За півроку агросектор України отримав майже 24 млрд грн інвестицій

З липня до вересня цього року Україна відправила до країн ЄС 1,68 млн т олійних. Про це свідчать дані Євростату.

Частка України за вказаний період порівняно з середнім 5-річним показником зросла з 19% до 31%. На сьогодні Україна є найбльшим постачальником олійних культур до європейських країн. Далі йдуть Бразилія з показником 1,63 млн т (+2%) та США — 1 млн т (+7%).

Всього у липні-вересні 2022/23 МР Європейський Союз закупив 5,4 млн т олійних, збільшивши їх імпорт на 16%.

Україна також лідирує у постачанні олій до ЄС. За 4 місяці сезону до Європи поїхало 513 тис. т (+19%) олій з 1,95 млн т загального європейського імпорту. Українська частка у поставках зросла з 20% до 26%.

growhow.in.ua

Найголовніше завдання держави — давати компаніям можливість виходити на зовнішні ринки, тобто знімати митне навантаження на українські товари.

Таку думку висловив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, торговий представник України Тарас Качка під час онлайн-конференції «GoGlobal: У світі має бути більше українського».

«З 1 січня 2021 року запрацює дві угоди про вільну торгівлю з Ізраїлем та Великобританією. Цього року ми плануємо оновити угоду про вільну торгівлю з ЄС, тому що вже минув 5-річний період, а також розширимо угоду з Канадою», — відзначив Тарас Качка.

За його словами, для України завжди залишається актуальним питання налагодження торговельних відносин із Туреччиною, адже саме на цю країну надходить багато запитів від бізнесу. Також є запит на розвиток відносин з Азією та Середземноморським регіоном.

«Ми вже почали перший етап підготовки до перемовин з Єгиптом, Тунісом, Йорданією. Великий проєкт назріває з КНР, оскільки очевидно, що це наш найбільший партнер. У 2020 році експорт до КНР зріс на 92% за 11 місяців. Є підґрунтя для лібералізації міжнародної торгівлі», — зазначає Тарас Качка. Він розповів, що в Україні є проблема з участю підприємств у іноземних виставках. На його думку, в цьому питанні потрібна координація зусиль держави та бізнесу.

«У виставковій політиці ми маємо неспівпадіння між тим, що очікує від держави бізнес, і що насправді може держава. Але треба пам’ятати, що унікальний механізм нормального діалогу держави та бізнесу є успіхом у торгівлі та економіці», — підкреслив Тарас Качка.

AgroPortal.ua

В останні кілька тижнів змінюються погодні умови в різних регіонах світу, вони стали основним фактором, який визначає динаміку котирувань на зерно на ключових торговельних майданчиках.

В першу чергу це видно на прикладі ринку кукурудзи, який довгий час був перегрітий через вплив пандемії, однак останнім часом ціни знижуються на тлі новин про сприятливі погодні умови в Південній Америці та інших регіонах.

Ситуація аналогічна і щодо пшениці, ціни на яку також демонструють деяке зниження завдяки опадам на північній території США, а також комфортним кліматичних умовам на території більшої частини Європи.

За матеріалами All About Feed

У п'ятницю, 20 вересня 2019 року уряд оприлюднив проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення». Текст документу був опублікований на офіційному ресурсі Міністерства розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України.

Мета законопроекту — створити відповідне підгрунтя для запровадження вільного ринку землі с.-г. призначення в Україні.

Як вказано у пояснювальній записці:

«Проект Закону розроблений з метою формування законодавчого поля для запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, забезпечення конституційних прав громадян України на вільне розпорядження своєю власністю, створення прозорих умов для набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення громадянами та юридичними особами України».

Як стало зрозуміло з тексту документу, вже з 1 жовтня 2020 року скасовується заборона на відчуження земель сільськогосподарського призначення усіх форм власності.

Основні тези законопроекту:

визначається суб'єктний склад осіб, які можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення: громадяни України, територіальні громади, держава, юридичні особи України та іноземні громадяни і особи без громадянства у разі набуття в порядку спадкування та обов’язком відчужити ділянку протягом року;

встановлюється мінімальна стартова ціна продажу земельних ділянок державної та комунальної власності на земельних торгах на рівні не нижче нормативної грошової оцінки;

встановлюється обмеження на сукупну площу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка може перебувати у власності громадянина та юридичної особи, та пов’язаних з нею осіб. Обмеження не допускають набуття у власність більше 15% сільськогосподарських земель області та 0,5% сільськогосподарських земель України;

забезпечується переважне право орендаря на купівлю земельної ділянки;

передбачається обов’язок державного реєстратора вносити інформацію про ціну (вартість) речових прав, в тому числі прав користування, до Реєстру речових прав;

забезпечується право громадян на викуп земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, які їм належать на праві постійного користування та праві довічного успадкованого володіння. Можливо викупити із розстрочкою платежу до 5 років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок;

Закон України «Про санкції» доповнюється новим видом санкцій «заборона на набуття у власність земельних ділянок». Такі санкції вводяться рішенням Президента України за поданням Ради національної безпеки та оборони України та затверджуються постановою Верховної Ради України. Під санкції можуть підпадати іноземні держави, невизначене коло осіб певної діяльності (секторальні санкції) та окремі юридичні і фізичні особи.

agropolit.com