В Україні скоротилося поголів'я корів

Використання ароматизаторів може збільшити споживання комбікорму і виробництво молока у свиноматок в період лактації, відзначається в результатах спільного дослідження групи вчених з Англії та Бразилії, результати якого були опубліковані в останньому номері журналу Animal Feed Science and Techniques.

Відзначається, що особливо актуальними ароматизовані комбікорми можуть виявитися для свиноматок, які перебувають в умовах теплового стресу, при якому споживання корму, а також показники продуктивності знаходяться під загрозою.

Тепловий стрес - досить поширена проблема, з якою свинарі змушені мати справу в жарких країнах. В результаті його впливу добровільне споживання комбікорму знижується, погано впливаючи на внутрішні резерви організму.

Разом з тим, як встановили вчені при використанні ароматизованого комбікорми, свиноматки збільшують обсяг його споживання в прохолодні періоди на фермі, які, як правило, відбуваються вранці і ввечері. Таким чином, низьке споживання комбікорму протягом більшої частини доби компенсується збільшеним споживанням в окремі години, встановили вчені.

За матеріалами Feed Navigator

Середнє значення Індексу цін на зернові The Food and Agriculture Organization (FAO) у жовтні склало 137,1 пункту, що на 4,3 пункту (3,2%) вище вересневого показника та на 25,1 пункту (22,4 відсотка) вище показника минулого року.

Про це повідомляється у звіті FAO.

«Порівняно з минулим місяцем, зросли світові ціни на всі основні види зернових. Четвертий місяць продовжується швидке зростання світових цін на пшеницю. У жовтні ціни зросли ще на 5%, а порівняно з показником минулого року за той же період вони зросли на 38,3%, досягнувши максимального рівня з листопада 2012 р.», — зазначають аналітики.

На думку експертів, зростанню цін, як і раніше, сприяє обмежена експортна пропозиція на світових ринках в результаті нижчого, ніж очікувалося, врожаю в головних країнах експортерах, особливо в Канаді, Росії та США.

«Цей вплив ще більше посилюється, зокрема, скороченням пропозиції у світі високоякісної пшениці, тому найбільше зростають ціни на її найцінніші сорти. На ринках фуражних зернових у жовтні найбільше зросли ціни на ячмінь внаслідок активного попиту, погіршення видів на врожай та зростання цін на інших ринках», — коментують у FAO.

Наголошується, що також зросли світові ціни на кукурудзу, що зумовлено зростанням споживання на ринках енергоресурсів. Однак це зростання цін на кукурудзу стримувало сезонне збільшення пропозиції та відновлення роботи портів у США.

Нагадаємо, що поточний прогноз FAO щодо світового виробництва зернових у 2021 р. був знижений порівняно з жовтневими показниками на 6,7 млн ​​т до 2,79 млрд т, проте він, як і раніше, на 0,8% (21,5 млн т) перевищує рівень 2020 року і є новим рекордно високим рівнем.

Джерело: Латіфундист

Польща готова розширити власну інфраструктуру для транспортування заблокованого росією українського зерна на Близький Схід та країни Африки і потребує для цього «декількох місяців».

Про це після завершення зустрічі Європейської ради заявив глава польського уряду Матеуш Моравецький, передає «Укрінформ».

«Я сказав нашим друзям в ЄС, що Польща готова змінити і поширити можливості прикордонної, транспортної, залізничної і портової інфраструктури у стислі строки. Ми не зможемо цього зробити за кілька тижнів, але упродовж місяців зможемо досягти певного результату», — повідомив польський прем’єр.

Моравецький зауважив, що українське зерно не створює конкуренції для Польщі.

«Ми допомагаємо одночасно зберегти мир і безпеку у дуже важливих країнах і регіонах, які межують з Європою на півдні та південному сході», — підкреслив Моравецький.

За його словами, Польща запропонувала «дуже конструктивну співпрацю» і перебуватиме у близькому контакті з Єврокомісією щодо того, що Польща може зробити, аби налагодити транспортування через польський кордон і широку колію до залізничної станції Славкув.

«Принаймні частину збіжжя, яке застрягло на узбережжі Чорного моря, можна буде швидко транспортувати (за кордон — ред.)», — резюмував польський прем’єр.

agroportal.ua

За січень-липень 2021 року експорт української агропромислової продукції до країн ЄС збільшився на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 3,7 млрд дол.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).

«За 7 місяців 2021 року експортні поставки української агропромислової продукції до ЄС збільшилися на 10% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, до 3,7 млрд USD», - йдеться у повідомленні.

Станом на 1 серпня, Україна повністю використала квоти на безмитний експорт агропродовольчої продукції до ЄС по 7-ми групам товарів: мед, крупи і борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний сік, м’ясо птиці (обсяг за 3 квартали) та яйця (обсяг за 3 квартали).

Порівняно з аналогічним періодом минулого року була не використана квота по 2 групам товарів: цукор та кукурудза. Квота на цукор була не використана через виникнення дефіциту на українському ринку, а на кукурудзу – через значний попит з боку Китаю та перенаправлення обсягів по даному каналу реалізації.

Потенційно до кінця року ще можуть закритись квоти по обробленій продукції із зернових (наразі використано 99%), крохмалю (78% ) та кукурудзі (74%).

За даними щомісячного звіту Моніторингу агропродовольчої торгівлі в ЄС, у 2020 році Україна стала четвертим найбільшим постачальником агропродукції до Євросоюзу, поступаючись лише Великобританії, Бразилії та США.

Як повідомляв Укрінформ, згідно з даними УКАБ, експорт української сільськогосподарської продукції до країн Європейського Союзу у 2020 році зменшився на 10,8% порівняно з 2019 роком. При цьому, Україна минулого року закрила 11 квот на безмитний експорт до ЄС по таких групах товарів як мед, цукор, крупи і борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, яйця, кукурудза, м'ясо птиці, оброблена продукція із зернових та крохмаль.

Порівняно з 2019 роком змінилася ситуація з використанням квот на експорт до країн ЄС яєць, пшениці та вершкового масла. Так, у 2020 році було повністю використано квоти по поставках яєць, хоча позаминулого року вона була використана лише на 80%. Квоту на поставки до ЄС пшениці у 2020 році використали лише на 78%, хоча у 2019 році вона була використана повністю. Більш критична, на погляд УКАБ, ситуація з вершковим маслом: за 2020 рік було використано лише 6% виділеної квоти, тоді як позаминулого року її було використано повністю.