За програмою релокації 725 підприємств переїхали з регіонів активних бойових дій у безпечніші

01-вер-2022

Відновили свою діяльність вже 528, ще 284 компанії зараз здійснюють пошук підходящої локації або способу транспортування.

Про це повідомила заступник Міністра економіки України Тетяна Бережна в ефірі “Суспільного”.

До програми релокації може долучитись будь-яке підприємство, яке хоче перемістити свої виробничі потужності у відносно безпечні регіони країни.

«Держава надає таким підприємствам пакет підтримки, який, зокрема, включає підбір нової локації для розміщення компанії, допомогу з перевезенням на нове місце, сприяння в розселенні працівників, які переїхали разом з підприємством, та у пошуку нових співробітників, а також підтримку у відновленні логістики, закупівлі сировини та пошуку ринків збуту», — зазначила Тетяна Бережна.

PigUA.info за матеріалами facebook.com

Більше новин
Українську курятину маркуватимуть знаком «без антибіотиків»: як обрати кращу
03-бер-2020

За місяць стане відомо, хто з українських виробників не застосовує антибіотики при виробництві курятини. Це покаже аудит. Про це під час пресконференції журналістам розповів директор Асоціації «Союз птахівників» Сергій Карпенко, передає УНН.

За підсумками аудиту українські виробники м'яса птиці зможуть маркувати свій продукт знаком “без антибіотиків”. Такий знак матиме три класи:

«А» - це вищий пілотаж, і тут використання антибіотиків заборонено як на батьківському, так і на промисловому стаді.

«B» - допускає застосування антибіотиків із метою лікування батьківського стада.

«С» - допускає застосування антибіотиків при вирощуванні на продуктивному стаді.

«На мою думку, більшість підприємств будуть намагатися отримати клас «А» - три зірки, і доводити те, що вони вирощують свою птицю без антибіотиків, як на батьківських стадах, так і на промисловому виробництві», - каже Карпенко.

Він нагадав, що моніторинг розпочато 1 січня 2020 року, за ініціативи найбільш свідомих українських виробників курятини та яєць. Мова про:

Групу компаній МХП (ТМ «Наша Ряба»);

ЗАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» (ТМ «Епікур»);

ТОВ «Ясенсвіт» ГК «Ovostar Union» (ТМ «Ясенсвіт»).

«До складу нашої асоціації входить чимало виробників курятини і яєць. І у ході моніторингу ми отримали чимало заявок від охочих долучитися до моніторингу. І ми з радістю залучимо усіх бажаючих, як тільки завершимо поточний моніторинг. Ми робимо таке вперше, і хочемо подивитися, як проходитиме процес», - розповів Карпенко.

Джерело: УНН

Детальніше
Споживанню свинини в Україні пророкують приріст у 2019-му
06-лют-2019

Вітчизняні аналітики прогнозують приріст виробництва, споживання та імпорту свинини та продукції з неї. За попередніми підсумками експертів Економічного дискусійного клубу виробництво продукції свинарства в Україні у 2019 може зрости до 750 тис. т (+1%). Відповідні дані оприлюднили в балансах попиту і пропозиції м'яса та м'ясопродуктів, розроблених аналітиками ЕДК.

Експерти оцінюють минулорічний доробок галузі у 744 тис. т свинини та продукції свинарства. Це за розрахунками ЕДК на 1,1% більше ніж у 2017-му. На їх думку, у 2019-му варто очікувати деякого відновлення споживання м'яса свиней та м'ясопродуктів: плюс 1% до торішніх 744 тис. т. З іншого боку, такий підйом може спричинити активніший імпорт.

«Те, наскільки активно надходитиме свинина з-за кордону, залежатиме від внутрішньої цінової ситуації та від співвідношення вітчизняних та світових котирувань. Так, наприклад, чим меншою буде різниця між європейськими цінами на свинину та цінами на живець в Україні, тим меншою буде зацікавленість у імпорті м'яса свиней. З іншого боку, надходження дешевої мороженої сировини — сала і субпродуктів — коливається не так сильно в останні роки та не так значно впливає на ситуацію на ринку свинини», — коментують аналітики Асоціації «Свинарі України».

pigua.info

Детальніше
МХП планує збільшити виробництво курятини до 730 тис. т на рік
28-лист-2017

ПАТ «Миронівський хлібопродукт» будує найбільший не лише в Україні, а й у світі, біогазовий комплекс, який буде працювати на курячому посліді.

