Внаслідок війни в Україні не буде можливості засіяти 30% площ

07-квіт-2022

Внаслідок війни в Україні не буде можливості засіяти 30% площ. Зміниться і структура посівів, оскільки аграрії відмовляються від кукурудзи на користь пшениці, гороху, вівса, вводять у сівозміну нішеві культури.

Таку думку в інтерв'ю AgroPortal.ua висловив керівник бізнес-підрозділу насіння компанії Syngenta в Україні Сергій Клішин.

За його словами, одне з болючих питань зараз — логістика.

«Ми почали відвантаження 27−28 лютого, зараз активно працює 4 із 6 складів. Під час війни ми відкрили новий склад у Чернівцях, що значно полегшує забезпечення аграріїв насінням та засобами захисту. За березень ми вже спромоглися відвантажити 80 тис. посівних одиниць (мішок) соняшнику і 20 тис. посівних одиниць кукурудзи. Якщо рахувати з відвантаженим у попередні місяці, то це становить 70% від запланованих на цей сезон обсягів: 1 млн посівних одиниць соняшнику і 400 тис. одиниць кукурудзи», — констатує Сергій Клішин.

При цьому він додає, що насіння соняшнику вже на 68% доставлено дистриб'юторам, кукурудзи — на 55%.

«Але ми не зупиняємося, ще 120 тис. одиниць знаходиться в процесі розмитнення», — констатує Сергій Клішин.

Складніше питання щодо засобів захисту рослин (ЗЗР). Певний дефіцит як діючих речовин, так і готової продукції спостерігався ще на початку сезону, і це було пов’язано з виробництвом у Китаї. Страждала логістика. Війна в Україні посилила критичність ситуації.

За словами керівника підрозділу ЗЗР компанії Syngenta в Україні Лідії Озерової, компанія змогла поставити значну частину товару, але цього недостатньо, тому Syngenta відновлює виробництво позицій ЗЗР для України, щоб максимально закрити потребу.

«Якщо не контролювати бур’яни і не вносити гербіциди взагалі, можна втратити до 30% і більше врожаю. Аграрії розуміють ситуацію, і ми спільно шукаємо альтернативи. Головне зараз відсіятись у правильні терміни і максимально захистити посіви від бур’янів. Нестача фунгіцидів дуже критична для озимих і соняшнику. Може бути додатково 10−15% втрати врожаю», — додає вона.

При цьому Сергій Клішин зазначає, що у компанії гнучко змінили методи та схеми продажу, розширивши перелік додаткових фінансових інструментів.

Більше новин
Ціновий індекс Global Dairy Trade продовжує зростати
08-груд-2021

На останніх торгах 7 грудня середня ціна незначно зросла на 1,4% до 4290 доларів США за тонну. Загалом було продано 31 092 тонни за 17 раундів торгів протягом 2 годин 25 хвилин.

З 167 переможцями, що брали участь у торгах, стали 104.

Зростання цінових індексів було зафіксовано по всім пропонованим молочним продуктам.

Вершкове масло показало найвище зростання, його ціновий інтекс виріс на 4,6% до середньої ціни 5791 доларів США за тонну.

Ціна лактози також збільшилася на 3,5% до 1339 доларів за тонну.

Зневоднений молочний жир (ЗМЖ) виріс на 3% до 6668 доларів, а суха маслянка на 2,9%, піднявшись до 3620 доларів за тонну.

Сухе знежирене молоко (СЗМ), чеддер і сухе незбиране молоко (СНМ) показали скромніший приріст, збільшившись на 1,3%, 1% і 0,6% відповідно (до 3721, 5220 і 400 доларів за тонну відповідно).

Ці результати наведені нижче:

  • Індекс ЗМЖ виріс на 3%, середня ціна 6668 $/т
  • Індекс масла виріс на 4,6%, середня ціна 5791 $/т
  • Індекс сухої маслянки виріс на 2,9%, середня ціна 3620 $/т
  • Індекс Чеддеру виріс на 1%, середня ціна 5220 $/т
  • Індекс лактози виріс на 3,5%, середня ціна 1339 $/т
  • Індекс СЗМ виріс на 1,3%, середня ціна 3721 $/т
  • Індекс СНМ виріс на 0,6%, середня ціна 4 008 $/т
  • Починаючи з 3 серпня негативних значень цінового індексу не спостерігалося.

infagro.com.ua

Детальніше
Рада прийняла законопроєкт про спрощення механізму набуття прав на земельні ділянки с/г призначення
27-січ-2022

Міністерство агарної політики та продовольства України вітає ухвалення Верховною Радою України законопроєкту № 6199 у першому читанні та сподівається на його швидке ухвалення в цілому.

Про це заявив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Він зазначив, що напрацювання цього законопроєкту стало результатом кропіткої роботи Земельного штабу.

«Важливо, що в рамках Земельного штабу було напрацьовано ряд пропозицій, враховуючи практичний досвід від реалізації земельної реформи. Ці реалізовані в законі пропозиції спростять для громадян користування перевагами ринку землі», — наголосив Тарас Висоцький.

Верховна Рада у вівторок, 25 січня, 249 голосами підтримала проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень стосовно вчинення нотаріальних та реєстраційних дій в процесі набуття прав на земельні ділянки (№ 6199).

Після прийняття законопроєкту буде внесено зміни до Земельного кодексу України, Законів України «Про оренду землі», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Як зазначають у Пояснювальній записці автори законопроєкту, встановлена процедура набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, яка діє на сьогодні, є доволі складною. Адже вона передбачає проведення перевірки нотаріусом набувача такого права численних вимог законів до власника таких земельних ділянок. У середньому така процедура триває 1−2 тижні та збільшує нотаріальні витрати.

Особливо гострою ця проблема є для продавців та покупців невеликих земельних ділянок під садівництво та земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, розташованих у межах населених пунктів. Такі ділянки не мають високої вартості, але мають підвищені витрати при оформленні договору.

Тож завданням законопроєкту № 6199 є спрощення процедури переходу права власності на невеликі земельні ділянки сільськогосподарського призначення, а також спрощення та здешевлення процедури набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

minagro.gov.ua

Детальніше
New generation coming: чому фермерів стає все більше?
31-трав-2019

З початку року в Україні було зареєстровано майже 500 нових господарств. Що стимулює українців ставати новими фермерами та як допомагає у цьому держава?

В Україні існує 49 тис. сільськогосподарських підприємств, більше половини яких фермерські господарства. Згідно даних Держстатистики України, станом на 1 травня поточного року їх зареєстровано 46,1 тисяч, що на 489 більше порівняно з початком 2019 року.

Проте далеко не факт, що всі зареєстровані дійсно нові. Як говорить голова господарства «ФайнаBerry» Микола Стецьків, частина діючих господарств просто вийшли із «тіні» аби отримувати державну допомогу. Він сам офіційно працює лише другий рік. Починав із декілька соток, а зараз має гектар суниці садової на Львівщині. «Цього року братиму участь у земельному аукціоні, аби отримати можливість працювати іще на 5−6 га. Мій старт не можна назвати простим, проте мені подобається те, що я роблю. Хочу працювати легально, тож маю усі належні папери. Зареєструватись мені було не складно, і це відносно не дорого», — засвідчує підприємець. Пригадує, що раніше знайомі фермери сміялись з нього, що все робить згідно із законом. «Мовляв, більше втрачаю коштів на податках, аніж заробляю. А от тепер самі просять допомоги, то із юристом порадити, то документи установчі подивитись. Я не відмовляю», — засвідчує господар.

Але є й ті, що реєструватись не хочуть. Приміром, початкуючий підприємець Андрій Дробіт займається вирощуванням зелених салатів та базиліку, і засновувати офіційне фермерське господарство взагалі не хоче. «Я не хочу робити ФГ, писати статут, оформлювати документи — просто немає на це часу, працюю зараз чи не цілодобово. Кредитів мені не дадуть, занадто малі обсяги — менше гектара, та й допомоги ніякої від держави не матиму. Якщо знадобиться інший статус — зроблю, не проблема», — говорить він. Наразі він зареєстрований як приватний підприємець, і поставляє салати до ресторанів та на ринок «Шувар».

Але все ж таки кількість бажаючих офіційно займатись фермерством поступово зростає, переконаний президент «Асоціації фермерів та приватних землевласників України» Микола Стрижак. І яскраве підтвердження цьому — динаміка виробництва рослинницької продукції в країні. «Грамотна політика щодо підтримки фермерів, дотації зіграли свою роль. Стало більше тих, хто хоче працювати не в „чорну“, а легально. Я не виключаю, що наступного року ця цифра зросте іще суттєвіше, кількість одноосібників, які у прямому сенсі слова годують країну — понад 1,7 млн, і зараз держава робить все для того аби вони ставали фермерами, і створювали кооперативи — садівничі, молочні тощо», — коментує він.

Дотації як стимул?

Одним із ключових факторів для легалізації існуючих і створення нових фермерських господарств може стати державна допомога для новостворених підприємств. Згідно із законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», передбачені видатки за програмами підтримки розвитку агропромислового комплексу (АПК) у розмірі 5,9 млрд грн. Зокрема, на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств — 800 млн грн, а на кредити фермерським господарствам — 200 млн грн.

Як зазначають у Мінагропроді, уже зараз кожне нове господарство може отримати державну допомогу у розмірі 3 тис. грн на гектар, але не більше 60 тис. грн. У відомстві зазначають, що для отримання коштів необхідно особисто подати до регіональних відділень «Укрдержфонду» заявку і відповідні документи. Наголошується, що бюджетні кошти надійдуть на рахунок відкритий в уповноваженому банку.

Але наведені програми підтримки — це далеко не все, існує чимало міжнародних фондів, які готові спонсорувати початківців. Втім, нові підприємці не надто вірять у можливості отримання цих коштів. «Робити підприємство у розрахунку на держпідтримку чи гранти — це шлях в нікуди. Я свій бізнес будую по європейській моделі, за свій кошт їзджу на навчання до Голландії, вчусь у них працювати, аби сюди в Україну привезти нові технології, інвестую власні заощадження і від держави нічого не прошу і не чекаю. Мені шкода, що ефективного механізму підтримки дрібного агробізнесу в Україні досі створено», — засвідчує власник ферми «Васса» з Дніпропетровщини Артем Куций.

Його думку цілком підтримує засновник ФГ «Дача» Олександр Щербина. Він засвідчує, що найбільша проблема на початковому етапі - це нестача досвіду та обігових коштів. І якщо із першим впоратись можна просто, працюючи з року в рік, то із другим — зась. «Попит на органічну малину та огірки та яйця під торговою маркою „Дача“ достатній — маємо свої три невеличкі точки у Києві. Супермаркети на зразок „Сільпо“ та „Ашан“ хочуть ставити нашу продукцію на полицю, а мені просто нема чого запропонувати. Маю до тисячі курей, отримую 10−15 тис. яєць на місяць, а треба масштабуватись. Хочеться розширювати площі, давати нові робочі місця, а прибутки поки не дозволяють, кредит нам не дають», — говорить господар.

Сам собі капітан

Своє бачення виходу із ситуації мають і самі виробники — пропонують усі існуючі дотації просто замінити пільговими кредитами для фермерів-початківців. Це дозволить їм набагато швидше «увійти у колію», і мотивуватиме нарощувати потужності. Стецьків нарікає, що початківці-фермери, які працюють офіційно, платять податки, і перекупники на ринках, які торгують агропродукцією невідомого походження знаходяться «трішки» у різних умовах, правила гри і собівартість товару зовсім неоднакові.

Під час нещодавньої агропромислової виставки у Львові Стецьків особисто виступив з пропозицією до в.о. міністра Ольги Трофімцевої із проханням додаткового контролю надходження агротоварів у роздрібну торгівлю. «Ніхто не має права торгувати, не маючи ніяких дозвільних документів і підтвердження походження товару. Я запропонував програму пільгове кредитування для фермерів у розмірі одного мільйона гривень, та заставу усіх ресурсів, які мають бути придбані за цей кредит під 3−5%, та й навіть 10% з роком відтермінування. При цьому початківець має працювати не довше, ніж 5 років, мати не більше 10 га площ, і у якого річний оборот не перевищуватиме мільйона гривень», — говорить ініціатор проекту.

Поки що невідомо, чи побачать фермери цю ініціативу у дії, адже вона ще має пройти широке обговорення у Мінагропроді на початку червня, і потім можливо буде винесена на розгляд у Верховну Раду. Тим не менше, молоді фермери ставляться до ситуації із позитивом.

agravery.com

Детальніше
У приватних господарствах поменшало свиней - АСУ
18-груд-2018

Станом на 1 листопада сільськогосподарські підприємства України утримують 3,43 млн свиней. Про це повідомляє Асоціація свинарів України, передає УНН.

"Хоча суттєвої зміни кількості свиней у промисловому свинарстві упродовж жовтня не відбулося, сектор демонструє 1,2% приросту, порівняно з чисельністю цих тварин на початок жовтня 2017 року, яке тоді становило 3,39 млн голів", - пишуть аналітики.

Разом з тим, у господарствах населення поголів’я свиней скоротилося - на 8,3% за рік, додають в АСУ.

"При цьому протягом жовтня їх кількість зменшилася на 1,3% та опустилася нижче тримільйонної позначки", - розповіли в АСУ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна рекордно скоротила експорт свинини

Аналітики зауважили, що зменшення поголів’я свиней у господарствах населення спричинене не лише АЧС, а й сезонною активізацією присадибного забою.

"Минулого місяця у господарствах населення зафіксували 4 спалахи проти 9 випадків у жовтні минулого року", - пояснили в АСУ.

Зауважимо, що АЧС в Україні не вщухає. З початку року було зафіксовано понад 120 випадків хвороби. Через вірус не лише скоротилося поголів’я свиней, але й зросли ціни на свинину та сало.

Крім того, Україна значно наростила імпорт свинини з-за кордону.

За словами депутата Сергія Тригубенко, так багато м’яса свині, як сьогодні, ми не імпортували останні чотири роки. Він також запропонував повернутися до практики страхування фермерів від вірусу АЧС з метою мінімізації збитків українських свиноферм.

Джерело: УНН

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок