Названі країни, з якими Україна розвиватиме торговельні відносини в 2021 році

Очікується, що в наступні 10 років виробництво збільшиться на 17% - ОЕСР і ФАО.

Згідно з недавнім прогнозом ОЕСР і ФАО, птиця буде представляти очевидний вибір споживачів в найближчі 10 років. Прогнозується, що в найближче десятиліття світове виробництво м'яса буде продовжувати рости, але трохи більш повільними темпами, ніж за останні 10 років. У порівнянні із середнім показником за 2018-2020 роки, виробництво м'яса до 2030 року виросте на 13%.

Загальне зростання обумовлене виробництвом м'яса птиці, яке, як очікується, зросте на 17% до 2030 року в порівнянні з обліковим періодом. Птиця виграє від сприятливого співвідношення цін на м'ясо і корм, а короткий виробничий цикл забезпечує швидке генетичне удосконалення. На думку ОЕСР-ФАО, це допоможе підвищити його популярність, зокрема, щодо виробництва м'яса жуйних тварин. З точки зору споживачів, м'ясо птиці також вважається більш корисним для здоров'я варіантом за нижчою вартістю. Очікується, що в найближче десятиліття в більшості країн збільшиться виробництво птиці, хоча Великобританія є винятком, де виробництво залишається відносно стабільним. Азія демонструє одні з найвищих темпів зростання, чому сприяє поточний дефіцит свинини через АЧС, це сприяє зростанню популярності птахівництва в середньостроковій перспективі.

Прогнозується, що виробництво свинини в прогнозному періоді зросте на 13%. Очікується, що через АЧС виробництво буде залишатися нижче попереднього пікового рівня до 2023 року, після чого очікується повернення до стійкого зростання. Зокрема, прогноз передбачає, що Китай повернеться до рівня виробництва свинини «до АЧС» в 2023 році. На відміну від більшості регіонів, виробництво свинини в ЄС і Великобританії не буде слідувати тенденції зростання під впливом екологічних та громадських побоювань.

Очікується, що в найближче десятиліття зростання виробництва яловичини буде набагато меншим, всього на 6%. Це відображає ослаблення попиту, оскільки споживачі все частіше віддають перевагу м'ясу птиці. Очікується, що виробництво в ЄС і Великобританії скоротиться, так як підвищення продуктивності призведе до зменшення розміру молочного стада, в той час як молочна телятина зіткнеться з проблемою рентабельності.

Виробництво баранини в світовому масштабі відносно невелике, але до 2030 року прогнозується більш сильне зростання - 16%. Це в основному пов'язано зі зростанням в Азії, особливо в Китаї, Пакистані та Індії. Очікується, що в ЄС і Великобританії виробництво залишиться стабільним. «Збільшення світового споживання м'яса в найближче десятиліття в значній мірі обумовлено зростанням доходів і населення в країнах, що розвиваються. Таким чином, міжнародна торгівля м'ясом буде рости у відповідь на зростаючий попит з боку Азії та Близького Сходу, де зростання попиту випереджає будь-яке збільшення виробництва», - заявила бета Уілкінс, старший аналітик AHDB.

ptichki.net

Станом на 1 лютого 2022 року поголів'я птиці в Україні склало 193,9 млн голів, що на 0,7% більше, ніж на таку саму дату у 2021 році.

Про це свідчать дані Державної служби статистики.

Поголів'я у промисловому секторі за січень цього року зросло на 2,9% порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 110,9 млн голів.

Натомість у господарствах населення поголів'я птиці на 1 лютого скоротилося на 2,4% порівняно з такою ж датою 2021 року і склало 83 млн голів.

Держстат зазначає, що дані наведені без урахування тимчасово окупованої території Криму, Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

ptichki.net

Вчені з Фінляндії довели, що з ростом чисельності населення на планеті збільшуються обсяги імпорту. Milknews перевів матеріал The Dairy Site. Ресурси продовольства на планеті обмежені і розподіляються нерівномірно. Збільшення площ оброблюваних земель і впровадження нових технологій не завжди допомагає вирішити проблему забезпечення їжею. Багато держав вважають за краще інше рішення - нарощувати імпорт товарів. Вчені з Фінляндії в опублікованій роботі Earth's Future показали пряму залежність між забезпеченням ресурсами, зростанням чисельності населення і обсягами імпорту сільгосптоварів. "Це питання було предметом для міжнародних розмов протягом довгого часу, однак попередні дослідники не зуміли показати чіткий зв'язок між забезпеченням продовольством і обсягами імпорту. Ми провели глобальний аналіз, приділяючи особливу увагу регіонам, де лімітований доступ до водних ресурсів обмежує можливості виробництва", - пояснює учасник дослідницької групи Мііна Поркка. Дослідження проводилося з 1961 по 2009. Вчені вивчали змодельовані дані, статистику ФАО, беручи до уваги зростаючі обсяги виробництва і використання сучасних технологій в промисловості. Аналіз показав, що в 75% регіонів з обмеженим ресурсним забезпеченням імпорт збільшувався, так як власне виробництво було неефективним. Близько 1,4 млрд людей стали залежними від імпорту, ще 460 млн людей живуть в регіонах, де навіть зростаючі зовнішні поставки не можуть закрити наявних потреб в продовольстві. Співавтор дослідження доктор Джозеф Гаул зазначив, що люди можуть бути навіть не в курсі про залежність регіону від імпорту продовольства. "Це досить очевидно - шукати продукти в іншому місці, коли внутрішнє виробництво показує неефективність. Можливо, це правильний вибір, але такий метод не повинен вважатися чимось, що само собою зрозуміло", - відзначає професор. Міжнародна продовольча система являє собою чутливу структуру: зміна цін на біржі може легко підірвати продовольчу безпеку тих держав, де залежність від імпорту встановлена ​​на високому рівні. Таким чином, найкращим рішенням у подібній ситуації можуть стати інвестиції та збільшення обсягів виробництва. Багато країн Африки та Індії мають серйозні перспективи по нарощуванню ефективного виробництва за рахунок використання кращих іригаційних систем і нутрієнтів. Учасниця дослідницької групи Мііна Поркка особливо підкреслила, що рішення проблеми залежності від імпорту не лежить тільки в збільшенні виробництва їжі. "Необхідно стежити за чисельністю населення, контролювати обсяг продовольчих відходів, споживання м'яса. Більше чверті їжі в світі йде на смітник, необхідно знизити цей показник на світовому рівні", - вважає Поркка.

У 2021-му році будуть переглядатися умови зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. З огляду на кризову ситуацію у вітчизняному свинарстві, Асоціація «Свинарі України» виступає проти збільшення квот на поставки свинини в Україну за нульовою митною ставкою та, за можливості, їх зменшення.

Упродовж останніх 5 років, згідно з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, зовнішня торгівля свининою в обох напрямах складала 20 тис. тон/рік свіжої, охолодженої чи мороженої свинини за пільговою ставкою мита 0%. Однак, за час дії Угоди, поставки здійснювалися лише односторонньо: з ЄС до України. Експорт свинини та продукції свинарства з України в ЄС заборонено через африканську чуму свиней (АЧС), яку в Україні зареєстрували вперше у 2012 р.

В умовах, коли вітчизняний виробник працює у збиток, має бути вжито всіх заходів для його захисту. Одна з ключових позицій — обмежити доступ до внутрішнього ринку свинини іноземного походження за превілейованими умовами (без сплати мита). Свою позицію, обґрунтовану в зверненні, Асоціація «Свинарі України» надала Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

pigua.info