Про це повідомив 21 листопада 2017 року голова правління ВАТ «Миронівський хлібопродукт» Юрій Косюк під час відвідання Вінницької птахофабрики в Ладижині.

За його словами, будівництва другої черги Вінницької птахофабрики ставить за мету до 2020 року збільшити виробництво курятини до 730 тис. т на рік.

Також Косюк поділився деталями будівництва біогазового комплексу.

«Це унікальний проект з переробки курячого посліду, який буде не тільки найбільшим в Україні, а й у світі. І його головна складова - це екологічність. По-перше, ми вирішуємо завдання утилізації відходів птахівництва. По-друге, ми отримуємо енергію для власних потреб », - сказав Косюк.

Джерело - All Retail

Детальніше
Альтернативні джерела грубих кормів для корів
02-січ-2019

Кукурудзяний силос та люцерна — це ті грубі корми, які найчастіше згодовують коровам. Але чи є альтернатива цим кормам? Розгляньмо.

Пшенична та кукурудзяна солома

Залишки від зернових культур зазвичай згодовують сухостійним коровам чи нетелям. Однак, включення цих кормів в раціон дійних корів досить обмежене через низький вміст енергії та високий вміст клітковини. У нещодавньому дослідженні вчені з Університету штату Огайо дослідили чи можна додавати кукурудзяну та пшеничну солому в раціон корів в середині лактації в якості джерела фізично ефективної клітковини. Вчені (Eastridge et al., 2017) порівняли загальнозмішані раціони (ЗЗР), які містили 18% НДК, згодовуючи 34% кукурудзяного силосу у сухій речовині (СР) плюс 11,5% сіна люцерни, чи 5% пшеничної соломи, чи 5,5% кукурудзяної соломи. Результати показали однакову продуктивність (36,8 кг/добу, з вмістом жиру 3,7%та білка 2,85%), рН рубця (6,12), рубцеву концентрацію загальних летких жирних кислот (164 ммоль), щільність рубцевого мата та явну перетравність серед раціонів. Ці дані свідчать про те, що раціони на основі кукурудзяного силосу, кукурудзяної та пшеничної соломи можуть замінити сіно люцерни, коли їх додають до раціону в невеликій кількості (5−5,5%).

Сорго-люцерновий сінаж

У дослідженні, проведеному китайськими вченими, оцінили оптимальне поєднання та вплив сорго-люцернового сінажу. Вчені (Jiang Zhang et al. 2015) дослідили шість різних сумішей сорго (Sorghum bicolor) талюцерни, зібраної на стадії молочної стиглості та на стадії раннього цвітіння (рівень цвітіння 10%), які містили, відповідно, 0%, 20%, 40%, 60%, 80% та 100% сорго у сухій речовині. Вміст сухої речовини (СР), протеїну та клітковини (органічна речовина амілазної НДК) у свіжій люцерні та сорго були 38,6 та 28,2%, 22,7 та 7,2%, 21,5 та 48,1% відповідно. У публікації в журналі Animal Feed Science and Technology показали, що перетравність органічної речовини in vitro лінійно зменшувалась із додаванням сорго: 72%, 74,9%, 67,6%, 58%, 52,2% та 49,8% у СР у співвідношенні сорго: люцерна:0:100, 20:80, 40:60,60:40, 80:20 та 100:0 відповідно. Роблячи висновки, найкраща комбінація у кормосуміші для дійних корів 20−40% сорго.

Паростки ячменю, вирощені по методу гідропоніки

Пророщене зерно — це метод отримання свіжого корму для молочної худоби. В Університеті Міннесоти дослідили п'ять різних зерен для використання у виробництві кормів (Soderetal., 2018). Зерна (ячмінь, овес, пшениця, жито та тритикале) пророщували впродовж 7 днів і перевірили на поживний склад (таблиця 1). Ячмінь мав найменший вміст СР (15,5%) серед усіх пророщених зерен, тоді як найбільший (24,2%) мав тритикале. Як і очікувалося, завдяки більшому вмісту клітковини в звичайному зерні, пророщений овес також мав найбільший вміст клітковини (НДК та КДК).

Таблиця 1. Поживний склад пророщених зерен

 

Ячмінь

Овес

Жито

Тритикале

Пшениця

Суха речовина, %

15,4

19,1

19,8

24,2

18,9

Неструктурні вуглеводи, % СР

45,7

33,4

59,9

58,9

51,8

Крохмаль, % СР

25,8

20,2

36,3

39,3

31,4

Білок, % СР

15,6

13,1

12,8

17

17,9

НДК, % СР

34,4

44,8

23,6

20,4

26,7

КДК, % СР

17,4

25,4

8,4

7,7

12,5

ЧЕЛ, Мкал/кг СР

1,63

1,61

1,72

1,54

1,72

Дослідники з Університету штату Південна Дакота оцінили вплив на продуктивність згодовування пророщеного ячменю. Автори (Lawrenceetal.) включали 8% (у СР) гідропонних паростків ячменю в раціон, замінивши певну кількість кукурудзяного та соєвого шротів. Результати свідчать, що паростки ячменю можуть частково замінити кукурудзяний та соєвий шроти, не впливаючи на виробництво молока та ферментативні процеси у рубці. Різниці у споживанні СР коровами (23,0 кг/добу) і у масі тіла (685 кг) між раціонами не було. Виробництво молока (30,6 та 31,5 кг/добу для контрольної групи та групи, якій згодовували паростки ячменю, відповідно) та конверсія корму (1,33 і 1,40) мали незначні відмінності. Вихід молочного білка (0,94 кг/добу) і молочного жиру (1,1 кг/добу) був однаковим. Більш того, рН рубця (6,57), аміак-N (13,3 мг/дл), загальна кількість летких жирних кислот (95,3 мМ) і співвідношення ацетат-пропіонат (3,05) істотно не відрізнялися.

Буряковий жом

Цукровий буряк традиційно згодовується молочній худобі через високий вміст енергії. Врожайність становить приблизно 50 тонн на гектар із середнім вмістом СР 23%. Вчені Датського центру досліджень великої рогатої худоби оцінили вплив на продуктивність дійних корів, частково замінивши кукурудзяний силос на буряковий жом. Буряк очищали, промивали, подрібнювали, розтирали та силосували у контейнерах. Вміст сухої речовини, білку, клітковини та золи був 20,4%, 5,8%, 10,6% і 4,8% у СР, відповідно. У процесі силосування, цукри ферментуються у леткі жирні кислоти та етанол. Отже, рівні глюкози і сахарози в буряковому жомі були дуже низькими (1,8 і 0,14% СР, відповідно), але вміст етанолу був високим (9,1% СР). Раціон без бурякового жому складався з конюшинового силосу (34% СР), кукурудзяного силосу (28% СР) та суміші концентрату. У раціоні із буряковим жомом, дві третіх кукурудзяного силосу замінили буряковим жомом, тому рівень кукурудзяного силосу та бурякового жому склав 9,5% і 16,7% відповідно. Автори (FrydendahlHellwingetal., 2017) не виявили відмінностей у споживанні СР (23,8 кг/добу), надоях (36,6 кг/добу) та конверсії корму (1,54 кг) між раціонами. Тим не менш, корови, які отримували раціон з буряковим жомо, виробляли менше молока (35,5 проти 37,1 кг/добу), але концентрація жиру і білка в молоці були вищими (4,15 проти 3,92% і 3,57 проти 3,50% відповідно). Результати показують, що буряковий жом може бути ефективною заміною кукурудзяного силосу, головним чином, на ринку сирів, де високо цінуються компоненти молока.

MilkUa.info за матеріалами dairyglobal

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок