Виправити ситуацію із експортом української агропродукції може лише розблокування морпортів

07-апр-2022

Виправити ситуацію із експортом української агропродукції може лише зняття блокади з морпортів. Без цього аграрії не зможуть отримати дохід, розрахуватись із попередніми позиками та будуть змушені призупинити діяльність.

Про це заявив Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), передає ubr.ua.

«Війна навряд чи викличе в Україні проблеми із продовольчим забезпеченням, але вона вже зараз призвела до протилежного лиха — утруднення експорту сільгоспсировини. Як виявилося, морським портам, які рф почала блокувати ще до активних бойових дій, немає альтернативи щодо вивезення зерна на міжнародні ринки. У результаті морська блокада може викликати глобальну кризу у всій сільськогосподарській галузі України, яка є ключовою для її економіки. Через відсутність продажу старого врожаю у аграріїв не вистачить коштів для збирання нового та подальшої діяльності», — йдеться в повідомленні.

Зауважимо, що через морські порти раніше проходило 98% усіх українських постачань зерна за кордон. Перенаправити цей обсяг на інші напрямки — залізничний та автотранспортний — неможливо. Згідно з заявою «Укрзалізниці», її експортні потужності становлять 20 тис. тонн на день. Навіть якщо вони їх подвоїть, у річному вираженні це буде близько 12−15 млн т. Водночас звичайні обсяги експорту агропродукції з України — 50−60 млн т.

«Подвоїти добові обсяги не вдасться. За оцінками ВАР, гранично експорт залізницею може становити 700 тис. т на місяць. У кращому разі його можна буде збільшити на мільйон тонн за рахунок річкових перевезень Дунаєм до Європи, відкриття яких зараз обговорюється. Але навіть разом із Дунайським напрямком, який якщо і буде відкрито, то не найближчими днями, Україна зможе вивезти 20,4 млн т зерна на рік», — коментує Михайло Соколов.

Водночас один лише невивезений до початку війни врожай кукурудзи, за оцінками Української зернової асоціації, сягає 14−15 млн т (загалом до експорту планувалося 32 млн т кукурудзи при загальних зборах у 38 млн т). До них слід додати до 8 млн т пшениці — за 2021 рік Україна зібрала 33 млн т цієї культури, з яких вивезла 18 млн т. Споживання внутрішнього ринку зазвичай становить близько 7 млн т пшениці.

«Сумарно ж наявні в Україні надлишки врожаю, які можна було б експортувати без збитків для внутрішнього ринку, але неможливо через закриті порти, досягають близько 34 млн т. За розрахунками влади, для реалізації посівної кампанії необхідно 50 млрд грн. Цієї суми достатньою для фінансування посівної кампанії, але з видачею кредитів на практиці поки що виникають складнощі — залучені до програми банки, виявилися ментально не готові до війни і продовжили узгоджувати позики щодо шаблонів мирного часу», — наголошує заступник голови ВАР.

З одного боку, процедура оформлення кредиту залишається тривалою та забюрократизованою. З іншого боку, ті аграрії, які працюють у регіонах, де проходять активні бойові дії — Чернігівській, Київській, Харківській областях, на півдні України, взагалі стикалися з категоричною відмовою у видачі позик лише на підставі знаходження у зазначених регіонах.

«Виділених державою грошей достатньо, але на практиці до аграріїв вони оперативно не доходять, а посівна кампанія має ось-ось початися. Ми зараз порушили у Мінагрополітики питання, щоб хоча б держбанки таку політику змінили», — повідомив Соколов.

Крім того, якщо порти будуть і надалі блоковані, не можливо буде вивезти весь попередній урожай до збирання цьогорічного. Це буде дуже велика проблема.

«Українські потужності для одночасного зберігання зерна сягають лише 50 млн т. Сума ж неекспортованого старого врожаю (34 млн т) і запланованих обсягів нового (як мінімум 70 млн т) може вдвічі перевищити цей рівень. Дещо збільшити потужності для зберігання зерна можна за рахунок альтернативних елеваторам технологій, так званих „зернових рукавах“ з поліетилену, проте кардинально виправити ситуацію може лише зняття блокади з морпортів. Без цього аграрії не зможуть отримати дохід, розрахуватись із попередніми позиками та будуть змушені призупинити діяльність», — підсумував Михайло Соколов.

milkua.info

Читайте также:
Уряд затвердив Положення про надзвичайні протиепізоотичні комісії
21-апр-2022

Уряд ухвалив Постанову, яка затверджує положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію (ДНПК) при КМУ й типове положення про місцеву державну надзвичайну протиепізоотичну комісію (МНПК). 

Вказані положення регламентуватимуть діяльність протиепізоотичних комісій при Кабміні та при відповідній адміністративно-територіальної одиниці. Їх мета – вдосконалити та зробити максимально своєчасними заходи з ліквідації та з недопущення поширення інфекційних, інвазійних захворювань тварин і зоонозів.

Передбачається єдина вертикальна система у прийнятті і виконанні відповідних рішень, а також передача цілої низки ключових повноважень на місцевий рівень. 

ДНПК погоджуватиме План протиепізоотичних заходів в Україні та схвалюватиме звіт Держпродспоживслужби про виконання цих заходів. Вона аналізуватиме й контролюватиме діяльність МНПК та тісно взаємодіятиме з Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. 

МНПК на своєму рівні контролюватимуть роботу відповідного структурного підрозділу територіального органу Держпродспоживслужби; взаємодіятиме з місцевими державними надзвичайними протиепізоотичними комісіями для оперативної ліквідації спалахів хвороб.

Вказані положення приведені чітко у відповідність до частини другої та частини шостої Ст. 9 Закону України «Про ветеринарну медицину» (№ 1206-IX).

minagro.gov.ua

Узнать подробнее
«Свиньи-путешественники»: за 3 месяца 2017 экспорт живка увеличился в 3,6 раза
07-апр-2017

За январь-март 2017 года в Грузию экспортировали 649 т живого веса свиней убойных кондиций, сообщает Аналитический отдел Ассоциации «Свиноводы Украины» со ссылкой на данные ГФСУ. Аналитики АСУ отмечают: такие объемы в 3,6 раза превышают поставки за аналогичный период прошлого года.

Валютный эквивалент экспорта составляет 810 тыс. долл. США. Это в 4,3 раза больше чем стоимость экспортируемого живка по состоянию на 1-е апреля 2016-го.

В результате такой активности Украины «заработала» 664 тыс. долл. США, поскольку объем импорт датских племенных животных в денежном эквиваленте составил 146 тыс. долл. США. При этом, по предварительным данным в течение марта украинские свинохозяйства не импортировали племенной молодняк.

Узнать подробнее
Украина и Азербайджан готовят новое Соглашение по безопасности пищевых продуктов
18-мар-2021

Подписание нового соглашения по безопасности пищевых продуктов является главным приоритетом Госпродпотребслужбы Украины и Агентства по безопасности пищевых продуктов Азербайджанской Республики. Ведь новое Соглашение позволит не только сохранить нынешние объемы торговли, но и откроет новые рынки для представителей бизнеса обеих стран.

Об этом руководство Госпродпотребслужбы Украины говорило со своими азербайджанскими коллегами во время онлайн-встречи, состоявшейся 16 марта, говорится на сайте ведомства.

«Подписание Соглашения поможет нам вывести двустороннее сотрудничество на новый уровень, сделать рынки более доступными для представителей бизнеса, что, в свою очередь, значительно увеличит поступления в государственный бюджет», — отметила Председатель Госпродпотребслужбы Владислава Магалецкая.

По данным 2019-го года (итоги 2020-го еще подводятся), объем экспорта только по ключевым позициям пищевой отрасли в Азербайджан превышает 100 млн долларов США. Больше всего азербайджанцы интересуются украинским мясом и сахаром, молоком и молочными продуктами, яйцами, продуктами из зерна и орехами. А также — кормами, что спользуються в животноводстве.

Зато из Азербайджана в Украину больше всего везут съедобные плоды и орехи, овощи и продукты по их переработке, кофе и чай, алкогольные и безалкогольные напитки. Импорт в 2019 году по этим позициям составил почти 20 млн долларов.

Новые правила экспорта и импорта между Украиной и Азербайджаном будут действовать с 13 апреля 2021 года, когда потеряет силу Соглашение о сотрудничестве в области ветеринарии, подписанное еще 12 марта 1993 года.

Как рассказала заместитель Председателя Службы Ольга Шевченко, Агентство по безопасности пищевых продуктов Азербайджана и Госпродпотребслужба заинтересованы в расширении сотрудничества и в обмене опытом в области безопасности пищевых продуктов и ветеринарной медицины. Оба учреждения имеют общие направления деятельности и отвечают за соблюдение международных требований как по обеспечению национального потребителя, так и интересов зарубежных рынков.

Приоритетными в работе Госпродпотребслужбы является защита интересов государства, бизнеса и каждого потребителя.

Узнать подробнее
Україна — остання в Європі за рівнем продовольчої безпеки
21-нояб-2022

Пандемія COVID-19, політична нестабільність, інфляція, зростання цін на продукти харчування та екстремальні погодні явища у 2022 р. продемонстрували крихкість глобальної продовольчої системи та вплив цього на глобальну продовольчу безпеку.

Про це йдеться у щорічному звіті про Глобальний індекс продовольчої безпеки (Global Food Security Index, GFSI), розробленому за підтримки міжнародної сільськогосподарської компанії Corteva Agriscience.

Як зазначається, за результатами аналізу, глобальна продовольча безпека продовжує погіршуватися після досягнення свого піку в 2019 р. 

«Хоча глобально показники Індексу означають, що за останні кілька років рівень доступності сільськогосподарських ресурсів за шкалою рейтингу покращився, але загалом у сільському господарстві показники залишаються низькими, включаючи відсутність державних витрат на сільськогосподарські дослідження та розробки, іригаційну інфраструктуру та поліпшення родючості ґрунту», — констатують експерти. 

Показники GFSI свідчать, що країни стикаються з безпрецедентним зростанням цін на продовольство та голодом. Світ знаходиться на критичному перехресті. Щоб запобігти значним ризикам у глобальній продовольчій системі, необхідно здійснити довгострокові структурні інвестиції.

Стан продовольчої безпеки в Україні погіршився суттєво — країна посідає 71 сходинку Індексу серед 113 країн, хоча минулого року її місце було 58. 

«Розв’язана росією війна суттєво вплинула на стан продовольчої безпеки в Україні — країна посіла останнє місце в Європейському рейтингу (26 місце з 26) та на глобальній мапі зайняла 65 сходинку серед 113 країн світу», — зазначається у повідомленні. 

За показником «Доступність продуктів харчування» Україна отримала 48,1 бал зі 100 і посідає 93 місце у світі та 26 місце з 26 країн Європи. Найслабкішими чинниками за цією метрикою в країні є політичні та соціальні бар'єри, інфраструктура ланцюга постачань, розвиток сільськогосподарських досліджень та стратегія доступу до продуктів харчування. 

Найгірший показник української продовольчої безпеки — «Сталість та адаптивність» (43,5 бала зі 100 та 94 місце глобально) — відображає суттєві проблеми стосовно доступу та управління водними ресурсами, а також недоліки в системі управління ризиками. 

За показником забезпечення продуктами харчування Україна посідає найгірше місце в Європі і 65 сходинку глобально, що спричинено суттєвим зростанням цін, зміною середніх витрат на продукти харчування та відсутністю потужних державних програм захисту. 

«Єдиний показник, який демонструє кращу ситуацію, — фактор якості та безпечності їжі, за яким Україна налічує 71,3 бали зі 100, або 52 сходинку глобального рейтингу. За оцінками експертів, українці вживають достатньо якісного білка, а харчові продукти загалом є безпечні, хоча раціон середнього українця не відзначається різноманітністю», — додають експерти. 

Погіршення продовольчої безпеки в країні через війну спричинене, зокрема, знищеними логістичними ланцюгами та інфраструктурою, зруйнованими господарствами та виробництвами, зменшенням кількості виробленого продовольства на працюючих підприємствах, зростанням базових продовольчих потреб у найбільш постраждалих регіонах країни. Фактично продовольча безпека країни стає відповідальністю бізнесу — агрохолдингів, малих та середніх господарств, а також їхніх партнерів-постачальників ресурсів, вважають дослідники.

agroportal.ua

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок