В Україні на 35-40% збільшать поголів'я курей - Мінагрополітики

Індустріальна модель сільськогосподарської політики ЄС, яка збереглася і на новий бюджетний період 2021−2027 рр., призводить до скорочення кількості дрібних ферм.

Загальна сільськогосподарська політика (САР) ЄС сприяла втіленню моделі індустріального виробництва і розподілу харчових продуктів. Виробництво монокультур і інтенсивне тваринництво вийшли на перше місце, покладаючись на хімічні речовини, механізацію, дешеву робочу силу і сприятливі політичні стимули, які заохочують розширення і експансію.

Дрібні виробники складають зараз основу сільського господарства ЄС: 93% з 9,8 млн фермерських господарств Євросоюзу мають розмір менше 50 га, а дві третини — менше 5 га.

«Саме ця база виробників може (і вже почала) стимулювати необхідний перехід до агроекологічних і іншим стійким системам виробництва і розподілу агропродукції», — йдеться в повідомленні.

Дрібні фермерські господарства також можуть надавати життєво важливі послуги з поглинання робочої сили і забезпечувати вигідну зайнятість в сільській місцевості.

«Разом з тим, індустріальна модель руйнівна для дрібних виробників. В результаті її застосування дрібні сімейні ферми ЄС зникають з високою швидкістю. У період з 2005 по 2016 р. кількість господарств площею до 50 га скоротилося на 29,4%. У реальному вираженні це становить трохи більше 4 млн господарств. І це без урахування безлічі господарств, які вважаються занадто маленькими для включення в статистику», — йдеться у повідомленні.

В результаті дрібні фермерські господарства активно витісняються з ринку, що підриває життєздатність сільських районів. Але для політиків існує просте і недороге рішення: підтримувати стійких виробників і перерозподіляти харчові ланцюжки.

З різних причин скорочення числа дрібних агровиробників спостерігається і в Україні. За даними Держслужби статистики, в період 2015−2017 рр. кількість суб'єктів малого та мікропідприємництва в сільському господарстві, мисливстві та надання пов'язаних з ними послуг скоротилася на 1,8%, а фізичних осіб-підприємців — на 17,9%.

За даними Держстату, з 1 січня 2018 р. до 1 січня 2019 р. кількість особистих селянських господарств в Україні зменшилася на 0,9%. А кількість земель у користування таких господарств скоротилася на 0,7%.

УкрАгроКонсалт

У січні-липні 2017 року українські експортери виручили від продажу за кордон м’яса (яловичини, свинини та птиці) 299,17 млн дол., що у 1,5 рази більше, ніж роком раніше, повідомив аналітичний департамент Ради з питань експорту продовольства (UFEB).

Обсяг продажів даної продукції за кордон в натуральному вираженні склав 195,6 тис. тонн.

Так, найбільш значними обсягами експорту традиційно вирізнилися птахівники. М’яса свійської птиці в зазначений період було експортовано 168,3 тис. тонн на 226,4 млн дол.

Ключові компанії-експортери цієї продукції у січні-липні — це «Миронівський хлібопродукт» (81,9% від натурального обсягу експорту), «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» (3,6%), «М’ясопереробний комплекс ЛТД» (2,6%), «АГРО-ОВЕН» (1,5%), «СМП» (1,2%).

Натуральний обсяг експортних поставок свіжої яловичини склав 6,5 тис. тонн (з яких 6,4 тис. тонн продано до Білорусі). Виручка від експорту цієї групи товарів в зазначеному періоді — 17,2 млн дол.

Список основних експортерів цієї продукції набагато більш диференційований. Так, на першому місці за обсягами продажу в натуральному вираженні знаходиться компанія «Антонівський МК» (16,1%), за ним ідуть «Агро-Продукт» (14,7%), «Зевс-ЛТД» (7,6%), «Конотопм’ясо» (7,4%), «Свіженька» (6,9%).

Заморожена яловичина була придбана закордонними покупцями в обсязі 16,9 тис. тонн вартістю 47,3 млн дол. ТОП-5 експортерів: «Агро-Продукт» (9,1% від обсягу поставок в натуральному вираженні), «Рачинм’ясо» (7,5%), «Лубним’ясо» (6,7%), «Зевс-ЛТД» (4,5%), «Продкомпанія» (4,3%).

Продажі свіжої, охолодженої та замороженої свинини принесли українським експортерам 8,3 млн дол. Натуральний обсяг поставок склав 3,9 тис. тонн. Найбільш значні обсяги поставок були здійснені компаніями: «АПК-Інвест» (47,7%), «Ексім Фуд» (9,5%), «Кременчук м’ясо» (5,6%).

Рада з питань експорту продовольства, UFEB (Ukrainian Food Export Board) — асоціація виробників готового продовольства, яка допомагає вітчизняним підприємствам харчової промисловості відкривати нові ринки збуту і закріплюватися на традиційних. Мета UFEB — створити позитивний імідж продовольства Мade in Ukraine у споживачів у всіх куточках світу. В рамках своєї діяльності UFEB надає своїм членам аналітичну і консультаційну допомогу щодо умов і можливостей експорту.

pigua.info

Відповідно до інформації Держпродспоживслужби з 06.09.2018 по 10.09.2018 в Україні зафіксували 4 випадки захворювання на африканську чуму свиней.

А саме:

06.09.2018 — в ПСП «Дзвеняче» (с. Дзвеняче Тетіївського району Київської області);

06.09.2018 — в особистому селянському господарстві в м. Маріуполь Донецької області;

06.09.2018 — в ДПДГ інститут рису НААНУ (с. Антонівка Скадовського району Херсонської області);

08.09.2018 — в ТОВ «Фрідом Фарм Бекон» (с. Олешки Олешківського району Херсонської області).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалахів АЧС проведено засідання державних надзвичайних протиепізоотичних комісій рішеннями яких затверджено плани з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

pigua.info

На сьогодні державні установи та підприємства мають можливість під час здійснення закупівель застосовувати нецінові критерії для оцінки тендерних пропозицій, зокрема встановлювати такі критерії як: наявність власних виробничих потужностей, використання місцевих ресурсів, екологічні характеристики. Однак, наразі ці критерії є рекомендаційними і, на жаль, не завжди використовуються замовниками.

Про це повідомив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко під час прямого ефіру програми «Свобода слова Савіка Шустера», пише прес-служба Мінекономровитку.

«Треба працювати над тим, щоб нецінові критерії, які дозволяють отримувати українським виробникам перевагу, стали обов'язковими. При цьому не слід забувати про те, що Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС і отримала багато преференції. Тому наша позиція має бути відповідальною і збалансованою. Але крок до компромісу є», — зазначив Міністр Ігор Петрашко.

Він також наголосив, що в умовах пандемії підтримка національного виробника, так званий протекціонізм, у світі ще більше активізувалися. В таких умовах, Україна також має вживати ефективних та адекватних заходів з метою захисту власного національного товаровиробника.

«Якщо взяти країни „Великої двадцятки“, то кількість розслідувань з антидемпінгу на захист свого виробника зросла практично вдвічі. Тобто, ми бачимо тенденцію, що країни починають активніше захищатися. Тому ми також рухаємось в цьому напрямку — кількість розслідувань, які ми зараз ведемо, також значно зросла», — прокоментував Міністр.

На даний час Україною застосовується 28 заходів торговельного захисту (у тому числі 25 антидемпінгових та 3 спеціальні заходи) щодо імпорту товарів потенційною вартістю понад 16,7 млрд.грн.