В першому півріччі Україна наростила експорт молочних продуктів

12 липня в Україні набрав чинності наказ Мінагропроду, згідно з яким затверджуються нові вимоги до безпеки і якості молока і молочних продуктів.

Даний документ повинен уніфікувати вказані українські та європейські вимоги, врегулювати значення основних мікробіологічних показників, адаптувати технологічні вимоги до сучасних реалій і скасувати застарілі норми в цій сфері.

Згідно з повідомленням, нові вимоги стосуватимуться всіх операторів ринку молока і молочних продуктів незалежно від форми власності, крім первинного виробництва молока і молозива, призначених для власного споживання, і приготування, обробки і зберігання в домашніх умовах молочних продуктів для власного споживання.

«Нові вимоги будуть стимулювати підвищення обсягу виробництва молока вищого сорту. До того ж, оновлення вимог в даній сфері дозволить привести національне законодавство у відповідність до вимог ЄС з ветеринарно-санітарними правилами виробництва і обороту молока, визначення показників безпеки; зобов'яже переробників стежити за показниками якості та безпеки, ввести принципи ризик-орієнтованих підходів при формуванні періодичності відбору зразків, покладаючи цю відповідальність на учасника ринку, залишаючи за компетентним органом інструмент контролю сумлінності оператора ринку», — прокоментував прийняття документа менеджер комітетів ЄБА Євген Кузьменко.

В асоціації відзначають, що прийняття даного наказу не відразу підвищить рівень якості та безпеки продукції. Адже для цього необхідні комплексні зміни, а саме, законодавчі вимоги до якості повинні бути підтримані системою контролю.

У повідомленні підкреслили, що перехідний період для адаптації до нових правил для компаній, орієнтованих на внутрішній ринок встановлений до 2022 р. Це дозволить Україні перебудувати виробництво молочних підприємств і країні вдасться попередити ризик дефіциту молочної сировини всередині країни.

latifundist.com

У 2021 році ціни в Україні та світі зростали на енергоносії, але у 2022 році точка напруги зміститься на продукти харчування. В умовах інфляційної кризи зростання цін можна нівелювати тимчасовим зменшенням ПДВ до 0% на продукти.

Таку думку висловив екс-виконуючий обов'язків Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Павло Кухта на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, наприкінці 2021 року ціни на продукти зросли на 30-50% через витрати на виробництво продовольчих товарів, які прямо залежать від вартості енергоносіїв. Торік здорожчали мінеральні добрива (80% собівартості яких становить природний газ), пальне для машин та комбайнів та переробка на заводах.

Повідомляється, що цілком очікувано наступним на черзі буде зростання цін на продовольчому ринку, адже виробники закладають в ціну дорогі добрива та паливо. Він додає, вже навесні побачимо наслідки — продуктів вироблятимуть менше, а коштуватимуть вони дорожче.

«Негативні соціальні наслідки здорожчання їжі очевидні та з ними треба боротися. На щастя, ми маємо для цього ефективні інструменти, які вже застосовуються в розвинених країнах. І які конче необхідно застосувати нам у цьому році. Насамперед це зниження ставки ПДВ на продукти харчування», — розповів Павло Кухта.

За його словами, ставку ПДВ можна тимчасово на один рік встановити на рівні 0% (замість 20%) на ключові для українців продукти харчування. Оскільки ПДВ завжди закладається в ціну, це різко знизить ціни на продукти.

Він акцентував, що продукти з ПДВ 0% коштуватимуть менше, тобто зростання цін можна нівелювати тимчасовим зменшенням податком на додану вартість. Таким чином можна полегшити життя людей в умовах інфляційної кризи та зняти соціальну напругу.

«Про намір застосувати 0% ставку ПДВ з 1 лютого для продуктів харчування вже оголосила Польща, яка наразі чекає погодження з боку ЄС. В податковому законодавстві ЄС взагалі прямо передбачена можливість встановлювати знижені ставки ПДВ для соціально важливих товарів. І європейські країни активно цю можливість використовують», — зазначає Павло Кухта.

Також він додає, що 2022 рік — ідеальний час аби запустити в Україні програми продуктових чеків для людей із низьким рівнем доходів і за допомогою цього інструменту держава напряму може підтримати тих, постраждає від здорожчання цін на харчові продукти.

latifundist

Компетентні органи України та Держави Лівія погодили форму міжнародного ветеринарного сертифікату на експорт великої рогатої худоби для забою з України до Лівії. 

Про це повідомляє Держпродспоживслужба.

Форма сертифікату оприлюднена на офіційному сайті Держпродспоживслужби у розділі «Міжнародне співробітництво», рубрика «Сертифікати на експорт з України».

Найактивніше серед всіх сортів м'яса в Україні виробляється курятина, споживання якої зростає з кожним роком — продукція вітчизняних птахофабрик користується попитом як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках. Українська свинина практично повністю забезпечує внутрішній ринок. Її експортний потенціал обмежений через поширення АЧС. А яловичина є найдорожчим і трудомістким видом м'яса. Вона займала в 2017 році всього 5,2% в об'ємі українського м'ясного випуску.

Попит на яловичину на внутрішньому ринку впав, і вітчизняні власники великої рогатої худоби вважають за краще зосередитися на випуску молока, а бичка не відгодовувати, а відразу пускати на забій. Це призводить до зменшення в країні поголів'я ВРХ.

У 2017 році випуск української яловичини зменшився на 6,6% в порівнянні з 2016-м. Роком раніше зафіксовано його зростання на 8,6%, але показників 2013 роки досягти так і не вдалося.

Технологія заморозки ще не дуже поширена серед виробників — 78,5% яловичини випущено торік у свіжому вигляді. Вітчизняні виробники забезпечили в 2017 році 96,8% внутрішнього ринку. Частка імпорту збільшилася за рік з 2,5% до 3,2%. В основному завозяться сорти яловичини преміум-сегмента для роздрібної торгівлі та ресторанів.

«Більшість виробничих потужностей зосереджені в західних областях України. Сприятливий клімат, доступність кормів і наявність великих пасовищ сприяли тому, що лідером галузі стала Тернопільська область. Вона випускає 22,6% свіжої і 30,1% замороженої яловичини від загальноукраїнського об'єму», — зазначають аналітики.

Драйвером для розвитку виробництва української яловичини в умовах низького внутрішнього попиту є знаходження нових і розширення наявних каналів її експорту. Обсяг поставок на міжнародні ринки становить 30−40 тис. тонн на рік і перспективи зростання в цьому напрямку значні. Країни Азії та Близького Сходу готові закуповувати великі обсяги халяльного продукту.

«Для реалізації експортного потенціалу вітчизняним виробникам необхідно адаптувати своє виробництво під міжнародні вимоги. Йдеться про підвищення якості та глибини переробки м'яса, адже його транспортування на великі відстані можлива тільки в замороженому вигляді», — підкреслюють експерти.

Аналітики прогнозують, що найближчим часом скорочення внутрішнього попиту буде компенсуватися розширенням експортних поставок. Запорукою успішного розвитку для вітчизняних виробників є освоєння методів переробки яловичини, що забезпечують сучасні стандарти якості.

Pro-Consulting