М’ясопереробна галузь потребує подальшої автоматизації

18 вересня відбулось 15-те засідання Німецько-Українського аграрного комітету, яке проводиться щорічно з метою оцінки ефективності двосторонньої співпраці, зокрема реалізації спільних коопераційних проектів в АПК, а також для обговорення нових перспективних напрямів подальшої співпраці в секторі.

Українську сторону очолювала заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева, німецьку — Парламентський держсекретар Федерального Міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини Міхаель Штюбген.

«Я вдячна німецьким колегам за активну співпрацю в питаннях двосторонньої торгівлі аграрною продукцією. Так, відмічається позитивна динаміка товарообігу сільгосппродукцією, який збільшився на 223,9 млн дол. США та становив 846,9 млн дол. США у 2017 році», — зазначила заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

Також вона відмітила ефективне співробітництво між двома країнами в рамках двосторонніх коопераційних проектів, які допомагають створити стійку основу для розвитку зовнішньої торгівлі українського АПК.

Зі свого боку, пан Міхаель Штюбген відмітив, що Уряд ФРН вбачає в Україні дуже потужного аграрного гравця з великими потенційними можливостями на глобальному ринку та додав, що через Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства Німеччини впроваджується 5 проектів, на які спрямовується 1/5 загального бюджету для реалізації двосторонніх міжнародних проектів.

«У перспективі ми розглядаємо ще багато напрямів для плідної співпраці, зокрема, співробітництво в лісогосподарській галузі, ветеринарії та підготовці висококваліфікованих фахівців для роботи з новітніми агротехнологіями», — резюмувала Ольга Трофімцева.

minagro

У вересні Індекс виробництва базових галузей (ІВБГ) знизився на 4,4% р/р. Основний внесок у падіння ІВБГ мало сільське господарство, обсяги виробництва якого знизилися на 11,4% р/р через повільніший темп збирання кукурудзи цього року.

У вересні 2021-го року споживча інфляція прискорилася до 11% р/р, передусім через стрімке подорожчання сирих продуктів та послуг. Базова інфляція незначно зросла (до 7,4% рік до року) унаслідок збереження сталого споживчого попиту і підвищення виробничих витрат. Водночас інфляційний тиск стримували міцний курс гривні, дія річних контрактів на природний газ для побутових споживачів і подальше зниження цін на соняшникову олію в світі з пікових рівнів навесні поточного року
Зауважимо, що промислова інфляція незначно знизилася (до 45,1% р/р) під впливом корекції світових цін на продукцію ГМК. Водночас подорожчання газу в Європі завадило її швидшому сповільненню.

agravery.com

3 жовтня Міністерство аграрної політики та продовольства України та Міністерство сільського господарства Литовської Республіки підписали спільну заяву щодо реалізації узгодженої Програми двостороннього співробітництва Україна-Литва в галузі АПК на 2017−2019 роки. Головна мета даної програми — поглиблення співробітництва в аграрному секторі відповідно нормативно-правової системи та міжнародних зобов’язань обох країн.

З української сторони підписантом виступила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева, а з литовської — Віце-міністр сільського господарства Литовської Республіки Роландас Тарашкевічюс.

«Сьогодні Литовська Республіка вже стала однією з важливих партнерів для України в ЄС у співпраці в сільськогосподарському секторі. Ми дуже вдячні нашим литовським партнерам за надання допомоги в імплементації санітарних та фітосанітраних вимог ЄС в законодавстві України в рамках Угоди про асоціацію ЄС — Україна, а також за роботу литовських експертів в рамках проектів, які спрямовані на реалізацію євроінтеграційних ініціатив України в аграрному секторі», — підкреслила заступник Міністра з питань євроінтеграції.

За словами Ольги Трофімцевої, підписання цієї заяви є ще одним кроком для поглиблення співпраці між нашими країнами в аграрному секторі. «Важливими напрямками двосторонньої програми є обмін досвідом щодо вимог до стандартів якості та безпечності харчової продукції, розвиток органічного виробництва. Також активне співробітництво передбачено у науково-дослідній сфері і галузі рибного та лісового господарства. Але пріоритетами для нас в двосторонньому співробітництві будуть залишатись сфери санітарії, фітосанітарії та ветеринарії», — підкреслила Ольга Трофімцева.

Заступник Міністра додала, що сторони висловили зацікавленість у залученні зовнішньої допомоги Європейської Комісії в рамках TAIEX на 2017−2019 роки, а саме підтримка та тренування українських спеціалістів ДПССУ у питаннях здійснення фітосанітарного контролю імпортованих вантажів державними фітосанітарними інспекторами у відповідності до вимог законодавства ЄС.

Довідково: За 8 місяців 2017 року товарообіг сільськогосподарської продукції між Україною та Литвою становив $103,8 млн та збільшився в два рази порівняно з аналогічним періодом минулого року. Експорт становив 87,9 млн, ключові товари експорту: олія — $27,2 млн, вироби із зерна і хлібних злаків — $14,8 млн, зернові злаки — $10,3 млн, залишки і відходи харчової промисловості - $8,1 млн, маргарин — $6,3 млн. Імпорт становив — $15,9 млн: залишки і відходи харчової промисловості — $4,2 млн, готові чи консервовані продукти з риби — $3,4 млн, вироби із зерна і хлібних злаків — $2,1 млн.

Прес-служба Мінагрополітики

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє, що в Україні може з'явитися окреме аграрне міністерство, а також посилений промисловий блок.

Про це він розповів в ексклюзивному інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна».

«Є кілька ідей. Перше — це можливість виділення з Міністерства економіки аграрного спрямування в окреме міністерство. Це існує на рівні ідеї, ми над цим працюємо спільно з міністром економіки, спільно з віце-прем'єрами», — сказав глава уряду.

Крім того, прем'єр зазначив, що буде здійснено посилення промислового блоку.

«Яким чином це робити, поки дискутується — створювати окрему посаду віце-прем'єра, призначити сильного заступника в Міністерстві економіки або, можливо, створювати Міністерство промислової політики і державного оборонного замовлення. Йде дискусія, ми шукаємо формули, людей і найкращий формат реалізації», — додав він.

Шмигаль наголосив, що дані рішення необхідно приймати якомога швидше через гостру необхідність.