Якщо експортери молочної продукції не вивезуть заплановані обсяги, то Україна через місяць плаватиме в молоці: профіцит призведе до зниження виробництва молока на внутрішньому ринку, і почнеться вирізання ВРХ. Тож вивіз продукції на експорт — це питання виживання всієї молочної індустрії.
Про це розповів директор з розвитку молочного бізнесу компанії Olam Food Ingredients Ukraine Юрій Шевчук під час експертної дискусії «Логістичні шляхи експорту української молочної продукції».
За словами представника найбільшого українського трейдера молочної продукції — компанії, яка 17 років займається експортом сирого молока, сироватки, масла на ринки країн Азії, Китаю, Північної Африки, — сьогодні ситуація з логістикою катастрофічна.
«Через війну значна кількість нашого товару була заблокована в порту Одеси. Частину продукції планували вивезти контейнерним потягом до Ізмаїлу і звідти баржею до Констанци, а потім — до Малайзії. Та цей логістичний шлях став нереальним, тому що зерновики забрали всі баржі. Був варіант поставити все на колеса і траками відправити контейнери до Констанци. Але логістика складала більше $ 9 тис. до порту Малайзії — це більше $ 400 за 1 т. До війни логістика від заводу до портів Азії коштувала $ 100 за 1 т»
— Юрій Шевчук, директор з розвитку молочного бізнесу компанії Olam Food Ingredients Ukraine
Експортний шлях до Малайзії для Olam Food Ingredients Ukraine є обов’язковим, оскільки компанія — не лише експортер, але й кінцевий споживач сухого молока та сироватки, має виробництво в Малайзії, де переробляє до 12 тис. т сироватки на рік і до 30 тис. т сухого знежиреного молока.
За даними «Інфагро», в Україні профіцит у 200 тис. т сирого молока. В еквіваленті — це 18 тис. т сухого молока, або 9 тис. т масла.
Юрій Шевчук розповідає, що у пошуках логістичних варіантів вирішили везти продукцію через Польщу, адже на сьогоднішній день найреальніший шлях — експортувати через Гданськ, де логістика обходиться в $ 220−230 за 1 т.
«Вже понад два тижні наш обсяг ніяк не виїде з порту ТІС, звідки має бути завантажений на потяг і відправлений до Гданська. Всі чекають, поки перший український контейнер із сухим молоком пройде польський кордон, щоб розуміти, як працює логістика. Проте з початку війни ще жоден контейнер із сухою молочкою не проїхав польський кордон», — зазначає він.
За даними «Укрзалізниці», в 2021 році було відправлено 49 контейнерних вагонів із молочною продукцією. Цього року — лише 3 контейнери з сухим та згущеним молоком відправлено в порт Поті (Грузія)
Трейдери наголошують, що торговим компаніям для роботи на світових ринках потрібно чітко розуміти терміни і ціну логістики. Це впливає на замовлення у виробників молочної продукції. Бо, наприклад, від дати виробництва партії сухого молока до моменту виходу з порту максимальний термін продукції не повинен перевищувати три місяці.
Юрій Шевчук також розповідає, що трейдери сьогодні не можуть здійснювати передоплату виробникам продукції, і, на його думку, в цій ситуації держава має виробити механізми у вигляді держгарантій або виділення коштів від державних банків для акредитивів виробникам молочної продукції.
«Ми також очікуємо від держави лобіювання інтересів молочних продуктів українського походження на ключових ринках країн-імпортерів. Нещодавно обговорювали поставки сухого молока на ринок Алжиру, який є другим у світі імпортером сухого знежиреного молока. Виявилося, що наразі Алжир не видає дозволи на імпорт української продукції. Це та ситуація, де дійсно треба захистити інтереси України. Ми не можемо втратити цей ринок», — переконаний Юрій Шевчук.
За його словами, українські заводи-виробники молочної продукції мають вибудовувати на світових ринках бренд, який включає три складові — ціна, якість, регулярність постачань.
