В Україні зміняться умови торгівлі молоковмісними продуктами

Європарламент підтримав скасування на один рік імпортних мит ЄС на весь український експорт, щоб підтримати економіку країни.

Відповідне голосування відбулося в четвер, 19 травня, у межах пленарного засідання Європарламенту. За проголосували 515 депутатів, проти — 32, 11 утрималися. У Європарламенті наголосили, що голосування щодо цього питання є відповіддю на наслідки війни росії проти України, яка обмежує можливості країни для торгівлі. Запропоновані заходи повністю скасують ввізне мито на промислову продукцію, ввізне мито на фрукти та овочі, а також антидемпінгове мито та захисні заходи щодо імпорту сталі терміном на один рік. Наступним кроком має бути публікація рішення в Офіційному журналі ЄС, після чого воно наступного дня набуде чинності.

Нагадаємо українські аграрні асоціації, після початку повномасштабного вторгнення росії, неодноразово звертались до Кабінету Міністрів України та Мінагрополітики із закликом розпочати перемовини із компетентними органами ЄС щодо скасування мит на українські товари.

«В умовах війни, коли ми не можемо експортувати свою сировину в необхідних обсягах, скасування мит дасть додатковий інструмент експортувати не тільки сировину, а й продукцію з доданою вартістю. Шкода, що пом’якшення лише на рік. Тому що виробникам продовольчих товарів за цей час потрібно встигнути витратитись на рекламу, подолати потужну конкуренцію та завоювати покупця», — в одному з коментарів українським ЗМІ зазначав заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук.

agravery.com

Обсяги вирощування свинини у с.-г. підприємствах на 3,3% менші ніж за 7 місяців 2017-го. Про це повідомляють аналітики Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані ДССУ.

Таке відхилення відзначається на тлі відставання чисельності промислового поголів'я у порівнянні з відповідним показником на початку серпня 2017-го. З іншого боку, за останніми даними сільгоспвиробники утримують 3,4 млн свиней, тож відхилення від показника роком раніше складає 1,3% чи менше ніж 50 тис. голів.

«На поступове відновлення показників роботи свинарської галузі „натякають“ не тільки скорочення відставання поточних показників від минулорічного рівня та активізація, яка відчутна серед вітчизняних операторів, а й пожвавлення імпорту живих тварин з країн ЄС. Так, за аналізований період українські свиногосподарства імпортували гібридних та чистопорідних тварин сукупною вагою майже 0,6 тис. т сукупною вартістю 3,7 млн дол. США. Тож на такі операції вітчизняні свинарі витратили в 3,6 разів більше ніж за аналогічний період минулого року. При цьому до звичного „розбавлення“ ремонтного молодняку імпортованими чистопородними та гібридними тваринами додався ще й імпорт поросят для відгодівлі. Останнє виступає реакцією відгодівельників на недостатність пропозиції таких країн на внутрішньому ринку. Зауважимо, що середня ціна імпорту товарних поросят вагою 20−35 кг варіювала в межах 3,4−3,7 дол. США/кг, що в цілому відповідало ціні закупівлі таких тварин в Україні», — коментують аналітики АСУ.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об'єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

Міністерство економіки України оприлюднило для обговорення проєкт наказу «Про затвердження гігієнічних вимог до дрібнотоварного виробництва та обігу молока».

Про свідчать дані на сайті Мінекономіки.

«Метою прийняття наказу є запровадження належної виробничої практики первинного виробництва та обігу молока, в тому числі на пунктах заготівлі молока», — йдеться в документі.

Затвердження проєкту наказу обумовлено:

• створенням юридичної колізії в частині одночасного дотримання дрібнотоварними виробниками неактуальних і надмірно деталізованих вимог до виробництва та обігу молока та гармонізованого рамкового законодавства, окремі норми яких суперечать між собою;
• зменшенням обсягу виробництва молока вищого та екстра ґатунків, як наслідок, зниження конкурентоспроможності молочних продуктів та спотворення конкурентного середовища на ринку молока;
• необхідністю виконання Україною зобов’язань у сфері європейської інтеграції.

Проєктом наказу пропонується затвердити гігієнічні вимоги до дрібнотоварного виробництва та обігу молока, якими передбачено:

• визначення вимог до виробництва та обігу молока, в тому числі на пунктах заготівлі молока, ведення та зберігання записів, а також затвердження актуалізованих типових форм журналів;
• створення передумов для підвищення рівня конкурентоспроможності молочних продуктів та добросовісної конкуренції на ринку молока;
• адаптація вимог національного законодавства до вимог Європейського Союзу шляхом урахування вимог Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) від 29 квітня 2004 року № 853/2004 «Про встановлення спеціальних гігієнічних правил для харчових продуктів тваринного походження»;
• визнання такими, що втратили чинність: наказу Мінагрополітики від 21 березня 2002 року № 17 «Про затвердження Ветеринарних та санітарних вимог до особистих селянських господарств — виробників сирого товарного молока» та наказу Мінагрополітики від 21 березня 2002 року № 18 «Про затвердження ветеринарних та санітарних вимог до пунктів закупівлі молока від тварин, які утримуються в особистих селянських господарствах».

agroportal.ua

Компанія Frenz, виробник яєць від курей-несучок на вільному вигулі, розповіла про експеримент з використання в кормах відходів виробництва мідій. Йдеться про мідіях нестандартного розміру, а також про пошкоджених і покритих черепашками. В рамках експерименту кури охоче споживали мідії. У компанії відзначили, що в результаті покращився колір яєчної шкаралупи і стан оперення у птиці.

За словами представників компанії, мідія містить вітаміни, мінеральні речовини, омега-3 жирні кислоти, амінокислоти, антиоксиданти, ферменти і багато інших корисних поживних речовини. Таким чином, її використання в кормовій галузі може бути виправдано з економічної точки зору.

За матеріалами All About Feed