Жителям Харківщини за знищених через АЧС свиней виплатили близько 2 млн грн

27-вер-2017

За вилучених в осередку захворювання свиней в Харківській області людям вже виплатили компенсацію — близько 1,8 млн грн. Про це повідомив начальник відділу організації протиепізоотичної роботи ГУ Держпродспоживслужби Харківської області Євген Тіняєв, передає УНН.

«Усім людям за вилучених свиней внаслідок АЧС була виплачена компенсація. За третій рік, який ми боремося з АЧС, ми вилучили понад тисячу голів свиней. І органи місцевого самоврядування, і з рахунків адміністрації виплатили компенсацію в розмірі понад 1 млн 800 тис. грн», — сказав Є. Тіняєв.

Читайте також: З початку року через АЧС в Україні знищили понад 26 тис. свиней

Він додав, що в Харківській області за поточний рік зафіксовано 9 випадків АЧС.

Нагадаємо, збитки від африканської чуми свиней в Україні вже перевищили 1 млрд грн.

PigUA.info

Більше новин
Сімейні молочні ферми відтепер розвиватимуть проєкт в південних регіонах України
12-серп-2021

Сімейні молочні ферми підписали меморандум про співпрацю з Широківською територіальною громадою (Миколаївська обл.).

Про це повідомила пресслужба проєкту.

Проєкт «Сімейні молочні ферми» активно розвивається в Західній Україні і шукає охочих приєднатися до проєкту в південних регіонах України. І першим таким регіоном, де розпочато просування проєкту, стала Миколаївська область. З метою розширення своєї присутності команда проєкту «Сімейні молочні ферми» в червні 2021 року підписала меморандум про наміри розгортання молочного кластеру у Широківській територіальній громаді, що на Миколаївщині.

Слід зазначити, що з липня 2021 року проєкт активно просувається в Полтавській та Сумській областях. Так, на Полтавщині до учасників проєкту «Сімейні молочні ферми» приєдналося 4 фермерських господарств, а на Сумщині — 1 фермерське господарство.

Формування молочного кластеру на Миколаївщині дасть можливість краще організувати роботу молочних ферм. Адже створення повноцінної інфраструктури для забезпечення фермерів всім необхідним для виробництва та переробки молока (сироварня, ветеринарні та зоотехнічні послуги, кормоцентр тощо) дасть можливість швидше досягнути окупності бізнесу.

Детальніше
Аграрний 2018-й: що треба знати про ринок добрив
27-груд-2018

Підсумки основних подій на ринку добрив України у 2018 році на думку експертів.

Цей рік був дуже насиченим на події, які мали вплив на ринок добрив України. Були введені антидемпінгові мита на азотні добрива з Росії, заборонена діяльність російських постачальників, відбулось блокування імпорту добрив на митницях в зв’язку з боротьбою із контрабандою, а українські заводи весь час лихоманило через відсутність газу за адекватними цінами. Усе це мало вплив на ціну продукції та рівень забезпеченості ринку.

Заборона діяльності російських постачальників

Сергій Рубан, комерційний директор компанії «GROSSDORF»

— Я вважаю, що головною подією цього року, яка змінила ринок добрив в Україні, було введення обмежень діяльності російських постачальників. В принципі, ринок досить швидко до цього адаптувався, хоча, я би сказав, що це було зроблено не зовсім нормальним чином, особливо по фосфорним добривам. На мою думку, до таких кроків потрібно суттєво готуватись. Інакше вийде так як цього року: у період найбільшого попиту добрив просто не було, тому що ця заборона відбулась без врахування специфіки аграрного сезону, за декілька місяців до того, як сезон почався. І при цьому не були напрацьовані жодні альтернативні канали. Як на мене, це серйозний недолік введеної політики, проте я вважаю, що у нашої держави були підстави для обмежень на російську продукцію. Хоча ввезення добрив з альтернативних джерел досить швидко перекрило об'єм російського імпорту. Проте переплата за фосфорні добрива в результаті цієї заборони в сезон сягала 4 тисяч грн за тонну.

Олексій Диканюк, комерційний директор компанії «Агрон»

— Заборона роботи російських компаній зчитувалась ще чотири роки тому. І, на мою думку, із цією забороною ми навіть затягнули. Це потрібно було зробити значно раніше. Що стосується фосфорних добрив, то це суто політичне рішення і на місце російських компаній швидко прийшли інші постачальники з Польщі, Єгипту та інших країн. Ми змінили вектор закупки добрив: якщо раніше купували в Росії, то тепер беремо добрива в Польщі, Білорусі, Казахстані, Узбекистані і завдяки цьому ми перекрили власні потреби.

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради

— Припинення постачання російських добрив викликало зростання ціни на добрива та дефіцит калійно-фосфорних добрив. Станом на вересень-жовтень фіксувалось суттєве падіння внесення цих добрив майже на 30%. Це призведе до падіння врожайності ряду культур в наступному році та призведе до таких негативних наслідків як виснаження ґрунтів. Ця заборона як лакмусовий папірець продемонструвала, що вона направлена на захист інтересів Дмитра Фірташа. Інакше, чому санкції ввели проти кого завгодно, окрім заводу «Мінудобрения», який належить Аркадію Ротенбергу, який збудував кримський міст. Якби введення санкцій керувалося міркуваннями національної безпеки чи відбиттям економічної агресії, або хотіли б нанести удар тим людям, які мають безпосереднє відношення до подій у Криму та на Сході України, то цей завод підпав би під санкції в першу чергу. Але нічого такого не сталось. Цей завод продовжує постачати добрива та аміак до України. А аміак він постачає взагалі без мит. Отже, ці санкції були просто комерційною операцією по захисту інтересів Дмитра Фірташа.

Антидемпінгові мита

Сергій Рубан

— Антидемпінгові мита на момент свого введення ніяк не вплинули на ринок і сплеску ціни майже не спостерігалось, хоча пізніше з’явилась різниця між ціною у імпортерів та росіян. Вона досі зберіглась і на даний момент сягає 500 гривень за тонну. Тобто в Україні добрива дорожчі на 500 гривень за тонну і це суттєва різниця.

Забезпеченість добривами

Олексій Диканюк

— В Україну почали постачати фосфорні добрива з Сербії, які здебільшого закрили питання фосфорних по Півдню України. Також Білорусь зробила свій внесок у закриття дефіциту. Так, не вистачало амофосу, але його майже не використовували середні та невеликі сільгоспвиробники, це більше стосується великих гравців. В той момент, коли агрохолдинги думали купувати їм єгипетські добрива чи шукати російський амофос, невеликий покупець забрав усе, що було на ринку і агрохолдинги залишились ні з чим. Багато агрохолдингів залишились без фосфору і вони потім викуповували усе, що залишилось в портах.

З азотними проблем не було: по-перше, в нас були великі перехідні залишки з минулого року, оскільки російських азотних добрив в Україну завезли дуже багато. Подивимось, які проблеми виникнуть цією весною, але я не думаю, що будуть якісь коливання.

Михайло Соколов

— Цього року забезпеченість азотними добривами станом на жовтень через падіння імпорту на 33% склала 2867 тисяч тонн, що на 11% менше за аналогічний період минулого року. Імпорт калійно-фосфорних добрив також впав на 35%, що в результаті вплинуло на кінцевий баланс цієї групи добрив, оскільки внутрішнє виробництво майже не продукувало добрив цієї групи. Забезпеченість станом на жовтень 2018 року склала 953 тисячі тонн, що на 35% менше за показники минулого року. В цілому по усім добривам ми спостерігаємо падіння забезпечення ринку на 20% в порівнянні з 2017 роком.

Забезпеченість на наступний сезон

Сергій Рубан

— Наразі забезпеченість сільгоспвиробників добривами в цілому нормальна. Селітряна криза, яка назрівала, наразі на фазі подолання. По моїм розрахункам, на ринку не вистачає лише 150 тисяч тонн в порівнянні з минулим роком. По карбаміду після запуску другого вітчизняного підприємства можна сказати, що вже все майже нормально, баланс десь мінус 100 тисяч тонн. Фосфорні добрива наразі не актуальні, тому їх баланс потрібно буде дивитись весною. Поточні ціни на фосфорні дещо знизились в порівнянні з літнім періодом, але це викликано тим, що зараз не сезон, а товар продовжує їхати.

Олексій Диканюк

— В азотній групі забезпеченість на наступний рік в нас буде нормальною, може бути невеликий дефіцит карбаміду. Куди більше проблем буде зі складними добривами, такими як NP та NPS. Сумихімпром та Білорусь не зможуть фізично перекрити весь необхідний об'єм. Цією весною була велика кількість перехідних запасів цих добрив, що і дозволило нам пережити цей рік, що буде в наступному з цією групою добрив — невідомо.

З калійними добривами в нас проблем немає, їх в основному завозять з Білорусі. Окрім того, їх вносять здебільшого на Західній та Центральній Україні, тоді як східні регіони по ряду причин перейшли на простіші марки добрив. Це я кажу про дрібний та середній бізнес, тоді як у агрохолдингів в наступному році проблеми будуть. Вони не можуть так швидко реагувати на зміни ринку. Агрохолдинги мають складну систему прийняття рішень і від отримання ціни до погодження оплати проходить великий термін, тоді як трейдеру наразі необхідно, аби покупець швидше реагував. Поки агрохолдинг приймає рішення, ціна може змінитись і товар під агрохолдинг ніхто не буде бронювати на довгий термін, трейдер зацікавлений реалізувати його якомога скоріше.

Ціни

Олексій Диканюк

— Ціна селітри на початку року становила 7500 грн за тонну, наразі вона доходить до позначки 10 500−11 000 грн за тонну. А після Нового року ціна підніметься до 11 500 грн за тонну, це точно. Останню партію польської селітри ми завозимо за ціною 265 євро за тонну, і для кінцевого споживача ця селітра буде коштувати вже більше 11 тисяч гривень. Тобто поляки прирівняли свою селітру до української ціни. Поляки беруть ціну на FOB Балтика, або FOB Чорне море, де ціна складає 195−200 доларів, добавляють до цього антидемпінгові мита і виходить 282 долари. За цією ціною вони торгують на ринку України. Туреччина також почала рахувати за цією схемою. Остання ціна на турецьку селітру вже мало чим відрізняється від польської - різниця складає 10−15 доларів за тонну. Хоча у турецької селітри є одна особливість: її потрібно купувати і одразу вносити, оскільки вона потребує особливих умов зберігання. Потрібно розуміти, що в Туреччині не буває таких перепадів температур як у нас чи в Польщі і, відповідно, їх селітра не містить тих антизлежувачів та інших додаткових речовин, які добавляються в нашу чи польську селітру.

Блокування імпорту

Михайло Саницький, аналітик ринку мінеральних добрив компанії «Інфоіндустрія»

— З 7 грудня оператори ринку — імпортери — почали масово повідомляти про відмову розмитнення мінеральних добрив з боку ДФС. Мова йде про добрива, які завозяться не з Росії. Зокрема, станом на 20 грудня оператори підтверджують простій як мінімум 113 вагонів з Білорусі на станціях Коростень і Сарни. Знаємо також про блокування інших вантажів. Проблема виникла не тільки у імпортерів з Білорусі, але навіть з країн ЄС, наприклад, з польських заводів, підозрювати які в контрабанді російського товару не доводиться. Продукти можуть бути які завгодно: NPK-добрива, сульфат амонію, КАС, фосфорні добрива, вид транспорту теж може бути різний. Митники, мовляв, підозрюють імпортерів в підробці добрив — постачанні інших видів, відмінних від декларованих, у вмісті токсичних речовин і інших маніпуляціях. Стандартна документація чомус, виявилася недостатньою. Наприклад, пропоновані імпортерами з Білорусі сертифікат походження форми СТ-1 плюс Акт експертизи товару торгово-промислової палати Білорусі. Митниця наполягає на відборі зразків для підтвердження відповідності коду УКТЗЕД у спеціалізованих лабораторіях. Термін проведення всієї цієї процедури може займати 30 днів. Оператори зазнають мільйонних витрат, які потім будуть перекладені шляхом підвищення ціни на українського аграрія. Крім того, збої в поставках можуть привести до того, що оператори скоротять обсяги закупівлі та не виконають свої зобов'язання перед продавцями-виробниками, що погіршить умови роботи або взагалі змусить постачальника переорієнтувати збут на інші ринки, де менше ризиків. Імпорт ряду продуктів компенсувати українськими товарами неможливо.

Національні виробники і проблеми з газом

Михайло Соколов

— Ситуація з газом у нас склалась важка, він є дорогим для наших підприємств і це одна із причин, чому виробництво добрив в Україні нерентабельне. Газ в Україні дорожчий не тільки в порівнянні з Росією чи Білоруссю, а і з Європою та Туреччиною. Він дорожчий, ніж будь де. І це ще одна глобальна проблема, яка стосується не лише хімічної промисловості, а всієї країни. І це вбиває економіку України. Чому досі не створено конкуренції на ринку газу? Це дало б змогу за допомогою ринкових інструментів знизити ціну на це паливо. А розробка нових свердловин та нарощування власного газовидобування допоможе зменшити витрати на транспортування газу, які наразі складають 1500 грн, що дорівнює вартості видобування газу в Росії. Дорогий газ, дорога електроенергія та погана логістика вбивають українську промисловість. В результаті ми спостерігаємо падіння виробництва станом на жовтень 2018 року по азотних добривах на 7% в порівнянні з аналогічним сезоном минулого року.

Олексій Диканюк

— Ситуація із вітчизняними заводами цього року дуже складна, хоча вони і дещо оживились. Я би сказав, «пацієнт скоріше живий, ніж мертвий». На даний момент вони дали певний об'єм в Аграрний фонд, який наразі реалізує аміачну селітру по 11 500 грн за тонну, тим самим роблячи наш ринок преміальним для Туреччини та Польщі.

Сергій Рубан

— У національних виробників і у нашої компанії були певні проблеми через політику нашої держави та найбільшого українського виробника добрив, у якого відмічались стрибки цін. По певних позиціях був демпінг, а по деяких навпаки, ціни зростали.

Але, головною причиною підняття цін на українські добрива є монополія Нафтогазу, який не надає українським виробникам газ за тими цінами, які б дозволили їм забезпечувати сільгоспвиробників не такими дорогими добривами, як це є наразі.

agravery

Детальніше
Українці повертаються до споживання перепелиного м'яса
12-черв-2018

 В Україні поряд із зростанням споживання пташиного м'яса в цілому, поновлюється попит і на перепелине м'ясо. Тому в цій області з'являються додаткові можливості для бізнесу. Про це повідомляє UBR

Як зазначається, загальне пташине поголів'я, за даними Союзу птахівників і кормовиробників України, становить 237,3 млн голів. На тлі такої кількості домашньої птиці, поголів'я перепелів, яке налічує 2,5-3,3 млн, виглядає не дуже переконливо.

Основним продуктом перепелиній галузі є яйця. Кожна перепілка дає в рік близько 250-280 яєць, а загальний обсяг українського виробництва перепелиних яєць становить 500-600 млн шт. Меншу увагу на вітчизняному ринку приділяється перепелиному м'ясу. У рік виробляється близько 1,2-1,3 тонни такого м'яса в результаті забою 7-8 тис. перепелів.

Як розрахували експерти, вкладення в організацію перепелиної ферми складуть € 45-48 тис

Джерело -All Retail

Детальніше
Ринок яловичини найбільш нереалізована ніша українського агробізнесу
09-жовт-2017

Однією з найбільших нереалізованих ніш українського агробізнесу є відгодівля і глибока переробка м'яса яловичини.

Про це повідомив Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці facebook.

«Ми присвятили два роки вивченню даної проблематики. Ми запросили американських експертів з практичним досвідом. Також провели глибоке дослідження світових ринків яловичини. Ми відправили торговельні місії до країн-споживачів, поширювали інформацію в процесі роботи, що вже призвело до стрімкого збільшення експорту живих бичків та кастратів. Ми залучили найкращих українських експертів! Ми отримали величезну кількість запитів та позитивних відгуків про те, що вже зроблено, від представників агробізнесу. Ми підготували два детальні бізнес-плани з відгодівлі та переробки, які будуть публічно доступними під час події Ukrainian Beef Congress», — зазначає пан Андрій.

Також він звернув увагу на причини того, чому цей сегмент й досі не реалізований. Серед них:

  1. Брак знань про те, що можна успішно відгодовувати до прекрасних кондицій навіть молочні породи ВРХ.
  2. Брак знань про те, як це робити.
  3. Брак розуміння того, що пів-туша — це не продукт, це вчорашній день, і що потрібна дійсно глибока обвалка.
  4. Брак усвідомлення того, що ми на 10 тис. км ближче до основних ринків збуту, ніж ті, хто зараз його закривають на 90%!
  5. Брак розуміння логістики охолодженого м'яса.
  6. Брак розуміння того, що переробне підприємство, яке орієнтоване на експорт, повинно мати мінімальну потужність, щоб завантажувати 1 контейнер на день! А це чималий обсяг живої худоби.
  7. Брак усвідомлення того, що при реалізації інтегрованої моделі бізнесу (експорт — глибока переробка — відгодівля), собівартість 1 кг приросту ваги на тому ж рівні, що і зараз, і ціна, в перерахунку на живу вагу, зросте з $1,5 до $3,5 доларів! І це гроші, що захищені від девальвації! Але це можливо, лише при реалізації кооперативної моделі відгодівлі. Інакше всю маржу залишить собі переробник-експортер.

milkUa.Info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок