Виправити ситуацію із експортом української агропродукції може лише розблокування морпортів

07-квіт-2022

Виправити ситуацію із експортом української агропродукції може лише зняття блокади з морпортів. Без цього аграрії не зможуть отримати дохід, розрахуватись із попередніми позиками та будуть змушені призупинити діяльність.

Про це заявив Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), передає ubr.ua.

«Війна навряд чи викличе в Україні проблеми із продовольчим забезпеченням, але вона вже зараз призвела до протилежного лиха — утруднення експорту сільгоспсировини. Як виявилося, морським портам, які рф почала блокувати ще до активних бойових дій, немає альтернативи щодо вивезення зерна на міжнародні ринки. У результаті морська блокада може викликати глобальну кризу у всій сільськогосподарській галузі України, яка є ключовою для її економіки. Через відсутність продажу старого врожаю у аграріїв не вистачить коштів для збирання нового та подальшої діяльності», — йдеться в повідомленні.

Зауважимо, що через морські порти раніше проходило 98% усіх українських постачань зерна за кордон. Перенаправити цей обсяг на інші напрямки — залізничний та автотранспортний — неможливо. Згідно з заявою «Укрзалізниці», її експортні потужності становлять 20 тис. тонн на день. Навіть якщо вони їх подвоїть, у річному вираженні це буде близько 12−15 млн т. Водночас звичайні обсяги експорту агропродукції з України — 50−60 млн т.

«Подвоїти добові обсяги не вдасться. За оцінками ВАР, гранично експорт залізницею може становити 700 тис. т на місяць. У кращому разі його можна буде збільшити на мільйон тонн за рахунок річкових перевезень Дунаєм до Європи, відкриття яких зараз обговорюється. Але навіть разом із Дунайським напрямком, який якщо і буде відкрито, то не найближчими днями, Україна зможе вивезти 20,4 млн т зерна на рік», — коментує Михайло Соколов.

Водночас один лише невивезений до початку війни врожай кукурудзи, за оцінками Української зернової асоціації, сягає 14−15 млн т (загалом до експорту планувалося 32 млн т кукурудзи при загальних зборах у 38 млн т). До них слід додати до 8 млн т пшениці — за 2021 рік Україна зібрала 33 млн т цієї культури, з яких вивезла 18 млн т. Споживання внутрішнього ринку зазвичай становить близько 7 млн т пшениці.

«Сумарно ж наявні в Україні надлишки врожаю, які можна було б експортувати без збитків для внутрішнього ринку, але неможливо через закриті порти, досягають близько 34 млн т. За розрахунками влади, для реалізації посівної кампанії необхідно 50 млрд грн. Цієї суми достатньою для фінансування посівної кампанії, але з видачею кредитів на практиці поки що виникають складнощі — залучені до програми банки, виявилися ментально не готові до війни і продовжили узгоджувати позики щодо шаблонів мирного часу», — наголошує заступник голови ВАР.

З одного боку, процедура оформлення кредиту залишається тривалою та забюрократизованою. З іншого боку, ті аграрії, які працюють у регіонах, де проходять активні бойові дії — Чернігівській, Київській, Харківській областях, на півдні України, взагалі стикалися з категоричною відмовою у видачі позик лише на підставі знаходження у зазначених регіонах.

«Виділених державою грошей достатньо, але на практиці до аграріїв вони оперативно не доходять, а посівна кампанія має ось-ось початися. Ми зараз порушили у Мінагрополітики питання, щоб хоча б держбанки таку політику змінили», — повідомив Соколов.

Крім того, якщо порти будуть і надалі блоковані, не можливо буде вивезти весь попередній урожай до збирання цьогорічного. Це буде дуже велика проблема.

«Українські потужності для одночасного зберігання зерна сягають лише 50 млн т. Сума ж неекспортованого старого врожаю (34 млн т) і запланованих обсягів нового (як мінімум 70 млн т) може вдвічі перевищити цей рівень. Дещо збільшити потужності для зберігання зерна можна за рахунок альтернативних елеваторам технологій, так званих „зернових рукавах“ з поліетилену, проте кардинально виправити ситуацію може лише зняття блокади з морпортів. Без цього аграрії не зможуть отримати дохід, розрахуватись із попередніми позиками та будуть змушені призупинити діяльність», — підсумував Михайло Соколов.

milkua.info

Більше новин
Світ не має альтернативи українській с.-г. продукції
09-трав-2022

Інші країни, насамперед Близького Сходу та Африки, не зможуть обійтися без експортних поставок української с.-г. продукції. Замінити її нічим фізично, у тому числі поставки з країни-агресора російської федерації чи з будь-якої іншої.

На цьому акцентував перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

«Ми постачали 10 % світового експорту пшениці, понад 15–20 % ячменю, більше 50 % соняшникової олії. Із України в середньому експортувалося 50 млн тонн с.-г. продукції. У рекордні роки цей показник доходив навіть до 65 млн тонн. Сьогодні немає можливості знайти альтернативу таким обсягам та замінити нашу продукцію. Це неможливо зробити фізично, навіть у  перспективі найближчих 3–5 років», – акцентував він.

За його словами, у зв’язку з блокуванням портів Одеси та Миколаєва ми можемо сьогодні експортувати 15–20 % від довоєнних показників. Це уже призвело до суттєвого зростання цін на с/г продукцію та її фізичного дефіциту по всьому світу, особливо в державах Близького Сходу та Північної Африки.  

«Якщо ситуація з війною та блокуванням портів триватиме, наприклад, до півроку, країни цих регіонів у принципі не матимуть збіжжя. А це означає голод», – констатував Тарас Висоцький.

Наразі, як підкреслив він, Уряд працює над розширенням фізичного експорту через альтернативні шляхи. До прикладу, в квітні було експортовано в 4 рази більше, ніж у березні. 

«Це ще недостатньо, але є суттєвий прогрес. І ми в травні бачимо, що є можливість ще збільшити експортні показники. Тому тут є дві стратегії: перш за все наша перемога і деблокування портів, а друге – розширення цих альтернативних шляхів збуту продукції», – розповів він.

Крім того, Тарас Висоцький наголосив на тому, що представники уряду ведуть діалог з іншими країнами, аби вони дотримувалися ембарго на поставки с/г продукції до росії. 

minagro.gov.ua

Детальніше
Сільське господарство в Україні встановлює рекорди рентабельності
27-квіт-2017

Рівень рентабельності виробництва продукції сільського господарства у сільськогосподарських підприємствах України за 2016 р. склав 37,3%.

Після рекордного 2015 р. це другий за величиною показник за всю історію розвитку сільського господарства України протягом останніх 22 років.

За словами директора ННЦ «ІАЕ» Юрія Лупенка, у порівнянні з 2015 р. рівень рентабельності галузі зменшився на 8,3% — із 45,6% до 37,3%. При цьому по продукції рослинництва цей показник знизився лише на 6,3% — з 50,6% до 44,3%, тоді як у тваринництві — на 14,4% (з 22,1% до 7,7%). Рівень рентабельності виробництва продукції тваринництва став найнижчим з 2010 року.

Рівень рентабельності виробництва зменшився майже по всіх основних видах продукції рослинництва, включаючи зернові і соняшник, а виробництво картоплі стало збитковим: -3,2% проти 24,2% у 2015 р. Зокрема, по зернових і зернобобових культурах рівень рентабельності зменшився на 5,4% — із 43,1% до 37,7%, насінню соняшника — на 18,6% (з 80,5% до 61,9%), овочів відкритого ґрунту — майже у 2,5 рази (з 47,5% до 19,4%).

Рентабельність виробництва підвищилася лише по сої: на 13,2% — із 38,6% до 51,8% і залишилася практично на рівні 2015 р. по ріпаку — 44,3% і 45,0% відповідно, зауважив академік.

У тваринництві прибутковим стало виробництво птиці на м’ясо (без промислової переробки). Рівень його рентабельності склав 4,9%, тоді як у 2015 р. становив -6,1%. Також зросла рентабельність молока — на 5,8% (із 12,6% до 18,4%).

Натомість збитковим стало виробництво свиней на м’ясо. У 2015 р. воно мало рівень рентабельності 12,7%, а у минулого року становило -4,6%.

Ледь-ледь зберегло позитивний результат виробництво яєць. Минулого року рівень його рентабельності склав лише 0,6% проти 60,9% (!) у 2015 році. Зросла збитковість виробництва великої рогатої худоби на м’ясо — із -17,9% до -24,9%, а також овець і кіз на м’ясо — з -29,6% до -35,3%. По виробництву вовни збитковість дещо зменшилась — із -61,9% до -31,8%.

Рентабельність виробництва 2016 р. формувалася під впливом суттєвого зростання собівартості більшості видів продукції (на 11−38%) на фоні значно повільнішого зростання цін реалізації сільськогосподарської продукції, який у 2016 р. склав 109%, а по продукції тваринництва — лише 101,7%. Собівартість зменшилася лише по виробництву вовни (на 10,3%), незначно зросла по сої (на 1%).

«Забезпечення рентабельного виробництва сільськогосподарської продукції і надалі залежатиме від цінової кон’юнктури та стримування зростання собівартості продукції, в тому числі інфляційного», — підсумував Юрій Лупенко.

ННЦ «Інститут аграрної економіки» (ННЦ «ІАЕ») з посиланням на Держстат

Детальніше
НААН готова підключитися до боротьби з АЧС
31-бер-2017

Національна академія аграрних наук України (НААН) пропонує уряду створити на її базі центри європейського зразка для протидії появі небезпечних хвороб у тваринництві. З такою ініціативою виступив президент академії Ярослав Гадзало.

За його словами, на сьогоднішній день академія залишилася єдиним в країні інститутом, де збереглися і проводяться дослідження з біобезпеки.

«Прикладом важливості цієї роботи в державі є рішення проблем профілактики та боротьби з небезпечними хворобами: африканською чумою свиней і дерматитом ВРХ. Ми наполягаємо прискорити створення на базі академічних наукових установ референт-центрів по розробці і впровадженню профілактичних заходів, діагностик і вакцин за рішенням даних проблем, як це практикується в європейських країнах», - зазначив він.

Дослідження в галузі харчової безпеки НААН зробило одним з основних напрямків своєї роботи до 2020-го року.

Джерело: Agropolit

Детальніше
З початку року в Україні зафіксовано вже більше 30 випадків АЧС
22-лип-2019

В Україні з початку 2019 року зафіксовано 31 випадок африканської чуми свиней (АЧС). Про це свідчить статистика сайту "СТОП АЧС", який запроваджено в рамках проекту технічної допомоги ФАО "Розбудова потенціалу раннього виявлення та реагування на африканську чуму свиней в Україні", передає УНН.

У 21 випадку захворювання було зареєстровано у домашніх тварин, в 7 - у диких. Ще в трьох випадках АЧС була зафіксована на території інфікованих об'єктів.

Також повідомляється, що перший збудник АЧС було виявлено у 2012 році в селі Комишуватка Запорізької області.

Всього в Україні з 2012 року зареєстровано 487 спалахів АЧС - вірус не оминув жодної з областей.

Джерело: УНН

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок