Сімейні молочні ферми відтепер розвиватимуть проєкт в південних регіонах України

Ситуацію про надлишок харчових продуктів в Україні прокоментує економіст департаменту технічного співробітництва Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) — Андрій Ярмак.

1. Запаси зерна і олії, які ніби в Україні є, зараз в тому числі й окупантів годують, бо дуже багато всього цього в регіоні, який зараз тимчасово окупований.
2. Зерно, і тим більше олія, під час зберігання псуються. Особливо якщо не забезпечуються оптимальні умови зберігання (а зараз вони в багатьох регіонах далекі від оптимальних). І тому значна частина з цього всього піде в смітник вже в травні… Про які там «багаторічні» запаси можна взагалі говорити?!
3. Запаси, що є у нас зараз — це ті важкий тягар на балансі виробників замість грошей, на які ці запаси мали б вже перетворитися. Адже за ці гроші + кредити аграрії мали б забезпечувати відтворення виробництва в новому циклі. А замість грошей ми пробуємо зберігати зерно, олійні й олію, тобто несемо додаткові витрати.
4. Без портів експортувати ми зможемо лише 10−20%, і то це оптимістично, тих зернових, олійних та олії, що у нас є. Навіть якщо війна закінчиться зараз, то до кінця року навряд-чи ми відновимо експорт через порти, бо інфраструктуру зруйновано. Відповідно, зараз фермери, які без грошей готуються до посівної, повинні розуміти, звідки вони будуть брати гроші після збирання ще одного врожаю.
5. Я сподіваюся, що ми всі розуміємо, що радіти надмірним запасам все-таки не дуже розумно?
6. Тепер до раціону українця. Він все-таки складається далеко не тільки з зерна та олії, чи не так? А як на рахунок овочів, фруктів, м’яса, молока, риби?
7. Тваринництво — це бізнес, що є надзвичайно чутливим до ідеальних логістичних рішень: вчасне регулярне постачання ветпрепаратів та кормових компонентів, вчасна реалізація готової продукції на переробку, підтримання мікроклімату, вчасне фінансування всіх робіт, швидка логістика охолодженої готової продукції - будь-який збій в цій системі, і можна втратити весь цей бізнес. І з тваринництвом багато де справжня біда, особливо в окупованих або оточених територіях.
8. Для овочів та фруктів ми зараз не розуміємо, де брати людей для проведення робіт в саду та на полі, а коли прийде час збирати, то взагалі не зрозуміло, що потрібно буде з цим робити. А потім це все має швидко експортуватися… Ризики високі.
9. Нагадаю, що основна частина запасів цибулі і низки інших овочів знаходиться на Херсонщині в тимчасово окупованих регіонах. Це все в сховищах без електрики і швидко псується. Також вже зараз мала б починатися реалізація ранньої продукції, виручка від якої «годує» сотні тисяч мешканців півдня, а продукція надходить в усі інші регіони. Фактично це все зараз не працює. Під загрозою також посів та висадка овочів нового врожаю в цьому надважливому регіоні країни.
10. Риба з імпорту, імпортні фрукти — просто промовчу. Це все заходило, переважно, через порти. І коли буде відновлено імпорт — не зрозуміло. Тому поки що без цього. А це досить важливий елемент харчового балансу країни.
11. В західних частинах України вже зараз виникають локальні дефіцити продуктів харчування, адже там зараз дуже багато переселенців. Закрити його за рахунок імпорту не виходить, адже в ЄС постачання контрактне і розписане, плюс їм зараз потрібно годувати плюс 3 млн українців вже! Більше того, вся система була налаштована на поставки з України, а не в Україну. Тому імпортувати продукти з ЄС зараз не виходить! Наші мережі готові купити продукти, але їх просто фізично немає у оптовиків ЄС. Їх потрібно закуповувати десь ще!
12. Європа не має можливості збільшити виробництво продуктів харчування швидко. Цей процес зайняв би роки і навряд-чи був би можливим в принципі, адже площі зменшуються, екологічні стандарти і обмеження постійно підвищуються.

Основний висновок такий, так, у нас є запаси дуже базових продуктів, але це не факт що добре, і це зовсім не гарантує продовольчу безпеку Україні. А виробники, особливо продуктів з високою доданою вартістю, знаходяться взагалі на межі банкрутства вже і загроза щоденно зростає.

Якщо є можливість організувати невеличкий город для себе цієї весни, мабуть варто розглядати таку можливість. Я впевнений, що світ нам допоможе пережити цей рік, але, як я вже багато разів говорив, врятувати посівну і агробізнес України може лише ЗСУ! Тому давайте всі зусилля зосередимо на підтримці хлопців, які б’ють рашистів і зробимо все можливе для підтримки наших героїчних аграріїв!

pigua.info

Міністерство сільського господарства США опублікувало прогноз щодо обсягів експорту української курятини в 2022 році, передає УНН.

Так, американці прогнозують, що в 2022 році Україна експортує 440 тис. тонн курятини. Це на 10 тис. тонн більше, ніж у поточному році.

У рейтингу найбільших експортерів м'яса птиці, згідно з даними американців, Україна зараз займає почесне 5-е місце. Випереджають Україну Бразилія, ЄС, Таїланд і Туреччина.

Прогнозується, що за підсумками 2022 року Україна розділить 5-е місце з Китаєм, який експортує 440 тис. тонн курятини.

Джерело: УНН

У Польщі майже 3000 господарств готові відмовитися від свинарства. Загалом у них утримується близько 35,2 тис. голів. Згідно із законодавством, такі фермери мають право на компенсацію. Уряд пообіцяв її виплатити до 2018-го. Але, кількість відмовників від свинарського бізнесу значно перевищує очікування.

Наразі Мінагрополітики Польщі розробило пакет поправок до закону «Про охорону здоров’я тварин та боротьби з інфекційними захворюваннями». Він передбачає збільшення суми на відшкодування до майже 5 млн євро, а компенсацій — до 1,9 млн євро. У цілому, протиепізоотична програма повинна охопити 6071 господарство, де утримується понад 280,2 тис. свиней.

Термін подачі заявки на компенсацію — до 15 вересня. Після закінчення реєстрації «відмовників», ветеринари перевірятимуть ті господарства, які декларують виконання вимог біобезпеки.

АЧС продовжує поширюватися у Польщі. Минулого тижня в країні було зафіксовано 12 нових спалахів хвороби серед кабанів і 11 серед домашніх свиней.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

12 вересня, на базі агропромислового холдингу АСТАРТА, Агрофірма "ім. Довженка",  відбувся Перший Європейський День Ферми. Ключовим моментом заходу стало відкриття першого в Україні фідцентру, потужності якого розраховані на забезпечення 10 000 корів на добу.
Організаторами події виступили Асоціація виробників молока України (АВМ), Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), консалтингова компанія «Дикун» та агропромхолдинг «Астарта-Київ».
Перший Європейський День Ферми зібрав понад 400 молоковиробників і відвідувачів заходу. Учасників привітав Ельман Оруджов, заступник операційного директора по тваринництву компанії  «Астарта».
«Я радий вас вітати. Нещодавно на міжнародній конференції я презентував ті структурні проекти, які ми плануємо здійснити та які вже були розпочаті в «Астарті». Всю нашу роботу ви зможете оцінити під час відвідин кормоцентру та нетельного комплексу ферми», - зазначив він.
Продовжив слово голова ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) Андрій Дикун: «Україна – це одне із стратегічних місць у світі, де можна виробляти багато дешевого і якісного молока. Раніше ніхто не міг подумати, що ми будемо доїти більше 7 тонн. Не пройшло і 10 років, а ми маємо кращі результаті, ніж очікували». 
Далі всі учасники заходу мали нагоду спостерігати урочисте відкриття фідцентру. 
«Я працюю в компанії «Астарта-Київ». Наш шлях до сьогоднішніх результатів у тваринництві починався з надою в 1300 л молока на корову. Крок за кроком ми рухалися вперед: робота над генетикою, покращення кормовиробництва, будівництво сучасного молочно-товарного комплексу. І сьогодні агрофірма «ім. Довженка» вже має надої майже 9000 л», - розповів Віктор Скочко, генеральний директор АФ «ім. Довженка».
Про важливість даного фідцентру поінформував Желько Ерцег, операційний директор агропромхолдингу «Астарта»: «Для нас це не просто чергова інвестиція в елеватор чи цукровий завод - це інвестиція в унікальний об’єкт, перший подібного роду в Україні. До сьогодні стримуючим фактором для збільшення надоїв була якість кормовиробництва.  Тому фідцентр змінює саму філософію розвитку тваринництва». 
«Хочу сказати, що сьогодні дійсно не простий час для нашої країни, дякую вам, що всі ці роки ви дійсно вірите в молочну галузь, що ви розвиваєте, інвестуєте. Також, хочу подякувати аграрному холдингу, адже це перший приклад інвестицій агрохолдингу в молочне скотарство за 25 років незалежності. Чим більше Україна буде мати якісного молока, тим кращу ціну ми зможемо мати», - підкреслив Андрій Дикун, голова ВАР.
Під час теоретичної частини були висвітлені такі теми:

• вплив якості корму на ефективність надоїв – Олег Горін, директор компанії «Агроінмаш»;  
• 20 кг сирої речовини корму - це 24 чи 35 літрів молока? – Володимир Мірненко, експерт з технологічної підтримки компанії "Пьотінгер Україна";
• високоякісний силос та його властивості - Євген Кришталь, представник компанії Limagrain;
• кормозмішувачі компанії TRIOLIET - Bart Koekkoek, продакт менеджер TRIOLIET;
• сучасні інструменти автоматизації управління процесами агропромислового  холдингу на прикладі групи компаній «АВІС УкрАгро» - Аркадій Шин, керівник департаменту проектних робіт компанії «Бізнес Програми»;
• особливості вирощування силосних гібридів кукурудзи селекції KWS - Дмитро Ковальчук, продукт-спеціаліст компанії «KWS»;
• вищий пілотаж на трамбуванні зеленої маси - Семен Костін, представник заводу JCB;
• особливості мікроелементного живлення в корів - Юрій Куриленко, доповіді кандидат с/г наук і фахівець Biochem.

Прес-служба АВМ

 фото milkua.info