В Україні скоротилась кількість корів та свиней

Велика кількість випадків COVID-19 на м’ясокомбінатах у різних країнах зменшує рівень довіри споживачів до галузі. В умовах нестабільності та змін на ринку галузь потребує технологій, що дозволять зменшити рівень контакту працівників з харчовими продуктами.

М’ясна промисловість США повинна зробити наступний крок у автоматизації та зменшити потребу в персоналі на переробних підприємствах, щоб запобігти подальшим перебоям у ланцюзі поставок. У статті, опублікованій в The Hill, Річард Хадсон, співголова та засновник двосторонньої робочої групи «Сільське господарство та сільська Америка», говорить про необхідність швидких змін у галузі.

Багато переробників м’яса вже інвестують у нові технології для подолання майбутніх перебоїв у ланцюгах поставок, пов’язаних з інфекційними захворюваннями. Tyson Foods, одна з компаній, що зазнали важких наслідків кризи COVID-19, заявила, що робить акцент на тестуванні та розробці автоматизованих інструментів для своєї виробничої лінії. Центр автоматизації виробництва компанії був відкритий у серпні 2019 року і має на меті розширення автоматизації конвеєрів. Зараз там працюють над автоматизованою системою знежирення курятини. Компанія вже вклала в систему роботизації виробництва 500 млн доларів.

Meat-Inform

Із 1 січня 2018 р. набудуть чинності зміни до ДСТУ. Залишиться лише три сорти молока: екстра-клас, вищий і перший. Це означатиме, що молоко другого ґатунку чи негатункове не зможе надходити на переробні підприємства.

Це пов’язано з тим, що виробництво молока в Україні скеровують у бік Європи, де є норми, які охороняють споживачів від неякісної та небезпечної продукції.

«Ми маємо втілити записані в Угоді про асоціацію положення щодо санітарно-гігієнічних норм, що стосуються сировини молока. У нас не повинно бути чотирьох або навіть п’яти ґатунків молока, має бути один єдиний стандарт — молоко екстра-класу», — каже віце-президент по зв’язках із громадськістю Асоціації виробників молока України Ганна Лавренюк.

Це означає, що в Україні докорінно зміниться система сортування молока. Адже згідно з чинним ДСТУ нині його ділять на такі сорти: екстра-клас, вищий ґатунок, перший, другий і несортовий.

За словами експертів, у країнах ЄС такого поділу немає. І туди дозволено імпортувати тільки молоко класу екстра.

Для українських молокотоварних ферм піднятися до таких стандартів реально, хоч і не легко.

«Європейський стиль виробництва — це відповідність базовим вимогам. Обов’язкова ідентифікація худоби, лікування, дослідження на найбільш небезпечні хвороби. Це періодичний контроль якості молока, його промислова перевірка, охолодження й швидка первинна переробка. В Європі фермери інвестують не лише у виробництво молока, а й у власні кооперативні переробні заводи», — каже голова Держпродспоживслужби України Володимир Лапа.

milkua.info за матеріалами Європейської правди

Найбільші виробники комбікормів і продуктів тваринництва в світі, зокрема компанії Cargill і Bunge, зазнали критики за придбання сої з регіонів Південної Америки, де розширення сільського господарства призводить до вирубки тропічних лісів.

У звіті некомерційної організації Mighty Earth відзначається, що, незважаючи на зусилля, що робляться сьогодні багатьма гравцями ринку, а також регулюючими органами, в тому числі в Європейському союзі, збезлісення Південної Америки триває.

Зокрема, згідно з останніми даними моніторингу воно спостерігалося в Аргентині і Парагваї, де фермери сьогодні прагнуть наростити обсяги виробництва в першу чергу сої для задоволення потреб гігантів міжнародного агроринку.

Виробники ж відкидають звинувачення, заявляючи, що здійснюють моніторинг всієї продукції, що закуповується. Разом з тим, згідно із заявами, опублікованими у відповідь на звіт Mighty Earth, збезлісення є комплексною проблемою, яку не так просто контролювати.     

За матеріалами Feed Navigator

За період з січня по вересень 2018 року Україна експортувала товарів харчової та аграрної промисловості на суму 11,4 млрд USD. 

Про це повідомив аналітичний департамент Ради з питань експорту продовольства (UFEB) посилаючись на дані Державної фіскальної служби України.

Серед усіх груп товарів перше місце посідають зернові культури, яких цього року було експортовано на суму $4,8 млрд. Далі йдуть жири та олії, готові харчові жири, воски ($3,2 млрд); насіння і плоди олійних рослин, солома і фураж ($1,4 млрд); м’ясо та їстівні субпродукти ($478,9 млн); молоко та молочні продукти, яйця птиці, натуральний мед ($346,5 млн).

Топ-10 ключових товарів, які Україна експортувала на зовнішні ринки за перші 9 місяців 2018 року:

• соняшникова олія ($2,9 млрд);
• кукурудза ($2,3 млрд);
• пшениця ($2 млрд);
• свиріпа або ріпак ($700 млн);
• соєві боби ($600 млн);
• ячмінь ($460 млн);
• м’ясо птиці ($380 млн);
• цукор ($150 млн);
• шоколад ($119 млн);
• закриває список соєва олія – загальна вартість експорту становила $117 млн.

«У порівнянні з попереднім роком найбільше зріс обсяг продажу м’яса птиці – на 29%, експорт шоколаду збільшився на 21%. Серед товарів, що зросли, також слід відзначити соєву олію (на 18%), насіння свиріпи або ріпаку (15%) та пшеницю (на 6%)», – повідомляють в UFEB.

Сумарний обсяг товару з топ-10 складає 85% від загальної вартості експортованих товарів харчової та аграрної промисловості.

«Основна експортна продукція продовжує бути сировинною. При чому ця продукція  слідує світовим екологічним трендам - зростають обсяги як виробництва, так і продажу органічної продукції. Також потрібно звернути увагу на те, що хоча наразі нашим основним експортним товаром є сировина, ми маємо значний потенціал і для продажу закордон готової продукції. Українські виробники здатні створювати товари, котрі мають високий рівень якості та конкурентоздатності на світовому ринку. Зокрема, про це свідчить зростання обсягу шоколаду, що продається закордон», – зазначає аналітичний відділ Ради з питань експорту продовольства.

ptichki.net