.), Черкаської (42,6 тис.) та Чернігівської (39,6 тис.) областей. При цьому, спромоглися найбільше наростити поголів'я корів, порівняно із минулим роком, молочнотоварні ферми у Херсонській (6,6 тис.; +11,9%), Миколаївській (6,5 тис.; +6,6%) та Волинській (18,5 тис.; +5,7%) областях.

Разом із тим, лідерами утримання корів в присадибній ланці були такі області: Хмельницька (95,7 тис.), Одеська (77,5 тис.) та Закарпатська (77,1 тис.). Жодна з областей не наростила поголів'я за аналізований період.

«2022 рік має стати переломним у визначенні подальшого вектора руху розвитку молочної галузі. Чи зможе вона продовжити якісну трансформацію надалі чи зупиниться на півдороги — буде видно вже в першому півріччі цього року. Найбільшу роль тут покладають на основного рефері — державу. Чи буде достаньо підтримки з її боку (прямої та непрямої) для розвитку молочної галузі, чи будуть ефективними екстрені заходи на період світвої енергетичної кризи та інфляції, чи буде збалансованоо торгівельні практики в ланцюжку виробник-переробник-мережа збуту, чи буде політична воля для захисту внутрішнього ринку через контроль за неконкурентним молочним імпортом? — цілий комплекс заходів, їх оперативність і збалансованість будуть визначати подальшу долю молочного скотарства», — підсумовує Яна Лінецька.

milkua.info

Детальніше
Рівень лактози, соматичних клітин та мікробне забруднення у молоці взаємопов'язані
14-лют-2019

Рівень лактози в молоці зменшується зі збільшенням кількості мікроорганізмів та соматичних клітин (КСК).

«Це один із показників молока-сировини, за допомогою якого можна контролювати мастит на фермі. Однак ви помітите різницю у рівні лактози лише тоді, коли періодично робитимете фізико-хімічний аналіз молока. Результат одного аналізу ні про що не скаже», — пояснив експерт з мікробіології, керівник лабораторії Uman Labs Андрій Білан під час семінару з управління маститом.

З кількістю соматичних клітин підвищується й уміст білка та жиру в молоці (див. таблицю 1).

Таблиця 1. Зміна хімічного складу молока залежно від кількості соматичних клітин

КСК, тис./см3

Масова частка, %

Жиру

Білка

100

3,25

3,04

400

3,37

3,18

600

3,48

3,22

800

3,52

3,23

1 млн

3,60

3,24

> 1 млн

3,59

3,28

КСК, тис./см3

Масова частка, %

Сухої речовини

СЗЗМ1

100

11,96

8,71

400

12,08

8,71

600

12,14

8,66

800

12,14

8,62

1 млн

12,20

8,60

> 1 млн

12,05

8,46

1Сухий знежирений залишок молока

В лабораторії контролю якості молока Uman Labs також вивчали, як змінюється вміст соматичних клітин у молоці залежно від різних захворювань — ендометриту, затримки посліду, різних видів маститу. Приміром у хворої на ендометрит корови КСК становитиме 1,5−2 млн/см3.

Керівник лабораторії також відзначив, що рівень соматичних клітин піднімається швидко, а знижується повільно: «Якщо в корови виникає запалення, в молоці одразу підвищується вміст соматичних клітин. А після того, як ви його позбудитеся, він певний час залишатиметься високим».

Семінар організувала Асоціація виробників молока на базі навчального центру Dairy Center Kishenzi за підтримки Uman Labs.

MilkUa.Info

Детальніше
Фермери не прийшли на зустріч щодо держдотацій в Мінагрополітики
07-лист-2018

Обласні організації Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ) не взяли участі в зустрічі щодо розподілу дотацій фермерам у Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

Повідомляється, що раніше зустріч представників обласних фермерських асоціацій у міністерстві з його керівництвом анонсував заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета.

На зустріч також не пустили головного редактора газети «Фермер України», заступника гендиректора ВГО «Союз сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України» (ССОКУ) Михайла Данкевича.

