Великі виробники комбікормів під вогнем критики через ігнорування проблеми знелісення

У світі лише 18% виробників продукції тваринництва вимірюють викиди метану зі своїх підприємств. Таким чином вони слідують умовам глобального договору щодо скорочення метану на 30%, який було укладено на СОР26.

Про це свідчать дані дослідження глобальної мережі інвесторів FAIRR Initiative.

«Щоб уникнути різкої зміни клімату, сектори з високими викидами, такі як сільське господарство, повинні трансформуватися в наступному десятилітті. Проте найбільші світові постачальники м’яса та молочної продукції досі не можуть започаткувати програми скорочення викидів. Інвестори можуть зіграти тут свою роль: вимагати, щоб виробники тваринного білка, в яких вони інвестують, підвищили свій рівень сталого розвитку», — каже старший аналітик інвесторів Aviva Ежені Матьє.

Річні викиди метану від худоби становлять 44% від глобальних антропогенних викидів метану, і для секвестрування буде потрібен ліс площею, що покриває близько трьох чвертей Південної Америки.

20 вересня 2018 року набуде чинності розділ VII Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», який завершить другий етап переходу підприємствна нову систему контролю за безпечністю харчових продуктів НАССР.

Про це заявила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

Трофімцева повідомила, що система НАССР поступово, але впроваджується на наших виробничих потужностях.

«Ми бачимо непоганий прогрес на підприємствах: на сьогоднішній день 426 підприємства вже впровадили систему НАССР. Ще 143 підприємства знаходяться якраз в процесі розробки або її впровадження», — зазначила Трофімцева.

За її словами, держава в цій сфері здійснює моніторинг, аудит та контроль процесів на виробництві. Контроль за впровадженням системи НАССР покладено на Держспоживслужбу.

Покарання для злісних порушників передбачено доволі високе — штраф у 30 мінімальних зарплат для юридичних осіб, та 15 мінімальних зарплат для фізичних осіб, аж до закриття підприємства. При цьому заступник міністра запевнила, що сертифікація НАССР, яку сьогодні активно пропонують як послугу в інтернеті зовсім не обов’язкова, головне дотримуватися гігієнічних вимог системи НАССР на всіх етапах виробництва, які виробники цілком успішно можуть впровадити самі.

Цей закон було прийнято для гармонізації законодавств України та Євросоюзу у сфері безпечності харчового виробництва. Відповідно до цього закону всі виробники харчових продуктів мають 3 роки, щоб впровадити систему керування безпекою НАССР (аналіз ризиків і контролю критичних точок, яка діє у Європі). Ця робота передбачає кілька етапів, залежно від виду діяльності та розміру підприємства.

Вона додала, що лідерами за кількістю підприємств, які впровадили або розпочали роботу з розробки системи НАССР є Дніпропетровська, Волинська, Вінницька та Харківська області, де нараховується відповідно 60, 49, 48 і 45 таких підприємств. А в розрізі галузей найкращі показники у м’ясопереробній та молокопереробній.

«Малі потужності, які постачають продукцію кінцевому споживачу, з кількістю робочого персоналу до 10 осіб та з площею до 400 кв. м, або ті потужності, які не постачають продукцію і мають персоналу до 5 осіб, мають терміни для розробки та впровадження системи НАССР ще рік — до 20 вересня 2019 року», — відмітила Ольга Трофімцева.

Також в Мінагрополітики повідомили, що Міжнародна системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (англ. HACCP — Hazard Analysis and Critical Control Points) — це система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів.

minagro

У порівнянні з Німеччиною в Україні забагато індивідуальних підприємців та недостатньо малого та середнього бізнесу та експортних компаній.

Про це свідчить дослідження Центру економічної стратегії, яке було презентоване в ході міжнародної конференції «Уроки з досвіду країн ЄС для України».

Так, на 1000 осіб у нас припадає тільки 8 малих чи середніх підприємств та менше одного експортера, в той час як у німців — 30 та 6 відповідно.

«В Україні більше мільйона ФОПів — маємо зробити так, щоб вони переросли в малий та середній бізнес. В цьому нам може допомогти німецький досвід Mittelstand. Завдяки роботі їхніх підприємств країна має найбільші економічні показники в ЄС. Одними з принципів Mittelstand є новаційна технічна освіта для працівників та відповідна якість виробництва», — заявив в ході презентації Дмитро Яблоновський, заступник директора Центру економічної стратегії та автор дослідження.

Ефективність німецьких середніх підприємств, яких ще називають «приховані чемпіони», у сфері інновацій та досліджень вища, ніж у великих корпорацій у 5 разів.

Саме такі сімейні компанії, що орієнтовані на експорт і працюють у секторі виробництва, вважаються брендом німецької економіки.

Близько чверті німецького експорту надходить саме від «прихованих чемпіонів».

Деякі з них відносно невеликого розміру володіють 70−100% частки свого ринку завдяки глибокому досвіду в своїх галузях, а також постійному випередженні своїх конкурентів, який вони забезпечують безперервними інноваціями.

Для того, щоб український малий та середній бізнес також став мотором економічного зростання, ЦЕС рекомендує уряду впровадити дієві заходи, які спрацювали в Німеччині: страхування експортерів, вузькоспеціалізовані програми фінансової підтримки та посилення захисту прав інтелектуальної власності.

Також економісти рекомендують підтримувати створення галузевих бізнес-асоціацій, технологічних кластерів та заохочувати бізнес тісніше взаємодіяти з громадами, біля яких базуються виробничі потужності.

«Мені дуже імпонують запропоновані рішення, вони стосуються інновацій, питань фінансування, співпраці бізнес-асоціацій. Малі та середні підприємства в Україні досить різні, тому якогось єдиного підходу не може бути. Проте, держава може впливати на них через якісь точкові речі. Для цього нам потрібно більше діалогів, можливо, більше асоціацій. Дані рішення співпадають зі стратегією, яка прийнята Кабміном і ми продовжуємо працювати в її рамках», — заявив Дмитро Романович, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

businessua.com

Зберігання висушених гранульованих комбікормів, що містять суху післяспиртову барду, може привести до зараження продукту комахами.

Проте є способи знизити ризик того, що це станеться.

Про це йдеться в результатах дослідження групи вчених з Університету Пердью, США. Зокрема, фахівці виявили, що ризик проникнення комах в гранули безпосередньо пов'язаний з їх розміром.

За словами фахівців, зараження комбікормів комахами є негативним явищем, оскільки такі комбікорми можуть потрапити в раціон тварин. Крім різного роду мікроорганізмів вони будуть містити в собі фекалії комах, їх мертві тіла і інші небажані субстанції. Якщо з моменту зараження до вживання цього продукту пройшло чимало часу, то наявність цих речовин створює сприятливе середовище для росту і розвитку різних грибків і мікотоксинів в комбікормах. А це серйозно знижує ефективність годування і приносить шкоду виробництву.

Разом з тим, вчені виявили, що вірогідність попадання комах, а також швидкість їх зростання всередині гранул залежить від цілого ряду чинників. В першу чергу мова йде про ступінь вологості продукту. У тому випадку, якщо післяспиртова барда, яка увійшла до складу комбікормів, має знижену вологість в 30%, темпи зростання шкідливих комах падають, в порівнянні з середовищем, де показник вологості є стандартним і становить 50%. Також, на процес росту комах також впливають розміри гранул. Було встановлено, що гранули, крупніші стандартного розміру, дозволяють скоротити темпи росту комах в 1,8 разів, у порівнянні зі стандартним рівнем.

Більше про годування ВРХ читайте в розділі «Технології» або за посиланням.

За матеріалами Feed Navigator