В Кабміні затвердили механізм освоєння грошей Євросоюзу для АПК України

Експорт українського м'яса і м'ясопродуктів за 5 місяців 2017 р склав 154 тис. т (зріс на 50% до січня-травня 2016 г.), імпорт - 71 тис. т (зріс на 11%). Про це повідомляє "Економічний дискусійний клуб ".

Частка м'яса птиці в загальному обсязі експорту м'ясної продукції України становила 80% (124 тис. т, або на 42% більше, ніж роком раніше). Високим попитом українська птах в цьому році користувалася в Єгипті, Нідерландах, ОАЕ, Азербайджані.

За січень-травень вивезено 22 тис. т яловичини, що становить 18% від її вітчизняного виробництва, і 6 тис. т свинини (близько 2% від виробництва).

М'ясний імпорт, як і в попередні періоди, переважно представлений свининою і м'ясом птиці. При цьому, імпорт птиці за січень-травень 2017 р виріс на 47%, а свинини - зменшився на 15%. Імпортується м'ясна продукція, в основному, з Польщі та Німеччини. Частка імпорту у внутрішньому продовольчому споживанні з січня по травень склала 8%.

У перерахунку на м’ясо, тисяч тонн

                                 Джерело: Економічний дискусійний клуб

Довідка:

Асоціація «Союз птахівників України» є добровільним об'єднанням вітчизняних підприємств-виробників птахівничої галузі і має статус неприбуткової організації.

Діяльність Асоціації спрямована на співпрацю з органами державної влади на загальнодержавному рівні. Зокрема, фахівці асоціації беруть активну участь в розробці та просуванні державних програм розвитку галузі, розробки державних стандартів, технічних регламентів в області тваринництва і птахівництва, аналізі та підготовці законодавчих проектів і підзаконних актів.

Матеріал подготувала Асоціація «Союз птахівників України»

Аудитори Головного управління Держпродспоживслужби в Києві  щоп’ятниці проводять на офіційній сторінці відомства у мережі facebook онлайн-школу щодо впровадження системи НАССР.

«HACCP покликана зробити харчову продукцію безпечною для споживача, таку ж саму мету ставимо перед собою і ми. Саме тому запровадили безкоштовну онлайн-школу, в рамках якої наші фахівці відповідатимуть на практичні запитання слухачів», — зауважив керівник ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві Олег Рубан.

Перший блок школи HACCP відбувся 3 липня. Провели його заступники начальника Управління безпечності харчових продуктів ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві Роман Матвійчук та Юрій Миркєєв.

«Школа викликала неабиякий інтерес, до нас доєдналися слухачі з усіх куточків України, тому будемо продовжувати почате. Нині запит від аудиторії зробити акцент на необхідній документації, нюансах, на які звертають увагу аудитори», — зазначив Роман Матвійчук.

Школа HACCP стане в нагоді підприємцям, технологам, а також людям, задіяним в організації процесів виробництва і контролю продуктів харчування.

«Якщо аудитор і організатор виробництва розмовляють однією мовою, у виграші усі, і в першу чергу — споживач, оскільки отримує безпечний продукт. Під час школи ми поговоримо про переваги системи, перелік документів, процедури впроваджены на виробництві, і ресурси, необхідні для роботи системи», — зауважив Юрій Миркєєв.

Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві запрошує переглянути відео онлайн-школи в прямому ефірі щоп’ятниці на офіційній сторінці відомства у мережі facebook. Усі відео доступні до перегляду і після прямої трансляції.

Моніторингові візити дотримання профілактичних і протиепідемічних заходів суб'єктами, які здійснюють господарську діяльність у Києві, свідчать, що система HACCP не впроваджена на кожному другому об'єкті. Хоч цього вимагає закон.

Нагадаємо, HACCP — система аналізу ризиків, що опирається на критичні контрольні точки. Завдяки її впровадженню, як власник підприємства, так і контролер отримує інструмент прозорої ідентифікації, оцінки і управління небезпечними чинниками, які можуть вплинути на харчову продукцію.

Офіційний сайт Держпродспоживслужби

Спотові ціни на вітамін С фосфат 35% знизилися на 54% з середини лютого, досягнувши 2,31 дол. за 1 кг. Покупцям у Франції він доступний за ціною всього в 2,14 дол. за кілограм.

Аналогічним чином на 54% знизилася ціна на вітамін К3 MSB. Середня ціна на світовому ринку становить 14 дол. за 1 кг. При цьому в Польщі його можна придбати за ціною в 13,81 дол. за кілограм.

За матеріалами All About Feed

Виконання Угоди про асоціацію в частині санітарних і фітосанітарних заходів (СФЗ) залишається пріоритетом роботи Мінагрополітики. До кінця року потрібно завершити роботу над імплементацією понад 250 актів ЄС.

Про це заявив Сергій Глущенко, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, передає agropolit.com.

За його словами, у 2020 році міністерство зосередилося на комплексних і системних змінах, замість точкових вдосконалень. В результаті розробили 4 важливих проєкти законів:

• №4568 «Про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами»,
• №4600 «Про захист рослин»,
• №4558 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами»,
• №4554 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства України у сфері дитячого харчування у відповідність до вимог законодавства ЄС».

«В цілому в минулому році у сфері СФЗ було розроблено 10 проєктів законів, 16 актів Кабміну і близько півсотні наказів Мінекономіки. З них прийнято 10 актів уряду і 16 наказів Мінекономіки», — зауважує Глущенко.

Крім того, у сфері СФЗ на 2021 рік планується прийняти те, що вже знаходиться у парламенті і завершити розробку ще 4 нових великих за обсягом проєктів законів:

• щодо контролю за ГМО;
• двох проєктів законів в сфері географічних зазначень (один стосується сільгосппродукції, інший — спиртних напоїв);
• щодо комплексного врегулювання сфери СФЗ.
• «Головна наша стратегічна мета до 2030 року — зробити Україну надійним виробником і експортером безпечної, здорової сільськогосподарської і харчової продукції», — додає заступник міністра.

Разом з тим, потрібно створити належні умови в трьох сферах:

• Виробництво і обіг безпечних харчових продуктів.
• Забезпечення здоров’я і благополуччя тварин.
• Забезпечення належного рівня фітосанітарної безпеки.

«Найгостріші проблеми, які потребують системного та комплексного врегулювання: недосконалість державної політики і законодавства; надмірне регуляторне навантаження на бізнес; нестача фахівців та відсутність сучасних IT рішень; непрозорість державного нагляду і контролю, відсутність довгострокової реалізації. Лише комплексно вирішивши ці проблеми, ми зможемо досягти наших стратегічних цілей! Продовжуємо працювати», — підсумував Сергій Глущенко.