Україна в ТОП-3 експортерів курятини до ЄС

За даними Rabobank,  виробництво свинини в ЄС27 та Великобританії має скоротитися, щоб відновити баланс між попитом та пропозицією.

Ціни на поросят та туші мають високу чутливість до попиту та пропозиції, оскільки ринок намагається відновити баланс та скоротити надлишок пропозиції. У лютому 2022 року виробництво свинини в ЄС27 та Великій Британії скоротилося на 2,5% у річному обчисленні. Проте з боку попиту експорт із ЄС27+Великобританії у березні 2022 року також знизився на 30% (439 000 метричних тонн) порівняно з аналогічним періодом минулого року, при цьому обсяги експорту до Китаю знизилися на 60%.

Очікується, що 2022 року попит на імпорт у Китаї знизиться більш ніж на 20%. Оскільки обсяг імпорту за квітень поточного року на 55% нижчий, ніж за аналогічний період 2021 року, Rabobank очікує, що у другій половині 2022 року попит зросте. Відтак для відновлення маржі пропозиція в Європі має скоротитися.

Якщо припустити, що в найближчі два-три роки експорт з ЄС27+Великобританія скоротиться до 3,5 млн. метричних тонн, а внутрішнє споживання залишиться на рівні 2021 року (19,5 млн. метричних тонн), Rabobank прогнозує, що виробництво свинини має скоротитися на 6% (1 млн т) порівняно з 2021 роком. Якщо споживання знизиться на 2,5% порівняно з 2021 роком, виробництво свинини в ЄС27+Великобританія має скоротитися на 8%.

У 2022 році Rabobank очікує, що виробництво свинини в ЄС27+Великобританія знизиться щонайменше на 2% у річному обчисленні, що буде зумовлено різким скороченням виробництва у Німеччині.

pig333.com

Молочна галузь на фоні кризи переживає трансформацію з дрібнотоварної та низькоефективної у промислову, високоефективну та інтегровану на рівні «виробник — переробник». Україна входить до нової ери високопродуктивних молочно-товарних ферм.

Таку думку висловила генеральний директор «Асоціації виробників молока» Ганна Лавренюк під час онлайн-заходу в рамках EuroTier Digital на тему: «Сучасне тваринництво — потенціал для інвестицій в Україні», пише agroportal.ua.

«Молочне скотарство є головним джерелом надходження коштів до бюджету, оскільки близько 12% всіх працюючих у сфері сільського господарства — люди, які залучені в молочне виробництво, і близько 11% всього валового сільгоспвиробництва складає молочна продукція. Також один працівник молочно-товарної ферми генерує робочі місця як мінімум для 10 працівників суміжних галузей і кожен 1 млн т сировини — це близько 1 млрд грн надходжень до бюджетів у вигляді податків із зарплат людей, які працюють на фермі», — зазначає Ганна Лавренюк.

За її словами, розвитку молочного скотарства заважає відсутність кадрового потенціалу та кормової стратегії.

«У 2020-му вперше за останні 20 років ми зіткнулися з тим, що аграрії в південних регіонах не змогли виростити грубі корми, а східні області змогли заготовити лише 40% від їхньої потреби до наступного сезону. Кліматичні кризи не зникнуть, і до 2050 року зона Степу пошириться майже на 70% України», — пояснює Ганна Лавренюк.

Експерт додала, що для виходу української молочної продукції на зовнішні ринки потрібно формування великих партій продукції стабільної якості. І цього ніяк не досягти без потужних, сучасних, ефективних ферм у кооперації з переробними підприємствами.

«За оцінками Світового банку, для того щоб Україна зайняла нішу на зовнішньому ринку, має бути створене переробне підприємство потужністю не менше 500 тис. т молока/рік. Потрібно забезпечити необхідну сировинну базу — не менше 10 промислових молочно-товарних ферм потужністю утримання від 10 тис. корів із відповідним земельним банком», — зазначає Ганна Лавренюк.

Вона додала, що Україні потрібна потужна стратегія розвитку молочної галузі до 2040 року з ключовими факторами, які сконцентровані навколо розвитку кадрового потенціалу, залучення передових технологій, розвитку кооперації у питаннях виробництва і торгівлі, розвитку генетичного потенціалу в молочному скотарстві на національному рівні.

19 листопада відбулася зустріч робочої групи щодо реформи сфери безпечності харчових продуктів та кормів для обговорення низки змін до нормативно-правових актів у відповідній сфері.

До складу робочої групи ввійшли експерти Мінекономіки, МОЗу, Держпродспоживслужби, проектів технічної допомоги, профільних асоціацій та громадських організацій.

Робоча група працює над проєктом Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів». Так, зміни буде внесено до Митного кодексу України, Законів України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Усі зміни вносяться з урахуванням вимог законодавства ЄС, а також кращих світових практик у сфері безпечності харчових продуктів.

Прийняттям відповідного законопроєкту передбачається врегулювати вимоги щодо забезпечення належної простежуваності харчових продуктів, організаційні засади виробництва та обігу харчових добавок та новітніх харчових продуктів, використання тверджень про зниження ризиків захворювань, державного контролю на кордоні тощо. Також в українське нормативно-правове поле пропонується ввести поняття «фальсифікований харчовий продукт» та «харчове шахрайство».

За результатами підготовки проєкт Закону буде оприлюднений для обговорення на офіційному веб-сайті.

minagro.gov.ua

У найближчі два тижні в Україні можна очікувати подальшого пожвавлення попиту на ріпак та певного зростання цін на олійну. Але переробники очікують передусім на великі партії, від 1000 тис. тонн.

Про це 8 листопада повідомив аналітичний центр кооперативу «ПУСК», створений у рамках ВАР, під час щотижневого брифінгу для аграріїв.

«Запаси ріпака в Україні становлять 1,3−1,4 млн тонн, такий показник є значним, якщо порівнювати з минулим роком. Але попит на ріпак жвавішає,

Минулого тижня вже почалася активізація ринку. Попит на ріпак починає повертатися у першу чергу з боку ЄС, ф’ючерси вже зростають. Ключова причина — зростання світових цін на ріпакову олію. Це автоматично тягне за собою повернення попиту на сировину. Можна очікувати, що запаси ріпаку на кінець сезону не будуть перевищувати 200−300 тис. тонн», — зазначає аналітик Олексій Тартаковський.

По Україні також активізувалися імпортери, які надабть перевагу великим партіям ріпака.

«Індикативні ціни на ріпак поки в середньому становлять 580 $/т, але в майбутньому прямуємо до позначок 590−600 $/т. По переробникам — індикативні ціни знаходяться в районі 16 000−16 300 грн/т по центральній Україні. Як вже йшлося, в Україні ріпака багато, але треба розуміти що обсяги розпорошені по всій країні. Якщо місяць назад можна було знайти у фермера партію у 1000 тонн, то зараз це складно, бо пропонують здебільшого партії по 200−400 тонн. Великих партій на ринку мало. Тому ціну16 500−16 700 грн/т можна отримати у переробника для партії більше 1000 тонн», — вважає аналітик.

Найближчим часом можна очікувати зростання попиту на український ріпак з боку Німеччини та Польщі. Ріпак вже купують по 630−640 євро за тонну з доставкою до Німеччини. На поточному тижні ціни можуть піднятися до 650 євро/тонну, оскільки німецькі імпортери шукають ріпак вже з поставкою на грудень-січень.

uacouncil.org