«На цю нараду прийшли тільки три голови обласних асоціацій і сам голова АФЗУ Микола Стрижак. Від фермерів, більше ніхто не прийшов», — повідомив співрозмовник агентства.

Зазначимо, що це вже не перший випадок, коли фермери ігнорують зустріч з керівництвом мінагрополітики та головою АФЗУ.

Фермерська спільнота вже просто зневірилась у керівництві Мінагрополітики та у голові асоціації, тому просто ігнорує такі зустрічі, бо вони, як правило, не дають ніяких результатів.

«Показово, що фермерська спільнота проігнорувала зустріч не лише з керівниками міністерства, але і з головою асоціації фермерів Стрижаком, який фактично став де-факто чиновником міністерства замість того, щоб захищати інтереси фермерів», — зазначило джерело.

Раніше Прем'єра Володимир Гройсман обіцяв, що у поточному році особлива увага уряду буде сконцентрована на підтримці малих сільських господарств та фермерів, однак на практиці програму держпідтримки в черговий раз було провалено. Зокрема за останніми даними Мінагрополітики, з одного мільярда гривень, передбаченого урядом на допомогу фермера у поточному році, виділено лише 12 млн гривень.

Тим часом у поточному році, схоже, знову повторюється минулорічна ситуація, коли більшість грошей з державного бюджету на підтримку аграріїв отримають великі агрохолдинги. Зокрема стало відомо, що підприємство Юрія Косюка (ТОВ «Вінницька», яка входить до складу агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» (МХП) 1 листопада отримало 618 мільйонів гривень бюджетних дотацій, а загалом за рік — 812 мільйонів гривень.

Як відомо у 2017 році підприємства холдингу МХП отримали рекордну суму дотацій — 1,4 млрд гривень, або приблизно 35% від загальної суми державної підтримки аграрної галузі. Другим найбільшим отримувачем дотацій став «Укрлендфармінг» Олега Бахматюка — 517 млн гривень.

agropolit.com

Детальніше
За травень буде нараховано близько 43 млн гривень часткової компенсації за придбану техніку
21-черв-2018

Мінагрополітики завершує роботу над формуванням реєстру отримувачів часткової компенсації за придбану техніку та обладнання українського виробництва у травні 2018 року. За попередньою інформацією державних банків у цей період аграріями придбано 663 од. техніки й обладнання та подано 456 заявок на отримання часткової компенсації на суму близько 43 млн гривень.

Загалом, у період грудень 2017 року та січень-квітень 2018 року за програмою часткової компенсації за придбану техніку аграрії придбали 953 од. техніки та обладнання (в тому числі 39 тракторів, 914 грунтообробної та посівної техніки та обладнання) на загальну вартість 354,6 млн гривень (з ПДВ). Отримали компенсацію 674 сільгосптоваровиробники (в т.ч. 554 фермерських господарства) на суму 70,7 млн гривень.

Загальна сума компенсації за бюджетний період 2018 року (станом на червень) становить 113,7 млн гривень, придбано 1617 од. техніки та обладнання, скористались програмою 1130 сільгосптоваровиробників, з них 795 фермерських господарств.

Довідково:

Держбюджетом на 2017 рік було передбачено 550 млн гривень на «Часткову компенсацію вартості с.г. техніки та обладнання вітчизняного виробництва».

За період липень-листопад 2017 року за програмою аграрії в цілому по Україні придбали 2906 одиниць техніки та обладнання на загальну вартість 489,1 млн гривень (з ПДВ). Отримали компенсацію 1220 сільгосптоваровиробників на суму 134,05 млн гривень, з них:

58,82 млн грн за придбання 1946 одиниць обладнань для АПК;

50,86 млн грн за придбання 870 од. ґрунтообробної та посівної техніки;

23,22 млн грн за придбання 88 тракторів;

0,70 млн грн за придбаний 1 комбайн;

0,450 млн грн за придбаний 1 автопоїзд (зерновоз).

На сьогодні до Переліку техніки та обладнання, вартість яких частково компенсується за рахунок державного бюджету включено 97 українських заводів-виробників та понад 5,5 тисяч одиниць техніки та обладнання.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок