Міжнародна спільнота підтримує українських фермерів у вирішенні проблеми дефіциту зберігання зерна

29-нояб-2022

Станом на листопад 2022 року, скоординовані дії українських аграріїв разом з країнами-партнерами та благодійними організаціями задовольняють нагальну потребу України в зберіганні врожаю зернових культур, яка виникла внаслідок неспровокованої війни, розв'язаної Росією проти України, включно з попередньою блокадою чорноморських портів України. Додаткові засоби для зберігання зерна, надані міжнародними партнерами, зміцнюють економіку України, дозволяючи фермерам зберігати врожай, а саме кукурудзу, пшеницю та насіння соняшнику, доки вони не підуть на переробку або для подальшої реалізації на внутрішньому ринку та на експорт. Ці культури мають надважливе значення для продовольчої безпеки в Україні та в усьому світі.

Хоча українські аграрії продовжували збирати врожай протягом цього року, вони не мали можливості зберегти його належним чином. Багатомісячна блокада чорноморських портів Російською Федерацією призвела до масового накопичення в сховищах українського зерна з врожаю минулого року. Крім того, приблизно п’ятнадцять відсотків сховищ було зруйновано, знищено або стало недоступним через пошкодження цивільної інфраструктури України. Незважаючи на те, що Чорноморська зернова ініціатива за посередництва ООН відкрила деякі чорноморські порти України та разом із ініціативою Євросоюзу «Шляхи солідарності» відіграла вирішальну роль у відправленні значних обсягів українського зерна на світовий ринок і стабілізації світових цін на продовольство, загальний експорт скоротився вдвічі порівняно з попередніми роками. Як результат, Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулося по допомогу щодо виділення засобів для додаткового зберігання зерна обсягом 15 мільйонів метричних тонн.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO), за фінансової підтримки Канади, Японії та фонду Minderoo, забезпечує потребу у зберіганні обсягом 6,2 мільйонів тонн. Ініціатива підтримки стійкості агросектору (Agriculture Resilience Initiative) — AGRI-Україна, започаткована Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), надає засоби для зберігання обсягом 1,7 мільйонів тонн. Фонд Говарда Г. Баффета — 0,676 мільйонів тонн. Міжнародні партнери спільно фінансують закупівлю полімерних рукавів та конструкцій для зберігання зерна, а також обладнання для завантаження зерна у рукави, багато з якого буде придатним для повторного використання в період майбутніх врожаїв. Українські аграрії покривають витрати на решту 6.424 мільйонів тонн.

Оскільки Російська Федерація продовжує маніпулювати світовим постачанням продовольства, союзники та партнери об'єдналися, щоб підтримати українських фермерів, які продовжують годувати світ. Ці об'єднані зусилля є свідченням того, що можна досягти, коли країни-донори та народ України об'єднуються, щоб задовольнити гостру потребу в продовольстві в усьому світі.

minagro.gov.ua

Читайте также:
Мексика: новая тенденция в экспорте
25-сен-2017

Мексика начала экспортировать племенных свиней для разведения.

Согласно официальной статистике, за январь-июнь 2017 Мексика экспортировала 7488 живых свиней для разведения в США. Ожидается, что к концу 2017 года этот показатель достигнет 8 тыс. голов.

На 2018 мексиканцы прогнозируют устойчивый и стабильный спрос, поэтому планируют отгрузить еще около 8 тыс. голов.

PigUA.info по материалам pig333.com

Узнать подробнее
Юрист розповів про закони, які захищають аграріїв від крадіжок зерна окупантами
13-мая-2022

Четверта Женевська конвенція «Про захист цивільного населення під час війни» від 1949 р. у ст. 55 зазначає, що будь-яка реквізиція продовольства на окупованих територіях може здійснюватися окупаційними адміністраціями лише з урахування потреб цивільного населення. При цьому така реквізиція має бути «справедливо відшкодована».

Про це розповів адвокат, старший юрист ЮКК «Де-Юре» Дмитро Оносовський в матеріалі «‎Врожай вкрали окупанти? Про право власності на врожай в умовах воєнного стану»‎ на Latifundist.com.

За його словами, в ній міститься норма, яка прямо передбачає забезпечення населення окупованої території продовольством, якщо місцевих ресурсів недостатньо. Також ст. 53 цієї ж Конвенції суворо забороняє знищення будь-якого майна, як приватного, так і комунального чи державного, якщо це не є «абсолютно необхідним для військових операцій».

«З наведеного витікає, що міжнародне право захищає як право власності на врожай, так і продовольчу безпеку окупованих територій в цілому. Воно не дозволяє окупаційним військам здійснювати свавільне привласнення чи мародерство продовольчих запасів. А будь-яке вилучення має бути відшкодовано окупаційною владою‎»‎, — акцентував юрист.

Водночас за словами юриста, на практиці існує проблема з притягненням до відповідальності за порушення цих вимог і отриманням відшкодування заподіяної шкоди, адже чи не єдиним міжнародним органом, що може захистити права постраждалих осіб є Європейський суд з прав людини. Інші міжнародні органи не розглядають справи за заявами приватних осіб. Проте нещодавно росія заявила про денонсацію зі свого боку, та вихід з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

«‎Такий вихід юридично відбудеться не раніше вересня 2022 року. Враховуючи те, що Європейський суд з прав людини має повноваження розглядати позови осіб лише проти держав-членів Конвенції, то після вересня він втратить такі повноваження відносно справ проти росії», — зауважив Дмитро Оносовський.‎

Дієвим способом компенсації шкоди, за словами Дмитра Оносовського у перспективі можуть стати заморожені російські активи в Європі та Америці. Проте їх доля досі залишається незрозумілою, оскільки відсутні правові механізми, що дозволяли б задовольняти вимоги до росії за рахунок таких активів.

«‎Розроблення таких механізмів ще попереду і може зайняти не один рік та багато годин напруженої роботи дипломатів», — підсумував юрист.

Узнать подробнее
В Украине зафиксировали вспышку сибирской язвы
05-июля-2017

Эпицентром инфекции стало село Мирополье Краснопольского района Сумской области. Там болезнь подтвердилась у овец, трупы которых нашли вблизи местной школы.

Об этом сообщает спецкор.

По словам начальника Госпродпотребслужбы Виталия Моисеенко, к ним обратилась общеобразовательная школа села Мирополье. Выехав к населенному пункту, специалисты нашли спрятанные в пластиковые мешки и прикопанные землей трупы овец. Проверка подтвердила, что у животных сибирская язва. Все остатки были сожжены, а почву, где их нашли, для профилактики перекопали хлорной известью.

Сейчас в районе объявили картин, специалисты проверяют скот на хозяйствах и прививают ее. Всего с начала карантина уже прививали около 300 единиц животных. Случаев заболевания людей в селе или районе пока не фиксировали.

Напомним, последняя вспышка сибирской язвы в области фиксировали в 1995 году в селе Обода Белопольского района. В самом же Мирополье последний раз сибирской язвой животные болели 1972 году.

Справка: Сибирская язва - острое зоонозное инфекционное заболевание, которое присуще животным, однако способно поражать и людей. В них она протекает с поражением кожи, образованием специфического карбункула, повышением температуры и общей интоксикацией организма. Споры инфекции могут сохраняться в земле до ста лет. Животным передаются через траву, которой те питаются.

Среди людей в «зону риска» попадают лица, которые работают с мясом, животными или в лабораториях. На первых стадиях заболевания можно вылечить антибиотиками.

agravery

Узнать подробнее
ФАО планирует запуск в Украине двух важных агропроектов
19-июля-2018

Продовольственная и сельскохозяйственная организация ООН (ФАО) планирует начать в Украине работу над двумя важными проблемами — это антимикробная резистентность и необходимость сокращения пищевых отходов.

Об этом рассказал координатор программ развития ФАО в Украине Михаил Малков.

«Первая проблема сегодня является топовой темой в мире. Все мы сталкиваемся с ситуацией, когда человек, болея начинает принимать антибиотики, и затем они по какой-то причине не действуют, нужно искать другие. Это происходит, потому что человек становится устойчивым к действию определенных антибиотиков», — рассказал он.

Малков подчеркнул, что на это есть две причины — неправильное использование самих антибиотиков, или же они могут попадать к нам с пищей через традиционные продукты растениеводства или животноводства. Ведь антибиотики добавляют для регуляции роста и других целей.

«Далеко не все предприятия соблюдают правила биобезопасности и норм использования антибиотиков. Поэтому мы, вместе с глобальными донороми, начали выстраивать эту программу и вскоре запустим ее», — подчеркнул эксперт ФАО.

Второй масштабный проект — это существенное сокращение пищевых отходов и продовольственных потерь. Малков пояснил, как ФАО планирует его запуск в нашей стране.

«Сначала мы сделаем оценку ситуации в крупных городах Украины, а затем запустим пилотный проект в одном из них. К примеру, это может быть Львов — известный центр гастрономического туризма, который страдает от „мусорной“ проблемы. Нужно будет существенно уменьшить органическую составляющую этих отходов из тех же ресторанов, супермаркетов, домов львовян», — рассказал он.

А также отметил, что совместно с местной властью нужно будет выстроить систему таким образом, чтобы отходы перерабатывались максимально эффективно с затратой минимального бюджета на эти цели.

Справка:

ФАО является межправительственной организацией, в состав которой входят 194 государства-члена, два ассоциированных члена и одна организация-член — Европейский союз. ФАО, штаб-квартира которой находится в Риме (Италия), представленная более чем в 130 странах. Украина присоединилась к ФАО в 2003 году и сотрудничает с различными проектами ФАО как в стране, так и в регионе. Начиная с 2015 года ФАО осуществляет свою деятельность в Украине по двум направлениям: Программа реагирования на чрезвычайные ситуации, реализуется на территории, охваченной вооруженным конфликтом на востоке Украины, и Программа развития сельского хозяйства по всей стране.

agravery

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок