Українське зерно врожаю 2022 р. залишиться дорогим через зростання витрат на виробництво

Чого чекати українському агробізнесу в новому році? Економіст інвестиційного відділу ФАО Андрій Ярмак ділиться прогнозами.

Нагадаємо, що експерти назвали основні ризики отримання дотацій аграріями в 2018 році.

За словами Ярмака, він скептично ставиться до прогнозів, але разом із тим вважає прогнозування важливим процесом для розвитку.

За його прогнозами:

Україна змістить Аргентину з другої позиції в світовому рейтингу експортерів меду і стане другим найбільшим експортером меду до США. Також відчутно збільшиться врожайність соняшника, завдяки значному збільшенню кількості бджолосімей в Україні.

Закріплення на позиції четвертого найбільшого експортера малини в світі і третього в Європі. Збільшення експорту ще на 35−40%.

Початок системного експорту сиру до країн ЄС.

Початок кооперативної переробки молока на абсолютно новому кооперативному заводі для потреб експорту. Однак тут я думаю, що ситуація може затягнутися до 2019 року.

Різке збільшення експорту плодоовочевої продукції до країн Південно-Східної Азії.

Різке збільшення експорту плодоовочевої продукції до країн ЄС та Великобританії.

Початок системних поставок продуктів харчування до Канади в рамках договору про вільну торгівлю.

Створення перших кооперативних фідлотів з відгодівлі бичків/кастратів молочних порід до м'ясних кондицій, та стрімке збільшення експорту як живих тварин, так і яловичини.

Малоймовірно, але дуже хотілося б, щоб було створене хоча б одне підприємство з глибокої обвалки яловичини. Реальніше, що це відбудеться десь в 2019—2020 роках.

Стрімкий розвиток виробництва та експорту нішових культур.

«Це такий-собі коротенький список моїх очікувань та сподівань, або оптимістичних прогнозів», — підсумував Андрій Ярмак.

milkua.info за матеріалами agropolit.com

Штучне культивування м'яса повністю не замінить натуральне виробництво, хоча ми і говоримо про зниження до мінімуму інтенсивного сільського господарства для вирощування кормів. Таку думку висловила представник організації New Harvest, що займається розробкою штучних продуктів, Ерін Кім.

«Наука непередбачувана. Мені важко уявити, що штучне культивування м'яса повністю замінить натуральне виробництво, хоча ми і говоримо про зниження до мінімуму інтенсивного сільського господарства для вирощування кормів. Поки існує маса амбітних заяв про те, наскільки продукти, вирощені в лабораторії, будуть корисніші для людського організму і навколишнього середовища. Але поки це лише теорія», — підкреслила вона.

На її думку, традиційне сільське господарство завжди буде грати роль у виробництві продуктів тваринного походження.

«З огляду на те, як повільно просуваються дослідження в сфері клітинного сільського господарства, всі перешкоди попереду: від проблем регулювання культивованих продуктів харчування до питань масштабування. Не кажучи вже про те, щоб вивчати фактичний його вплив на навколишнє середовище, а також на здоров'я людини. До сих пір всі розробки зводилися до створення дрібномасштабних прототипів», — підсумувала Ерін Кім.

milkua.info

За даними ФАО, за минулий рік в світі було вироблено понад 133 мільйонів тонн курячого м'яса, що всього на 1,3% більше в порівнянні з 2019 роком.

Це найнижчий річний приріст, зафіксований з 1960 року.

2020 рік характеризувався найповільнішим зростанням виробництва м'яса птиці за останні 60 років, говориться в огляді ринку м'яса за 2020 рік, випущеному недавно ФАО.

Проте, отриманий результат є важливим досягненням в складних умовах, пов'язаних з виробництвом і торгівлею, з виникненням пандемії і реєстрацією випадків пташиного грипу в Європі і Азії. Відносна доступність курячого м'яса і більш короткий виробничий цикл були двома критичними факторами, які дозволили сектору виробництва курячого м'яса хоч трохи наростити виробництво, в порівнянні з виробниками яловичини і свинини. Обидва цих сектора показали негативну динаміку.

Найбільше зростання виробництва курячого м'яса стався в Китаї, США і Бразилії. За оцінками, це було викликано підвищеним попитом, викликаним дефіцитом м'яса на внутрішньому ринку і високими цінами на свинину. Так, виробництво курячого м'яса в Китаї збільшилося більш ніж на 5%, що стало можливим тільки завдяки новим інвестиціям, котрі вступили в сектор з 2019 році.

У США відбулося незначне збільшення кількості убитих голів, а також зросла середня вага тушок. Але сектор також виграв від програми державної допомоги у зв'язку з пандемією, націленої на виробників сільськогосподарської продукції.

У Бразилії виробництво збільшилося на 1,6% і, за оцінками, досягло 14,3 млн тонн - незважаючи на зростання вартості основних ресурсів і перебої на ринку, як внутрішні, так і зовнішні. Цьому зростанню сприяло зростання поставок м'яса птиці в Азію і на Близький Схід і стійка купівельна спроможність внутрішнього споживача, підтримувана в основному за рахунок державних грошових переказів сім'ям в результаті пандемії.

Найбільше зниження виробництва м'яса птиці було зареєстровано в Індонезії (-12%), за якою слідує Індія (-10,9%).

ptichki.net

Як і будь-яка галузь сільського господарства, тваринництво є галуззю з досить високим ризиком. Саме тому в Україні необхідна диверсифікація і розвиток систем агрострахування, щоб виробники за допомогою відповідних інструментів могли протидіяти ризикам та збиткам не тільки в секторах з виробництва продукції рослинництва, але й тваринництва.

Про це сказала заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час круглого столу «Потенціал для фінансування молочних господарств та страхові рішення для майбутнього розвитку бізнесу», організованого Міжнародною Фінансовою Корпорацією (IFC) 12 червня.

У заході взяли участь Голова регіонального представництва IFC в Україні, Білорусі та Молдові Джексон Пелмар, провідні експерти IFC, банки, страхові компанії, профільні асоціації, перестраховики, брокери та учасники ринку.

«Розвиток тваринництва в Україні є одним з пріоритетних завдань Мінагрополітики. Ми шукаємо страхові рішення для збереження та збільшення прибутковості невеликих молочних господарств та мінімізації ризиків, пов’язаних з галуззю скотарства. З цією метою Мінагрополітики та IFC спільно працюють над удосконаленням нормативно-правового регулювання та інституційної складової агрострахування в Україні», - зазначила заступник Міністра.

Олена Ковальова додала, що найбільшим досягненням даної співпраці на сьогодні стало створення Сектору з агрострахування, завданням якого є покращення регулювання системи агрострахування в Україні, що відповідно стимулюватиме розвиток цього ринку.

Під час круглого столу основні доповідачі презентували результати дослідження сектору тваринництва в Україні та запропонували рекомендації та страхові рішення, які зможуть збільшити фінансування молочних господарств в Україні. Крім того, спеціально запрошений експерт, головний спеціаліст з фінансування аграрного сектору голландського банку «Rabobank» поділився успішним досвідом кредитування молочних господарств та виробників телятини у Нідерландах (включаючи методики оцінки ризиків).

Довідково:                                                                                            

У 2018 році Урядом передбачено 4 млрд гривень на державну підтримку галузі тваринництва та 1 млрд гривень – на підтримку фермерства та кооперації. Основні акценти держпідтримки фермерства – на розвитку тваринництва та переробці продукції у невеликих обсягах, зокрема, на кооперативних засадах.

Прес-служба Мінагрополітики