АЧС: нові випадки у Київській, Херсонській та Донецькій областях

Всеукраїнська Аграрна Рада вітає рішення Національного банку України щодо підняття офіційного курсу долара до гривні. Це дасть змогу аграріям не втрачати дохід на суттєвій різниці офіційного та комерційного курсу валют.

На тлі скорочення прибутків аграріїв через низькі закупівельні ціни на продукцію, окуповані та заміновані землі, стрімке здорожчання логістики, обладнання та матеріалів для ведення сільського господарства занижений курс долар забирав тільки під час валютних операцій 20% доходу фермера.

На зрівняні офіційного курсу долара та комерційного неодноразово наголошували у Всеукраїнській Аграрній Раді. Також ВАР зверталась з відповідним офіційним листом до президента Володимира Зеленського, прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, голови Національного банку України Кирила Шевченка та міністра АПК Миколи Сольського.

Від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року НБУ своєю постановою № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» зобов’язав купівлю банками іноземної валюти у експортерів за офіційним курсом, встановленим НБУ на 24 лютого 2022 року — 29,25 гривень за долар. Тоді як комерційний курс за яким купували валюту експортери та громадяни становив близько 36 гривень. Водночас продавати валютну виручку аграрії мали за офіційним курсом, який суттєво менший за справжній. На цьому аграрії втрачали 20% свойого доходу.

Від 9 ранку 21 липня 2022 року НБУ скорегував офіційний курс гривні до долара США на 25%, з 29,25 грн за 1 дол. США до 36,5686 грн. В Нацбанку пояснили, що на початку повномасштабного вторгнення росії фіксований курс допоміг стабілізувати економіку. Сьогоднішній крок дасть змогу збільшити конкурентоспроможність українських виробників, зблизити курсові умови для різних груп бізнесу та населення та підтримати стійкість економіки в умовах війни, додали в НБУ.

uacouncil.org

Гранти, які пропонує держава для фермерів, приносять велику користь, однак на тлі нестачі м’яса та проблем з експортом зерна в Україні необхідно спрямувати кошти на скотарство.

Про це в ефірі телемарафону на «Суспільному» повідомив перший віцепрезидент Асоціації фермерів України Віктор Шеремета.

«Це добре, що діють грантові програми. Знаю, що ті перші фермери, які подали свої проєкти, сьогодні навіть вже отримали кошти. Але в напрямі тваринництва ще недостатньо працюють такі програми. А це та галузь, де робота триває цілий рік. Тому що овочівництво, садівництво — це сезони. Там потреба є, але вже не така», — зазначив Віктор Шеремета.

На його думку, насамперед держава повинна стимулювати розвиток тваринництва. І варто це зробити через невеликі приватні господарства. І в першу чергу — це молочне скотарство.

Віктор Шеремета повідомив, що Асоціація фермерів України вже надсилала свої пропозиції до Міністерства агрополітики, зокрема ті, що підтримують молочне скотарство.

«Якщо в нас сьогодні свинарство, птахівництво падає, то його в принципі можна легко відновити. А відновити молочне скотарство, де за останні 10-20 років знизилося поголів’я в кілька разів, важче», — додав Віктор Шеремета.

За його словами, повинні бути грантові проєкти на придбання корів або нетелів, або взагалі молодняка — і птахівництва, і свинарства, щоб дати стрімкий розвиток тваринництву.

agroportal.ua

У Харкові відбувся круглий стіл «Пріоритетні завдання Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і Національної академії аграрних наук України для забезпечення біологічної безпеки держави» за участі представників Держпродспоживслужби, Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, депутатів, керівників наукових установ та профільних навчальних закладів.

Під час заходу учасники обговорили наукове забезпечення галузі агропромислового комплексу,  підготовку кадрів для галузі та працевлаштування випускників. Зокрема, було проінформовано про стан розробки та впровадження у практику нових наукових розробок та рекомендацій для забезпечення біологічної безпеки держави. Особливу увагу було приділено необхідності тісної співпраці науковців та практиків в частині забезпечення епізоотичного благополуччя країни.

Учасників заходу було ознайомлено з епізоотичною ситуацією щодо гостроінфекційних захворювань на території України. Зокрема, йшлося про шляхи вдосконалення заходів щодо покращення епізоотичної ситуації з гостроінфекційних захворювань сільськогосподарських тварин та птиці на території України.

Наприкінці зустрічі було підготовлено звернення до профільного комітету Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з проханням забезпечити сприяння у належному фінансуванні визначених проблемних питань у рамках формування бюджету на наступний рік.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів на початку лютого 2021 р. планує представити Дорожню карту повної цифрової трансформації.

Про це йшлося під час онлайн-зустрічі голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької з менеджером з питань України відділу Євразії Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) Габріелем Міранда, йдеться в повідомленні відомства.

«Держпродспоживслужба підготує Дорожню карту проекту співпраці з ОЕСР, в якій визначить основні потреби і напрямки діджіталізаціі процесів служби …», — йдеться в повідомленні.

За словами Магалецької, мета Держпродспоживслужби — підвищити рівень прозорості та автоматизації процесів, збільшити швидкість і якість послуг, що надаються, а також рівень довіри і задоволеності громадян і бізнесу.

Заступник голови Держпродспоживслужби Анатолій Вовнюк, відповідальний за цифрову трансформацію відомства, повідомив про плани по цифровій трансформації служби, зосередившись на напрямках максимальної цифровізації дозвільної системи (фітосанітарних та ветеринарних сертифікатах), автоматизації та стандартизації роботи з відкритими даними та державними реєстрами, автоматизації послуг Держпродспоживслужби і їх інтеграції в урядову цифрову платформу DIIA, підвищення рівня кібербезпеки і безпеки для клієнтів і службовців при наданні послуг.

Щоб прискорити практичну реалізацію цих процесів, керівники Служби виступають за глибшу співпрацю з ОЕСР. Йдеться про надання технічної допомоги і консультуванню по стандартам ОЕСР щодо інноваційних можливостей для систем санітарних і фітосанітарних заходів (СФМ), сучасних тенденцій застосування цифрових технологій, сприяння торгівлі за допомогою електронної сертифікації сільськогосподарської продукції, а також впровадження ефективних систем для захисту споживачів від зловживань в ході електронної торгівлі товарами і послугами.