Переробники та рітейл репетирують сезон «великого молока» – ціни на сировину необґрунтовано падають (+фотозвіт з конференції)

За підсумками п’яти місяців 2020-го, експорт склав 44,7 тис. т. молочних продуктів на загальну суму 90,9 млн. дол., що на 25,3% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Поряд з цим, імпортовано за цей період було 34,2 тис. т. продукції на загальну суму 111,1 млн. дол., що на 149,3% більше за показники минулорічного періоду. Сальдо зовнішньої торгівлі все ще із позначкою «мінус» ― на рівні -20,2 млн. дол., однак вперше у цьому році негативне сальдо скоротилося порівняно із попереднім місяцем.

Майже всі експортні позиції в «мінусі» порівняно з минулим роком. Найвагомішого скорочення експорту зазнають ключові біржові товари і найбільше ― вершкове масло, частка скорочення якого досягла 47%, до 4,9 тис. т. за п’ять місяців.

Група сухого молока також зазнає значних втрат ― -32%; до 11 тис. т. за січень-травень, хоча в порівнянні з попереднім місяцем тут відмічається поступове відновлення.

Схожу динаміку демонструють групи молока і вершків незгущених ― -29,4%, до 8,9 тис. т. та сири ― -28,7%., до 2,1 тис. т., тут також спостерігається незначне покращення в місячній динаміці. Скорочення експорту кисломолочних продуктів у новому році стійко тримається в межах 10−13% і за підсумками п’яти місяців частка падіння становить 13,4%, до 2,2 тис. т.

Найкращі показники пожвавлення експорту демонструють молочна сироватка та казеїн: їх частка падіння за п’ять місяців скоротилася з 40% до -13,4% (11 тис. т.) та -8,9% (1,8 тис. т.), відповідно.

За цей період лише група морозива показала дуже скромне нарощування експорту ― +0,4%, до 2,9 тис. т. Тренд тут висхідний, втім у місячній динаміці поточного року експорт цього продукту показує рух «на межі», демонструючи як від'ємні, так і позитивні значення у порівнянні до минулорічних показників.

Загальний висхідний тренд імпорту молочної продукції сповільнив темпи зростання, хоча його щомісячні об'єми достатньо високі і не знижуються нижче 20 млн. дол./міс. Динаміка по окремих групах товарів є різновекторною. Так, звертає на себе увагу імпорт масла, який поновив темпи нарощування і в травні знову перевалив за тисячу відсотків ― +1188%, до 5,8 тис. т проти минулорічного періоду. Об'єми імпорту молока та вершків незгущених у травні зменшилися, але все ще залишаються достатньо високими ― +611%, до 4,7 тис. т.

Виражений висхідний тренд у новому році має імпорт групи кисломолочної продукції ― +43%, до 3,5 тис. т., а також морозива ― +146% (0,3 тис. т.). Зростає й імпорт сирів ― +129% (16,5 тис. т.), хоча динаміка нарощування серйозно сповільнилася, що скоріше пов’язано з достатнім насиченням ринку, а також падінням купівельної спроможності населення, що в першу чергу відображається на продажах сегменту дорогої продукції, до якої належать сири.

По решті імпорту молочних продуктів зафіксований низхідний тренд. Зокрема, вже два місяці поспіль знижуються об'єми імпорту групи сухого молока, якого у січні-травні імпортовано 1 тис. т. (+119%). Низхідний тренд у цьому році має також і сироватка, відсоток її імпорту вийшов з тризначних величин і складає зараз +76% (1,5 тис. т.), порівняно з минулим роком. Не дивлячись на те, що відсоток нарощування імпорту казеїну все ще складає 330% (72 т), тренд падіння його очевидний.

Враховуючи зміну трендів імпорту по окремим групам молочних продуктів та пожвавлення експорту, вперше у поточному році зафіксоване скорочення негативного сальдо на 3,8 млн. дол., порівняно з попереднім місяцем, що безумовно є позитивним сигналом. Впродовж літніх місяців сальдо надалі може скорочуватися у зв’язку з активізацією експортерів, проте не виключено, що в осінній період розрив може зрости.

Аналітичний відділ АВМ за даними ДФСУ

За даними Державної служби статистики, станом 1 вересня 2018 року в Україні налічувалося 3 млн 927,2 тис. голів великої рогатої худоби, що на 4,3% менше, ніж роком раніше (4 млн 103,4 тис. голів).

У тому числі поголів'я корів в Україні за рік скоротилося на 3,4% з 2 млн 100,3 тис. голів до 2 млн 26,6 тис. голів.

Крім того, кількість свиней в Україні скоротилася на 4,5% — з 6 млн 779,0 тис. до 6 477,1 тис.

Також в Україні налічуються 1 566,8 овець та кіз, що на 4,4% менше, ніж рік тому.

У той же час на 2,8% зросла кількість птиці свійської — з 238 млн 689,7 тис. до 245 млн 450,8 тис.

milkua.info

У звіті Global Dairy Quarterly Q3 2021 Rabobank повідомляє, що на сьогоднішній день попит на молочні продукти виявився стійким до всього, крім найсуворіших форм ізоляції, обумовлених пандемією.

Регіонально збої попиту, як і раніше, відбуватимуться і невизначеність залишиться, але ймовірність великих глобальних змін попиту невелика. Тим не менш, на ринках Південно-Східної Азії, що розвиваються, умови введених локдаунів часто бувають суворими і навіть екстремальними, і, оскільки в цьому році очікується менша державна допомога, економічні наслідки можуть проявитися в довгостроковій перспективі.

У більшості країн світу ціни на молоко сировину, як правило, високі, але зростаючі витрати на виробництво молока і ризик зниження цін викликають у багатьох виробників засмучення. Ціни на молоко в США вже знизилися після року сильного зростання виробництва, що призвело до насичення ринку молока.

Збої в логістиці призводять до збільшення витрат, але не впливають на фундаментальні пропозицію і попит, що лежать в основі ринку. Експорт залишається високим протягом всієї пандемії, а покупці стали більш запасливими, превентивно накопичуючи запаси продукції за наявності контейнерів. Однак у довгостроковій перспективі зростання витрат потенційно обмежить попит.

Очікується, що зниження потреби в імпорті Китаєм відбудеться в другій половині 2021 року і може чинити тиск на світові ціни на молочні продукти. У Китаї пропозиція випереджає попит, при цьому зростання внутрішнього виробництва супроводжується зростанням запасів. Ці фактори вказують на можливість скорочення запасів у кінці цього року і в 2022 році.

Світові ціни на молочні продукти в другому кварталі знизилися, і очікується, що вони змінюватимуться у вузькому діапазоні до четвертого кварталу 2021 року. У 2022 році ризик зниження ймовірніший, якщо імпортерам не вдасться впоратися зі зниженням попиту з боку Китаю.

Інфагро за матеріалами Rabobank Global Dairy Quarterly Q3 2021

З початку повномасштабного військового вторгнення рф АПК України втратив $4,3 млрд.

Такими оцінками поділилася керівниця Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Марія Богонос, пише AgroPortal.ua.

За її словами, втрати одних лише сільгоспугідь від окупації, забруднення мінами та нерозірваними боєприпасами чи прямого фізичного пошкодження складають $2,1 млрд.

Війна вдарила по найбільш слабких місцях аграрного сектору в Україні та світі. Суттєво збільшились ціни на добрива та паливо, зменшились площі сільгоспугідь, падіння експорту з України призвело до дефіциту зернових та соняшникової олії у світі, а для українських виробників — до зменшення виручки, зазначають у KSE.

«Криза з подібними наслідками виникає у світовій історії не вперше та не востаннє. Яким чином сільське господарство може стати менш вразливим? Потрібно продовжувати розробки інноваційних підходів та технологій», — говорить Богонос.

Звісно, інновації — не найперше, коли в країні йдеться про фізичне виживання населення, але високоякісні ресурси під час посівної показали свою ефективність, каже операційний директор «Агро-Регіон» Володимир Кравцов. За його словами, деякі технологічні рішення настільки ефективні, що їхня окупність складає пів року-рік.

Та й розробка нових технологій — дуже витратна справа, додає директор з маркетингу компанії «Сингента» в Україні Костянтин Іванюк.

Але після перемоги та відновлення експорту постане питання відновлення, навіть переродження галузі та держави в цілому. Тоді інновації матимуть вирішальне значення. Але їх не буде, якщо припинити працювати над ними сьогодні, коли важко.

Про те, що зовсім відмовлятися від інновацій не варто, говорить і керівник відділу R&D ІМК Олексій Місюра.

Він погоджується, що умовний безпілотний трактор з Німеччини в Чернігівську область зараз ніхто не повезе на випробування.

Олексій Місюра, керівник відділу R&D ІМК

«Але при цьому доступність інноваційного обладнання може зараз залежати від політики компанії, яка його постачає. Хтось ставить усі проєкти на паузу до закінчення бойових дій в Україні, а хтось досі готовий везти на поле свої, наприклад, сенсори листової діагностики (знову ж таки, за умови їх фізичної наявності в Україні)».

Вже зараз із аграріями зв’язуються компанії, які пропонують свої послуги з внесення ЗЗР дронами. «У пізніх фазах росту культур (коли кліренсу самохідних обприскувачів уже не вистачає для виконання роботи без істотних пошкоджень посіву) дрони можуть залишитися єдиною опцією в цьому сезоні», — вважає експерт. 

Компанії, які мали потрібний рівень технологічного розвитку до війни, повною мірою користуються ним зараз для виживання, додає керівник відділу R&D ІМК.

Попри всі існуючі складнощі, катастрофи з постачанням матеріальних ресурсів опитані агровиробники не спостерігають. Та й постачальники насіння, ЗЗР та інших складових аграрного виробництва спрямовують на забезпечення ресурсами всі зусилля.

«Ми не припиняємо жоден план із упровадження нових продуктів. Також продовжують розвиток цифрові технології. На період війни ми навіть зробили вільний доступ до деяких цифрових рішень», — коментують у компанії «Сингента».

У наступні роки «Сингента» планує вивести на український ринок ще 5 нових продуктів. Один із них — ЗЗР на основі Адепідинутм — передової діючої речовини з класу карбоксимідів (SDHI). Також компанія працює над сегментом продуктів біологічного походження — стимуляторів і засобів захисту.

У насінництві найбільш очікуваною та значущою подією нового сезону буде запуск нової технології у соняшнику під назвою AIR, що дозволить фермеру дуже гнучко планувати захист від бур’янів. Буде поповнення лінійки гібридів кукурудзи Artesian. 

Чи не найбільшу роль цього сезону в підтримці агроіндустрії відіграватимуть «Фінансові рішення». «Здатність конвертувати зерно в гроші буде мати вирішальне значення у новому сезоні», — підсумували в компанії «Сингента».

agroportal.ua