Понад 70% українського експорту припадає на агропродукцію

У с. Гай на Житомирщині реконструюють тваринницькі приміщення для одночасного утримання 1 тис. кіз.

Про це повідомили в Департаменті агропромислового розвитку Житомирської ОДА.

На фермі розводитимуть кіз зааненської породи молочного напряму.

Як сказано в повідомленні, на новому підприємстві ТОВ «Мила кізонька Гай» вироблятимуть і перероблятимуть продукцію козівництва.

Інвестує в реконструкцію ТОВ «Озонінвестмент».

Довідково: Зааненська порода кіз — це на сьогодні чемпіон із молочного козівництва. Вона є результатом селекції в долині Зааненталь у Швейцарських Альпах.

Зааненська порода відрізняється великим зростом, великою вагою, високою плодовитістю і молочністю.

Це просто міні-корови, здатні давати до 9 л молока на день. Лактація триває 270−360 днів і становить 600−800 кг молока (при інтенсивних технологіях — 1200−1500 кг).

Зааненській породі належить світовий рекорд за надоєм — 3507 л молока.

milkua.info

Українські аграрії тримають економічний фронт держави, провели посівну кампанію у надскладних небезпечних умовах, навіть у тих зонах, де тільки закінчувались бої, проводилось розмінування, і одразу після того виїжджали сівалки. Урожай-2022 знаходиться в полях, і Україна має всі можливості й надалі годувати світ.

Про це під час прес-конференції «Проблеми експорту агропродукції залізничним транспортом» повідомила віцепрезидент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», генеральний директор компанії «Агро-Регіон» Катерина Рибаченко. 

«Евакуація зерна, продукції агросектору — це питання №1. Сьогодні ввесь світ думає, як допомогти прискорити, полегшити, здешевити логістику українського зерна до портів, з яких воно найшвидше потрапить до тих країн, де вже починається голод, де ціни на харчові продукти б’ють усі можливі й неможливі рекорди», — зазначила Катерина Рибаченко.

За її словами, всі розуміють, що якщо не знайти ефективного рішення для евакуації зерна з України, то фермери просто зупиняться, у них не буде можливості продовжувати виробництво через брак ємностей для зберігання та відсутність коштів для наступної посівної кампанії. 

«Це розуміє світ, це розуміємо ми, і це, на жаль, розуміє наш ворог. Тож сьогодні закликаємо прийняти відповідальні міри задля гармонізації політичних заяв з реальними справами. Не словом, а ділом потрібно щось робити. Тому що ситуація дійсно критична. Ключову роль тут відіграє держава, «Укрзалізниця», уряд, оскільки саме вони впливають на рух, логістику, швидкість та ціну цієї логістики», — зазначила Катерина Рибаченко. 

AgroPortal.ua

В довоєнному 2021 році багато аналітиків стверджували, що Україна вже перетворилася в нетто-імпортера молочних продуктів, значно скоротивши експорт та збільшивши імпорт. Озвучувались навіть цифри імпорту на рівні 1 млн т в еквіваленті сирого молока. При цьому аналітики Інфагро тоді були не настільки песимістичними (експорт ще був в минулому в незначному плюсі), хоч і прогнозували втрату статусу нетто-експортера вже у 2022 році.

Про це пише Василь Вінтоняк, директор Інфагро.

І дійсно, до минулого року в Україні спостерігалося стабільне збільшення споживання молокопродуктів, але виробництво більшості їх видів скорочувалось на тлі стабільного зменшення пропозиції сировини. Це спонукало до скорочення обсягів експорту та збільшення імпортних закупівель.

Стимулом до нарощування імпорту була також суттєво вища собівартість вітчизняного виробництва більшості молокопродуктів в порівнянні з показниками в основних країнах-постачальниках в ЄС. Це і не дивно, адже, навіть незважаючи на більш сучасні технології, певний період часу в окремих європейських країнах молоко було дешевшим ніж в Україні.

В результаті, за оцінками Інфагро, експорт молочних продуктів в еквіваленті сирого молока в минулому році скоротився до 0,6 млн. т, а імпорт зріс вже майже до такого ж показника. При цьому в грошовому виразі експорт вже в 2021 році суттєво поступався імпорту, 364 млн. USD проти 396 млн. USD відповідно.

Але в лютому росія з війною напала на Україну і всі попередні прогнози молочних балансів на 2022 рік стали нездійсненними. З початком цієї агресії українська молочна галузь, як і вся економіка країни, пережила справжній шок. Багато заводів призупинили діяльність, ферми не мали змоги продавати молоко, обірвались логістичні ланцюги. Але з часом, завдяки героїзму ЗСУ та наполегливій роботі всіх учасників молочної галузі, ситуацію вдалося дещо стабілізувати.

Проте все рівно остаточно кризу подолати не вдалося. За попередніми оцінками Інфагро, виробництво молока в країні в поточному році скоротиться на 11−12%. Якби не війна, то подібний обвал вважався би вкрай критичним і однозначно спричинив би глобальне збільшення імпорту. Але в умовах демографічної та міграційної кризи споживання молочних продуктів в країні суттєво впало, не виключено, що за результатами року показник знизиться на 20%. Тобто, як це не дивно, в Україні з’явилося багато «зайвого» молока, яке необхідно було експортувати. Інакше заводи були б вимушені ще більш суттєво скорочувати переробку, що безумовно спричинило б масове вирізання худоби в Україні.

Попри сприятливу кон’юнктуру світових ринків, налагодити експорт видалось великою проблемою. Адже до війни левова частка експорту молочних продуктів здійснювалась в країни Азії та Африки через українські морські порти, які росія заблокувала, або ж в пострадянські країни Середньої Азії чи Кавказу транзитом через рф, що, звичайно ж, стало неможливим.

Чи не єдиним шляхом експорту стали поставки в ЄС або в треті країни транзитом через Європу. В перші місяці війни і перший, і другий варіанти були вкрай проблематичними. Нелегкий експорт і зараз, але все ж вдалось напрацювати певні нові логістичні шляхи. Ну і саме головне, ЄС зняв для українських товарів на рік діючі раніше обмеження і зараз немає ні квот, ні мит. Також Європа значно спростила умови транзиту через свою територію.

В результаті, незважаючи на значне скорочення виробництва молока, експорт молочних продуктів в поточному році може бути навіть більшим ніж в минулому. Допускаємо, що з України вивезуть біля 630 тис. т молочної продукції в еквіваленті сирого молока, або ж 20% від всієї переробки сировини.

Тобто дружні країни ЄС, не перебільшуючи, врятували українську молочну галузь від ще більш масової втрати поголів'я корів, за що їм велика подяка.

Незабаром в Німеччині розпочнуться випробування щодо трансгенних свиней з імунними клітинами, які виявляють стійкість до африканської чуми свиней. Спочатку випробування були заплановані на травень, але через пандемію старт експериментів перенесли на місяць.

Африканська чума свиней продовжує поширюватися в Африці, Азії та Європі. Для боротьби з вірусом розробляється декілька вакцин та противірусних агентів. Доктор Бьорн Петерсен та його колеги з Інституту Фрідріха-Льоффлера, Федерального науково-дослідного інституту здоров’я тварин Німеччини, застосували інший підхід. Вони ґрунтуються на дослідженнях, які показали, що можна генерувати організми-господарі (у цьому випадку свиней), які будуть стійкими до вірусних атак за допомогою редагування генів. В сценарії учених вірус потрапляє в клітину, але РНК-посібник запобігає реплікації вірусу або його потомству в інші клітини. Таким чином, ГМО-свині мають бути стійкими до зараження АЧС.

Тим не менше, щоб підтвердити, що противірусна РНК конкретно та ефективно пригнічує реплікацію вірусу та чи стійкі до споріднених клітинних ліній всі природні варіанти АЧС, потрібні подальші дослідження. За словами пана Петерсона, ця стратегія також може бути адаптована до використання для боротьби з іншими вірусами, для яких важко розробити вакцини або методи лікування, а також при розробці нових лікарських засобів.

Meat-Inform