В Україні оприлюднені нові форми сертифікатів на імпорт продуктів тваринного походження

Основними статтями українського експорту у вересні стали зернові, електроенергія та продукція гірничо-металургійного комплексу.

Про це свідчать оперативні дані Міністерства економіки України.

Минулого місяця лідерами за обсягами виручки в грошовому еквіваленті стали такі товарні групи:

• олія соняшникова($ 590 млн, +33% до серпня);
• кукурудза($ 474 млн, +36,6% до серпня);
• ріпак($ 423 млн, +38% до серпня);
• пшениця($ 379 млн, +77% до серпня);
• електроенергія($ 150 млн, + 105% до серпня);
• руда($ 136 млн, -20% до серпня);
• ячмінь($ 94 млн, +201% до серпня);
• соя($ 87 млн, +39,9% до серпня);
• чавун($ 74 млн, +44% до серпня).

«З погляду фізичних обсягів експорту у вересні Україна найбільше вивозила кукурудзи — за місяць за кордон було продано 2,149 млн т. Це найвищий показник з початку війни. Також було багато експортовано пшениці — 1,78 млн т. Це найвищий показник обсягів експорту цієї культури з початку року. Загалом 62% вартості та 71% обсягу експорту у вересні припадало на аграрну продукцію (групи 1−24)», — додають у міністерстві.

Серед позитивних тенденцій можна відзначити зростання обсягів експорту товарів українського виробництва, які мають суттєву додану вартість. Вперше цього року Україна експортувала більше 10 тис. т борошна за місяць. У вересні виробники експортували кондитерських виробів із шоколаду на суму $ 15,1 млн (+34,2% до серпня), з борошна — на $ 14,3 млн (+4,7%) і з цукру — на $ 13,1 млн (+7,8%).

Також зростання обсягів переробки в структурі експорту демонструє молочна продукція. У серпні та вересні цього року ми експортували більше 1 тис. т сирів, хоча у вересні 2021 р. експорт складав усього 637 т. Також майже в три рази зріс обсяг експорту вершкового масла — якщо у вересні 2021 р. його експортували 710 т, то у вересні 2022 р. — 1 960 т (у серпні 2022 р. — 2 136 т).

Якщо брати загальні показники українського експорту, то вони ще далекі від довоєнних показників. У порівнянні з вереснем минулого року обсяги експорту як у вартості, так і в обсягах менші на 35%. Так, минулого місяця обсяг українського експорту у грошовому еквіваленті склав $ 4,14 млрд, а в кількісному еквіваленті — 9,66 млн т. Для порівняння, у вересні 2021 р. експорт склав $ 6,4 млрд і 14,8 млн т.

milkua.info

13 грудня 2017 року Київ в UNIT.City відбувся SMART AGRO FORUM, де взяли участь 12 провідних компаній, які працюють у сферах інформаційно-комунікаційних технологій, приладобудування та smart-комплексів.

Серед них - група компаній "АгроВет Атлантик", де генеральний директор Максим Шевчук виступив з доповіддю про інновації у галузі тваринництва, які розроблені фахівцями компанії.

SMART AGRO FORUM – це професійний спеціалізований майданчик, який збирає широку аудиторію топ-менеджерів, директорів та фахівців агропідприємств, холдингів та фермерських господарств для знайомства з високотехнологічними новинками для АПК.

 Генеральний директор ГК Максим Шевчук представив інноваційну розробку для фермерських господарств, яка дозволить інвестору отримати ту маржинальність, які закладалася в проект при попередніх підрахунках, не зазнаючи немотивованих збитків.

«На сьогоднішній день в Україні, особливо на великих господарствах, ми спостерігаємо наступну картину: прибутковість від проекту на виходу буває зовсім не такою, як вона закладалася при попередніх розрахунках на початку інвестування, - зазначив Максим Шевчук. – Чому так відбувається? Головною проблемою є людський фактор. Зазвичай інформація щодо показників підприємства, яка доходить до інвестора від менеджменту ферми (переважно від головного технолога, який керує всіма процесами), не відповідає реальності. Тобто, технолог демонструє інвестору ті показники, які він хотів би бачити, а не ті, що є насправді. Приховується реальна кількість поголів'я, вага тварин, показники народжуваності і смертності, прирости, витрати кормів тощо. У зв'язку із цим у менеджменту з'являється можливість утримувати необлікованих тварин, які потім виходять невідому куди, і невідомо хто має з цього прибуток. А інвестор втрачає реальні гроші»

Спікер розповів про рішення, які пропонує ГК «АгроВет Атлантик», які б дозволили українському бізнесу багато заощаджувати з точки зору інвестицій.

Першим етапом є так звана система обліку due diligence. Ця система передбачає оцінку біологічного активу, який є на господарстві з погляду його кількісних та якісних характеристик. Тобто, фахівці АВА протягом певного періоду вивчають ситуацію на господарстві, документацію, яка подається інвестору від менеджменту, виявляти невідповідності між задокументованою.

«На тих підприємствах, де проводиться такий облік, виявляється дуже велика різниця між реальним станом речей на господарстві та декларованим в документах, - розповів Максим Шевчук. -  За нашими підрахунками, на великому підприємстві, наприклад, з поголів'ям 50-60 тисяч, інвестор втрачає до 50-60 млн грн на рік».

Рішенням цієї ситуації фахівці АВА бачать створення  інноваційної так званої автоматизованої системи обліку замкнутого циклу.

Система мінімізує втручання людського фактору у процес обліку, який головним чином негативно впливає на ситуацію з обліком біологічного активу.

Тобто, усі процеси обліковуються автоматично: зважується зерно, яке потрапляє на господарство, корми (саме вони складають 70% собівартості, тому махінації менеджменту з витратами кормів дуже б'ють по прибутковості); також біркується кожна тварина, і коли вона переміщується з однієї вікової групи до іншої, вона також автоматично зважується і дані про неї заносяться у програму в автоматичному режимі, а не в ручному, коли можна «приписати» зайві кілограми до реальної ваги, або зважити тварину не з тієї вікової групи для запису бажаних показників тощо.

Всі переміщення кожної тварини чітко фіксуються, таким чином жодна не може залишити господарство не облікованою.

Також дана система дозволяє автоматично обраховувати енерговитрати: воду, електрику, тепло.

А завдяки спеціальному програмному забезпеченню фахівці АВА можуть слідкувати за всіма процесами через інтернет, надавати щомісячний звіт власнику, постійно бути на зв'язку із власником та технологом, обговорювати і чи інші питання.

«Такі системи вже давно впроваджуються в Європі, але, на жаль, в Україні їх поки що немає, - зазначив Максим Шевчук. – Проте саме за такими сучасними підходами майбутнє. Ми повинні переймати і упроваджувати в себе позитивний.         

ГК "АгроВет Атлантик"

За три місяці 2018 р вітчизняні експортери вже повністю використали безмитні квоти на 8 видів агропродукції.

Про це повідомляє УкрАгроКонсалт

Квоти були використані на пшеницю, кукурудзу, мед, яблучний і виноградний соки, солод, квартальну квоту на м'ясо птиці, а також піврічну - на вершкове масло.

У той же час по більшості інших продуктів середній відсоток використання квот є дуже низьким.

У 2018 р планово виростуть квоти на окремі товарні позиції. Зокрема, на: цукор, крохмаль, соки, висівки, ячмінна крупа, пшениця, кукурудза, баранина і інші.

Варто зазначити, що для України діють додаткові преференційні квоти на 8 товарів: мед, виноградний сік, ячмінну крупу, оброблені томати, овес, пшеницю, кукурудзу і ячмінь.

Нагадаємо, що Україна вичерпує квоти на експорт борошна за 2 тижні. Про це повідомив директор «Української борошномельної компанії» Ігор Кобеля в ході Black Sea Grain-2018.

poultryukraine.com

В Україні на 35-40% збільшать поголів'я курей, щоб знизити ціни на яйця, адже коли збільшиться поголів'я курей-несучок, ціна знизиться до обґрунтованої.

Про це розповів заступник міністра АПК Тарас Висоцький, повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Він зазначив, що закупівельні ціни на тендерах на курячі яйця стабілізувалися-зростання майже зупинилося: 20 жовтня середня закупівельна ціна торговими мережами становила 59,6 грн за 1 десяток (+3 п. п. до ціни 13.10), а сьогодні (27 жовтня) ціна становить 60,1 грн за 1 десяток, що на 1 п. п. вище за ціну минулого тижня.

Виробники відновлюють поголів'я птиці для забезпечення попиту та стабілізації ринку.

"Орієнтовно до кінця року посадять як мінімум +6,5 млн шт. птиці, що на 35-40% більше у порівнянні з поголів'ям вересня. Від моменту посадки до старту повноцінного знесення яєць проходить 150 днів (5 місяців). Те ж саме, можемо очікувати зниження ціни до економічно обґрунтованої, ми вийшли на цінове плато, а коли збільшиться поголів'я курей-несучок, очікуємо зниження ціни», – зазначив Тарас Висоцький.

Він зазначив, що на зростання ціни вплинув сезонний попит, значне скорочення поголів'я курей та падіння виробництва, через військові дії підприємства значно скоротили або взагалі припинили свою діяльність. Через війну було частково призупинено інкубацію яйця для отримання молодняку ​​птиці.

Як повідомляється, найбільший відсоток падіння виробництва зафіксовано у квітні 2022 року. Тоді було вироблено 3780 млн шт. яєць, що на 17,3% менше виробництва у квітні 2021 року (4 573 млн шт.). З травня спад виробництва вийшов на плато, а починаючи з липня, падіння трохи прискорилося (-0,7 п. п.). У вересні темп падіння зменшився, було вироблено 9295 млн шт. яєць, що на 15,7% менше ніж за вересень 2021 року.

З початку вересня 2022 року динаміка ціна на яйця зросла з 29,91 грн за 1 дес. в середньому по Україні до 62,01 грн. станом на 27 жовтня. При цьому найбільший приріст (16% на попередній тиждень) спостерігався 07 жовтня до ціни зафіксованої 30 вересня.

Зараз зростання роздрібної ціни суттєво уповільнюється, якщо тиждень тому ціна зросла на 9 п. п., то станом на сьогодні з 21.10 по 27.10 ціна зросла на 4 п. п.

ptichki.net