В Україні затвердили нові вимоги до якості молочки

15-лип-2019

12 липня в Україні набрав чинності наказ Мінагропроду, згідно з яким затверджуються нові вимоги до безпеки і якості молока і молочних продуктів.

Даний документ повинен уніфікувати вказані українські та європейські вимоги, врегулювати значення основних мікробіологічних показників, адаптувати технологічні вимоги до сучасних реалій і скасувати застарілі норми в цій сфері.

Згідно з повідомленням, нові вимоги стосуватимуться всіх операторів ринку молока і молочних продуктів незалежно від форми власності, крім первинного виробництва молока і молозива, призначених для власного споживання, і приготування, обробки і зберігання в домашніх умовах молочних продуктів для власного споживання.

«Нові вимоги будуть стимулювати підвищення обсягу виробництва молока вищого сорту. До того ж, оновлення вимог в даній сфері дозволить привести національне законодавство у відповідність до вимог ЄС з ветеринарно-санітарними правилами виробництва і обороту молока, визначення показників безпеки; зобов'яже переробників стежити за показниками якості та безпеки, ввести принципи ризик-орієнтованих підходів при формуванні періодичності відбору зразків, покладаючи цю відповідальність на учасника ринку, залишаючи за компетентним органом інструмент контролю сумлінності оператора ринку», — прокоментував прийняття документа менеджер комітетів ЄБА Євген Кузьменко.

В асоціації відзначають, що прийняття даного наказу не відразу підвищить рівень якості та безпеки продукції. Адже для цього необхідні комплексні зміни, а саме, законодавчі вимоги до якості повинні бути підтримані системою контролю.

У повідомленні підкреслили, що перехідний період для адаптації до нових правил для компаній, орієнтованих на внутрішній ринок встановлений до 2022 р. Це дозволить Україні перебудувати виробництво молочних підприємств і країні вдасться попередити ризик дефіциту молочної сировини всередині країни.

latifundist.com

Більше новин
Україна оновила рекорд з експорту м’яса птиці – Інститут аграрної економіки
03-бер-2020

У 2019 році українські виробники встановили новий рекорд з експорту курятини. Про це розповів заступник директора Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, член-кореспондент НААН Микола Пугачов, передає УНН із посиланням на пресслужбу Інституту.

Він уточнив, що у 2018 році Україна поставила на зарубіжні ринки 329 тис. тонн курятини, тоді як у 2019 році обсяги експортних поставок збільшилися на 25,8% – до 414 тис. тонн. У грошовому вираженні поставки українського м'яса птиці за кордон склали 579 млн доларів, каже Пугачов.

“Характерною тенденцією 2019 року стало подальше посилення позицій м’ясопродукції українського виробництва на міжнародному ринку за рахунок курятини”, - наголосив науковець.

Загалом, обсяги експорту м’яса та субпродуктів за рік зросли на 10%, до 712 млн доларів, продовжив Пугачов. Це стало можливим завдяки триваючій широкій географічній диверсифікації та закріпленні нових ринків збуту після втрати російського, додав він.

Так, у 2019 році найбільшими покупцями вітчизняної м’ясопродукції були країни Євросоюзу, Близького Сходу та СНД.

“При цьому, частка країн ЄС у вартісному вимірі склала 28%”, - каже Пугачов.

Найбільшими поціновувачами українського м'яса у 2019 році були Нідерланди (15,8%), Саудівська Аравія (13,5%), Словаччина (8,5%), Білорусь (6,9%), Азербайджан (5,9%), Ірак (4,9%), ОАЕ (4,8%) та Казахстан (4,1%).

“Загалом ці країни акумулювали близько 2/3 від продажів Україною м’яса на глобальному ринку”, - зазначив експерт.

Джерело: УНН

Детальніше
Аграрії закликають уряд упередити кризу в галузі
01-лип-2022

В аграрному секторі економіки України склалась надзвичайно складна ситуація, яка потребує негайного вирішення.

Про це йдеться у зверненні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», ГС «Всеукраїнський аграрний форум», ГС «Аграрний союз України», ГС «Всеукраїнська аграрна рада», Всеукраїнської асоціації громад, асоціації «Союз птахівників України» та ВГО «Українська аграрна конфедерація» до уряду та Президента України Володимира Зеленського.

За підрахунками експертів, загальний обсяг до експорту цьогорічного урожаю разом із залишками минулого року складе близько 65-70 млн т. За нинішніх темпів експорту в 2 млн т на місяць Україна буде експортувати наявний обсяг зерна та насіння олійних культур наступні 32-35 місяців, повідомляє УКАБ.

Як йдеться у зверненні, перспектива переповненості складів зерном, неможливість його продати, відповідна відсутність коштів для закупівлі ресурсів уже зараз ставить серйозне питання щодо доцільності посіву під урожай наступного року. В результаті до 10-15 млн га полів на підконтрольній Україні території можуть бути не засіяні під урожай 2023 року.

«Це призведе до заростання полів бур’янами, банкрутства тисяч сільгосппідприємств та невиплати орендної плати за землю. Майже половина з 7 млн власників земельних ділянок (паїв) втратять значну частку свого доходу у вигляді орендної плати сумарно на 30-50 млрд грн. У сільському господарстві зайнято близько 2,7 млн населення України, з них 520 тис. осіб — наймані працівники, більшість із яких можуть втратити роботу», — наголошується у зверненні.

Враховуючи вищезазначене, з метою недопущення непоправних наслідків для аграрного сектору економіки України провідні аграрні асоціації спонукають урядовців почути заклики щодо існування нагальних проблем агросектору, врахувавши наступні пропозиції:

  1. Визначити план збільшення обсягів експорту продовольства (евакуація зерна).
  2. Лімітувати обсяги здачі поїздів/вагонів через прикордонні переходи регіональних філій АТ «Укрзалізниця» у розрізі номенклатури вантажів.
  3. Ввести прозорий механізм формування та інформування всіх учасників вантажних перевезень щодо черговості перетину кордону навантаженими вагонами.
  4. Змінити практику проведення аукціонів «Укрзалізницею» на користування вагонами в умовах штучно створеного дефіциту.
  5. Переглянути рішення Мінінфраструктури про підняття тарифів УЗ на вантажні перевезення на 70% та знайти компромісний варіант.
  6. Забезпечити фінансування осінньо-польових робіт.

agroportal.ua

Детальніше
Міжнародне епізоотичне бюро робить кроки на шляху до цифрового майбутнього
26-черв-2020

Останніми роками Міжнародне епізоотичне бюро (МЕБ) працює над вдосконаленням управління даними про здоров’я тварин.

Наступним кроком є намір організації пройти цифрову трансформацію.

Мета полягає в тому, щоб максимально використовувати потенціал цінних даних, які збирає, аналізує і поширює МЕБ, зокрема дані про здоров’я тварин.

Одним із головних досягнень шостого Стратегічного плану є повна перебудова платформи, на якій розміщені всі дані про здоров’я тварин, надані країнами. Перша версія OIE-WAHIS буде запущена найближчими місяцями.

Дозволяючи аналізувати події хвороби в світлі інших чинників і даючи можливість перехресного зіставлення даних із інформацією інших платформ, OIE-WAHIS стане незамінним інструментом для управління даними про здоров’я тварин.

agrotimes.ua за матеріалами The Pig Site

Детальніше
Мінекономіки визначило європейські вимоги до маркування окремих видів харчових продуктів
24-лют-2021

Мінекономіки завершило підготовку і оприлюднило для громадського обговорення євроінтеграційний проєкт наказу, яким буде встановлено Порядок і спеціальні вимоги до маркування харчових продуктів, для яких обов’язковим є зазначення країни походження або місця походження. 

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Мова йде про маркування, яке застосовується у країнах-членах ЄС до таких продуктів, як різні види м’яса, м’ясні субпродукти, оливкова олія та мед.

Зокрема, маркування окремих видів м’яса повинно буде містити назву країни народження тварин, назву країни, в якій відбувалося вирощування (відгодівля) тварин і назву країни забою тварини. Маркування меду повинно містити назву країни, в якій було зібрано мед, або назви одразу декількох країн, якщо це суміш меду.

“Інформація про країну походження або місце походження окремих харчових продуктів дозволить не вводити споживача в оману. Запровадження спеціальних вимог до маркування надасть споживачам більше інформації про харчові продукти для здійснення більш свідомого вибору. Крім того, це зменшить ризики недобросовісної конкуренції на ринку», - прокоментував заступник Міністра Сергій Глущенко.

З проєктом наказу можна ознайомитись за посиланням.

Передбачається, що проект наказу буде введено в дію через три роки з дня його офіційного опублікування.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок