Британский контроль за безопасностью пищевых продуктов будет использовать блокчейн для проверки мяса

В Украине стало меньше коров и свиней. Поголовье крупного рогатого скота в Украине на 1 декабря 2017 составило 3,9 миллиона голов, что на 0,9% меньше, чем на аналогичную дату 2016 года.

Поголовье свиней в Украине сократится до исторического минимума. В частности, поголовье коров составляет 2,09 млн голов, что на 1,8% меньше, чем на 1 декабря прошлого года. Кроме того, поголовье свиней на отчетную дату сократилось на 8,4% — до 6,54 млн голов, поголовье овец и коз возросло на 0,2% и составило 1,46 млн голов. Поголовье птицы увеличилось на 0,3% — до 213,88 млн голов.

В Госстате отметили, что приведенные данные не учитывают информацию c временно оккупированной территории Автономной Республики Крым, города Севастополя и части зоны проведения антитеррористической операции на востоке Украины.

Поголовье крупного рогатого скота в Украине на 1 января 2017 составило 3,68 миллиона голов, что на 2% меньше, чем на аналогичную дату 2016 года. В частности, поголовье коров составило 2,1 млн голов, что на 2,7% меньше, чем на 1 января прошлого года. Поголовье свиней сократилось на 5,5% — до 6,7 млн голов, поголовье овец и коз — на 1%, до 1,3 миллиона голов, а птицы — на 0,8%, до 202,4 млн голов.

Государственная служба статистики

Украина стремительно теряет молочное и мясное стадо. С 1991 года, по данным украинского Госстата, численность крупного рогатого скота уменьшилась почти в семь раз — с 24 млн до 3 млн голов. Похожая картина по мелкому рогатому скоту (овцы и козы) и свиньям. Зато на подъеме птицеводство — число пернатых сократилось лишь после 2014 года, когда Украина через агрессию РФ потеряла большие птицефабрики в Донбассе.

Агроэксперты говорят, что многократное снижение поголовья скота объективно и связано с развалом СССР, куда мы поставляли более 75% производимого мяса, молокопродуктов, яиц. Но признают: стадо, прежде всего крупный рогатый скот, будет и дальше «худеть». А значит — расти цена на говядину.

Что имеем

В Украине за четверть века коров стало вчетверо меньше, свиней — в три раза, овец и коз — в шесть раз. Зато куриных яиц на душу населения — больше на 20%. «До 1991 года Украина поставляла продукцией животноводства республики СССР и страны так называемого социалистического лагеря, после развала Союза рынок сбыта сократился, плановое хозяйство постепенно сменилось рыночным, отсюда и падение в разы, — анализирует экс-секретарь Кабмина в девяностые годы Виктор Лисицкий. — Сейчас другие тенденции — экономические, через дорогие корма производство говядины гораздо дороже, чем свинины и птицы «. По его оценкам, из-за того, что стадо коров и свиней продолжает уменьшаться, объем произведенного только в этом году мяса снизится на 1−1,5%, или на 25−40 тыс. т. Агроексперт Украинской аграрной конфедерации Дмитрий Дейна отметил, что снижение поголовья ускорилось после событий 2013 года. «Покупательная способность населения резко упала, в результате поголовье коров сократилось на 20%, свиней — на 15%. Второй фактор — государство урезало дотации животноводам, ведь не секрет, что эти отрасли убыточны. И третий — африканская чума свиней, которая появилась в Украине в последние 3−4 года», — проанализировал Дейна.

Перспективы

Директор Украинской Ассоциации поставщиков торговых сетей Алексей Дорошенко подсчитал, что деньги, вложенные в разведение молочного стада (до 100 голов), включая откорм бычков на мясо, что окупается только через 8 лет, а, например, в птицеводстве — уже через 2−3 года. «Поэтому у нас и дальше будет становиться все меньше коров и все больше птицы, которая, в отличие от свинины и говядины, не только дешевле, но и имеет гораздо больший рынок сбыта как в Украине, так и за рубежом, — говорит Дорошенко. — это чистая экономика. Что касается шестикратного падения за четверть века численности овец и коз, то их 25−30 лет назад разводили прежде всего для обеспечения легпрома шерстью, а баранина и козлятина шли на рынки как вторичный продукт. Когда наш легпром почти «умер», исчезли необходимости и в стаде. Но сейчас в небольших частных хозяйствах возрождается овцеводство и козоводство. Животных разводят для производства козьего и овечьего молока и изготовление из него сыров, пользуются все большим спросом».

Что будет с ценами в летние месяцы

Очевидно, что снижение поголовья скота и свиней сказалось на объемах производства мяса, но, по словам экспертов, народу его хватит и раньше в счет дальнейшего роста производства курятины. По данным Госстатистики, объем произведенного мяса в год упал на 73% - с 4 млн т в год в 1991 году до 2,3 млн т в 2016 г. или с 77 до 54 кг в год на душу населения.

Еще хуже ситуация с молоком — было 430 кг на едока в год, а стало — 240 кг. Зато яиц теперь приходится на каждого гораздо больше: не 290 шт. в год, а 350 «Это объясняет, почему растут цены на мясо и молоко — предложение меньше, а их себестоимость из-за подорожания кормов, энергоносителей, рост зарплат все выше, — говорит Дорошенко. — Говядина и свинина и дальше продолжат постепенно дорожать — на 1−5 грн за 1 кг в месяц, в зависимости от сорта. Яйца также пойдут вверх на 1−2 грн». А вот президент Украналитцентра Александр Охрименко прогнозирует, что летом цены на мясо немного снизятся: «На свинину упадут на 2−5 грн/кг. Точно подешевеет сало, примерно на треть (15−20 грн/кг), поскольку спрос на него в жару падает».

milkua.info по материалам dairynews.com.ua

Абсолютно всі фермерські господарства України постраждали через війну, особливо ті, які знаходяться в регіонах, де проходили чи проходять бойові дії.

У довоєнні роки виробництво молока в Україні щорічно зменшувалось. В останні 5 років (з 2017 року) цей спад становив 2−6% щороку. Зумовлювалось це насамперед скороченням поголів'я, динаміка спаду якого була глибшою і становила 6−11% щорічно. Виробники сирого молока позитивно впливали на статистику шляхом підвищення продуктивності надоїв, що відбувалось переважно на молочнотоварних фермах, пише пресслужба проєкту «Сімейні молочні ферми».

З 24 лютого кожного дня з’являються численні новини про руйнування підприємств, населення, в тому числі й ферм.

Що ж насправді відбувається на молочному ринку?

Згідно з аналітикою Асоціації виробників молока, до кінця року загальна чисельність промислового поголів'я скоротиться з 423,7 тис. до 394,2 тис. голів (-7,4%). І це тільки за умови, що радіус просування ворога залишиться незмінним. За попередніми прогнозами, виробництво промислового молока у 2022 році може скоротитися на 19,5% — з 2,75 млн тонн до 2,21 млн. Проте показники падіння можуть бути значно вищими, адже продуктивність корів уже зараз знизилася на 15−70%, залежно від регіону.

Сьогодні від війни найбільше постраждали 10 областей. Саме там було сконцентровано 43,2% всього промислового поголів'я та 42,3% валу молока. Найбільшу частку молока давали — Чернігівська (8,9% всього промислового молока), Харківська (8,9%), Київська (8,2%), Сумська (5,9%) та Житомирська (4,3%) області.

Але яка загальна картина? Адже промисловий сектор — це лише 32% усього молока в країні… до війни.

Аналітики проєкту «Сімейні молочні ферми» зробили власні розрахунки, використовуючи дані попередніх періодів, враховуючи теперішню ситуацію по регіонах та впливові фактори на ринку. Дані вражають. Лише за I квартал 2022 року Україна втратила близько 300 тис. т молока. При такій ситуації, до кінця поточного року держава недоотримає близько 2 млн т молока! 2 млн т молока — саме на стільки скоротилося виробництво за останні 7 довоєнних років! І це — оптимістичний сценарій.

Переробники продовжують надавати перевагу промисловому молоку, хоча і на нього знизили закупівельну ціну. Сировина від господарств населення подешевшала найкритичніше, за місяць середня закупівельна ціна молока від населення знизилась на 25%: з 8 грн/кг до 6 грн/кг. Подекуди фермери говорять і про 5 грн/л. Дехто із них взагалі втратив можливість реалізації через логістичні та інші причини.

На прилавках магазинів та супермаркетів молочка подорожчала. Молокопродукти за місяць війни додали у ціні в середньому 5%. Імпорт вже майже «не тисне»: усі довоєнні запаси майже розпродали, нових практично немає.

Що відбувається? Собівартість виробництва зросла як для постачальників — виробників молока, так і для переробників. Конкуренція суттєво зменшилась через обмеження імпорту. Попит не зменшився: хоч чимало українців і виїхало закордон, але і працює всього 60−65% переробників.

Під тиском війни, дефіцитів, збільшення цін на корми, пальне та утримання господарства зменшилась вартість сирого молока. Виробляти молоко фермерам, виходить, зовсім не вигідно. Але ж вони критична маса у структурі виробників! До війни саме частка населення складала 68% від всього обсягу виробництва молока.

Хоча скорочення обсягів поставки молока для переробки (прогнозовано на 22%), зумовить зростання частки закупівлі молока саме від населення. Однак поки на фермерів звернуть увагу молокозаводи може бути запізно.

Саме тому селянським фермерським господарствам, в тому числі Сімейним молочним фермам надзвичайно важлива допомога та підтримка. Адже вони виробляють критичний для кожного українця продукт. А ще це економіка та продовольча безпека. Крім цього, фермери — надійна благодійна підтримка, вони постійно передають молоко та інші продукти харчування ЗСУ, біженцям, територіальним громадам та надають прихисток всім хто цього потребує.

Станом на листопад 2022 року, скоординовані дії українських аграріїв разом з країнами-партнерами та благодійними організаціями задовольняють нагальну потребу України в зберіганні врожаю зернових культур, яка виникла внаслідок неспровокованої війни, розв'язаної Росією проти України, включно з попередньою блокадою чорноморських портів України. Додаткові засоби для зберігання зерна, надані міжнародними партнерами, зміцнюють економіку України, дозволяючи фермерам зберігати врожай, а саме кукурудзу, пшеницю та насіння соняшнику, доки вони не підуть на переробку або для подальшої реалізації на внутрішньому ринку та на експорт. Ці культури мають надважливе значення для продовольчої безпеки в Україні та в усьому світі.

Хоча українські аграрії продовжували збирати врожай протягом цього року, вони не мали можливості зберегти його належним чином. Багатомісячна блокада чорноморських портів Російською Федерацією призвела до масового накопичення в сховищах українського зерна з врожаю минулого року. Крім того, приблизно п’ятнадцять відсотків сховищ було зруйновано, знищено або стало недоступним через пошкодження цивільної інфраструктури України. Незважаючи на те, що Чорноморська зернова ініціатива за посередництва ООН відкрила деякі чорноморські порти України та разом із ініціативою Євросоюзу «Шляхи солідарності» відіграла вирішальну роль у відправленні значних обсягів українського зерна на світовий ринок і стабілізації світових цін на продовольство, загальний експорт скоротився вдвічі порівняно з попередніми роками. Як результат, Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулося по допомогу щодо виділення засобів для додаткового зберігання зерна обсягом 15 мільйонів метричних тонн.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO), за фінансової підтримки Канади, Японії та фонду Minderoo, забезпечує потребу у зберіганні обсягом 6,2 мільйонів тонн. Ініціатива підтримки стійкості агросектору (Agriculture Resilience Initiative) — AGRI-Україна, започаткована Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), надає засоби для зберігання обсягом 1,7 мільйонів тонн. Фонд Говарда Г. Баффета — 0,676 мільйонів тонн. Міжнародні партнери спільно фінансують закупівлю полімерних рукавів та конструкцій для зберігання зерна, а також обладнання для завантаження зерна у рукави, багато з якого буде придатним для повторного використання в період майбутніх врожаїв. Українські аграрії покривають витрати на решту 6.424 мільйонів тонн.

Оскільки Російська Федерація продовжує маніпулювати світовим постачанням продовольства, союзники та партнери об'єдналися, щоб підтримати українських фермерів, які продовжують годувати світ. Ці об'єднані зусилля є свідченням того, що можна досягти, коли країни-донори та народ України об'єднуються, щоб задовольнити гостру потребу в продовольстві в усьому світі.

minagro.gov.ua