Годівля позитивно впливає на показник тільності

Вчені з Единбурга провели дослідження ДНК курчат, яке наближає тваринництво до позбавлення від смертельної вірусної хвороби Марека.

Свою роботу вони опублікували в журналі Genes.

Це захворювання приносить багато головного болю виробникам тваринницької продукції всього світу. Так, витрати на профілактику і лікування від цієї напасті, а також збиток від падежу птиці оцінюють приблизно в 2 мільярди доларів.

Хвороба Марека займає лідируюче місце серед всіх інфекцій в птахівничих господарствах. І це незважаючи на стовідсоткову вакцинацію птиці. Тоді як при відсутності необхідних заходів боротьби захворюваність швидко досягає чверті всього поголів'я, смертність якого нерідко становить 90 відсотків. Хоча існуюча нині вакцина сприяє лише частковому контролю за поширенням хвороби.

Вчені виявили ділянки курячої ДНК, які пов'язані зі стійкістю до хвороби. Ці дані про сприйнятливість до вірусу можуть бути використані для пом'якшення наслідків вірусу шляхом селекції, а також для поліпшення вакцини або майбутніх технологій редагування генів. Дослідники порівнювали ДНК двох груп курчат комерційних порід, які мають досить високу стійкість до вірусу хвороби Марека. Аналіз генетичних даних від інфікованих птахів допоміг виявити варіації в ДНК, пов'язані з резистентністю, а також зі смертністю.

Робота вчених виявилася важливою не тільки для ветеринарії, а й для лікування ракових захворювань людини. Так як пухлини, викликані вірусом хвороби Марека, мають схожість з лімфомою, дане дослідження зможе просунути боротьбу з онкологією на новий щабель.

ptichki.net

Зокрема, «Укрзалізниця» у період воєнного стану забезпечує:

• поставки палива та добрив (партії, з відгрузкою на залізнічних зупинках; підтримка довезень цих позицій);
• евакуація в більш безпечні місця (складів МТР/запчастей, зерна;
• переїзд виробництв в технопарк залізничної інфраструктури:
• земля, виробничий цех, підключення до електроенергії, газу і тд.);
• розширення експорту-імпорту через західний кордон.

«Ми разом з бізнесом будемо максимально розширювати пропускну спроможність. Повернемось до вас із: терміналами, вже працюючими, площадками, де зможете побудувати мобільні термінали, площадкам, де зможете побудувати стаціонарні термінали», — підкреслюють в компанії.

Якщо для вас актуальний будь-який з пунктів — телефонуйте 937 562 421.

Нагадаємо, «Укрзалізниця» збільшить мінімум удвічі пропускну спроможність залізничних переходів з ЄС.

agravery.com

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк визначив short-list факторів, які вплинули на аграрну галузь. Десять галузевих подій і трендів були опубліковані в його авторській колонці в одному з видань.

Серед перших дефініцій у списку — послідовність державної підтримки та преференції для дрібних і середніх виробників. Так, на розвиток фермерських господарств і сільськогосподарської кооперації на 2018 рік закладено 1 млрд гривень.

Також важливими трендами, які сформувалися у 2017 році і будуть впливати на галузь у майбутньому, на думку першого заступника Міністра, є зближення вартості оренди землі з ринковими реаліями, укрупнення гравців в аграрному і продовольчому секторах, подальша розбіжність полюсів СНД-ЄС у структурі експорту. Щодо останнього, за підсумками дев'яти місяців 2017 року аграрний експорт в ЄС зріс на 39,7% до 4,03 млрд дол, тоді як у країни СНД — всього на 16,1% до 937,5 млн дол.

Крім того, у підсумковому списку — синхронізація реєстрів (Реєстр речових прав Мін'юсту і Державний земельний кадастр почали обмінюватися даними в режимі онлайн) та гармонізація стандартів з ЄС (ухвалені закони «Про державний контроль у сфері безпеки та якості харчових продуктів» та «Про безпеку та гігієну кормів»).

На думку Максима Мартинюка, відновлення тваринництва все ще є негативним трендом, але завдяки значній підтримці у 2018 році (4 млрд грн.), можна сподіватись на позитивну динаміку.

Незаперечний вплив на сектор мало продовження земельного мораторію. «З плюсів — учасники земельних відносин отримали річний перепочинок і можливість провести більш якісну підготовку до реформи. З мінусів — збереження неприйнятного статус-кво на сільських територіях, переважна сировинна модель виробництва, посилення позицій крупного бізнесу», — зазначив перший заступник Міністра.

Завершує short-list усвідомлення про необхідність перегляду режиму оподаткування, що є одним з важливих завдань на 2018 рік. Також серед невирішених питань, над якими необхідно працювати у новому році, Максим Мартинюк визначив земельну реформу та китайський контракт ДПЗКУ. В цілому, за його словами, у галузі вплив позитивних факторів переважав.

Прес-служба Мінагрополітики

У наявних угодах про зону вільної торгівлі (ЗВТ) з Великою Британією, Канадою, Ізраїлем і Туреччиною встановлено високий рівень мит на імпорт української молочної продукції. Зокрема, найбільші — для питного молока і незгущених вершків. Отже, експортувати їх невигідно.

На цьому наголосив заступник директора Офісу з розвитку підприємництва та експорту Андрій Литвин.

Найкращі ж умови наразі для експорту молочної сироватки. Так, за постачання до Ізраїлю мито і квоти взагалі відсутні. Всі категорії молочної продукції найкраще постачати до Великої Британії та Канади, зауважив він.

Найбільший імпортер вітчизняної молочної продукції зі згаданих країн — Ізраїль, із ним Україна працює найбільш системно. Ця країна закуповує у нас найбільше згущених молока та вершків, а також вершкового масла.

«Середнє зростання імпорту Ізраїлю з України за останні п’ять років склало 48%. А частка України в імпорті молочної продукції становить 6,8%», — додав Андрій Литвин.

А от у Туреччині українському виробнику, на його думку, нема чого робити.

«Ця країна — найбільш невигідний варіант для експорту вітчизняної молочної продукції товарів навіть після ратифікації угоди про ЗВТ, адже її ринок дуже захищений, — пояснив Андрій Литвин. — Вони самі виробляють достатні обсяги продукції, до того ж мито досить велике».

agrotimes.ua