Європарламент скасував мита на весь український експорт

20-трав-2022

Європарламент підтримав скасування на один рік імпортних мит ЄС на весь український експорт, щоб підтримати економіку країни.

Відповідне голосування відбулося в четвер, 19 травня, у межах пленарного засідання Європарламенту. За проголосували 515 депутатів, проти — 32, 11 утрималися. У Європарламенті наголосили, що голосування щодо цього питання є відповіддю на наслідки війни росії проти України, яка обмежує можливості країни для торгівлі. Запропоновані заходи повністю скасують ввізне мито на промислову продукцію, ввізне мито на фрукти та овочі, а також антидемпінгове мито та захисні заходи щодо імпорту сталі терміном на один рік. Наступним кроком має бути публікація рішення в Офіційному журналі ЄС, після чого воно наступного дня набуде чинності.

Нагадаємо українські аграрні асоціації, після початку повномасштабного вторгнення росії, неодноразово звертались до Кабінету Міністрів України та Мінагрополітики із закликом розпочати перемовини із компетентними органами ЄС щодо скасування мит на українські товари.

«В умовах війни, коли ми не можемо експортувати свою сировину в необхідних обсягах, скасування мит дасть додатковий інструмент експортувати не тільки сировину, а й продукцію з доданою вартістю. Шкода, що пом’якшення лише на рік. Тому що виробникам продовольчих товарів за цей час потрібно встигнути витратитись на рекламу, подолати потужну конкуренцію та завоювати покупця», — в одному з коментарів українським ЗМІ зазначав заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук.

agravery.com

Більше новин
Затвердження переліку територій, на яких ведуться бойові дії: що це дасть бізнесу
14-груд-2022

Кабінет Міністрів України 6 грудня прийняв постанову щодо переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих російською федерацією (№1364).

Передбачається, що бізнес, який працює на таких територіях, може не сплачувати екоподаток на час війни. Аналогічні пільги запроваджено з плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінному від земельної ділянки, за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, а також загальне мінімальне податкове зобов’язання за землю за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, повідомляє Європейська Бізнес Асоціація.

«Варто зауважити, що в межах дерегуляції та підтримки бізнесу ще у березні 2022 року Законом №2142-ІХ було внесено зміни до Податкового кодексу України, яким тимчасово, з 1 січня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується екологічний податок компаніями на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями росії», — зауважили в асоціації.

При цьому перелік таких територій визначається Кабміном. Тож компанії понад пів року не мали можливості скористатись цим інструментом державної підтримки, пояснюють експерти.

«Так, перелік затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Це — аналогічний механізм, який лежить в основі постанови Кабміну №457 і служить підставою для нарахування допомоги окремим постраждалим від війни категоріям населення», — додають в ЄБА.

Оновлювати перелік мають не рідше, ніж двічі на місяць.

«Враховуючи, що карта ведення активних бойових дій постійно змінюється, і деякі території вже вдалось звільнити від окупації супротивника, розуміння механізму отримання цієї податкової пільги є вкрай важливим для подальшого планування діяльності бізнесу та розрахунку його фінансового забезпечення. Тож спільнота щиро вітає це рішення!» — зазначили в асоціації.

Водночас бізнес із нетерпінням очікує на опублікування офіційних роз’яснень податкової служби щодо застосування даних пільг та складання звітності.

agroportal.ua

Детальніше
Глобальний дефіцит добрив підштовхує фермерів використовувати гній
19-трав-2022

Збої в ланцюгу поставок через пандемію, посилені війною в Україні, викликали дефіцит мінеральних добрив у світі. Оскільки кінця війні не видно, а весняний посівний сезон у Північній півкулі у розпалі, фермери переходять на органічні добрива, пише Quarts.

Гною не вистачає, щоб задовольнити попит фермерів у США. Тиск відчувається у всьому світі, а фермери у Великобританії навіть розглядають такий варіант як очищений осад каналізаційних стічних вод.

У той час, як внутрішні поставки розкуповуються, гній також продається через кордони. Після пандемії обсяг торгівлі збільшився. Основними імпортерами є США, Франція та Нідерланди.

Зараз фермери «полюють» на калійні добрива. Їх використовують та імпортуються набагато частіше, ніж гній, і хоча гній не зможе замінити всі добрива, попит на нього зростає. Імпорт гною зростає, а імпорт калійних добрив знижується, особливо у Франції та Нідерландах.

Нідерланди є головним експортером цього органічного добрива у світі, за ними слідують Італія та Бельгія. Країни-покупці використовують його в органічному землеробстві. Однак гній містить велику кількість фосфору, який може забруднювати джерела води, якщо не контролювати його використання.

milkua.info

Детальніше
Мінагрополітики розпочало прийом заявок від підприємств сектору харчової промисловості та агропромислового комплексу
26-груд-2022

Міністерство аграрної політики та продовольства України, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів, визначатиме перелік об'єктів критичної інфраструктури сектору харчової промисловості та агропромислового комплексу. Вже створена робоча група з ідентифікації та категоризації підприємств та розпочато прийом заявок. Документи із супровідним листом можна надсилати на поштову адресу Міністерства аграрної політики чи на електронну скриньку. Про це заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик розповів в ефірі «СУСПІЛЬНЕ НОВИНИ».

Належність до критичної інфраструктури підприємств визначатимуть, зокрема, за такими критеріями:

  • належність підприємства до певного сектору;
  • кількість людей, яких забезпечує підприємство;
  • негативний вплив на інші сектори в разі відсутності енергопостачання;
  • зв’язок з іншими об'єктами критичної інфраструктури.

«Ми розуміємо, в якій складній ситуації наразі перебувають підприємства, в тому числі й аграрного сектору, і які наслідки можуть бути в разі зупинки підприємств харчової промисловості. Тому Міністерством оперативно створено робочу групу. Її перше засідання відбудеться вже 27 грудня», — зазначив Денис Башлик.

За його словами, після розгляду заявки суб'єктів господарювання, у разі позитивного рішення робочої групи, відповідний акт передається до центрального органу.

Статус об'єкта критичної інфраструктури може надавати пріоритетність у забезпеченні електроенергією та впливати на бронювання військовозобов'язаних працівників.

«Ми шукаємо ефективні механізми державної підтримки для агросектору, залучаємо міжнародну допомогу у вигляді забезпечення генераторами, докладаємо усіх зусиль, щоб мінімізувати проблеми, які виникають через дефіцит енергоносіїв», — резюмував заступник Міністра.

З повним алгоритмом дій для подачі заявок можна ознайомитись на ресурсах Міністерства аграрної політики та продоводльства України.

minagro.gov.ua

Детальніше
Rabobank: виробникам м’яса варто орієнтуватись на персоналізацію продукції
21-трав-2019

Одним з трендів сучасної торгівлі, реакцією на запит споживачів, є персоналізація. Ця тенденція стосується і харчових продуктів, зокрема м’яса. Утім, сьогодні тільки виробники свіжих продуктів мають можливість швидко переорієнтуватися під тренд, вважають фахівці Rabobank.

Новий запит споживачів нелегко буде задовольнити компаніям, які займаються переробкою харчових продуктів, стверджує Маарте ван ден Берг, старший аналітик Rabobank з питань продовольчого споживання.

«В даний час розробка індивідуальних рішень у сфері харчування в основному сприяє споживанню свіжої їжі та інгредієнтів. Для компаній, що спрямовані на переробку та виробництво готової продукції чи товарів, що довго зберігаються, індивідуалізація під споживача означає, що їм необхідно дослідити всі стратегічні варіанти», — говорить пані ван ден Берг.

Експерт вважає, що персоналізація харчування стане фактором, який спровокує зміну гри в харчовій промисловості.

“Підприємства з переробки харчових продуктів повинні знайти шляхи приєднання до боротьби за споживача — наприклад, адаптуючи свій бренд, стаючи більш гнучкими, коли йдеться про їх вибір, інвестуючи в індивідуальне харчування, співпрацюючи з персоналізованими продовольчими гравцями по ланцюжку створення вартості, або зробити виробництво більш гнучким», — рекомендує аналітик.

 meat-inform.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок