Україні до кінця року необхідно імплементувати понад 250 актів Євросоюзу

У планах на 2019-й Мінагрополітики розглядає можливість запровадження нових програм підтримки агровиробників, зокрема механізмів компенсації свиногосподарствам втрат, спричинених АЧС. Про це повідомив  Дмитро Мороз, Керівник експертної групи у сфері ветмедицини, здоров'я та благополуччя тварин Директорату безпечності та якості харчової продукції Мінагрополітики  в ході Національної конференції з АЧС під час VI Міжнародного Дня Свиноферми.

Організаторами події виступили Асоціація «Свинарі України», Всеукраїнська Аграрна Рада та компанія Dykun.

Як додав пан Мороз, через низку об’єктивних причин кошти існуючих програм підтримки не будуть використані в повному обсязі до кінця року. Тому, Мінагрополітики розглядає інші можливості підтримки, зокрема компенсацію епізоотичних ризиків для свинарів.

«Хоча свиногосподарства й інвестують у біобезпеку й ретельно дотримуються її вимог, все ж випадки АЧС траплялися. Навіть цьогоріч. Та питання в тому, що промислові виробники свинини не можуть розраховувати на компенсацію коштів, як от присадибники, — у місцевих бюджетах не вистачає грошей для юридичних осіб. Як у такому випадку бути бізнесу?», — прокоментувала Оксана Юрченко, віце-президент АСУ.

Володимир Лапа, голова Держпродспоживслужби зауважив, що створення страхових чи резервних фондів — справа не одного дня, але це питання варто обговорювати й втілювати у життя.

Він додав, що за логікою відшкодування промисловим виробникам щодо АЧС варто було би «прив’язати» до рівня біобезпеки господарства:

«Було би справедливо, щоб рівень біобезпеки оцінювали незалежні консультанти або представники страхової компанії, а не чиновник, який вирішує обсяги компенсації. Страхування — реальний механізм, який насамперед знижує ризики для самого бізнесу. У випадку надзвичайної ситуації виробник розуміє, що зможе отримати кошти на відновлення діяльності».

 «Як показує досвід інших країн, держпідтримка є імпульсом, мотивацією для агровиробника страхувати свою діяльність. І це стосується не лише посівів.  Звісно, якщо аграрій застрахований у міжнародній компанії, це є свідченням для банків, інвесторів що йому можна довіряти», — зазначив Максим Шилов, провідний консультант з питань агрострахування в Україні.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

Вартість ідентифікації однієї сільськогосподарської тварини обійдеться фермеру у 30−40 грн. Про це йдеться у законопроекті № 9022 про «Ідентифікацію та реєстрацію тварин», який на минулому тижні зареєстрували у Верховній Раді України.

Як написано в пояснювальній записці, метою законопроекту є встановлення єдиних правил державного нагляду і контролю за ідентифікацією та реєстрацією тварин в господарствах операторів ринку тварин.

Також автори проекту закону передбачили спрощений механізм відшкодування коштів з бюджету України за проведену ідентифікацію тварин власниками яких є фізичні особи. На ці цілі планується направити понад 172 млн грн, але мова йде тільки про тварин у господарствах фізичних осіб.

«Загальна потреба в коштах з державного бюджету на проведення ідентифікації та реєстрації тварин у господарствах фізичних осіб відповідно до розрахованого приплоду 2018 року (великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз та коней) становить 172 508,4 тис. грн», — йдеться у пояснювальній записці.

Також у роз’яснені до законопроекту додається розрахунок вартості ідентифікації очікуваного у 2018 році приплоду сільськогосподарських тварин без врахування прикріплення засобу ідентифікації.

milkua.info

У Раді зареєстрували законопроект № 10 019−2 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання утримання та розведення сільськогосподарських тварин в Україні.

Авторами законопроекту є Олександр Ревега, Євген Балицький та Іван Мірошніченко.

Метою законопроекту є вдосконалення правового регулювання діяльності в сфері утримання сільськогосподарських тварин.

Основним завданням є усунення недоліків, які на сьогодні мають зазначене вище регулювання, через:

встановлення Мінагрополітики мінімальних вимог до діяльності з утримання сільськогосподарських тварин;

здійснення оцінки впливу на довкілля для більш широкого кола потужностей для вирощування хутрових тварин;

застосування положень Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» до більш широкого кола відносин, яке включає у себе утримання сільськогосподарських тварин;

запровадження режиму ліцензування у сфері розведення, вирощування та утримання диких тварин;

посилення наявної адміністративної відповідальності та запровадження кримінальної відповідальності за правопорушення у сфері захисту тварин від жорстокого поводження та охорони навколишнього природного середовища.

agropolit

Аби уникнути в Україні дефіциту поставок продуктів харчування до магазинів та колапсу з продажем ветпрепаратів, ЗЗР, кормів для тварин і насіння, уряду слід оперативно внести зміни до постанови про карантинні заходи від16 березня 2020 року № 215.

Це випливає із аналізу положень даного документу. Постанова № 215 визначає ряд заходів для боротьби з коронавірусом і уточнює попередню постанову КМУ від 11 березня 2020 р. № 211, якою з 12 березня до 3 квітня 2020 р року запровадили карантин на усій території України, пише agropolit.com.

Тож постанова № 215  передбачає заборону «роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв’язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту».

На сполох щодо окремих положень № 215 забили раніше в ЄБА, мовляв, непродовольчі магазини, які спеціалізуються на торгівлі кормами для тварин, ветаптеки та ветеринарні клініки мають бути включені до переліку важливих об'єктів, які мають залишатися відкритими протягом карантину.

Втім, це не весь перелік скарг від бізнсеу, які полетіли до уряду.

«У даному переліку немає згадування, що під заборону не потрапляє оптова торгівля харчовою продукцією, пестецидів, хімікатів, кормів для тварин, насіння та посівного матеріалу та ветеринарними препаратами. Тож оптові продавці харчів не хочуть працювати, бо за умов постанови № 211 вони наражаються на покарання. Те саме з продажами агрохімії та ветаптеками, саме тому дві групи (власники магазинів та аграрії) напружилися і очікують дефіциту, якщо уряд оперативно не внесе зміни у свою постанову», — розповідає один з підприємців, дотичний до сфери торгівлі.

Викликає питання у бізнесу і пункт про перевезення в одному транспорті до 10 осіб.

«Умови такої доставки діють і для працівників підприємств, а їх же може бути сотня, тисяча і більше на одному підприємстві. Це по суті спиняє виробничий процес, чого теж не можна допускати в умовах поглиблення економічної кризи», — доповнює ще один підприємець.

Найближчим часом постанову мають змінити, внісши в неї відповідні поправки.

«Ніякого дефіциту не буде — ні з харчами, ні з ЗЗР, кормами чи насінням. Ми наразі працюємо над тим, щоб швидко виправити цю ситуацію і рішення уже будуть до наступного засідання Кабміну, орієнтовно у середу», — кажуть в уряді.