ЕС: Новые правила в области контроля трихинеллы

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) подала пропозиції до Плану відновлення України, який розробляється в рамках роботи Національної ради з відновлення України від наслідків війни, створеної Президентом України.

Пропозиції ВАР передбачають пріоритетні ініціативи як на період війни та післявоєнний період, так і довгострокову стратегію.

У фазу війни головними проблемами визначено обмеження експорту через блокаду портів; загрози втрати частини врожаю 2021/2022 МР; збільшення в рази вартості логістики, дефіцит палива через знищення паливних складів та складну логістику; прогнозований дефіцит зерновозів та автомобілів для переміщення палива; кризу переробки, через неможливість зберегти її побічні продукти. «До прикладу, макуху, шрот — псуються швидше ніж є можливість їх експортувати, або спожити в середині країни», — пояснюють у ВАР.

Рішення ВАР — це активне лобіювання в ООН та НАТО запровадження «Блакитних конвоїв» суден, які заходитимуть в порти України з метою експорту агропродовольчої продукції, квотування пропускної здатності УЗ на різні види продукції, перерозподіл квот на користь товарів з більшою доданою вартістю та короткими термінами зберігання.

«Без збільшення долі експорту зернових та олії з 14% до 44% (довоєнна доля валютної виручки) посівна наступного року опиниться під загрозою», — відзначають у ВАР.

Акценти у пропозиціях до Плану відновлення України зроблено на проблему зрошення та розвиток тваринництва.

У свинарстві головною проблемою на сьогодні є експортна ізоляція, пов’язана з АЧС (африканська чума свиней). Рішення, які пропонуються:

встановлення ДПСС регіонів, які є вільними від АЧС,

заборона подвірного забію та обов’язкова ідентифікація тварин в господарствах населення,

задля прискорення будівництва сучасних великих переробних підприємств включення до програми державної підтримки шляхом авансового співфінансування затверджених проєктів,

продовження програми «Доступні кредити 5−7-9%».

Як результат очікується збільшення поголів'я на 1 млн голів (до 4,5 млн голів) та зростання до 25 тис. робочих місць у галузі.

Головними проблемами скотарства названо жорсткі тарифні обмеження на експорт в Країни ЄС; руйнування потужностей в регіонах військових дій, експорт племінних нетелів, через міграцію населення та купівельну спроможність накопичення продукції переробки у переробників, низьку ефективність та неконкурентноздатність наявних потужностей до 1000голів та переробних заводів.

ВАР пропонує:

безстрокове скасування тарифних квот на імпорт в ЄС або встановлення графіку їх збільшення;

включення до програми державної підтримки шляхом авансового співфінансування затверджених проєктів,

продовження програми «Доступні кредити 5−7- 9%»,

надання окремої квоти на першочерговий експорт нетелів та продуктів переробки, — прийняти закон про патронажні дивіденди в кооперативах для будівництва великих сучасних кооперативних заводів.

«За умови відкриття експортних ринків країн ЄС, можна очікувати інвестиції ($ 30−80 млн) на будівництво 2−3 заводів із переробки мʼяса, зростання промислового поголівʼя до 1 млн гол (+5−7 тис. робочих місць), плюс 500 млн дол. експортної виручки, а також конверсію 3 млн тонн зерна у тваринництво. Будівництво та реконструкція (відновлення пошкоджених) молочних комплексів ($ 11 млн, 10 тис. корів) із виділенням біометану», — коментують у ВАР необхідність розширення можливостей експорту для галузі скотарства.

Щодо меліорації, заходи, які пропонують запровадити у ВАР, дадуть змогу залучити 4 млрд дол. США інвестицій у галузь та здійснити енерго- та водомодернизацію меліоративних систем, будівництво нових систем, будівництво та реконструкцію насосних станцій, наблизити галузь до екологічних стандартів, а також отримати плюс 11 млн тонн додаткового валового виробництва та плюс 135 млрд грн вартість валової продукції.

uacouncil.org

Компания «Мироновский хлебопродукт» планирует в 2017 г. начать строительство второй очереди (линия 1) Винницкой птицефабрики с конечной целью к 2020 г. увеличить производство до 730 тыс. т. Об этом сообщил председатель правления МХП Юрий Косюк, сообщает пресс-служба компании.

Также среди целей на 2017 г. он выделил следующие:

• развитие экспорта с последующим укреплением позиции компании на существующих рынках и поиск новых возможностей;
• инвестиции в развитие персонала и укрепление репутации в роли качественного, ответственного и честного работодателя;
• устойчивое развитие бизнеса с фокусом на ответственном отношении к окружающей среде (в том числе проекты в области альтернативной энергетики), заботе о животных и социальной ответственность.

«Я уверен, что наша стратегия последовательного роста компании будет продолжать обеспечивать высокие операционные и финансовые показатели в 2017 г. и последующие годы», — отметил Юрий Косюк.

Напомним, что МХП за 2016 г. увеличил чистую прибыль до $69 млн по сравнению с чистым убытком в $113 млн в 2015 г.

Источник: poultryukraine.com

Украина в январе-апреле 2017 экспортировала молока и сливок не сгущенных на 1,6 млн долл. Об этом сообщает Государственная фискальная служба Украины, передает УНН.
Так, в Республику Молдову было экспортировано молока на 761 тыс. долл., в Грузию - на 478 тыс. долл., в Саудовскую Аравию - на 233 тыс. долл.

При этом импорт Украины молока за четыре месяца текущего года составил 343 тыс. долл.

По словам эксперта О.Дорошенко, украинские производители поставляют в ЕС более качественную продукцию, чем на внутренний рынок.

Он также отметил, что такая тенденция наблюдается из-за низкой платежеспособности украинских потребителей, и поэтому на внутренний рынок производители удешевляют свою продукцию.

Источник: unn.com.ua

Украинские аграрии обратились к премьер-министру Украины и народным депутатам с просьбой отказаться от планов вдвое сократить в 2018 году дотации для сельскохозяйственных производителей, которые на сегодня являются единственным механизмом распределения государственной помощи, которая происходит без вмешательства чиновников.