Україна лідирує за поставками олійних до Євросоюзу

Зниження податку на додану вартість (ПДВ) на пальне не матиме позитивного впливу на агровиробників.

Про це у Facebook заявив голова ФГ «Рубін» (RUBIN FARM) Олександр Незрадько, коментуючи дану пропозицію Президента. 

«ПДВ не входить у собівартість для платників ПДВ. Мені, як платнику ПДВ, зменшення ставки ПДВ на пальне нічого не змінює в сумах витрат», — зазначив він. 

У свою чергу керівник Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нів’євський пояснив, що така ж логіка працює і з логістикою (якщо постачальник — платник податку). 

«Крім того, для кінцевої продукції є свій ринок, і на ціну реалізації кінцевого товару впливає ПДВ на цю продукцію, а не на пальне», — додав він. 

Також Нів’євський підкреслив, що Україна залежить на 80% від імпорту, переважно з недружніх країн. 

«Відповідно, щоб бути незалежним від цього, треба менше споживати, щоб менше завозити. Зменшення ставки ПДВ — це менша ціна і, відповідно, більше споживання. Тобто — більша залежність», — додав він, зауваживши, що бензин та дизель — не ті речі, де потрібно стимулювати збільшення споживання (через викиди тощо).

Також експерт вважає, що від зниження ПДВ матиме вигоду переважно населення із авто — не найбідніше. А дорогі авто ще більше споживають пального. 

Крім того, таке рішення, на думку експерта, — це втрати бюджету, але він не впевнений, що ціни просядуть на всю величину ПДВ. 

«Це знижена ставка, там конвертація зменшення ПДВ в ціні не 100%. Але навіть повне зниження ціни на ставку ПДВ не збільшить споживання, щоб перекрити втрати бюджету. Еластичність споживання бензину та дизелю знаходиться в районі 0,1-0,4, це низькоеластичний попит», — уточнив Нів’євський. 

agroportal.ua

Перспективи світової птахівничої галузі на друге півріччя 2022 року оптимістичні, незважаючи на суттєвий тиск із боку витрат та інші операційні проблеми.

Попит високий, і більшість країн відкрилися після ухвалення стратегій «жити з Covid». Це підштовхує попит на м'ясо птиці, у той час як глобальний тиск на купівельну спроможність та високі ціни на продукти харчування також підштовхують споживачів до м'ясного білка з найнижчою ціною – птиці.

Найбільша проблема галузі пов'язана з виробничими витратами. Ціни на корми та енергію вищі, ніж вони були протягом багатьох років, і очікується, що вони залишаться високими і у 2023 році. Крім тривалого впливу Covid-19, нині галузь переживає один із найважчих сезонів пташиного грипу (ПГ) в історії. Криза в Україні безпосередньо впливає на світові ціни на корми, енергію та добрива, що ще більше ускладнить роботу галузі у другому півріччі 2022 року.

Одним із наслідків цього складного контексту є те, що пропозиція буде обмеженою. Середні та дрібні виробники скорочують масштаби у відповідь більш високі вимоги до оборотного капіталу та ризики. Нові інвестиційні проекти були відкладені через зростання інвестиційних витрат, високих цін на сталь, зростаючих процентних ставок, високих логістичних витрат та нестачі робочої сили. Пропозиція генетики скоротилася після скорочення масштабів виробництва, пов'язаного з Covid-19. В Азії африканська чума свиней (АЧС) також дуже вплинула на місцеві поставки м'яса, при цьому Таїланд і Філіппіни особливо постраждали і зіткнулися з нестачею місцевого м'яса.

У цьому складному ринковому контексті відмінності між переможцями та програли будуть значними. Компанії з сильною ринковою стратегією, надійним біозахистом та ефективними виробництвами — з високою ефективністю та надійними закупівлями — швидше за все, очолять ринок. Очікується, що трейдери виграють, оскільки обсяги світової торгівлі зростуть, а також виграють провідні країни та компанії-виробники, які не стикаються з обмеженнями пташиного грипу.

ptichki.net

У першій декаді листопада ціни на ринку живця дещо стабілізувалися. Як і тижнем раніше, свинину живою масою від промислового виробника закуповували по 44-46 грн/кг, а середньоринкова ціна склала 45,25 грн/кг. Про осінній штиль на ринку свиней забійних кондицій повідомляють аналітики Асоціації «Свинарі України» за підсумками щотижневого моніторингу.

Протягом 45-го тижня більшість товарних партій реалізували за ціною попереднього, проте частина постачальників живця скорегували котирування на 0,25-1 грн/кг. При цьому, перегляд цін був як у бік пониження, так і в бік підвищення. З іншого боку, очікуване виробниками зміщення середньої ціни закупівлі угору не відбулося. Переробники зауважують, що пропозиція свиней забійних кондицій є достатньою, тоді як сезонне послаблення збуту окремих операторів було більшим за очікуване, в тому числі через посилення конкуренції в секторі. М’ясопереробники відзначають, що послаблення цін закупівлі не стимулює збут, а споживач «відволікається» на альтернативні види білку — рибу, гриби, дешевшу пташатина, в тому числі домашня.

З огляду на це більшість переробників вважає, що ціни закупівлі мають консолідуватися в межах вужчого цінового коридору, а середньоринкова позначка наступного тижня має наблизитися до 44 грн/кг. Зокрема, такий прогноз озвучують учасники Асоціації «М’ясної галуз». Не зважаючи на це, частина переробників незабаром очікує пожвавлення на ринку живця у зв’язку з формуванням запасів сировини для виробництва м’ясних виробів та делікатесів до зимових свят. Так, традиційно активізація на ринку живця відбувається у кінці листопада-на початку грудня. Проте окремі закупівельники сумніваються у тому, що відновлення цін буде дуже відчутним та тривалим, оскільки практика формування морожених запасів, на їх думку, втрачає популярність серед операторів сектору.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2019 р.

*-прогноз

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Попри зростання поголів’я птиці в Україні на 0,4% за підсумками минулого року та позитивний прогноз на 2020 рік, у лютому кількість птахів скоротилась як на підприємствах, так і у господарствах населення, повідомляє latifundist.com з посиланням на Державну службу статистики України.

Станом на початок березня в країні налічувалось 202,1 млн голів птиці, що на 0,4% менше за показники початку березня 2019 року, коли загальне поголів’я складало 203 млн.

Варто зазначити, що на промислових підприємствах кількість птиці скоротилась більш помітно – до 119,9 млн голів, що на 0,7% менше показників 2019 року, коли на птахофермах утримували 120,8 млн голів птиці.

Що ж до особистих селянських господарств, то, за підрахунками Державної служби статистики, на 1 березня там утримувалось 82,2 млн голів птиці, що на 0,1% менше за показники на ту ж дату 2019 року.

Meat-Inform