Ми підтримаємо українського виробника через вдосконалення публічних закупівель — Ігор Петрашко

Втрати виробників від африканської чуми свиней уже почали перевищувати початкові оцінки, зазначають аналітики Rabobank. Дефіцит виробництва свинини в Китаї, поряд з дефіцитом у Південно-Східній Азії, створить як виклики, так нові можливості для експортерів м’яса.

Очікують, що у 2019 році втрати китайських виробників свинини становитимуть від 25% до 35%. У деяких регіонах КНР втрати досягнуть 50%.

Значне скорочення племінного стада призведе до затримки відновлення виробництва китайської свинини. Воно буде ускладнюватися ризиком повторного поширення АЧС.

Хвороба вже поширилася на В’єтнам, де за прогнозами експертів ринку, втрати виробників свинини перевищать 10%. АЧС також виявили у Камбоджі, вірус може поширитися далі в Південно-Східну Азію, що спричинить ще більше виробничих втрат.

Зміна світових тенденцій торгівлі, спричинена задоволенням попиту на тваринні білки, буде дуже динамічною. Це створить можливості для тих компаній, які мають надлишок експорту, і доступ до ринку Китаю та Південно-Східної Азії. Це також знизить логістичну ефективність і підвищить витрати.

Свинину на ринку Китаю не вдасться повністю замінити іншими видами м’яса (курятина, качка, яловичина, баранина). За прогнозами Rabobank це призведе до дефіциту м’яса на ринку КНР, що оцінюють у майже 10 млн тонн.

Відновлення поголів’я свиней в Китаї буде повільним і триватиме роки. Виробники залишаються обережними з огляду на ризик повторного зараження та орієнтацію на поліпшення біозахисту. Державна підтримка не зможе переконати виробників прискорити відновлення, оскільки ризики досить високі.

Поширення АЧС в Європі може скоротити обсяги експортних поставок основних виробників ЄС. Це ще більше ускладнить ситуацію в Китаї, який уже нарощує обсяги закупівель в Європі.

 meat-inform.com

28 січня відбувся перший раунд переговорів щодо внесення змін до міжурядової Угоди про вільну торгівлю між Україною та Молдовою. На заході співголовували: заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України — Торговий представник України Тарас Качка та державний секретар Міністерства економіки та інфраструктури Республіки Молдова Юліана Дрегелін.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Так, сторони розпочали опрацювання проєкту Протоколу між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди про вільну торгівлю та узгодили низку його положень. Переговори розпочато з метою застосування у торговельних відносинах між Україною та Республікою Молдова положень Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

Станом на 21 вересня українські експортери використали обсяги тарифних квот на 100% для безмитного експорту до ринків ЄС на цілу низку українських товарів. Про це заявила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Найкращим підтвердженням того, що Угода про ЗВТ між Україною та ЄС працює, є постійне збільшення обсягів вітчизняного аграрного та харчового експорту на ринки країн ЄС. Вже традиційно українські експортери на 100% заповнили тарифні квоти на український мед, солод та пшеничну клейковину, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, пшеницю, кукурудзу, вершкове масло», — підкреслила заступник Міністра.

За її словами, також використані додаткові торговельні преференції, які були отримані в 2017 році, на кукурудзу, пшеницю м’яку, мед, та оброблені томати.

«На понад 85% використані обсяги тарифних квот на український крохмаль та на 99,4% на оброблений крохмаль, м’ясо птиці — на 75%, яйця та альбуміни — 53,7%, часник — 61,2%», — додала Ольга Трофімцева.

За її словами, поки що у повних обсягах залишаються невичерпаними Україною імпортні тарифні квоти ЄС на цукрові сиропи — 2000 тонн, гриби — 500 тонн, оброблену продукцію з масла — 250 тонн та інші. Ольга Трофімцева також відмітила, що деякі тарифні квоти залишаються невикористаними через об'єктивні причини, як, наприклад, у випадку баранини чи яловичини, для експорту яких Україна все ще очікує на відкриття ринку ЄС для вітчизняних виробників.

Прес-служба Мінагрополітики

Відповідний Закон 22 травня 2020-го року опублікували у виданні «Голос України». 

Так, ЗУ № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» передбачає поширення пільги ПДВ на ввезення племінних чистопорідних тварин на сільськогосподарського товаровиробника.

Зокрема, у пункті 197.18 статті 197 Кодексу слова «суб'єктами спеціального режиму оподаткування, встановленого статтею 209 цього Кодексу» замінили словами «сільськогосподарськими виробниками» (код пільги зі сплати податку на додану вартість 149 згідно Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року N 1011 (із змінами)).

Прес-служба Асоціації «Свинарі України»