Украинское зерно урожая 2022 г. останется дорогим из-за роста затрат на производство

Украинские таможни с 1 января 2016 года — начала действия зоны свободной торговли с Европейским Союзом — выдали 100 тыс сертификатов формы EUR.1 на товары украинского происхождения, поставляемых в страны ЕС.

Важным элементом поддержки экспорта товаров из Украины в страны Европейского Союза и функционирования углубленной и всеобъемлющей зоны свободной торговли между Украиной и ЕС механизм выдачи таможнями сертификатов по перевозке EUR.1.

Всего в течение 2016 — 2017 лет таможнями ДФС выдано 100 тыс. сертификатов по перевозке EUR.1 на товары украинского происхождения.

Стотысячный сертификат выдан в октябре текущего года Винницкой таможней на яблоки свежие, которые экспортировались из Украины в Австрию.

Наибольшее количество сертификатов выдано в Польшу — 28957 шт.,или 29%, Германии — 13 643 шт.,или 13%, Румынии — 8042 шт.,или 8%, Италии — 5319 шт.,или 5%, Нидерландов — 4159 шт., Литвы — 3903 шт., Болгарии — 3348 штук.

milkua.info по материалам sfs

Франція оголосила «високий» рівень готовності до пташиного грипу, змусивши птахофабрики тримати птахів у закритих приміщеннях, щоб стримати поширення висококонтагіозного захворювання.

Про це повідомляє Reuters із посиланням на Міністерство сільського господарства Франції.
Як зазначається, другий за величиною виробник м’яса птиці в Європейському Союзі виявив нове зростання спалахів пташиного грипу в останні місяці після того, як цього року спостерігалася найсильніша хвиля захворювання, коли було забито близько 22 млн птахів.
У період з 1 серпня по 8 листопада на французьких фермах було виявлено 49 спалахів високопатогенного пташиного грипу, причому велика кількість випадків виявляється у свійських птахів на присадибних ділянках і серед диких птахів, повідомило міністерство.
«В умовах безпрецедентної стійкості вірусу в навколишньому середовищі та сильної міграційної активності диких птахів необхідно посилити превентивні заходи, щоб уникнути зараження птахофабрик», — йдеться у заяві.
«Високий» рівень ризику, який раніше був «помірним», передбачає утримання всього поголів'я птахів на фермах та вжиття додаткових заходів безпеки.
Цього року Європа пережила найважчу кризу пташиного грипу за всю історію, коли було забито майже 50 млн голів свійської птиці, а збереження вірусу протягом літа підвищило ризик широкомасштабних інфекцій наступного сезону, заявило Агентство ЄС з безпеки харчових продуктів (EFSA).

Якщо експортери молочної продукції не вивезуть заплановані обсяги, то Україна через місяць плаватиме в молоці: профіцит призведе до зниження виробництва молока на внутрішньому ринку, і почнеться вирізання ВРХ. Тож вивіз продукції на експорт — це питання виживання всієї молочної індустрії.

Про це розповів директор з розвитку молочного бізнесу компанії Olam Food Ingredients Ukraine Юрій Шевчук під час експертної дискусії «Логістичні шляхи експорту української молочної продукції».

За словами представника найбільшого українського трейдера молочної продукції — компанії, яка 17 років займається експортом сирого молока, сироватки, масла на ринки країн Азії, Китаю, Північної Африки, — сьогодні ситуація з логістикою катастрофічна.

«Через війну значна кількість нашого товару була заблокована в порту Одеси. Частину продукції планували вивезти контейнерним потягом до Ізмаїлу і звідти баржею до Констанци, а потім — до Малайзії. Та цей логістичний шлях став нереальним, тому що зерновики забрали всі баржі. Був варіант поставити все на колеса і траками відправити контейнери до Констанци. Але логістика складала більше $ 9 тис. до порту Малайзії — це більше $ 400 за 1 т. До війни логістика від заводу до портів Азії коштувала $ 100 за 1 т»

— Юрій Шевчук, директор з розвитку молочного бізнесу компанії Olam Food Ingredients Ukraine

Експортний шлях до Малайзії для Olam Food Ingredients Ukraine є обов’язковим, оскільки компанія — не лише експортер, але й кінцевий споживач сухого молока та сироватки, має виробництво в Малайзії, де переробляє до 12 тис. т сироватки на рік і до 30 тис. т сухого знежиреного молока.

За даними «Інфагро», в Україні профіцит у 200 тис. т сирого молока. В еквіваленті — це 18 тис. т сухого молока, або 9 тис. т масла.

Юрій Шевчук розповідає, що у пошуках логістичних варіантів вирішили везти продукцію через Польщу, адже на сьогоднішній день найреальніший шлях — експортувати через Гданськ, де логістика обходиться в $ 220−230 за 1 т.

«Вже понад два тижні наш обсяг ніяк не виїде з порту ТІС, звідки має бути завантажений на потяг і відправлений до Гданська. Всі чекають, поки перший український контейнер із сухим молоком пройде польський кордон, щоб розуміти, як працює логістика. Проте з початку війни ще жоден контейнер із сухою молочкою не проїхав польський кордон», — зазначає він.

За даними «Укрзалізниці», в 2021 році було відправлено 49 контейнерних вагонів із молочною продукцією. Цього року — лише 3 контейнери з сухим та згущеним молоком відправлено в порт Поті (Грузія)

Трейдери наголошують, що торговим компаніям для роботи на світових ринках потрібно чітко розуміти терміни і ціну логістики. Це впливає на замовлення у виробників молочної продукції. Бо, наприклад, від дати виробництва партії сухого молока до моменту виходу з порту максимальний термін продукції не повинен перевищувати три місяці.

Юрій Шевчук також розповідає, що трейдери сьогодні не можуть здійснювати передоплату виробникам продукції, і, на його думку, в цій ситуації держава має виробити механізми у вигляді держгарантій або виділення коштів від державних банків для акредитивів виробникам молочної продукції.

«Ми також очікуємо від держави лобіювання інтересів молочних продуктів українського походження на ключових ринках країн-імпортерів. Нещодавно обговорювали поставки сухого молока на ринок Алжиру, який є другим у світі імпортером сухого знежиреного молока. Виявилося, що наразі Алжир не видає дозволи на імпорт української продукції. Це та ситуація, де дійсно треба захистити інтереси України. Ми не можемо втратити цей ринок», — переконаний Юрій Шевчук.

За його словами, українські заводи-виробники молочної продукції мають вибудовувати на світових ринках бренд, який включає три складові — ціна, якість, регулярність постачань.

agroportal.ua

Асоціація «Свинарі України» (АСУ) у співпраці з Департаментом сільського господарства зарубіжних країн Міністерства сільського господарства США (FAS USDA) реалізують в Україні проєкт «Забезпечення здоров'я тварин в Україні».

Найбільший напрям проєкту — дослідження з визначення ризиків поширення хвороб у ланцюзі виробництва свинини. У рамках співпраці з Держпродспоживслужбою передбачено опитування серед 550 гравців ринку (промислові ферми, домогосподарства, мисливські угіддя, територіальні органи компетентного органу, приватні ветеринари та заготівельники) з метою оцінки ризиків поширення хвороб свиней, у тому числі африканської чуми (АЧС), дотримання протоколів біобезпеки, а також практики застосування протимікробних препаратів в умовах війни.

«Наразі з 300 домогосподарств опитано третину — 100 респондентів з 9 областей України. За результатами опитування можна зробити висновок про низький рівень обізнаності щодо африканської чуми свиней (АЧС). Так, лише 23% опитаних відповіли, що ця хвороба не лікується. При цьому жоден респондент не знає симптомів АЧС. Дуже низький відсоток — 18%  — заявив, що при підозрі на АЧС повідомлятиме спеціаліста ветеринарної медицини. Розуміння важливості біобезпеки також бажає кращого: лише 45% опитаних вважають, що перш ніж зайти до свиней треба вимити руки; близько 20% пораються біля свиней, не змінюючи взуття чи одягу. Цікавим є результати розуміння факторів ризику поширення хвороб: на думку лише 40% джерелом інфекції може бути корм. Значно більша кількість респондентів обрала варіант комахи і гризуни, а не свині, коли йшлося про потенційних носіїв хвороб.   При цьому важливо, що 86% власників свиней, купуючи молодняк, не вважають за потрібне побачити ветеринарний документ, що підтверджує статус здоров'я тварини. Натомість покладаються на слово продавця або визначають стан здоров’я на око», — зауважила Оксана Юрченко, Президент Асоціації «Свинарі України».

Опитування вже на цьому етапі демонструє низький рівень розуміння,  що таке антибіотики та антибіотикорезистентність. Так, тільки 15% опитаних відповіли, що антибіотики застосовують для лікування бактеріальних захворювань тварин (а не вірусних). 17% дали обрали правильне визначення терміну «антибіотикорезистентність». Решта або не знає, або вважає, що це діагноз, за якого треба застосовувати протимікробні препарати.

«Це лише перші результати, попереду ще 2/3 подібних інтерв’ю. Однак ті дані, які ми вже отримали, демонструють важливість просвітницької роботи й донесення до людей усіма можливими каналами не лише інформації щодо африканської чуми свиней, а й щодо важливості біобезпеки та антибіотикорезистентності», — додають в АСУ.

У грудні відбулася перша оцінка біобезпеки свиногосподарства на деокупованих територіях. З рішень, які варто відзначити, як кращі, — підземна галерея, що веде до виробничих приміщень з тваринами. Завдяки їй мінімізується контакт з оточенням та, відповідно, ризик занесення патогенів. В Україні таким підходом можуть похвалитися одиниці господарств. Проте в умовах війни він має переваги не лише з точки зору біобезпеки ферми, а й безпеки персоналу, перетворюючись на надійне бомбосховище.

Наразі робота за усіма напрямами проєкту продовжується, а про подальші його результати читайте у наступних номерах журналу «Прибуткове свинарство: воєнний дайджест».

Асоціація «Свинарі України»