МХП в 2017 г. начнет строительство второй очереди Винницкой птицефабрики

16-мар-2017

Компания «Мироновский хлебопродукт» планирует в 2017 г. начать строительство второй очереди (линия 1) Винницкой птицефабрики с конечной целью к 2020 г. увеличить производство до 730 тыс. т. Об этом сообщил председатель правления МХП Юрий Косюк, сообщает пресс-служба компании.

Также среди целей на 2017 г. он выделил следующие:

  • развитие экспорта с последующим укреплением позиции компании на существующих рынках и поиск новых возможностей;
  • инвестиции в развитие персонала и укрепление репутации в роли качественного, ответственного и честного работодателя;
  • устойчивое развитие бизнеса с фокусом на ответственном отношении к окружающей среде (в том числе проекты в области альтернативной энергетики), заботе о животных и социальной ответственность.

«Я уверен, что наша стратегия последовательного роста компании будет продолжать обеспечивать высокие операционные и финансовые показатели в 2017 г. и последующие годы», — отметил Юрий Косюк.

Напомним, что МХП за 2016 г. увеличил чистую прибыль до $69 млн по сравнению с чистым убытком в $113 млн в 2015 г.

Источник: poultryukraine.com

Читайте также:
В аграрном комитете озвучили 6 заданий для будущего Минагрополитики
12-мар-2020

Основные 6 задач, которыми будет заниматься Минагрополитики после его отделения от Минэкономразвития озвучил председатель парламентского комитета по вопросам аграрной и земельной политики Николай Сольский.

Он назвал такие 6 заданий для будущего аграрного ведомства, сейчас закладываются в новую структуру:

Первое — аналитикой и статистикой того, что происходит на аграрном рынке. Исходя из этого министерство удачно или неудачно формировало программы дотаций, что стимулировать, а что не стимулировать.

Второе — внешними рынками — потому что 90% того, что выращивают аграрии мы продаем на экспорт и это важно. Но на самом деле эта работа была достаточно минимальной по сравнению с тем, чем на самом деле занималось министерство, потому что было много госпредприятий, входивших в сферу управления МинАПК. И МинАПК занималось назначением этих директоров, контролем, официальными, неофициальными делами.

Третье — поскольку многие предприятия при поддержке МинАПК сейчас готовятся к приватизации, я лично ничего не вижу там такого, что нельзя отправить на приватизацию.

Четвертое — нам в этом году надо поменять подход, связанный со стимулированием дотаций, не годовыми их делать, а на 3−5 лет программы. Такое понимание было в Минэкономразвития, и я думаю, у нового министра или экономики или АПК такое понимание также будет. Чтобы оно было действительно эффективным.

Пятое — это важная работа, которую министерство вместе с Госпродпотребслужбою должно проводить вместе с внешними рынками.

Шестое — земельная реформа. Есть много моментов, которые идут, несмотря на изменения в Кабмине — Госгеокадастр активно проводит свою инвентаризацию, есть много законов, которые надо допринимать, кроме земельного, который в ближайшее время будет принято, что связано с передачей полномочий на местах. Сегодня мы рекомендовали включить в повестку дня законопроект, связанный с приватизацией земель, в постоянном пользовании. Работы будет много.

Сольский добавил, что до конца марта можно ожидать рассмотрения во втором чтении законопроекта № 2178−10, который должен открыть рынок земли в Украине.

«Относительно 2178−10 осталось 700 с чем-то правок, и в комитете в том числе, их в конце ставят на голосование, таких меньше 10-ти. Если вы смотрели динамику к тому, то чисто математически до 28−29 марта может состояться голосование по финальной версии законопроекта. А какие будут другие факторы, которые будут влиять на это, спрогнозировать трудно», — рассказал руководитель профильного комитета.

На вопрос журналистов, кто будет новым аграрным министром, Сольский ответил так: «Этот вопрос вертикали, есть люди соответствующие, пусть они решают. По кандидатурам — я достоверной информации не могу дать. Есть слухи, но кто конкретно будет возглавлять министерство — я не знаю».

agropolit.com

Узнать подробнее
Эпизоотическая ситуация по особо опасным болезням животных в мире
29-нояб-2019

В период с 23 по 29 ноября 2019-го года страны сообщили во Всемирную организацию охраны здоровья животных (МЭБ) о 198 очагах особо опасных болезней.

Так, новые случаи ящура зарегистрировали в ЮАР (5 очагов), Намибии (3) и Мьянме (13 очагов).

Новые случаи африканской чумы свиней отметили на территории Болгарии (16 очагов), Венгрии (36 очагов), Латвии (11), Молдовы (1), Румынии (88), а также в Южной Корее (3 очага) и ЮАР (1).

Очаги блютанга зарегистрировали в Бельгии (1) и Швейцарии (6 очагов).

В Тайване выявили 2 новых очага высокопатогенного гриппа птиц. В Нигерии зарегистрировали очаг низкопатогенного гриппа птиц. Болезнь Ньюкасла отметили в США (2 очага).

Кроме вышеперечисленных заболеваний в МЭБ сообщили о новых случаях бешенства в Малайзии (8 очагов) и об очаге лихорадки Западного Нила в Греции.

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Узнать подробнее
Необхідно змінювати підходи до гарантів продовольчої безпеки в світі — Тарас Висоцький
22-апр-2022

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону UAразом розповів, скільки гектарів с/г господарських земель уже посіяно, яка ситуація з експортом вітчизняної аграрної продукції, чи є дисбаланс у валютних надходженнях в країну та чи вистачить українцям збіжжя.

Про посівну

Станом на зараз посіяно понад 2,5 млн га, що становить близько 20% від прогнозу на цю посівну.

На сьогодні на частині територій, які були визволені з-під окупації, є необхідність розмінувати поля: це Чернігівщина, Сумщина, частина Харківщини та Київщини. І навіть у цих регіонах Мінагрополітики розраховує, що як мінімум на 60−70% вдасться виконати вчасно всі весняно-польові роботи.

Найскладніша ситуація — в тимчасово окупованих областях і там, де тривають активні бойові дії: це Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська області. Там наразі прогноз менш позитивний — посів там може відбутися за песимістичного сценарію лише на 30−40%.

На решті територій України посівна йде за планом.

У більшості випадків аграрії завчасно закупили матеріальні ресурси. І там, де немає бойових дій або немає мінувань, аграрії активно виходять у поля і продовжують посівну кампанію.

Мінагрополітики двічі на тиждень збирає прогнозовані плани, факт посіву та звіряє всі дані, моніторячи ситуацію в режимі реального часу. Рекомендації, які дало міністерство щодо збільшення площ продовольчих культур, наприклад гречки, проса, аграрії втілюють у життя. «Наразі побудовано ефективний діалог — сподіваємось, що так буде й надалі», — зазначив Тарас Висоцький.

Про експорт продовольства

Основна проблема на сьогодні полягає в тому, що 90% експорту відбувалося через порти Одеси та Миколаєва, які від початку війни й до сьогодні заблоковані.

Тому зараз триває робота з переорієнтації експорту через залізничні й автомаршрути за допомогою наших сусідів — Румунію, Угорщину, Словаччину, Польщу.

«І все-таки в цих обмежених можливостях ми робимо максимум, щоб і надалі робити значний внесок у забезпечення світової продовольчої безпеки та постачання продукції через нові маршрути тим країнам, які страждають від голоду, і які критично їх потребують», — підкреслив Тарас Висоцький.

Він нагадав, що до війни 1/3 експорту йшла в країни ЄС, і цей ринок залишиться актуальним і надалі, адже в нас є безпосередньо наземні кордони. Інші 2/3 спрямовувалися в країни Близького Сходу, Північної Африки та Південно-Східної Азії, куди наше збіжжя йшло в основному через Чорне море і Босфор. «Проблема в тому, що населення цих регіонів до війни мало всього 2−3-місячний запас продовольства. Тому за місяць там уже може бути дуже критична ситуація на грані голоду», — наголосив перший заступник Міністра.

Тож, за його словами, теперішня воєнна ситуація показала наявність величезних дисбалансів. Оскільки у нас як в експортера є великі залишки, а в інших країнах не буде, що їсти.

«Необхідно змінювати підходи до гарантів продовольчої безпеки в світі, і Мінагрополітики над цим працює», — розповів Тарас Висоцький.

Він також зазначив, що наразі експорт продукції превалює над імпортом — так було і в березні, у квітні спостерігається аналогічна динаміка. «Тож наразі навіть обмеженими логістичними маршрутами критичного тиску з точки зору відтоку валюти через дисбаланс експорту та імпорту немає. Але, звісно, основний план — максимально швидко наростити можливості експорту збіжжя, яке непотрібне для внутрішнього споживання, щоб ця валютна виручка надходила в економіку України», — акцентував перший заступник Міністра.

Про забезпечення внутрішнього ринку споживання

Одразу після початку війни було запроваджено ліцензування — контроль експорту. Базові продукти — продовольчу пшеницю, гречку, овес, цукор, яйця, м'ясо птиці - можна експортувати тільки після отримання погодження від уряду, Мінекономіки.

«Тому ми чітко стежимо за балансом, бачимо, скільки нам потрібно для внутрішнього споживання, плюс від 3 до 6 місячний резерв, залежно від типу продукції. І тільки якщо є продукція понад цей баланс, тоді видаємо цю ліцензію. Це регулювання діятиме як мінімум до кінця війни і певний період після її завершення, до стабілізації ринків», — запевнив Тарас Висоцький.

Він також додав, що великі заявки на ліцензію уряд відхиляє, щоб не створювати монополію та підтримати максимальну кількість с/г товаровиробників, і щоб була максимальна конкуренція.

minagro.gov.ua

Узнать подробнее
Закупочные цены на молоко в Украине превышают среднеевропейские на 25%
09-нояб-2021

В первой половине 2021 года закупочные цены на молоко-сырье сорта экстра в Украине были практически идентичными со средними ценами в ЕС, то во второй половине уже стали их существенно превышать: в августе — на 7%, в сентябре — на 8%, в октябре — почти на 12%.

Об этом сообщает «Союз молочных предприятий Украины».

По данным специалистов, превышение уровня цен на молоко-сырье в Украине в сентябре 2021 года составило над уровнем цен:

в Польше — более 18%;

Латвии — почти 23%;

Беларуси — более 31%.

Отмечается, что в октябре соответствующее соотношение только возросло — то есть разрыв в ценах увеличился, автоматически снизив конкурентоспособность отечественной молочной продукции.

«То есть цена молоко-сырья в октябре 2021 г. в среднем более чем на четверть превышала соответствующий уровень цен в соседних странах, активно экспортирующих свою молочную продукцию на украинский рынок», — говорится в сообщении.

Отмечается, что в таких условиях перерабатывающие предприятия работают с очень низкой маржинальностью, однако соответствующий процесс не может быть длительным.

«Ведь недополучение прибыли будет провоцировать отток капитала из отрасли и отпугивать потенциальных инвесторов от осуществления инвестиций в отрасль. Государству самое время принимать меры финансового регулирования и повышать уровень государственной поддержки — если в его планы входит сохранение молочной отрасли в Украине», — отметили в Союзе.

milkua.info

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок