Альтернативні джерела грубих кормів для корів

02-січ-2019

Кукурудзяний силос та люцерна — це ті грубі корми, які найчастіше згодовують коровам. Але чи є альтернатива цим кормам? Розгляньмо.

Пшенична та кукурудзяна солома

Залишки від зернових культур зазвичай згодовують сухостійним коровам чи нетелям. Однак, включення цих кормів в раціон дійних корів досить обмежене через низький вміст енергії та високий вміст клітковини. У нещодавньому дослідженні вчені з Університету штату Огайо дослідили чи можна додавати кукурудзяну та пшеничну солому в раціон корів в середині лактації в якості джерела фізично ефективної клітковини. Вчені (Eastridge et al., 2017) порівняли загальнозмішані раціони (ЗЗР), які містили 18% НДК, згодовуючи 34% кукурудзяного силосу у сухій речовині (СР) плюс 11,5% сіна люцерни, чи 5% пшеничної соломи, чи 5,5% кукурудзяної соломи. Результати показали однакову продуктивність (36,8 кг/добу, з вмістом жиру 3,7%та білка 2,85%), рН рубця (6,12), рубцеву концентрацію загальних летких жирних кислот (164 ммоль), щільність рубцевого мата та явну перетравність серед раціонів. Ці дані свідчать про те, що раціони на основі кукурудзяного силосу, кукурудзяної та пшеничної соломи можуть замінити сіно люцерни, коли їх додають до раціону в невеликій кількості (5−5,5%).

Сорго-люцерновий сінаж

У дослідженні, проведеному китайськими вченими, оцінили оптимальне поєднання та вплив сорго-люцернового сінажу. Вчені (Jiang Zhang et al. 2015) дослідили шість різних сумішей сорго (Sorghum bicolor) талюцерни, зібраної на стадії молочної стиглості та на стадії раннього цвітіння (рівень цвітіння 10%), які містили, відповідно, 0%, 20%, 40%, 60%, 80% та 100% сорго у сухій речовині. Вміст сухої речовини (СР), протеїну та клітковини (органічна речовина амілазної НДК) у свіжій люцерні та сорго були 38,6 та 28,2%, 22,7 та 7,2%, 21,5 та 48,1% відповідно. У публікації в журналі Animal Feed Science and Technology показали, що перетравність органічної речовини in vitro лінійно зменшувалась із додаванням сорго: 72%, 74,9%, 67,6%, 58%, 52,2% та 49,8% у СР у співвідношенні сорго: люцерна:0:100, 20:80, 40:60,60:40, 80:20 та 100:0 відповідно. Роблячи висновки, найкраща комбінація у кормосуміші для дійних корів 20−40% сорго.

Паростки ячменю, вирощені по методу гідропоніки

Пророщене зерно — це метод отримання свіжого корму для молочної худоби. В Університеті Міннесоти дослідили п'ять різних зерен для використання у виробництві кормів (Soderetal., 2018). Зерна (ячмінь, овес, пшениця, жито та тритикале) пророщували впродовж 7 днів і перевірили на поживний склад (таблиця 1). Ячмінь мав найменший вміст СР (15,5%) серед усіх пророщених зерен, тоді як найбільший (24,2%) мав тритикале. Як і очікувалося, завдяки більшому вмісту клітковини в звичайному зерні, пророщений овес також мав найбільший вміст клітковини (НДК та КДК).

Таблиця 1. Поживний склад пророщених зерен

	Ячмінь	Овес	Жито	Тритикале	Пшениця
Суха речовина, %	15,4	19,1	19,8	24,2	18,9
Неструктурні вуглеводи, % СР	45,7	33,4	59,9	58,9	51,8
Крохмаль, % СР	25,8	20,2	36,3	39,3	31,4
Білок, % СР	15,6	13,1	12,8	17	17,9
НДК, % СР	34,4	44,8	23,6	20,4	26,7
КДК, % СР	17,4	25,4	8,4	7,7	12,5
ЧЕЛ, Мкал/кг СР	1,63	1,61	1,72	1,54	1,72

Дослідники з Університету штату Південна Дакота оцінили вплив на продуктивність згодовування пророщеного ячменю. Автори (Lawrenceetal.) включали 8% (у СР) гідропонних паростків ячменю в раціон, замінивши певну кількість кукурудзяного та соєвого шротів. Результати свідчать, що паростки ячменю можуть частково замінити кукурудзяний та соєвий шроти, не впливаючи на виробництво молока та ферментативні процеси у рубці. Різниці у споживанні СР коровами (23,0 кг/добу) і у масі тіла (685 кг) між раціонами не було. Виробництво молока (30,6 та 31,5 кг/добу для контрольної групи та групи, якій згодовували паростки ячменю, відповідно) та конверсія корму (1,33 і 1,40) мали незначні відмінності. Вихід молочного білка (0,94 кг/добу) і молочного жиру (1,1 кг/добу) був однаковим. Більш того, рН рубця (6,57), аміак-N (13,3 мг/дл), загальна кількість летких жирних кислот (95,3 мМ) і співвідношення ацетат-пропіонат (3,05) істотно не відрізнялися.

Буряковий жом

Цукровий буряк традиційно згодовується молочній худобі через високий вміст енергії. Врожайність становить приблизно 50 тонн на гектар із середнім вмістом СР 23%. Вчені Датського центру досліджень великої рогатої худоби оцінили вплив на продуктивність дійних корів, частково замінивши кукурудзяний силос на буряковий жом. Буряк очищали, промивали, подрібнювали, розтирали та силосували у контейнерах. Вміст сухої речовини, білку, клітковини та золи був 20,4%, 5,8%, 10,6% і 4,8% у СР, відповідно. У процесі силосування, цукри ферментуються у леткі жирні кислоти та етанол. Отже, рівні глюкози і сахарози в буряковому жомі були дуже низькими (1,8 і 0,14% СР, відповідно), але вміст етанолу був високим (9,1% СР). Раціон без бурякового жому складався з конюшинового силосу (34% СР), кукурудзяного силосу (28% СР) та суміші концентрату. У раціоні із буряковим жомом, дві третіх кукурудзяного силосу замінили буряковим жомом, тому рівень кукурудзяного силосу та бурякового жому склав 9,5% і 16,7% відповідно. Автори (FrydendahlHellwingetal., 2017) не виявили відмінностей у споживанні СР (23,8 кг/добу), надоях (36,6 кг/добу) та конверсії корму (1,54 кг) між раціонами. Тим не менш, корови, які отримували раціон з буряковим жомо, виробляли менше молока (35,5 проти 37,1 кг/добу), але концентрація жиру і білка в молоці були вищими (4,15 проти 3,92% і 3,57 проти 3,50% відповідно). Результати показують, що буряковий жом може бути ефективною заміною кукурудзяного силосу, головним чином, на ринку сирів, де високо цінуються компоненти молока.

MilkUa.info за матеріалами dairyglobal

Більше новин

В Україні за останнє десятиліття вдвічі збільшили внесення поживних речовин у ґрунт - Мінагрополітики

04-квіт-2019

Впродовж останніх 10-ти років кількість внесених агрохімікатів у ґрунт збільшилась з 58 до 125 кг поживних речовин на 1 гектар посівної площі, що в свою чергу сприяє відновленню природної родючості ґрунту в Україні. Про це повідомили у відділі інформаційної політики та зв’язків з громадськістю Міністерства аграрної політики та продовольства України у відповідь на журналістський запит УНН.

"В Україні протягом останніх десяти років спостерігається позитивна тенденція збільшення кількості внесених агрохімікатів з 58 до 125 кг поживних речовин на 1 гектар посівної площі, що наближає нас до середньоєвропейських показників з урахуванням природної родючості ґрунтів, що дозволило забезпечити у 2018 році найбільший за всі роки існування самостійної України урожай зернових культур в межах 70,1 млн тонн. Збільшення внесення мінеральних добрив, посів сидератів та використання рослинних решток дало змогу максимально наблизитись до бездефіцитного балансу поживних речовин", - йдеться у повідомленні.

Зазначено, що основним із головних завдань аграріїв для отримання сталих урожаїв є внесення мінеральних та органічних добрив у визначених для ефективного живлення рослин дозах, з урахуванням запланованої урожайності, із дотриманням оптимального співвідношення між елементами живлення, що є об’єктивною необхідністю для забезпечення бездефіцитного балансу поживних речовин та збереження родючості ґрунтів.

"Одним із напрямків своєї роботи Мінагрополітики вбачає у встановленні дієвого державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства в питанні охорони, збереженні та відновленні родючості ґрунтів всіх категорій і форм власності та впровадження економічного стимулювання землекористувачів та орендарів земельних ділянок в разі їх дбайливого та господарського підходу до їх використання", - додали у відомстві.

У міністерстві також зауважили, що вирощування всіх без виключення сільськогосподарських культур, а не тільки соняшнику, ріпаку і сої зумовлюють втрати поживних речовин, які містяться в ґрунті та визначають його родючість і цим самим призводять до зниження агрохімічних показників (втрата гумусу, підвищення кислотності, вмісту азоту, фосфору і калію)

Джерело: УНН

Детальніше

Птахофабрики активно нарощують поголів'я несучок

28-груд-2022

Гравці ринку курячого яйця, зокрема дрібні виробники та господарства населення, з осені почали активно нарощувати поголів’я несучок, розповів начальник продажів ТОВ «Інкуба» Євген Хайлов, пише AgroTimes.

За його словами, в результаті кількість харчового яйця на ринку в кінці зимового – на початку весняного періоду збільшиться.

«За прогнозами, збільшення пропозиції призведе до накопичення яйця і, як наслідок, до зниження ціни на внутрішньому ринку», — зауважив він.

Також до згаданих причин додасться сезонне зниження ціни на харчове яйце після Нового року та Великодня.

«Тому поки є високий попит на яйце і, відповідно, висока ціна, це дасть змогу виробникам хоч трохи компенсувати багаторічні збитки, а також певною мірою зміцнити позиції на ринку перед важкою зимою під час війни», — пояснив Євген Хайлов.

agroportal.ua

Детальніше

Ситуація у молочній галузі України відлякує потенційних інвесторів

11-лист-2021

Рівень цін на молоко-сировину в Україні з початку 2021 р. суттєво перевищує відповідний рівень цін, що сформувався в країнах Східної Європи, а також і в середньому по Європейському Союзу.

Про це поінформував завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» к.е.н. Леонід Тулуш.

За його словами, ціни на молоко-сировину в Угорщині, Латвії, Словаччині не перевищують 32 €/100 кг, в Польщі — 33,5 €/100 кг, залишаючись відносно стабільними у 2021 році.

«Натомість ціни на молоко-сировину в Україні, розраховані в євро, у другій половині 2021 року суттєво виросли: з 35 €/100 кг у квітні-травні до понад 40 €/100 кг у вересні та понад 41,5 €/100 кг — у жовтні. Тобто, за останні п'ять місяців цього року ціни на цей вид агропродукції зросли більш як на 16%», — зауважив експерт.

У вересні цього року перевищення рівня цін на молоко-сировину в Україні порівняно з Польщею склало понад 18%, Латвією — майже 23%, Білоруссю — понад 31%.

«У жовтні 2021 року відповідне співвідношення ще більше зросло — тобто розрив у цінах збільшився, автоматично знизивши конкурентоспроможність вітчизняної молочної продукції», — пояснив Леонід Тулуш.

Він підкреслив, що в таких умовах переробні підприємства працюють з низькою маржинальністю через те, що опинились в лещатах, коли ціни на молоко-сировину зростають, а купівельна спроможнісь та імпорт не дозволяють збільшувати ціни на продукцію.

«Втім, така ситуація не може тривати довго, адже недоотримання прибутку буде провокувати відтік капіталу з галузі та відлякувати потенційних інвесторів від здійснення інвестицій в молокопереробку», — додає він.

На думку Тулуша, державі саме час вжити належних заходів фінансового регулювання та підвищити рівень державної підтримки розвитку молочної галузі для збереження належного рівня продовольчої безпеки по молочній продукції за рахунок внутрішнього виробництва.

«Натомість, у проекті Держбюджету-2022, який нещодавно пройшов перше читання, фактично „консервується“ ситуація 2021 року — з його низькими обсягами бюджетного фінансування та недостатньо дієвим інструментарієм державної підтримки молочної галузі, що не дає можливості сподіватися на покращення ситуації у наступному році», — підсумував Леонід Тулуш.

agroportal.ua

Детальніше

В Україні з'явилась власна система сертифікації органічної продукції

22-жовт-2020

21 жовтня рішенням Уряду затверджено Порядок сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції. Таке рішення запроваджує в Україні власну систему сертифікації органічного виробництва.

«Україна є важливим постачальником органічної продукції на іноземні ринки, щороку нарощуючи обсяги експорту. В той час як раніше виробники сертифікували своє виробництво за законодавством інших країн, переважно ЄС, відтепер Україна матиме власну систему сертифікації відповідно до національного законодавства. Такі зміни сприятимуть розвитку та прозорості вітчизняного органічного сектору та покращенню іміджу України на світовій торговій арені», — прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Так, затверджений Порядок визначає:

вимоги до сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції;

порядок видачі сертифіката, його дубліката та форму.

На черзі зміни до нормативних документів, що регулюватимуть вимоги до ведення виробниками документування своєї діяльності, що є обов’язковою умовою для проведення сертифікації виробництва як органічного.

me.gov.ua

Детальніше