З початку року в Україні було зареєстровано майже 500 нових господарств. Що стимулює українців ставати новими фермерами та як допомагає у цьому держава?
В Україні існує 49 тис. сільськогосподарських підприємств, більше половини яких фермерські господарства. Згідно даних Держстатистики України, станом на 1 травня поточного року їх зареєстровано 46,1 тисяч, що на 489 більше порівняно з початком 2019 року.
Проте далеко не факт, що всі зареєстровані дійсно нові. Як говорить голова господарства «ФайнаBerry» Микола Стецьків, частина діючих господарств просто вийшли із «тіні» аби отримувати державну допомогу. Він сам офіційно працює лише другий рік. Починав із декілька соток, а зараз має гектар суниці садової на Львівщині. «Цього року братиму участь у земельному аукціоні, аби отримати можливість працювати іще на 5−6 га. Мій старт не можна назвати простим, проте мені подобається те, що я роблю. Хочу працювати легально, тож маю усі належні папери. Зареєструватись мені було не складно, і це відносно не дорого», — засвідчує підприємець. Пригадує, що раніше знайомі фермери сміялись з нього, що все робить згідно із законом. «Мовляв, більше втрачаю коштів на податках, аніж заробляю. А от тепер самі просять допомоги, то із юристом порадити, то документи установчі подивитись. Я не відмовляю», — засвідчує господар.
Але є й ті, що реєструватись не хочуть. Приміром, початкуючий підприємець Андрій Дробіт займається вирощуванням зелених салатів та базиліку, і засновувати офіційне фермерське господарство взагалі не хоче. «Я не хочу робити ФГ, писати статут, оформлювати документи — просто немає на це часу, працюю зараз чи не цілодобово. Кредитів мені не дадуть, занадто малі обсяги — менше гектара, та й допомоги ніякої від держави не матиму. Якщо знадобиться інший статус — зроблю, не проблема», — говорить він. Наразі він зареєстрований як приватний підприємець, і поставляє салати до ресторанів та на ринок «Шувар».
Але все ж таки кількість бажаючих офіційно займатись фермерством поступово зростає, переконаний президент «Асоціації фермерів та приватних землевласників України» Микола Стрижак. І яскраве підтвердження цьому — динаміка виробництва рослинницької продукції в країні. «Грамотна політика щодо підтримки фермерів, дотації зіграли свою роль. Стало більше тих, хто хоче працювати не в „чорну“, а легально. Я не виключаю, що наступного року ця цифра зросте іще суттєвіше, кількість одноосібників, які у прямому сенсі слова годують країну — понад 1,7 млн, і зараз держава робить все для того аби вони ставали фермерами, і створювали кооперативи — садівничі, молочні тощо», — коментує він.
Дотації як стимул?
Одним із ключових факторів для легалізації існуючих і створення нових фермерських господарств може стати державна допомога для новостворених підприємств. Згідно із законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», передбачені видатки за програмами підтримки розвитку агропромислового комплексу (АПК) у розмірі 5,9 млрд грн. Зокрема, на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств — 800 млн грн, а на кредити фермерським господарствам — 200 млн грн.
Як зазначають у Мінагропроді, уже зараз кожне нове господарство може отримати державну допомогу у розмірі 3 тис. грн на гектар, але не більше 60 тис. грн. У відомстві зазначають, що для отримання коштів необхідно особисто подати до регіональних відділень «Укрдержфонду» заявку і відповідні документи. Наголошується, що бюджетні кошти надійдуть на рахунок відкритий в уповноваженому банку.
Але наведені програми підтримки — це далеко не все, існує чимало міжнародних фондів, які готові спонсорувати початківців. Втім, нові підприємці не надто вірять у можливості отримання цих коштів. «Робити підприємство у розрахунку на держпідтримку чи гранти — це шлях в нікуди. Я свій бізнес будую по європейській моделі, за свій кошт їзджу на навчання до Голландії, вчусь у них працювати, аби сюди в Україну привезти нові технології, інвестую власні заощадження і від держави нічого не прошу і не чекаю. Мені шкода, що ефективного механізму підтримки дрібного агробізнесу в Україні досі створено», — засвідчує власник ферми «Васса» з Дніпропетровщини Артем Куций.
Його думку цілком підтримує засновник ФГ «Дача» Олександр Щербина. Він засвідчує, що найбільша проблема на початковому етапі - це нестача досвіду та обігових коштів. І якщо із першим впоратись можна просто, працюючи з року в рік, то із другим — зась. «Попит на органічну малину та огірки та яйця під торговою маркою „Дача“ достатній — маємо свої три невеличкі точки у Києві. Супермаркети на зразок „Сільпо“ та „Ашан“ хочуть ставити нашу продукцію на полицю, а мені просто нема чого запропонувати. Маю до тисячі курей, отримую 10−15 тис. яєць на місяць, а треба масштабуватись. Хочеться розширювати площі, давати нові робочі місця, а прибутки поки не дозволяють, кредит нам не дають», — говорить господар.
Сам собі капітан
Своє бачення виходу із ситуації мають і самі виробники — пропонують усі існуючі дотації просто замінити пільговими кредитами для фермерів-початківців. Це дозволить їм набагато швидше «увійти у колію», і мотивуватиме нарощувати потужності. Стецьків нарікає, що початківці-фермери, які працюють офіційно, платять податки, і перекупники на ринках, які торгують агропродукцією невідомого походження знаходяться «трішки» у різних умовах, правила гри і собівартість товару зовсім неоднакові.
Під час нещодавньої агропромислової виставки у Львові Стецьків особисто виступив з пропозицією до в.о. міністра Ольги Трофімцевої із проханням додаткового контролю надходження агротоварів у роздрібну торгівлю. «Ніхто не має права торгувати, не маючи ніяких дозвільних документів і підтвердження походження товару. Я запропонував програму пільгове кредитування для фермерів у розмірі одного мільйона гривень, та заставу усіх ресурсів, які мають бути придбані за цей кредит під 3−5%, та й навіть 10% з роком відтермінування. При цьому початківець має працювати не довше, ніж 5 років, мати не більше 10 га площ, і у якого річний оборот не перевищуватиме мільйона гривень», — говорить ініціатор проекту.
Поки що невідомо, чи побачать фермери цю ініціативу у дії, адже вона ще має пройти широке обговорення у Мінагропроді на початку червня, і потім можливо буде винесена на розгляд у Верховну Раду. Тим не менше, молоді фермери ставляться до ситуації із позитивом.
