У жовтні експорт яєць збільшився на 40%

Україна в поточному році може отримати врожай зернових та олійних культур близько 66,5 млн т з площі близько 18,8 млн га.

Такий прогноз зробили експерти Української зернової асоціації.  

«Врожай пшениці в Україні цього року можемо очікувати на рівні 19,2 млн т, що суттєво нижче від рекорду минулого року (33 млн т), проте цей показник втричі більше, аніж Україна споживає пшениці на рік. При цьому перехідні запаси пшениці минулого врожаю складають майже 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/2023 МР з урахуванням великих перехідних запасів може скласти близько 10 млн т», — підрахували експерти. 

Ячменю цього року Україна збере на рівні 6,6 млн т (в 2021 р. — 10,1 млн т), а експорт у 2022/23 МР можна очікувати на рівні 2 млн т. 

Врожай кукурудзи в новому сезоні можна очікувати на рівні 26,1 млн (минулого року 37,6 млн т), при цьому експорт може скласти близько 15 млн т.

Врожай соняшнику можна очікувати на рівні 9 млн т (в 2021 р. — 16,9 млн т). 

Врожай ріпаку прогнозується на рівні 1,5 млн т (в 2021 р. — 2,9 млн т), при цьому експорт 2022/23 МР очікується на рівні 1,3 млн т. 

Врожай сої очікуємо на рівні 2,1 млн т (в 2021 р. — 3,5 млн т), а експорт можна очікувати на рівні 0,8 млн т.

В УЗА прогнозують, що експорт зернових за умови нинішньої пропускної спроможності складе 12-18 млн т в майбутньому сезоні.

«Загалом експорт зернових та олійних в 2022/23 МР можна очікувати на рівні 30 млн т, якщо Україна в умовах блокади чорноморських портів зможе збільшити пропускну здатність інших логістичних напрямків вдвічі, зокрема й залізничних переходів на кордонах з країнами ЄС. На сьогодні пропускна здатність альтернативних маршрутів складає не більше 1,5 млн т на місяць. Щоб Україні досягнути показника експорту в 30 млн т, потрібно збільшити пропускну здатність на кордонах ЄС до 3 млн т на місяць», — пояснюють в УЗА.

Також зазначається, що перехідні залишки в 2021/22 МР складуть близько 25 млн т, а в 2022/23 МР, за оптимістичними прогнозами, можуть збільшитись до 31 млн т, а за песимістичними — близько 43 млн т.

«Україна гарантовано буде мати достатні запаси зерна, в той час як країни світу недоотримають значну кількість зерна з України через війну росії проти України, що призведе до зростання цін та продовольчої інфляції навіть у розвинених країнах», — підсумували в УЗА.

agroportal.ua

Зростання цін на українську фуражну кукурудзу зберігалося під впливом підвищення світових котирувань.

У той же час більш істотне зростання цін було обмежене присутністю на ринку конкурентних пропозицій зернової інших країн-виробників, а також помірним попитом.

Таку думку висловили аналітики компанії G.R. Agro.

«Основна частина представників переробного сектора зберігала ціни на кукурудзу в межах раніше сформованого діапазону і тільки окремі компанії підвищували ціни незначно, в середньому на 50 грн/т з середи, розраховуючи тим самим залучити додаткові обсяги. З урахуванням вартості доставки зерновий на підприємство, ціни кукурудзи становили 7100-8000 грн/т », - відзначили фахівці.

За їх оцінками, переробні підприємства не виключають зниження своїх закупівельних цін на фуражну кукурудзу найближчим часом.

Крім того, незначні цінові зміни були характерні для експортного ринку фуражної пшениці, що в деякій мірі було обумовлено зниженням торгової активності через сезонний фактор.

«Переробний сектор вважав за краще не коригувати ціни на фуражну пшеницю, незважаючи на те, що запаси зернової закінчувалися, а нові обсяги купити було важко через обмежену пропозицію. Діапазон закупівельних цін на базисі СРТ-підприємство становив 6100-7100 грн/т. Обмежена кількість пропозицій буде чинити тиск на ціни фуражної пшениці», - пояснили аналітики.

Ринок фуражного ячменю залишався найменш активним, так як кількість пропозицій була мінімальною, а попит на закупівлі був низьким. Фахівці підкреслили, що переробний сектор відчував брак пропозицій фуражного ячменю, при цьому не поспішав коригувати ціни в бік підвищення. Ціни на фуражний ячмінь озвучувалися в раніше сформованих межах 6700-7250 грн/т, СРТ-підприємство.

«Низька торговельна активність буде впливати на цінові тенденції на ринку фуражного ячменю і далі», - резюмували аналітики.

latifundist

MHP S.A. ( "МХП" або "Компанія"), одна з провідних агропромислових компаній України, що спеціалізується на виробництві м'яса птиці та вирощуванні зернових, сьогодні оголошує про те, що у відповідності зі своєю експортною стратегією Компанія проінвестувала і відкрила переробний завод в Словаччині, тим самим поглиблюючи вертикальну інтеграцію і слідуючи своїй експортній стратегії орієнтації на конкретні ринки. Основною метою також є посилення контролю над якістю продуктів і послуг, що надаються кінцевим споживачам.

MHP відкрила переробний завод в Словаччині в тісній співпраці з одним з європейський дистриб'юторів. Загальний обсяг інвестицій в переробні потужності в Словаччині очікується на рівні близько 3 млн. дол. США.

Нові потужності - це новий підхід до ведення бізнесу МХП, який допоможе Компанії підвищити рівень експортного сервісу для наших дистриб'юторів / клієнтів, а також краще контролювати свої обсяги експорту.

Джерело: poultryukraine.com

В Університеті штату Вісконсін (Медісон) переконані, що покращення годівлі у сухостійний період має значний вплив на корову ще довготривалий період після отелення. Професор університету Міло Вілтбанк окреслив шляхи впливу годівлі на відтворення тварин.

«Результати останніх досліджень свідчать про те, що додавання упродовж останнього місяця тільності вітаміну Е до раціону корів, які відчували незначний дефіцит у ньому, вплинуло на зменшення випадків затримання посліду та мертвонародження при одночасному підвищенні відтворювальної здатності тварин», — зазначає Вілтбанк.

В ході ретроспективного дослідження вчені помітили значне зниження заплідненості корів, що втратили значну масу тіла упродовж 21 дня після отелення. Корови, які набирали масу тіла показали високий показник заплідненості — 78% — у період 70 днів після штучного осіменіння порівняно з 23% тварин, які втрачали вгодованість.

В іншому дослідженні раціони з високим вмістом неструктурних вуглеводів спричинили зниження показника тільності корів порівняно з раціонами із високим вмістом грубих кормів. Крім того, вчені виявили, що оптимізація вмісту амінокислот, зокрема метіоніну, також зменшує випадки мертво народження серед дійних молочних корів.

За словами професора, годівля відіграє важливу роль у відтворенні, але не слід надавати їй надмірного значення.

milkua.infoза матеріалами Hoard's